Постанова

від 27.05.2025 по справі 910/10887/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2025 р. Справа№ 910/10887/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Марченко О.М.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Суплік М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства " Морський торговельний порт "Чорноморськ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 (повний текст складено 25.04.2025)

у справі № 910/10887/24 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна"

про стягнення 32 742 045,85 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна"

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави первісних позовних вимог.

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - позивач, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморск") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна" (далі-відповідач, ТОВ "Компанія Крентон Україна") про стягнення суми грошових коштів (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) у розмірі 32 742 045, 85 грн, з яких: 32 137 194, 30 грн основний борг, 541 865,08 грн пеня, 1 463,57 грн інфляційних втрат та 62 522,90 грн 3% річних.

Позовні вимоги, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів №56/д від 23.05.2024, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Короткий зміст і підстави зустрічних позовних вимог.

08.10.2024 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про визнання недійсним договору про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів №56/д від 23.05.2024.

В обгрунтування позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ "Компанія Крентон Україна" зазначало про відсутність повноважень у директора останньої права одноособово підписувати (укладати) Договір про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів №56/д від 23.05.2024, оскільки у нього були відсутні повноваження на укладення і підписання спірного договору.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/10887/24 клопотання ТОВ "Компанія Крентон Україна" про призначення судово-економічної експертизи від 07.11.2024 задоволено.

Призначено у справі № 910/10887/24 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, Солом`янський район, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6), на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) Чи підтверджується документально, виходячи з матеріалів справи та за даними бухгалтерського обліку учасників спору, заборгованість ТОВ "Компанія Крентон Україна" (ідентифікаційний код 43283974), перед ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (ідентифікаційний код 01125672) за надані послуги за договором № 56/д про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів від 23.05.2024 та на яку суму?

2) Чи підтверджується документально надання ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (ідентифікаційний код 01125672) послуг ТОВ "Компанія Крентон Україна" (ідентифікаційний код 43283974), за договором № 56/д про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів від 23.05.2024 та на яку суму?

3) Чи обґрунтовується документально оформлення ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (ідентифікаційний код 01125672) операцій з постачання ТОВ "Компанія Крентон Україна" (ідентифікаційний код 43283974) послуг за договором № 56/д про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів від 23.05.2024 та на яку суму?

Провадження в справі № 910/10887/24 на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта зупинено.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" 02.05.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/10887/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Компанія Крентон Україна" від 06.11.2024 щодо призначення експертизи.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач за первісним позовом посилається на те, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду зокрема, про розмір заборгованості за надані послуги за договором. Вказано, що суд першої інстанції не зазначив для встановлення яких саме фактів та обставин, з якими стикнувся суд у цій справі, для правильного вирішення справи потрібні спеціальні дослідження, які не можливо встановити в даній справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, не навів мотивів з яких дійшов висновку про неможливість встановлення судом наявності/відсутності, розміру заборгованості, строк її оплати та відповідно період прострочення, а також про необхідність спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 апеляційну скаргу ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/10887/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Яценко О.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/10887/24, справу призначено до розгляду на 27 травня 2025 року о 15 год 40 хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Яценко О.В. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 апеляційну скаргу ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/10887/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/10887/24.

Позиція інших учасників справи.

20.05.2025 ТОВ "Компанія Крентон Україна" через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що подана позивачем апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, її аргументи та доводи базуються на неправильних твердженнях позивача щодо дійсних обставин справи та спростовуються положеннями діючого законодавства, викладено прохання залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Явка представників сторін.

У судове засідання 27.05.2025 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача просив апеляційний господарський суд оскаржувану ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, за приписами вказаної норми суд має право призначити судову експертизу або за клопотанням учасника справи, або за власної ініціативи за наявності у сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України "Про судову експертизу", Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.

Отже, питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Обов`язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

ЄСПЛ у справі "Ноймайстер проти Австрії" (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Отже, ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підставою первісного позову є неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів №56/д від 23.05.2024, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Також, відповідачем за первісним позовом подано зустрічну позову заяву про визнання недійсним Договору про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів №56/д від 23.05.2024.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункту 4 частини третьої статті 2 ГПК України), зміст якої розкривають положення статті 13 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

За змістом частин 1 та 3 ст. 165 ГПК України заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві, який повинен містити, зокрема заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

За змістом ст. 86, ч. 5 ст. 236 та ст. 237 ГПК України господарський суд має з`ясовувати, зокрема, обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17, від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 17.01.2023 у справі №924/195/22.

Також схожий за змістом висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №922/4404/17 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №923/410/20.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем за первісним позовом в обгрунтування заявленого клопотання про призначення судової економічної експертизи не надано суду першої інстанції контррозрахунку суми боргу і не зазначено, які саме суми боргу він вважає неправильними і з яких причин, враховуючи принцип змагальності щодо доведеності фактів у справі. Відзив на позовну заяву та клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судової економічної експертизи таких розрахунків не містять.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи вищевикладені правові висновки Верховного Суду щодо наявного процесуального права господарського суду зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок, та щодо наявності права господарського суду зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок, вважає необгрунтованим посилання суду першої інстанції як на підставу призначення у справі №910/10887/24 судової економічної експертизи, щодо документального підтвердження заявленого позивачем за первісним позовом розміру заборгованості умовам спірного договору вимагає спеціальних знань.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає необгрунтованими підстави наведені судом першої інстанції для призначення судової експертизи щодо підтвердження розміру заборгованості відповідача за надані послуги за договором №56/д про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів від 23.05.2024, оскільки в матеріалах справи наявні документи, що стосуються предмету позову у суду першої інстанції наявна можливість самостійно здійснити перевірку розрахунків сторін та з урахуванням норм чинного законодавства надати оцінку правовідносинам сторін щодо договору про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів №56/д від 23.05.2024, що не потребує спеціальних знань у суду.

Крім того, питання поставлені на вирішення експерту не належить до жодного з завдань економічної експертизи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення у даній справі судово-економічної експертизи.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При ухвалені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню при розгляді питання про призначення судової експертизи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі №910/10887/24 і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду від 22.04.2025 у справі №910/10887/24 відповідно до ст. 277 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі №910/10887/24 скасувати.

3. Матеріали справи №910/10887/24 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.06.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

Г.П. Коробенко