Постанова від 22.05.2025 по справі 910/268/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2025 р. Справа №910/268/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Андрієнка В.В.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від позивача: Жегулін Ю.М., Присяжнюк Р.В.

від відповідача: Гаврилова О.Ю., Глущенко С.В.

від третьої особи-1: Конопля А.М.

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

від третьої особи-4: Кізленко В.А.

від третьої особи-5: не з`явився

від державної виконавчої служби: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 (повний текст складено 31.03.2025)

про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 (повний текст складено 31.03.2025)

про відмову в зупиненні провадження у справі

за скаргою на дії виконуючого обов`язки начальника Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Донця Ярослава Вікторовича

у справі №910/268/23 (суддя Босий В.П.)

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"

3. Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит"

про стягнення 45 979 796 953,50 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються

04.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) надійшла скарга на дії виконуючого обов`язки начальника Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС) Донця Ярослава Вікторовича, в якій скаржник просить визнати неправомірними дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В. щодо невиконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі №910/268/23, а також зобов`язати ВДВС виконати вказану постанову шляхом:

- скасування постанови начальника ВДВС Горбульова А.В. від 15.05.2023 ВП НОМЕР_1 про скасування процесуального документа;

- скасування постанови ВДВС ВП НОМЕР_1 від 15.05.2023 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23;

- скасування постанови ВДВС ВП НОМЕР_1 від 15.05.2023 про накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", у розмірі 50,3% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" та у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат".

В обґрунтування вищенаведеної скарги третя особа-1 посилається на те, що дії ВДВС є незаконними та порушують права Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ).

25.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про зупинення провадження, в якому останнє просить зупинити провадження у справі №910/268/23 за скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В. до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" про роз`яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015 у справі №910/268/23.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025, яка оскаржується в касаційному порядку, залишено без задоволення заяву заявника про роз`яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025. При цьому, вимога заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" полягає в роз`ясненні саме виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025, у зв`язку з чим, на думку третьої особи-4, задоволення заяви та роз`яснення постанови фактично вирішить наявність/відсутність правових підстав для задоволення скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), а відтак, посилаючись на пункт 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить суд зупинити провадження з розгляду скарги.

Короткий зміст ухвал місцевого господарського суду та мотиви їх постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" про зупинення провадження з розгляду скарги.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження з розгляду скарги, місцевий господарський суд виходив з того, що третьою особою-4 не доведено дійсної об`єктивної неможливості розгляду скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" про роз`яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом розгляду даної скарги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 відмовлено у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В.

Постановляючи вищенаведену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що скаржником не наведено, а судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення вказаною посадовою особою державної виконавчої служби будь-яких прав та законних інтересів скаржника. Отже, доводи Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), викладені у скарзі на дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В., визнані судом необґрунтованими, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалами місцевого господарського суду, Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) посилається на те, що в листі від 12.02.2025 вона не зверталася до ВДВС про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та/або повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу та цілком очевидно, що ВДВС належним чином не обґрунтував, чому не може скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про накладення арешту.

Також, скаржник стверджує, що ВДВС порушено принцип обов`язковості судового рішення, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Крім того, на переконання апелянта, місцевий господарський суд вийшов за межі чітко окреслених процесуальних законодавством прав та поновив провадження у справі за відсутності на те законних підстав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 09.04.2025 апеляційну скаргу у справі №910/268/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в задоволенні скарги Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження у справі №910/268/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.05.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/268/23. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 30.04.2025.

17.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвал Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23.

Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу

28.04.2025, через систему "Електронний суд", ВДВС подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги на дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В.

Так, у відзиві ВДВС зазначає, що станом на 24.03.2025, постанова про закінчення виконавчого провадження, винесена 08.02.2024 та постанова про арешт майна боржника від 15.05.2023 ніким не оскаржені у встановленому законом порядку та не скасовані, а отже є чинними. Північним апеляційним господарським судом 30.01.2025 ухвалено постанову про часткове задоволення апеляційних скарг. При цьому, скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено повністю. Резолютивна частина рішення при цьому не змінилась.

30.04.2025, через систему "Електронний суд", Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG на ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23.

У своєму відзиві позивач зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі №910/268/23 не розглядались скарги на постанови ВДВС від 15.05.2023, в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 та не надавалось будь-якої правової оцінки щодо законності вказаних постанов ВДВС. Постанови ВДВС від 15.05.2023 в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 про скасування процесуального документу, про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту, не були оскаржені Компанією Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) або будь-якою іншою особою.

Також, на переконання позивача, якщо скаржник вважає постанови ВДВС від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 незаконними/неправильними та такими, що підлягають скасуванню, то він мав подавати відповідні скарги на ці постанови. Подаючи скаргу на дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В., Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) намагається у позапроцесуальний спосіб (а також з грубим порушення встановлених законом строків) оскаржити та скасувати постанови ВДВС від 15.05.2023. Якщо скаржник не оскаржує постанови ВДВС 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, то вказані постанови мають вважатись законними (презумпція правомірності правового акта), відповідно не можуть ставитись під сумнів дії в.о. начальника ВДВС Донця Я.В., який не скасував вказаних постанов.

Крім того, на думку позивача, єдиною підставою скарги Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) є безпідставне затягування розгляду справи.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

30.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" стосовно апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 22.05.2025 з`явились представники сторін та третіх осіб-1,4.

Треті особи-2, 3, 5 та ВДВС своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, треті особи-2, 3, 5 та ВДВС повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/268/23 розглядається за їх відсутності.

Представники відповідача та третіх осіб-1, 4 у судовому засіданні 22.05.2025, підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні 22.05.2025 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За приписами частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Таким чином, одним з засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 45 979 796 953,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення процедури ліквідації Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" встановлено вчинення відповідачем як особою, яка мала вирішальний вплив на діяльність банку, дій, що призвели до нанесення збитків вкладникам та іншим кредиторам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2023 відкрито провадження у справі №910/268/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та постановою Верховного Суду від 10.01.2024, заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову задоволено та вжито заходи забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 задоволено скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на дії старшого державного виконавця ВДВС. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Ковтун Наталії Андріївни щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23. Зобов`язано ВДВС відкрити виконавче провадження за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015 апеляційні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та ВДВС на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №910/268/23 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі №910/268/23 скасовано. Скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на неправомірні дії та рішення старшого виконавця ВДВС задоволено повністю. Визнано неправомірними дії старшого виконавця ВДВС Ковтун Н.А. щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23. Зобов`язано ВДВС відкрити виконавче провадження за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23 у частині накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"; на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат", які опосередковано належать ОСОБА_1 через Компанію Ferrexpo AG (Феррекспо АГ). В решті задоволення апеляційних скарг відмовлено.

04.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) надійшла скарга на дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В., в якій скаржник просить визнати неправомірними дії щодо невиконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 та просить зобов`язати виконати вказану постанову.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що оскільки ухвала Господарського суду міста Києва від 01.05.2023, на підставі якої винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 та постанову про накладення арешту, скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025, то Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) звернулась до ВДВС з листом про виконання зазначеної постанови та скасування постанов у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Проте листом від 25.02.2025 №8040 виконуючий обов`язки начальника ВДВС повідомив про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 і відсутність правових підстав для її скасування, чим, на думку скаржника, порушив права боржника у виконавчому провадженні.

За приписами статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Згідно з частиною 1 пункту 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до постанови про скасування процесуального документу від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, керуючись абзацом 2 частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", начальник відділу ВДВС скасував документ "Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання" від 22.03.2023, що видала ОСОБА_3 при примусовому виконанні ухвали про забезпечення позову від 03.03.2023 у справі №910/268/23.

Постановами від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 старшим державним виконавцем ВДВС Ковтун Н.А. відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 03.03.2023 у справі №910/268/23. Накладено арешт на: частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"; частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"; частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат", які опосередковано належать ОСОБА_1 через Компанію Ferrexpo AG (Феррекспо АГ).

Постановою від 08.02.2024 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 03.03.2023 у справі №910/268/23 закінчено, у зв`язку з фактичним виконанням рішення.

За твердженням Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015 у справі №910/268/23 ВДВС мав скасувати постанову від 15.05.2023 у виконавчому провадженні про скасування процесуального документу, а оскільки повідомлення "Про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання" від 22.03.2023 є чинним, то підстави для винесення постанов від 15.05.2023 про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на частину корпоративних прав відсутні, у зв`язку з чим скаржник просить суд визнати неправомірними дії виконуючого обов`язки ВДВС Донця Я.В. щодо невиконання вказаної постанови, зобов`язати ВДВС виконати постанову Північного апеляційного господарського суду шляхом скасування постанов від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про скасування процесуального документа, про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на частину корпоративних прав.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

До того ж, наведені приписи статей 124 та 129 Конституції України розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23, на підставі якої відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, набрала законної сили та не була скасована.

При цьому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015 у даній справі не скасовано постанови від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про скасування процесуального документа, про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на частину корпоративних прав.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015 визнано неправомірними дії старшого виконавця ВДВС Ковтун Н.А. щодо відмови у прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23. Зобов`язано ВДВС відкрити виконавче провадження за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23, в частині накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат", які опосередковано належать ОСОБА_1 через Компанію Ferrexpo AG (Феррекспо АГ).

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що постанова начальника ВДВС від 15.05.2023 є правомірною, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015 протилежних висновків не містить.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення від 15.10.2009).

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

У своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

При цьому, боржником не наведено суду жодних підстав, які б свідчили про допущення ВДВС порушень приписів Закону України "Про виконавче провадження" під час винесення постанов від 15.05.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) не була позбавлена права скористатися гарантованими способами оскарження вказаних постанов, у випадку порушення її прав.

За приписами частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів, відповідно до статті 74 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується скаржника, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду зі скаргою на дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В.

У той же час, скаржником не наведено, а судом апеляційної інстанції, як і місцевим господарським судом, не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення вказаною посадовою особою державної виконавчої служби будь-яких прав та законних інтересів скаржника.

Таким чином, доводи Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), викладені у скарзі на дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В., визнаються судом необґрунтованими, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Враховуючи вищевикладене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість доводів Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ), у зв`язку з чим скарга на дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В. не підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо вимоги апеляційної скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження у справі №910/268/23 за скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії виконуючого обов`язки начальника ВДВС Донця Я.В. до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" про роз`яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2015 у справі №910/268/23 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.

У вказаному переліку відсутня ухвала про відмову в зупиненні провадження у справі, у зв`язку з чим, така ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/361/18 щодо неможливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі, а також є релевантним до висновків, викладених, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №903/383/23.

Навпаки, відповідне обмеження має на меті забезпечити розгляд справи упродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №920/722/19 та ухвалі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №910/3838/22.

Оскільки ухвала, якою відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження з розгляду скарги, відсутня у переліку, наведеному у статті 255 ГПК України, то вона не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Поряд з тим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження у справі №910/268/23.

Підстави для закриття апеляційного провадження наведені у статті 264 ГПК України.

Втім, хоча стаття 264 ГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите, в даному випадку процесуально вірними слід вважати дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційне провадження у даній справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом", в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

В чинному ГПК України відсутні роз`яснення щодо дій суду апеляційної інстанції у разі прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

В свою чергу, колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги практику суду касаційної інстанції щодо закриття провадження у випадку відкриття касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зокрема, ухвалу Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/4647/18, прийнятою об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №910/9883/17, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 у справі №910/701/17, від 05.02.2019 у справі №910/702/17, від 31.01.2019 у справі №922/1336/17, від 18.01.2019 у справі №907/742/16. Також, ухвала суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі у зв`язку з оскарженням судового рішення, що не підлягає оскарженню, була залишена у силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.01.2019 у справі №909/477/18.

З урахуванням того, що апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження у цій справі, яка не підлягає оскарженню в порядку апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що таке провадження підлягає закриттю, як помилково відкрите.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №910/268/23 касаційні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без задоволення, а ухвала Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025, якою залишено без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" про роз`яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі №910/268/23 - без змін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця залишити - без змін. При цьому, враховуючи, що Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.04.2025 помилково відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження у справі №910/268/23, таке апеляційне провадження підлягає закриттю.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на приватного виконавця Компанію Ferrexpo AG (Феррекспо АГ).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23 про відмову у задоволенні скарги Компанії Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на дії державного виконавця залишити без змін.

3. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанія Ferrexpo AG (Феррекспо АГ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 про відмову в зупиненні провадження у справі №910/268/23 з розгляду скарги на дії державного виконавця.

4. Матеріали оскарження ухвал Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/268/23 повернути суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 02.06.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Андрієнко

Є.Ю. Пономаренко