Ухвала від 02.06.2025 по справі 911/2498/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" червня 2025 р. Справа№ 911/2498/18 (911/2934/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

розглядаючи матеріали апеляційної скарги Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року

у справі №911/2498/18(911/2934/20) (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі"

про визнання недійсним правочину боржника та стягнення коштів

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18

за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Приватного акціонерного товариства "Росава"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20) задоволено позовну заяву ПрАТ "Росава" до ТОВ "Преміорі" про визнання недійсним правочину боржника та стягнення коштів, визнано недійсним правочин щодо повернення ПрАТ "Росава" на користь ТОВ "Преміорі" передплати за переробку давальницької сировини згідно договору № 1667 від 29.12.2016 в розмірі 62 630 000,00 грн., присуджено до стягнення з ТОВ "Преміорі" на користь ПрАТ "Росава" 62 630 000,00 грн. заборгованості та 4204,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), зупинити дію ухвали Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20), залучити Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20) у повному обсязі, відмовити в позові ПрАТ "Росава" у повному обсязі та стягнути з ПрАТ "Росава" на користь скаржника судові витрати по справі.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 23.04.2025 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2498/18(911/2934/20).

01.05.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ " Інвест Трансфер" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

28.05.2025 супровідним листом Господарського суду Київської області №02-04/911/2498/18(911/2934/20) від 26.05.2025 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються також докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Положення статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.

При цьому, наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Судова колегія наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи можлива з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення, що є обов`язком заявника апеляційної скарги.

Згідно статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками у паперовому вигляді може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні, або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Всупереч наведених положень ГПК України, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги ТОВ "Інвест Трансфер", який відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 01.04.2025 року у справі №911/2498/18(911/2934/20) є правонаступником позивача - ПрАТ "Росава".

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Окрім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року виготовлено та підписано 15.12.2020 року, відтак, останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року є 25.12.2020 року.

Скаржник, в свою чергу, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 18.04.2025 року відділ документального забезпечення суду, тобто з урахуванням вищенаведених положень законодавства, з пропуском визначеного процесуального строку на апеляційне оскарження більш ніж на чотири роки.

Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.

Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом з своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідні докази повинні подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.26 національного стандарту ДСТУ 4163:2020")Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".

Так, в обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що будь-яких повідомлень або ухвал по даній справі він взагалі не отримував, а тільки 14.04.2025 року в порядку ст. 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" скаржником отримано від апарату Господарського суду Київської області оскаржувану ухвалу від 08.12.2020 року. Факт вручення підтверджується відповідною розпискою представника скаржника на заяві від 03.04.2025 року, копія якої долучена до апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини та доводи є неповажними з огляду на наступне.

Зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї доказів вбачається, що апеляційну скаргу подано засновником відповідача ТОВ "Преміорі" - Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), який на дату подання апеляційної скарги володіє часткою у статутному капіталі відповідача у розмірі 100%.

Відповідно до статті 211 ГК України, засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.

Згідно статті 92 ЦК України, дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Таким чином, обов`язок здійснення контролю за діяльністю виконавчих органів та товариства, положеннями Закону та Статуту покладено саме на учасників (засновників) цього товариства, з метою запобігання порушень їх прав.

Наведені обставини свідчать про обізнаність Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), як засновника ТОВ "Преміорі", як щодо фінансового та майнового стану товариства, так і щодо наявних судових проваджень за участю ТОВ "Преміорі".

Окрім того, як зазначено самим апелянтом в тексті апеляційної скарги та встановлено постановою Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №911/266/22 Компанія Преміорі ЛТД станом на 2020 рік (тобто на момент розгляду справи №911/2498/18(911/2934/20) і до сьогоднішнього дня було засновником ТОВ "Преміорі".

У зазначений період часу змінювався лише розмір частки Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) зі 100% до 20%, а потім знову до 100% на підставі рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 та постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №911/266/22.

Таким чином, Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), як засновник ТОВ "Преміорі", мало проявляти інтерес до майнового стану вказаної юридичної особи, в тому числі відслідковувати інформацію щодо наявності відповідних судових спорів по відношенню до ТОВ "Преміорі".

Натомість, процесуальні дії щодо оскарження відповідної ухвали суду Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) розпочало здійснювати лише після винесення Верховним Судом постанови від 24.02.2025 року у справі №911/266/22 та остаточного вирішення корпоративного спору щодо розміру частки.

Також, колегією суддів враховано, що необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність зі змістом рішення (ухвали) суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку.

Водночас, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

В силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Колегія суддів враховує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. зокрема, через , а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання апеляційної скарги, оскільки саме він не погоджується з ухвалою та постановою суду першої інстанції і ставить під сумнів їх законність.

Як встановлено судом, ТОВ "Преміорі", як відповідач у справі, був належним чином повідомлений про розгляд справи та прийняття оскаржуваної ухвали по суті спору, оскільки подавав процесуальні документи, оскаржував прийняті у справі судові рішення та приймав участь у судових засіданнях.

Відтак, Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD), як засновник відповідача незалежно від розміру частки у статутному капіталі, мав можливість своєчасно ознайомитись з відповідним судовим рішенням суду першої інстанції з приводу даної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки, як було зазначено вище, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, про наявність повного тексту ухвали.

При цьому, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/2498/18(911/2934/20) було оприлюднено 18.12.2020.

В свою чергу, можливість отримання копії ухвали з часу підписання повного її тексту та подальше подання апеляційної скарги в установлений законом строк залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Суд зазначає, що скаржник, як засновник відповідача, зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (певності), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII) та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Судова колегія зауважує, що згідно приписів ч. 1 ст. 119 ГПК України суд може поновити пропущений встановлений законом процесуальний строк у разі визнання причини його пропуску поважними.

Однак, маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень апелянт не був позбавлений можливості дізнатись про стан розгляду справи в суді першої інстанції, а також своєчасно ознайомитись з відповідним судовим рішенням місцевого господарського суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому, скаржником до апеляційної скарги не надано жодних доказів на підтвердження неможливості подати апеляційну скаргу протягом тривалого часу (більше ніж чотири роки) з дати оприлюднення повного тексту оскаржуваної ухвали.

Винесення Верховним Судом постанови від 24.02.2025 року у справі №911/266/22 та остаточне вирішення корпоративного спору щодо розміру частки в даному випадку не є тією поважною причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки, як було зазначено вище та не заперечується апелянтом, весь цей час скаржник володів часткою у статутному капіталі ТОВ "Преміорі", однак ця частка коливалася зі 100% до 20%, а потім знову до 100%.

Таким чином, наведене дає ґрунтовні підстави для висновку, що станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали суду Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) повинно було бути обізнано про наявність судових проваджень за участю підприємства, яким він володіє.

При цьому, скаржником не доведено та до апеляційної скарги не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості ознайомлення з матеріалами справи та звернення з апеляційною скаргою в найкоротший термін з дня прийняття оскаржуваної ухвали.

Отже, за висновками суду, несвоєчасне оскарження судового акту місцевого господарського суду, з огляду на наведені скаржником доводи, зумовлене не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Таким чином, скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою на судове рішення більш ніж на чотири роки після його прийняття, не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, з якими закон пов`язує можливість відновлення такого строку після спливу значного періоду часу, не зазначено жодних непереборних обставин, які б унеможливили вчинення ним процесуальних дій упродовж цього терміну та не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи викладене, дослідивши подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ній доводи та причини в її обґрунтування, неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За викладених вище обставин, апеляційна скарга Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року у справі №911/2498/18(911/2934/20) підлягає залишенню без руху у зв`язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку, та у зв`язку з неподанням доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів ТОВ "Інвест Трансфер", з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 258, 259, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року справі №911/2498/18(911/2934/20) залишити без руху.

2.Надати Преміоррі ЛТД (Premiorri LTD) строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.

4.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх