Вирок від 03.06.2025 по справі 938/569/25

Справа№938/569/25

Провадження № 1-кп/938/98/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданні матеріаликримінального провадження № 12025096130000032 від 10.03.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гринява Верховинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні 4-ро малолітніх дітей, не працевлаштованого, з базовою загальною середньою освітою, депутатом не обирався, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Кримінальне правопорушеннявчинив за таких обставин.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, в тому числі указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 року № 26/2025, затвердженого Законом України «Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 року № 4024-IX, з 08 лютого 2025 року строком на 90 діб. Указ Президента України від 14.01.2025 №26/2025 .

Житель присілку Чорний села Пробійнівка Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області ОСОБА_4 на початку березня 2025 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в лісовому масиві урочища Чорний села Пробійнівка Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області в особистих потребах, побачив заготовлений під завантаження ліс кругляк хвойної породи, який розроблявся працівниками Яблуницького лісництва Верховинського районного лісгоспу в межах рубки в кварталі № 8 виділ № 58 вказаного лісництва, після чого, в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна лісу кругляку, в умовах воєнного стану.

Надалі ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливою метою з метою особистого збагачення, знаючи, що в його знайомого ОСОБА_6 є в користуванні вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131» (бортовий С) з реєстраційним номером НОМЕР_1 , попросив останнього тимчасово надати йому для власних потреб даний транспортний засіб, на що ОСОБА_6 , якому нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 на вчинення таємного викрадення чужого майна, погодився.

У ніч на 10.03.2025 року, керуючи вантажним автомобілем марки «ЗИЛ 131» (бортовий С) з реєстраційним номером НОМЕР_2 , ОСОБА_4 приїхав до лісового масиву в кварталі № 8 виділу № 58 Яблуницького лісництва Верховинського районного лісгоспу, який розташований в адміністративних межах села Пробійнівка, урочище Чорний, Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, де попередньо бачив заготовлений ліс кругляк хвойної породи.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків, в умовах воєнного стану, в ніч на 10.03.2025 року таємно викрав із верхнього складу Яблуницького лісництва Верховинського районного лісгоспу шляхом навантаження на кузов вищевказаного автомобіля ліс кругляк хвойної породи в кількості 12 колод, загальною кубомасою 3,239 м3 та загальною вартістю 8733,16 гривень, після чого покинув місце злочину.

У результаті вищезазначеного, ОСОБА_4 завдав Верховинському районному лісгоспу майнової шкоди на суму 8733,16 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, вказавши, що на початку березня поточного року побачив у лісі деревину хвойної породи в присілку Чорний села Пробійнівка Верховинського району. Пішов до товариша, якого попросив надати йому вантажний автомобіль марки «ЗІЛ» для власних потреб. В ніч з 9 на 10.03.2025 року цим транспортним засобом поїхав до лісу, де навантажив лісодеревину хвойної породи в кількості 12 колод. Однак, по дорозі його зупинили працівники поліції. Просить його суворо не карати. У судових дебатах просив призначити йому штраф, попередньо долучивши квитацію про перерахування коштів на потреби ЗСУ.

Від представника потерпілого - Верховинського районного лісгоспу поступила заява про розгляд даної справи в його відсутності, відсутності претензій майнового характеру до обвинуваченого, якого карати несуворо (а.с.31).

Крім визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, доведена дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами:

-рапортом помічника чергового Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 10.03.2025 року (а.с.39), з якого вбачається, що о 00.47 годин працівниками поліції зупинено транспортний засіб, який завантажений лісодеревиною, на яку немає відповідних документів;

-- зверненням Верховинського районного лісгоспу від 10.03.2025 року (а.с.40), адресованого до Верховинського РВП ГУНП, яким заявник просить встановити та притягнути до відповідальності особу, яка в ніч на 10.03.2025 року вчинила крадіжку лісоматеріалів породи ялина в кількості 12 колод із верхнього складу Яблуницького лісництва, а саме з кварталу 8, виділу №58, що відноситься до урочища Чорний с.Пробійнівка;

-протоколом оглядумісця подіївід 10.03.2025року зфототаблицями (а.с.42-46), відповідно до якого оглядом місця події є територія автодороги сполученням Устеріки-Пробійнівка у присілку Чорний села Пробійнівка Верховинського району Івано-Франківської області; на вказаній автодорозі знаходиться автомобіль марки «ЗІЛ» із реєстраційним номером НОМЕР_2 , на якому навантажена лісодеревина, а саме сортименти лісу-кругляку хвойної породи в кількості 11 колод, одна з яких довжиною 5 м , а решта довжиною по 6 метрів, на яких відсутні відпускні бирки; у водія ОСОБА_4 відсутні будь-які документи, які б свідчили про законний відпуск цієї лісо деревини; за результатами проведення огляду місця події вилучено вищевказаний транспортний засіб із лісодеревиною;

При призначенні покарання суд враховує, що уст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»закріплено, що при розгляді справ суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Такожу справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, загальні засади призначення покарання визначені вст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно зст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд також враховує особу винного ОСОБА_4 . Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.57),зареєстрований в с. Пробійнівка Верховинського району Івано-Франківського району Івано-Франківської області, фактично проживає в с.Гринява Верховинського району Івано-Франківського району Івано-Франківської області з дружиною та 4 малолітніми дітьми (а.с.60, 61), раніше не судимий (а.с.43), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.60,62), на обліку в психіатричному чи наркологічному кабінетах не перебуває (а.с.59).

Згідно з досудовою доповіддю Верховинського РС філії ДУ «Центр пробації в Івано-Франківській області» від02.06.2025 року, ризиквчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства середній, можливе виправлення без ізоляції від суспільства ( а.с. 32-36).

Як вбачається з обвинувального акта, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з чим суд погоджується.

Із обвинувального акта також вбачається, що обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , крім щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, є добровільне відшкодування завданого збитку.

Враховуючи, що транспортний засіб, який перевозив викрадену ОСОБА_4 лісодеревину, зупинено працівниками поліції, внаслідок чого викрадене майно було примусово вилучене, в з`язку з чим суд не визнає добровільне відшкодування завданого збитку обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого.

Крім того, в ч. 2ст. 66 КК Українизакріплено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу, що указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому продовжено до 07.08.2025 року.

У ході судового розгляду даної справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні долучив квитанцію про перерахування 03.06.2025 року на рахунок Збройних Сил України 5000 гривень, що суд визнає обставиною, що пом`якшує його покарання.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.07.2023 року в справі № 442/2407/22, провадження № 51-2963км23, в якій касаційна інстанція погодилася з судом І інстації визнання обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, перерахування на потреби ЗСУ коштів, внесених як заставу.

Як вбачається з обвинувального акта, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено (а.с.5).

У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Впродовж періоду з часу вчинення інкримінованого йому вказаного кримінального правопорушення та по час ухвалення судом даного вироку не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за його вчинення або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст.185 КК України (в редакції закону, що діяв на час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто станом на 10.03.2025 року)крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану,карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Таким чином, санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено тільки покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, яке в санкції ч. 4ст. 185 КК Українизакріплене, як безальтернативне, не сприятиме досягненню мети покарання.

У ч. 1ст. 69 КК Українизакріплено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуза це кримінальне правопорушення.

Суд враховує обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 : 1) щире каяття; 2) активне сприяння розкриттю злочину; 3) перерахування коштів на потреби ЗСУ.

Вказані обставини, що пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 185 КК України.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст.185КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК Українита призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цьогоКодексу.

Під час судовий дебатів обвинувачений, його захисник та прокурор просили призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що призначення ОСОБА_4 саме штрафу, як кримінального покарання, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового провадження не обирався.

Цивільний позов не заявлено, витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні відсутні.

Також відповідно до ч.4ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про долю речових доказів в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Зокрема, постановою від 10.03.2025 року (а.с.63-64) визнано речовим доказам у кримінальному провадженні № 12025091130000032 від 10.03.2025 року вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131» (бортовий С) з реєстраційним номеро НОМЕР_2 та ліс-кругляк хвойної породи у кількості 12 колод, на які ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 року накладено арешт (а.с.67-68).

Вказані лісодеревину та вантажний автомобіль передано на відповідальне зберігання Верховинському районному лісгоспу (а.с.65,66).

Відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України майно, яке є предметом кримінального правопорушення або зберегло на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання, у такому разі майно повертаються власнику (законному володільцю).

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.47), з власником автомобіля марки «ЗИЛ 131» (бортовий С) з реєстраційним номером НОМЕР_2 є ОСОБА_7 , жителька с.Гринява Верховинського району Івано-Франківської області.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.368-371,373,374КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчогосудді Верховинськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від12.03.2025року,на вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131» (бортовий С) з реєстраційним номером НОМЕР_2 та ліс-кругляк хвойної породи у кількості 12 колод.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили, а саме:

- ліс-кругляк хвойної породи у кількості 12 колод, які передані на відповідальне зберігання Верховинському районному лісгоспу, вважати повернутим йому, як власнику;

- вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131» (бортовий С) з реєстраційним № НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_7 , жительці с.Гринява Верховинського району Івано-Франківської області.

На вирок суду може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_8