Рішення від 27.05.2025 по справі 336/2655/25

ЄУН: 336/2655/25

Провадження №: 2/336/2109/2025

27.05.25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Степливої Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Тивоненко Д.Р., який діє на підставі Ордеру про надання правничої допомоги АР №1187683 від 03.03.2025, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Укрлан» про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 16.08.2021 позивач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Укрлан» договір оренди земельної ділянки, за яким передав відповідачу земельну ділянку розміром 6,1 га, кадастровий №2323983500:01:003:0185, яка знаходиться на території Микільської сільської ради Оріховського району Запорізької області строком на десять років, тобто, до 31.12.2031. Договір був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2021.

Нормативна грошова оцінка оренди вказаної земельної ділянки складає 119819,23 грн. Орендна плата відповідно до умов договору встановлена в розмірі 3% від грошової оцінки і становить 3595,00 гривень на рік.

Представник позивача зазначає, що ТОВ «Укрлан» використовує орендовану земельну ділянку, однак не виконує умови Договору в частині оплати починаючи з 2022 року, у зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем за 2022-2024 роки становить 10785,00 гривень. Також, згідно з розрахунком, сума втрат від інфляції за весь період заборгованості за Договором становить 1175,57 грн, сума 3% річних за весь період заборгованості за Договором становить 323,55 грн, сума пені за останній рік складає 1061,88 грн.

Посилаючись на викладені обставини, просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, втрати від інфляції, 3% річних, пені, судові витрати та витрати на правничу допомогу; розірвати договір оренди землі; зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку.

Ухвалою судді від 31.03.2025 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано з Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЛАН», а саме: загальну декларацію платника податку 4 групи, додаток №1 відомість про наявність земельних ділянок та додаток № 3 розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) рік 2022, 2023, 2024 р.; звітну декларацію платника податку 4 групи по Микільській с/р Пологівського району, додаток №1 відомість про наявність земельних ділянок та додаток № 3 розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) рік 2022, 2023, 2024 рр. На виконання ухвали суду, копії документів надані суду 23.04.2025.

10.04.2025 від представника відповідача Макаренка О.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві обґрунтовується неможливість використання орендованої земельної ділянки унаслідок обставин, що не залежать від волі відповідача, зокремазбройної агресії російської федерації, віднесення орендованої земельної ділянки до території ведення активних бойових дій, небезпеки її використання через можливе забруднення вибухонебезпечними предметами, призупиненням господарської діяльності відповідача та трудових договорів з його працівниками, втрати сільськогосподарської техніки та значної частини інших товарно-матеріальних цінностей, пошкодженням майна, наявності форс-мажорних обставин.

Посилаючись на положеннястаті 762 ЦК України, представник відповідача вказує, що за наявності обставин, які об`єктивно унеможливлювали використання земельної ділянки, відповідач звільняється від обов`язку сплати орендної плати за періоди, у які таке використання було фактично неможливим. Також, заперечує проти стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки вважає їх безпідставно завищеними.

Таким чином, відповідач вважає, що у справі відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі.

18.04.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він посилається на податкові декларації, відповідно до яких за ТОВ «Укрлан» рахується спірна земельна ділянка, та той факт, що вона не знаходиться на території, яка є тимчасово окупованою, при цьому відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність та має 54 найманих працівників, а сертифікати торгово-промислової палати видані з інших підстав, не пов`язаних з предметом спору, у зв`язку із чим вважає доводи представника відповідача недоведеними та задоволенню не підлягають.

22.04.2025 представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема, викладені ті ж обставини, що й у наданому раніше відзиві на позовну заяву із зазначенням того, що відповідач зазнав значних збитків, що стало додатковою підставою неможливості здійснення повноцінного обробітку спірної земельної ділянки, але незважаючи на це продовжував свою діяльність за іншими напрямками, забезпечуючи роботою інших своїх працівників.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник позивача направив на адресу суду заяву, зазначив що ним надано всі документи та докази.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що ним надано всі можливі пояснення, просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені учасниками доводи суд дійшов таких висновків.

19.03.2020 укладено договір міни земельних ділянок, за яким ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку, площею 6,1 гектара, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, Микільська сільська рада, кадастровий номер: 2323983500:01:003:0185 (п.1.1. Договору міни); цільове призначення ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид угіддя: рілля (п.1.2.2. Договору міни).

На підставі цього договору за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на зазначену земельну ділянку (номер запису 36012812), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер 204753362).

16.08.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрлан» укладено Договір оренди землі, за яким земельна ділянка, яка знаходиться на території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, загальною площею 6,1 гектарів, у томі числі ріллі 6,1 га з кадастровим номером 2323983500:01:003:0185 передається орендарю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до умов Договору оренди землі, нормативна оцінка земельної ділянки становить 119819,23 грн (п.3), орендна плата вноситься орендарем за кожен рік у строк з 01 серпня по 30 грудня поточного року (п.9) у грошовій формі і становить не менше 3% від вартості грошової оцінки земельної ділянки (п.7), строк дії договору до 31.12.2031 (п.6).

Отже, розмір орендної плати за рік відповідно до умов Договору становить 119819,23 грн. х 3% = 3595,00 гривень.

Пунктом 11 Договору оренди землі передбачене стягнення пені у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором.

Земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Укрлан» в стані, придатному для цільового використання 16.08.2021, що підтверджується Актом приймання-передачі до договору оренди землі.

25.08.2021 Договір оренди землі від 16.08.2025 зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (номер запису №43683234), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.08.2021 (індексний номер витягу 272295437).

Згідно з умовами Договору оренди землі, ТОВ «Укрлан» зобов`язано було сплатити ОСОБА_1 орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі 10785, 00 гривень ( 3595,00 грн (оплата за рік) х 3 роки).

Відповідно до розрахунку, наданому представником позивача, сума втрат від інфляції за період 2022-2024 рр. становить 1175,57 гривень, сума 3 відсотків річних 323,55 гривень, сума пені (за останній рік з 15.03.2024 по 15.03.2025) 1061,88 гривень.

Відповідно достатті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.

Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зістаттею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в укладеному Договорі оренди землі, а саме в п.24 - «Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату, визначену у договорі».

На підставістатті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов`язань, визначених статтями24,25цьогозаконута умовами договору. Аналогічна умова зазначена у пункті 33 Договору оренди землі.

Відповідно достатті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д»статті 141 Земельного кодексу Україниє підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

У зв`язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов`язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно дост. 32 Закону України «Про оренду землі»є підставою для розірвання Договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України «Про оренду землі»до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положенняЦивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст.610,611 ЦК України, порушення зобов`язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є підставою для розірвання договору.

При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно дост. 15 Закону України «Про оренду землі»є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв`язку з порушенням умов щодо сплати орендної плати, орендодавець був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які він розраховував при укладені Договору оренди землі.

Згідно зположеннями статей21,22 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється в грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д»ст. 141 ЗК Україниє підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов`язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі. Із зазначеного питання є відповідна позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17 і яка в силуст. 263 ЦПК Україниповинна враховуватись судами при прийнятті рішення.

Сам факт систематичного порушення Договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.

Стаття 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно достатті 4 ЦПК України,статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на вищевказані обставини, згідно з Договором оренди землі, Відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки в період з 01 серпня до 30 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.

Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокремаплатіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов`язання за договором. Водночас, представник позивача заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, посилаючись на конкретні умови договору та розрахунок заборгованості.

Крім того, у відзиві представник відповідача не заперечує той факт, що орендна плата за договором оренди землі за 2022, 2023 та 2024 роки позивачу не сплачувалась, однак посилається при цьому на обставини непереборної сили (форс-мажор), зокрема: віднесення територій, на яких розташована спірна земельна ділянка, до територій ведення активних бойовий дій, призупинення господарської діяльності товариства, призупинення дії трудових договорів з працівниками, неможливість її використання через потенційну загрозу мінування та небезпеку для працівників при проведені польових робіт, знищення та пошкодження майна підприємства, а також надане рішення Державної податкової служби про неможливість своєчасного виконання платника податків свого податкового зобов`язання, які, на думку відповідача, звільняють його від обов`язку сплачувати орендну плату за вказані періоди.

Листом №01-05-20/107 від 01.05.2022 Преображенська сільська рада Пологівського району Запорізької області повідомляє, що частина території Преображенської громади перебуває на лінії бойових зіткнень, що викликає певні ризики як для жителів громади так і для суб`єктів господарювання; вказує на персональну відповідальність за проведення польових робіт у значній близькості від проведення бойових дій, а також на земельних ділянках, де розміщені сили ЗСУ.

Згідно з внутрішнім наказом ТОВ «Укрлан» №17 від 04.03.2022 призупинено господарську діяльність підприємства на ділянках в районі с. Микільське Преображенської сільської територіальної громади Пологівського району до виключення можливості бойових дій. Згідно з наказами №39-к від 31.03.2022, №62-к від 16.05.2022, №85-к від 01.07.2022, 96-к від 31.08.2022, №101-к від 15.10.2022, №103-к від 30.10.2022, №11-к від 29.02.2024 призупинено дію трудових договорів з деякими працівниками ТОВ «Укрлан».

Відповідно до Рішення ГУ ДПС У Запорізькій області від 18.11.2022 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №30220/6/08-01-04-05-03 встановлено неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку в частині дотримання термінів сплати єдиного податку четвертої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендної плати з юридичних осіб з 24.02.2022 до усунення обставин, що зумовили подання такої заяви.

Відповідно до листа ГУ ДСНС України у Запорізькій області на №01-12/66 від 14.08.2023 про обстеження земель сільськогосподарського призначення ГУ ДСНС повідомляє, що наданий перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають в користуванні ТОВ «Укрлан» знаходиться у 20-кілометровій зоні від лінії зіткнення, куди потрапляє велика кількість ділянок які потребують обстеження, що є досить тривалим процесом та займає багато часу, у зв`язку із чим не є можливим виконання робіт з очищення (розмінування) земельних ділянок, які знаходяться в користуванні підприємства.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023082320000575 від 14 квітня 2023 року, встановлено факт реєстрації крадіжки сільськогосподарської техніки, яка належить ТОВ «Укрлан» кваліфікований за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до Талону-повідомлення єдиного обліку №11705 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, встановлено, що 03.08.2023 в інформаціно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Пологівським районним відділом поліції ГУНП в Запорізькій області за №11705 зареєстровано заяву про те, що 08.07.2023 військовими збройними силами рф здійснено ракетний обстріл с. Новопавлівка Пологівського району Запорізької області, через попадання ракети поряд з адміністративною будівлею ТОВ «Укрлан» за адресою: с. Новопавлівка, вул. Суворова, 7 та зерносховищем за адресою: с. Новопавлівка, пров. Галустяна, 4 майно зазнало значних ушкоджень, а деякі приміщення повністю зруйновано. Зазначене також узгоджується із Протоколом ТОВ «Укрлан» по результатам позапланової інвентаризації станом на 11.07.2023.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно зУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Сертифікатом №2300-24-0126 від 24.01.2024 про форс-мажорні обставини Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (активні бойові дії на території с.Новопавлівка Пологівського району Запорізької області, що призвели до знищення зерна внаслідок ракетних обстрілів, які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зазначений термін (до 31.05.2023).

Сертифікатом №2300-24-0149 від 26.01.2024 про форс-мажорні обставини Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (активні бойові дії на території с.Микільське Пологівського району Запорізької області, що призвели до знищення зерна внаслідок ракетних обстрілів, які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зазначений термін (до 31.05.2023).

Сертифікатом №2300-24-0161 від 29.01.2024 про форс-мажорні обставини Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (активні бойові дії на території с.Микільське Пологівського району Запорізької області, що призвели до знищення зерна внаслідок ракетних обстрілів, які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зазначений термін (до 30.09.2022).

Сертифікатом №2300-24-0197 від 01.02.2024 про форс-мажорні обставини Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація с.Нове Пологівського району Запорізької області, внаслідок чого були викрадені або знищені товарно-матеріальні цінності), які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зазначений термін (до 31.07.2022).

Суд, всебічно дослідивши докази, надані сторонами, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, не погоджується з наведеними у відзиві доводами представника відповідача, зважаючи на встановлені у справі обставини, умови укладеного договору оренди землі, положення чинного законодавства, а також відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність законних підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

За своєю сутністю цивільно-правова відповідальність означає виникнення у особи обов`язку майнового характеру, якого не було до вчинення правопорушення. Устатті 617 ЦК Українимістяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов`язання, а не за виконання договірного зобов`язання. Томустаття 617 ЦК Українине може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов`язання (постанова Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі № 757/58385/16-ц).

Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третястатті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

У постанові від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважив, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.

Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями3034,38,39,4144,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що: «статтею 617ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1статті 81 ЦПК України).

Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1.

Так, в цьому листі, розміщеному на офіційному сайті, Торгово-промислова палата України на підставі статей14,14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно доУказу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно достатті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з наведеними положеннями закону та висновками Верховного Суду у разі, якщо боржник (у даному випадку орендар ТОВ «Укрлан») посилається на причину невиконання зобов`язання на наявність обставин, які він вважає форс-мажорними, він має надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконання зобов`язань.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Укрлан» обмежилось посиланням на військові дії на території України та території, де розташована спірна земельна ділянка, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства. Надані представником відповідача сертифікати Торгово-промислової палати стосуються неможливості виконання ним обов`язку своєчасно сплачувати податки у зв`язку із викраденням техніки та втратами від ракетного влучання. Натомість, відсутні докази отримання відповідачем сертифікату Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин неможливості виконання своїх зобов`язань за спірним договором оренди землі. Факт перебування спірної земельної ділянки на території ведення активних бойових дій, сам по собі також не може свідчити про очевидну неможливість використання її відповідачем у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов`язань з орендної плати. Адже самі по собі лише посилання на вказаний факт без надання належних доказів на підтвердження неможливості виконання відповідних зобов`язань за договором оренди землі не можуть бути підставою для звільнення від вказаних зобов`язань.

Суд вважає, що той факт, що ТОВ «Укрлан» призупинило свою господарську діяльність на території с.Микільське Пологівського району Запорізької області та не здійснювало обробіток земельної ділянки, яку орендує за спірним договором оренди землі у 2022, 2023 та 2024 році також не підтверджено належними та допустимими доказами, не може свідчити про те, що таке рішення уповноважених представників підприємства було обумовлене саме обставинами непереборної сили та його наслідком має бути фактично одностороння відмова від виконання своїх обов`язків за договором оренди. Слід також зазначити, що накази про призупинення дії трудових договорів не містять інформації на якій саме території були задіяні працівники, зазначені в наказах, які саме земельні ділянки обробляли та обслуговували.

Щодо посилання відповідача на кримінальне правопорушення, вчинене відносно нього за фактом крадіжки майна, а також на влучення ворожої ракети, внаслідок чого адміністративна будівля та зерносховище зазнали ушкоджень, суд не приймає їх до уваги, оскільки, по-перше ці події стались на території відмінній від с.Микільське, де розташована спірна ділянка, по-друге, як встановлено із інших доказів, наданих представником відповідача вони стали підставою для отримання сертифікатів Торгово-промислової палати про неможливість своєчасно виконати податкові зобов`язання, а по-третє не встановлюють факту неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі. Разом із тим, вказане кримінальне провадження не стосується придатності або непридатності до використання конкретної орендованої земельної ділянки. Жодних доказів того, що за результатами досудового розслідування або у межах проведених слідчих дій спірна земельна ділянка була визнана такою, що не може використовуватись за цільовим призначенням, матеріали справи не містять. Відтак, сам факт наявності відкритого досудового розслідування не може вважатися належним доказом, який би звільняв відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати або слугував підставою для невиконання договору.

Рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку свого податкового обов`язку №30220/6/08-01-04-05-03 від 18.011.2022 також лише встановлює неможливість своєчасного виконання ТОВ «Укрлан» свого податкового обов`язку в частині дотримання термінів сплати своїх податкових зобов`язань.

Лист сільського голови Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області носить лише рекомендаційний характер, вказує на персональну відповідальність за проведення польових робіт у близькості від проведення бойових дій, але не містить жодної імперативної норми щодо неможливості чи заборони у користуванні земельними ділянками саме у с. Микільске Пологівського району Запорізької області.

Лист ГУ ДСНС України у Запорізькій області б/н (на №01-12/66 від 14.08.2023) про обстеження земель сільськогосподарського призначення ГУ ДСНС не встановлює непридатність орендованої земельної ділянки для використання у зв`язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, у зв`язку з чим підприємство об`єктивно не мало ані доступу, ані можливості використовувати її у господарській діяльності, а лише носить інформаційний характер щодо неможливості обстеження земельних ділянок за переліком (який суду не наданий), у зв`язку із тим, що процес обстеження є досить тривалим та займає багато часу.

Зазначені вище документи не звільняють відповідача від цивільно-правової відповідальності та не скасовують зобов`язань, які покладені на нього договором оренди землі. В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена земельна ділянка оголошена небезпечною для сільськогосподарського використання або на неї накладено санітарні, техногенні чи екологічні обмеження.

Слід також окремо наголосити, що відповідач не надав доказів у підтвердження його спроб вирішити спірну ситуацію з позивачем, суду не надано підтверджень того, що ТОВ «Укрлан» направляв орендодавцю повідомлення про неможливість використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були.

Надати повну оцінку доводам представника відповідача щодо спроб вирішити виниклий спір шляхом зменшення розміру орендної плати, суд не має змоги з огляду на ненадання представником відповідача примірнику листа №01-12/90 від 19.12.2024, на який він посилається.

Таким чином, доводи відповідача про існування обставин непереборної сили залишаються на рівні припущень та посилань на загальні факти воєнного стану, без належного підтвердження впливу таких обставин саме на можливість або неможливість виконання зобов`язань за конкретним договором оренди. Тому такі твердження не можуть бути визнані достатніми для звільнення відповідача від відповідальності або від виконання умов договору.

З огляду на викладене суд вважає, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік.

Таку саму позицію із вказаних питань підтримує і колегія суддів Херсонського апеляційного суду, що має відображення у постанові від 11 березня 2025 року № 650/4366/24, постанові від 08 квітня 2025 року № 650/1547/24, постанові від 09 квітня 2025 року № 650/1548/24, а також колегія суддів Верховного Суду, що має відображення у постанові від 23 квітня 2025 року № 916/5400/23.

Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об`єктивної неможливості використання спірної земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов`язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати відсутні.

Отже, зважаючи на систематичне невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який укладений між сторонами та діяв впродовж вказаного періоду часу, наявні підстави для розірвання договору оренди та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, втрати від інфляції, 3% річних та пені, у зв`язку з чим позов слід задовольнити.

У зв`язку із задоволенням основної вимоги, з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2906,88 грн.

Відповідно ч. ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі №922/445/19)

Одночасно із позовною заявою, представник позивача надав розрахунок попереднього (орієнтовного) розміру витрат на правничу допомогу, договір №04/02-1 про надання професійної правничої допомоги від 04.02.2025, перелік та вартість послуг за договором від 03.03.2025, Акт №21 надання послуг до договору від 15.03.2025.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що розцінки, вказані в Акті надання послуг є завищеними за описану роботу та не мають нічого спільного з реальними оцінками виконання такої роботи, просить у задоволенні відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача уточнив, що просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі згідно з наданими послугами, а саме згідно з Актом №21, зазначивши що в ньому відображені вже надані (виконані) адвокатом послуги.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд має враховувати приписи частини 3 статті 141ЦПК України, а саме:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

У постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19 суд виснував, що у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі №917/1071/18).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьоюп`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьоюп`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.03.2021 у справі №910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі №910/12591/18.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, непов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16).

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19). Постанови ВС від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 01.06.2018 року у справі №904/8478/16.

Суд, дослідивши докази, надані представником позивача та доводи, надані представником відповідача, дійшов до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу з огляду на наступне.

Пунктом 6 Акту № 21 надання послуг зафіксовані витрати в розмірі 2000,00 гривень за представництво інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні, проте в жодному судовому засіданні представник позивача участі не брав.

Пунктом 5 Акту № 21 надання послуг зазначені витрати в розмірі 1000,00 гривень за підготовку до подачі позовної заяви до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд», у тому числі роздрукування позовної заяви, добірка та сканування письмових доказів для додавання до них, завіряння копій документів, що фактично охоплюється витратами на складання позовної заяви, зазначеними в акті у пункті 3, і які становлять 3000,00 гривень.

Таким чином, суд відхиляє вимоги представника позивача щодо стягнення витрат за вказані послуги.

Щодо інших витрат, зазначених в акті надання послуг, суд, враховуючи клопотання представника відповідача та принципи співмірності та пропорційності предмету спору та складності справи, вважає за доцільне задовольнити витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 гривень та стягнути їх з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями12,13,141,209,259,263265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 10785 (десять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, втрати від інфляції в сумі 1175 (одна тисяча сто сімдесят п`ять) гривень 57 копійок, 3% річних в сумі 323 (триста двадцять три) гривні 55 копійок, пені в сумі 1061 (одна тисяча шістдесят одна) гривня 88 копійок, а всього 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п`ять) гривень 43 копійки.

Розірвати договір оренди землі, укладений 16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлан» та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 25.08.2021 (номер запису №43683234) в державному реєстрі речових прав та їх обмежень.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлан» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку 6,1 га кадастровий №2323983500:01:003:0185.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 2906 (дві тисячі дев`ятсот шість) гривень 88 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень) 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлан», код ЄДРПОУ: 30796611, адреса місцезнаходження: вул. Суворова, буд. 7, с. Новопавлівка, Пологівський район, Запорізька область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя П.Л. Коваленко