Рішення від 03.06.2025 по справі 705/1737/25

Справа №705/1737/25

2/705/1876/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2025 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ» про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 08.08.2017,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ» про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 08.08.2017. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.12.2024 після смерті свого батька він успадкував земельну ділянку загальною площею 3,6612га з кадастровим номером 7124355300:03:000:1008, яка розташована на території Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЧР №028794 від 01.12.2003. Ще при житті 19.07.2006 ОСОБА_2 уклав з ТОВ «АГРОВІТ» договір оренди земельної частки (паю), який був зареєстрований в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК за №404 від 02.08.2006. До вказаного договору 18.06.2015 було укладено додаткову угоду, якою були внесені зміни щодо строку дії договору оренди земельного паю до 31.12.2023; розрахунку орендної плати в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік; згідно п. 11 угоди - обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації на поточний рік. Згодом, 08.08.2017 між ОСОБА_2 та ТОВ «АГРОВІТ» було укладено новий договір оренди земельної ділянки б/н, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 11.08.2017 за №21906251. Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав від 16.08.2017 строк дії цього договору становить 49 років із правом пролонгації, а орендна плата в розмірі 177316,77 грн. була сплачена одноразово за весь строк користування земельною ділянкою і, за домовленістю сторін, не підлягає перегляду чи індексації. Позивач, як спадкоємець, не був належним чином повідомлений про чинний договір оренди від 08.08.2017, а також отримав відмову у вимозі щодо надання копії договору оренди земельного паю. При цьому, він вважає, що умови договору оренди землі суперечать чинному законодавству України та порушують його законні права, як власника земельної ділянки, оскільки одноразова сплата орендної плати за 49 років наперед, тобто до 2066 року, фактично позбавляє його права отримувати справедливу орендну плату за користування належною йому власністю з урахуванням інфляції та ринкових умов. Також він вважає несправедливими і нікчемними умови укладення такого договору, оскільки фактично сплачена орендна плата у розмірі 177316,77 грн. за весь строк користування земельною ділянкою (49 років) і в майбутньому не переглядається та індексації не підлягає. Як вбачається з суми, якщо така була виплачена відповідачем його батьку за 49 років користування земельною ділянкою, то орендна плата за один рік складає 3618,71 грн, в той час, як умовами додаткової угоди від 18.06.2015 до договору оренди земельної частки (паю), який був зареєстрований в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК за №404 від 02.08.2006, орендна плата складала 8205,00 грн. Відповідач відмовився надати докази такої оплати та надати копію договору оренди земельної ділянки б/н від 08.08.2017, тому позивач вважає, що без надання відповідних доказів такої оплати не було здійснено. Крім того, умови договору від 08.08.2017, які виключають індексацію та перегляд орендної плати протягом 49 років, суперечать принципу справедливості та розумності, передбаченому ст. 3 ЦКУ, а також суті орендних правовідносин, адже він, як новий власник, значною мірою позбавлений того, на що розраховував би при укладенні договору оренди землі. Укладення договору оренди на 49 років із одноразовою сплатою орендної плати без урахування інфляції та без можливості перегляду є таким порушенням, що завдає йому шкоди, як власнику. Тому позивач просить розірвати зазначений договір оренди землі, оскільки істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а також неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов?язку зі сплати орендної плати, або невиконання умов договору взагалі.

Ухвалою судді від 27.03.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.

Також, ухвалою судді від 27.03.2025 витребувано у ТОВ «АГРОВІТ» копію договору оренди земельної ділянки б/в, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 11.08.2017 за №21906251.

На виконання ухвали судді від 27.03.2025 від директора ТОА «АГРОВІТ» надійшла копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 94764598 від 16.08.20178 та копія договору оренди земельної ділянки б/н від 08.08.2017 (з Актом приймання-передачі земельної ділянки до Договору оренди від 08.08.2017).

Станом на день розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,ч.2, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящук Д.О., спадкоємцем майна - земельної ділянки розміром 3,6612га (кадастровий номер 7124355300:03:000:1008), наданої для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області, що належала ОСОБА_2 , 1935 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач ОСОБА_1 .

Між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ», як орендарем, 08.08.2017 укладено договір оренди землі, який був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 11.08.2017 за №21906251.

Відповідно до умов договору оренди землі від 08.08.2017 об?єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 3,6612га з кадастровим номером 7124355300:03:000:1008.

Пунктом 7 договору оренди землі строк дії договору визначений 49 років.

За умовами п. 8 договору оренди землі, при переході права власності на землю від власника землі до іншої особи, договір оренди землі зберігає чинність для нового власника.

Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 177316,77 грн за весь строк користування земельною ділянкою, передбачений п.7 даного договору.

Відповідно до п.п. 10,11 договору, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем Орендодавцю одноразово (за весь строк дії даного договору) протягом 5 (п?яти) банківських днів, перебіг яких починається з дня підписання цього договору. Орендна плата за користування земельною ділянкою виплачується Орендодавцю шляхом видачі готівкових коштів через касу Орендодавця, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця, зазначений в даному договорі або поштовим переказом. Сторони дійшли згоди, що орендна плата за користування земельною ділянкою, яка була фактично сплачена Орендарем Орендодавцю, в майбутньому не переглядається та індексації не підлягає.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, як новий власник земельної ділянки, що передана в оренду ТОВ «АГРОВІТ», не погоджується з умовами договору оренди землі від 08.08.2017, посилаючись на те, що умови, які виключають індексацію та перегляд орендної плати протягом 49 років, суперечать принципу справедливості та розумності, передбаченому ст. 3 ЦКУ, а також суті орендних правовідносин, адже він, як новий власник, значною мірою позбавлений того, на що розраховував би при укладенні договору оренди землі. Укладення договору оренди на 49 років із одноразовою сплатою орендної плати без урахування інфляції та без можливості перегляду є таким порушенням, що завдає йому шкоди, як власнику.

Крім того, позивач ставить під сумнів виконання умов Договору оренди землі від 08.08.2017 орендарем ТОВ «АГРОВІТ» в частині виплати орендної плати, оскільки відсутнє підтвердження виплати коштів його батькові в сумі 177316,77 грн.

Проте, при зверненні з даним позовом до суду позивачем було подано клопотання про витребування доказів, в якому він просив витребувати у відповідача ТОВ «АГРОВІТ» лише копію Договору оренди землі від 08.08.2017 за № 21906251. Стосовно витребування у відповідача доказів сплати орендодавцю орендної плати в розмірі 177316,77 грн. у клопотанні позивачем не заявлялося, тому вказане питання судом не вирішувалося.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Договором оренди землі від 08.08.2017 чітко визначено, що кошти за орендну плату за 49 років наперед повинні бути виплачені протягом 5 банківських днів після підписання договору сторонами. Позивачем не надано суду доказів того, що вказана умова ТОВ «АГРОВІТ» не була виконана. Зі спливом визначеного строку в разі не перерахування орендної плати, орендодавцем не ставилося питання про розірвання договору оренди землі, підтвердженням чого є той факт, що вказаний договір є чинним по даний час.

Крім того, п. 36 Договору оренди землі від 08.08.2017 визначені умови припинення дії договору, а саме: у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільності необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи Орендаря.

Звертаючись до суду з питанням розірвання договору оренди землі від 08.08.2017, позивачем не доведено жодного із вище перелічених пунктів, які б були підставою для розірвання зазначеного договору.

Стосовно позиції позивача, що умови договору оренди землі від 08.08.2017 порушують його законні права та інтереси, як нового власника земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити, що первісним орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «АГРОВІТ» були узгоджені всі умови договору Оренди землі від 08.08.2017, про що свідчать підписи обох сторін на договорі.

Цим же договором чітко визначено, що при переході права власності на землю від власника землі до іншої особи, договір оренди землі зберігає чинність для нового власника. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, у тому числі в порядку спадкування, а також реорганізації юридичної особи Орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору (п.п. 8, 39 умов договору).

Цим же договором передбачена зміна умов Договору, а саме у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 35 умов договору), що не позбавляє права позивача стосовно внесення пропозиції орендарю щодо змін умов договору за взаємною згодою.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Доказиє будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні доказами; висновки експертів; показання свідків.

Відповідно до статей 77 - 80ЦПК Українидокази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Положеннямистатті 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною четвертоюстатті 10ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинствасуду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав будь-якими діями відповідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними. Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивачем не надано необхідних та обґрунтованих доказів, позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_1 , у зв?язку з чим він звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір, то судові витрати (судовий збір за звернення з даним позовом до суду) в розмірі 1211,20 грн необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 83, 84, 258-259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ» про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 08.08.2017 відмовити.

Судові витрати (судовий збір за звернення з даним позовом до суду) в розмірі 1211,20 грн віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції.

СуддяЛеся Сергіївна Годік