Господарський суд запорізької області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
Реєстраціяномер провадження справи 15/13/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2025 Справа № 908/413/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали
за позовом Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно будівельна компанія Акві - буд, 69033, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 27/29, каб. 49
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Фесик А.В., представник, довіреність № 01-32/021 від 22.01.2025;
від відповідача: Гріщенко А.О., адвокат, посвідчення № ЗП003090 від 29.02.2024, ордер АР № 1205322 від 01.11.2024;
установив
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно будівельна компанія Акві - буд про стягнення пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу) у розмірі 353 632,25 грн за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 05-16/20 від 19.02.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025, справу № 908/413/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 25.02.2025 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
03.03.2025 на адресу суду надійшла заява Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/413/25, присвоєно справі номер провадження 15/13/25. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.04.2025 о 10:20 год.
27.03.2025 через систему Електронний суд на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з підстав у відзиві викладених.
31.03.2025 через систему Електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив.
31.03.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про доручення доказів.
10.04.2025 через систему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 10.04.2025 підготовче засідання у справі було відкладено на 01.05.2025 об 11:20 год.
30.04.2025 через систему Електронний суд від відповідача суд отримав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 01.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу № 908/413/25 до судового розгляду по суті в засіданні на 20.05.2025 об 11:00 год.
У судовому засіданні 20.05.2025 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.
Судом перевірено повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було допущено порушення виконання своїх зобов`язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти, які полягають у несвоєчасному поверненні попередньої оплати (авансу). На підставі п. 12.5. договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня в загальній сумі 353 632,25 грн.
Відповідач заперечив проти позову, зазначивши, зокрема наступне. Між сторонами було укладено договір про закупівлю робіт за бюджетні кошти, видом робіт яких визначено Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області. Пунктом 3.9. договору передбачено перерахування позивачем відповідачу у формі авансу строком до 31.03.2024. По закінченні терміну використання авансу, невикористані суми авансу, відповідач повертає на розрахунковий рахунок позивача, але не пізніше, ніж за 5 банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо тримісячний термін не закінчений. На підтвердження використання одержаного відповідачем авансу були надані акти КБ-2в, які враховані позивачем у якості відпрацювання авансу. Відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт були підписані сторонами договору та інженером, що здійснював технічний нагляд. Пунктом 12.5. договору передбачене нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, при неповерненні невикористаного авансу Генпідрядником Замовнику по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.9. договору. Відповідач вважає, що станом на 25.09.2024 та 21.11.2024 ним було порушено термін підтвердження використання одержаного авансу, при цьому станом на момент підписання Актів 25.09.2024 та 21.11.2024 термін повернення невикористаних сум авансу до 25.12.2024 не було порушено. Таким чином, Генпідрядником було фактично своєчасно відпрацьовано та використано аванс у встановлені терміни для підтвердження використання одержаного авансу - до 30.08.2024 та до 16.10.2024.
Позивач у відповіді на відзив вказав, що стосовно продовження терміну використання авансу між сторонами велось листування. Ініціатива відповідача щодо продовження терміну використання авансу була підтримана відповідачем, за погодженням Запорізької обласної військової адміністрації. Крім того, відповідачем були також погоджені коригування проектно-кошторисної документації, проведені за ініціативи позивача. Обставин, якими б в період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони, продовжити шестимісячний термін відпрацювання попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом), не передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (із змінами).
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, серед іншого, що позивачем не враховано факт виконання відповідачем додаткових будівельних робіт, що не були передбачені наданою позивачем кошторисною документацією. Додаткові роботи були такими, що відповідали інтересам позивача та інтересам оборонної здатності України загалом в умовах воєнного стану. Відповідач у зв`язку із цими обставинами був позбавлений можливості скласти та підписати Акти виконаних робіт у встановлені терміни підтвердження використання одержаного авансу - до 30.08.2024 та до 16.10.2024, через продовження виконання додаткових робіт, визначених як необхідні для об`єкту будівництва інженером, що здійснював технічний нагляд, та відповідальними посадовими особами оперативного угруповання військ Запоріжжя, та необхідності коригування проектної документації у зв`язку із цими обставинами. Зупинення відповідачем виконання будівельних робіт по об`єкту та не виконання додаткового об`єму робіт загрожувало б знищенню цього об`єкта чи його суттєвого пошкодження. Необхідність виконання додаткових будівельних робіт виникла через те, що позивач не зміг забезпечити підрядника належною проектно-кошторисною документацією. Відповідно до письмової заяви свідка ОСОБА_1 , провідного інженера з технічного нагляду, проєкт будівництва, який був наданий позивачем відповідачу, був розроблений на замовлення Міністерства оборони України та був типовим для усіх областей України. У проєкті не було враховано складність рельєфу будівельного об`єкту на місцевості та геологічні дані кожного об`єкту окремо. Також було не можливо передбачити погодні умови, що ускладнювали процес будівництва (намокання ґрунту після зими призводило до обвалювання траншей та котлованів, а надмірні опади - ще більше їх затоплювали, що зумовлювало необхідність проведення невідкладних додаткових будівельних робіт.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд щодо спору зазначає наступне.
19.02.2024 між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області (позивач у справі, Замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Акві-буд (відповідач у справі, Генпідрядник за договором) був укладений договір про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 05-16/20 (надалі - договір).
До договору сторонами укладались додаткові угоди щодо внесення змін, доповнень до договору, а саме: додаткова угода № 1 від 01.03.2024, додаткова угода № 2 від 26.03.2024, додаткова угода № 3 від 15.04.2024, додаткова угода № 4 від 16.04.2024, додаткова угода № 5 від 28.05.2024, додаткова угода № 6 від 26.06.2024, додаткова угода № 7 від 13.08.2024, додаткова угода № 8 від 10.09.2024, додаткова угода № 9 від 25.09.2024, додаткова угода № 10 від 31.10.2024, додаткова угода № 11 від 07.11.2024, додаткова угода № 12 від 23.12.2024, додаткова угода № 13 від 27.12.2024.
За умовами п. 20 договору, з урахуванням додаткової угоди № 8 від 10.09.2024, невід`ємними частинами договору є: додаток № 1 договірна ціна, додаток № 2 Календарний графік виконання робіт, додаток № 3 План фінансування робіт, додаток № 4 Графік передачі будівельних матеріалів, конструкцій, виробів.
Договір, додаткові угоди до нього з додатками підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень щодо них.
Згідно з п. 1.1. договору Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проєктно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов`язується прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені в п. 1.2. цього договору.
В п. 1.2. договору сторонами визначено види робіт: Нове будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на території Запорізької області (ВОП розмір 240х360) (ДК 021:2015-45220000-5 Інженерні та будівельні роботи).
Відповідно до п. 1.3. договору, в редакції додаткової угоди №4 від 16.04.2024, виконання робіт за цим договором здійснюється відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2024 № 37-р Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету та від 02.04.2024 № 287-р Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для здійснення заходів, пов`язаних із зміцненням обороноздатності держави.
В п. 1.4. визначено місцезнаходження об`єкту, на якому проводяться роботи за цим договором: Україна, Запорізька область.
В розділі № 2 договору сторонами погоджена його ціна.
Договірна ціна є динамічною і може уточнюватись протягом усього строку виконання робіт при зміні норм законодавства у період будівництва, які впливають на вартість будівництва, зміні умов робіт, уточненні загальновиробничих, адміністративних та інших витрат, якщо такі зміни не призведуть до збільшення договірної ціни і змін характеру робіт (п. 2.2. договору).
Договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін в залежності від реального фінансування (п. 2.3. договору).
Згідно з п. 2.1. договору, в редакції додаткових угод № 3 від 15.04.2024, № 8 від 10.09.2024, № 12 від 23.12.2024, ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору. Договірна ціна розраховується відповідно до Кошторисних норм України Настанова з визначення вартості будівництва (зі змінами), затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова). Ціна робіт визначається згідно з кошторисними нормами, настановами, національними стандартами, будівельними нормами та правилами.
Договірна ціна складає 54 413 151,50 грн (п`ятдесят чотири мільйони чотириста тринадцять тисяч сто п`ятдесят одна гривня 50 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 9 068 858,58 грн.
З них кошти державного бюджету 45 697 367,34 грн, кошти обласного, місцевого бюджетів та інші не заборонені законодавством - 8 715 784,16 грн.
В п. 1 додаткової угоди № 13 від 27.12.2024 сторони погодили, що остаточна сума договору складає 45 697 367,34 грн (сорок п`ять мільйонів шістсот дев`яносто сім тисяч триста шістдесят сім гривень тридцять чотири копійки), у тому числі ПДВ 20 % - 7 616 227,89 грн. З них кошти державного бюджету 45 697 367,34 грн.
Порядок здійснення оплати та фінансування робіт узгоджено в розділі 3 договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за виконанні роботи будуть здійснюватись з урахуванням положень загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі Загальні умови) на підставі актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), завізованих відповідальними посадовими особами оперативного угрупування військ Запоріжжя, та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт.
Згідно з п. 3.2. договору, замовник зобов`язаний підписати надані Генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або відмовити в їх підписанні, обґрунтувавши підстави відмови протягом 7 (семи) робочих днів з дня їх одержання.
Замовник лишає документи, надані Генпідрядником, без підпису також у разі їх невідповідності діючому законодавству України, неналежної кількості або змісту, неналежного оформлення (відсутність печатки, підписів, невідповідність кількості документів, термінів, назв тощо).
Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання документів Замовником при наявності бюджетних призначень.
Згідно з положеннями п. 3.9. договору, в остаточній редакції додаткової угоди № 7 від 13.08.2024, відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (із змінами) та постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 № 1070 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (зі змінами), Замовник перераховує Генпідряднику у формі авансу 26 317 217,00 грн (двадцять шість мільйонів триста сімнадцять тисяч двісті сімнадцять гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ- 4 386 202,83 грн.
Кошти першого етапу попередньої оплати товарів, робіт і послуг в сумі 16 450 767,00 грн надаються строком до 30.08.2024, кошти другого етапу в сумі 9 866 450,00 грн строком до 16.10.2024.
По закінченню термінів використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 (п`ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.
На підставі пункту 2 постанови кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 Деякі питання здійснення розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти попередня оплата в сумі 26 317 217,00 грн здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Генпідрядником в Державний казначейській службі України м. Київ, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені договором, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів. Попередня оплата може відбуватися у кілька етапів.
Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, робіт і послуг, що підтверджуються Актами приймання виконаних підрядних робіт (корма КБ-2в).
Придбання матеріалів без виконання робіт та їх монтажу (укладання) в проєктне положення не вважається відпрацюванням авансу.
Замовник має право контролювати використання наданих Генпідряднику сум авансу.
Відповідно до п. 4.1. договору, в остаточній редакції додаткової угоди № 10 від 31.10.2024, початок виконання робіт лютий 2024. Закінчення виконання робіт грудень 2024.
Відповідальність сторін за договором визначена в розділі 12 договору.
Відповідно до п. 12.5. договору, при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункту 3.9. договору, невикористаного авансу, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Згідно з п. 15.1. договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 15.04.2024, договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024, а в частині виконання зобов`язань сторін до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу першу частину попередньої оплати в розмірі 16 450 767,00 грн за платіжною інструкцією № 10 від 01.03.2024, а у подальшому другу частину попередньої оплати в розмірі 9 866 450,00 грн за платіжною інструкцією № 20 від 16.04.2024.
На момент укладання договору термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) було встановлено до 31.03.2024.
Листом № 10/25 від 25.03.2024 Генпідрядник, посилаючись на несприятливі погодні умови та суттєве сповільнення темпів виконання робіт, звернувся до Замовник з проханням продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) на строк до 31.05.2024.
Враховуючи вказані обставини, Замовник направив відповідний лист від 26.03.2024 №01-18/152 щодо погодження термінів відпрацювання авансу до Запорізької обласної військової адміністрації.
29.03.2024 Запорізька обласна військова адміністрація листом № 03741/08-25 погодила термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) до 31.05.2024 включно.
Листом вих. №09/27 від 27.05.2024 Генпідрядник з підстав, зазначених у попередньому листі, просив Замовника продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) на строк до 30.06.2024.
Замовник направив відповідний лист від 28.05.2024 №01-18/196 щодо погодження термінів відпрацювання авансу до Запорізької обласної військової адміністрації.
30.05.2024 Запорізька обласна військова адміністрація листом № 07589/08-20 погодила термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) до 31.06.2024 включно.
Листом вих. №09/24 від 24.06.2024 Генпідрядник з підстав, зазначених у попередніх листах. просив Замовника продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) на строк до 15.08.2024.
Замовник направив відповідний лист від 25.06.2024 №01-18/226 щодо погодження термінів відпрацювання авансу до Запорізької обласної військової адміністрації.
28.06.2024 Запорізька обласна військова адміністрація листом № 09332/08-20 погодила термін відпрацювання попередньої оплати (авансу) до 15.08.2024 включно.
У зв`язку із необхідністю коригування кошторисної частини проєкту, Замовник листом вих. № 01-18/275 від 13.08.2024 звернувся до Запорізької обласної військової адміністрації з проханням продовжити термін відпрацювання попередньої оплати (виплату авансу) у розмірі до 70 відсотків вартості робіт на строк не більше, як шість місяців.
Запорізька обласна військова адміністрація листом вих. № 12142/08-20 від 14.08.2024 погодила продовження терміну відпрацювання попередньої оплати (авансу) з урахуванням шестимісячного терміну відпрацювання авансу.
Відповідачем на виконання умов договору були виконані роботи з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд за актом № 1/23 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 25.09.2024 на суму 714 751,92 грн; за актом № 2/23 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 25.09.2024 на суму 10 617 626,10 грн; за актом № 3/23 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 25.09.2024 на суму 12 512 375,64 грн; за актом № 8/23 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 21.11.2024 на суму 9 181 300,07 грн.
Виконані роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 1/23 від 25.09.2024 на суму 714 751,92 грн; № 2/23 від 25.09.2024 на суму 10 617 626,10 грн; № 3/23 від 25.09.2024 частково в сумі 5 118 388,98 грн були зараховані позивачем в рахунок погашення (відпрацювання) відповідачем авансу в сумі 16 450 767,00 грн, перерахованого 02.03.2024.
Виконані роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 3/23 від 25.09.2024 на решт суми 7 393 986,66 грн та за актом № 8/23 від 21.11.2024 частково на суму 2 472 463,34 грн були зараховані позивачем в рахунок погашення (відпрацювання) відповідачем авансу в сумі 9 866 450,00 грн, перерахованого 17.04.2024.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 112 Бюджетного кодексу України, до повноважень Казначейства України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить, серед іншого, здійснення контролю за веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності.
За інформацією Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області № 07.1-08-06/6810 від 06.09.2024 розмір не підтвердженого використання відповідачем авансу складає 16 450 767,00 грн, за інформацією № 07.1-08-06/7946 від 23.10.2024 розмір не підтвердженого використання відповідачем авансу склав 2 472 463,34 грн. На підставі ст. 117 Бюджетного кодексу України Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області застосовані заходи впливу щодо позивача за порушення бюджетного законодавства у вигляді Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства № 38 від 06.09.2024 та Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства № 44 від 23.10.2024.
За ненадання до органу казначейства документів, що підтверджують факт виконання робіт, оплачених на умовах авансування за договором, та незабезпечення повернення невикористаної підрядником суми авансу у визначені законодавством строки, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області відносно позивача складено Протоколи про порушення бюджетного законодавства № 10 від 06.09.2024.
Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 01-18/371 від 08.11.2024 з вимогою про сплату пені, нарахованої на підставі п. 12.5. договору, в сумі 292 158,43 грн за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасного відпрацювання коштів попередньої оплати першого етапу в розмірі 16 450 767,00 грн, прострочення визначено у кількості 25 днів. Суму пені позивач просив сплатити у строк до 15.11.2024.
08.11.2024 претензія отримана представником відповідача, про що міститься відповідна відмітка про отримання на екземплярі позивача.
16.12.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 01-18/440 з вимогою про сплату пені, нарахованої на підставі п. 12.5. договору, в сумі 61 473,82 грн за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасного відпрацювання коштів попередньої оплати залишку авансових коштів в розмірі 2 472 463,34 грн, прострочення визначено у кількості 35 днів. Суму пені позивач просив сплатити у строк до 25.12.2024.
16.12.2024 претензія отримана представником відповідача, про що міститься відповідна відмітка про отримання на екземплярі позивача.
Стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі загальній сумі 353 632,25 грн стало предметом розгляду даної справи.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Умовами укладеного сторонами договору передбачено сплату позивачем відповідачу авансу, зокрема в п. 3.9. договору.
Так, п. 3.9. договору, в остаточній редакції додаткової угоди № 7 від 13.08.2024, відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (із змінами) та постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 № 1070 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (зі змінами), Замовник перераховує Генпідряднику у формі авансу 26 317 217,00 грн (двадцять шість мільйонів триста сімнадцять тисяч двісті сімнадцять гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ- 4 386 202,83 грн.
У цьому ж пункті договору визначено, що кошти першого етапу попередньої оплати товарі, робіт і послуг в сумі 16 450 767,00 грн надаються строком до 30.08.2024, кошти другого етапу в сумі 9 866 450,00 грн строком до 16.10.2024.
Однак також передбачено, що по закінченню термінів використання авансу, невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 (п`ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.
Позивач стверджує, що відповідачем у порушення п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (із змінами) /надалі Постанова №1764/, не використано у визначений умовами пункту 19 строк авансові кошти, не повернуто не використані кошти на рахунок позивача.
За умовами п. 19 Постанови № 1764 замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
У п. 1 Постанови № 1764 визначено, що затверджений нею порядок визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів.
Між позивачем та відповідачем укладено договір на закупівлю робіт за державні кошти, а саме: будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Укладений сторонами договір не передбачає виконання відповідачем капітального будівництва.
Будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони відноситься до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017, в редакції постанови № 1255 від 08.11.2022.
За своїм визначенням військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди це споруди, до яких належать: комплекс польової, довготривалої фортифікації (бліндажі, укриття для особового складу, перекриті щілини, траншеї, перекриті ділянки траншей, вогневі споруди, вогневі позиції, елементи антидронового захисту, укриття для техніки, місця ведення вогню для техніки, командно-спостережні пости тощо), смуги невибухових інженерних загороджень (елементи невибухових загороджень тощо), наказ Міністерства оборони України № 139 від 24.02.2025.
Законодавець не визначає військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди як об`єкти капітального будівництва.
За змістом положень статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до п. 12.5 договору, при неповерненні по закінченню терміну, визначеного в пункті 3.9 договору, невикористаного авансу Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Умовами п. 3.9. договору, в редакції додаткової угоди № 7 від 13.08.2024, сторони визначили строк, на який надаються авансові кошти першого та другого етапу: до 30.08.2024 та 16.10.2024, відповідно.
При цьому по закінченні терміну використання авансу сторони у цьому ж пункті 3.9. договору, в редакції додаткової угоди № 7 від 13.08.2024, погодили, що невикористані суми авансу Генпідрядник повертає на розрахунковий рахунок Замовнику, але не пізніше, ніж за 5 (п`ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме: до 25 грудня, навіть якщо термін не закінчений.
Умовами договору визначено, що відповідачем роботи мають бути закінчені у грудні 2024 року, п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 10 від 31.10.2024.
Тобто, на думку суду, враховуючи погоджений між сторонами порядок повернення авансу, відповідачем не порушено терміни повернення невикористаного авансу.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 720/1171/21 зроблено висновок про те, що договір підряду складається з двох пов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замвоник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Із змісту укладеного сторонами договору слідує, що і факт використання відповідачем сплачених позивачем авансових коштів, і факт виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо виконання робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до Календарного графіку виконання робіт, погодженого сторонами (підписаного та скріпленого печатками сторін), в редакції додаткової угоди № 13 від 27.12.2024, сторони визначили строк виконання робіт за договором вересень 2024 року, листопад та грудень 2024 року.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору відповідач виконав для позивача роботи та передав їх в обумовлений Календарним графіком виконання робіт строк за актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 1/23 від 25.09.2024 на суму 714 751,92 грн; № 2/23 від 25.09.2024 на суму 10 617 626,10 грн; № 3/23 від 25.09.2024 на суму 12 512 375,64 грн; № 8/23 від 21.11.2024 на суму 9 181 300,07 грн.
Акти приймання будівельних робіт підписані у двосторонньому порядку без будь-яких зауважень.
Загальна вартість виконаних відповідачем робіт за Актами приймання будівельних робіт форми КБ-2В № 1/23 від 25.09.2024, № 2/23 від 25.09.2024, № 3/23 від 25.09.2024 та № 8/23 від 21.11.2024 (в загальній сумі 33 026 053,73 грн) перевищує розмір сплаченого позивачем авансу (26 317 217,00 грн).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Використання відповідачем сплачених позивачем авансових коштів підтверджується актами приймання будівельних робіт форми КБ-2в, які складені та підписані 25.09.2024 та 21.11.2024.
Таким чином відповідачем були у повній мірі використані (погашені) сплачені позивачем авансові кошти в сумі 26 317 217,00 грн у строк не пізніше, ніж за 5 (п`ять) банківських днів до закінчення бюджетного року, а саме: до 25 грудня, що узгоджується з приписами п. 3.9. договору, в редакції додаткової угоди № 7 від 13.08.2024.
Відповідачем до матеріалів справи надано заяву свідка ОСОБА_1 , яка нотаріально засвідчена Саламатовим М.В. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу. Зареєстровано в реєстрі за № 340.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Враховуючи те, що за умовами договору використання одержаного авансу підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт форма КБ-2в, та вартість виконаних робіт, підтверджується довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), вказана заява свідка не може бути належним доказом на підтвердження обставин щодо порушення терміну повернення невикористаних сум авансу.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Звертаючись до категорії стандарту доказування, суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (див. постанови Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 902/1038/21, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). При цьому, важливим стає те, не скільки доказів буде надано за кількістю, а їх змістовна вага, тобто перевага не у кількісному, а у якісному вимірі.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
На підставі вищевикладеного, фактично встановлених обставин та наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасного повернення авансу, у зв`язку із чим нарахування пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати (авансу) за договором є безпідставним. Підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
У позові відмовити повністю.
Витрати із сплати судового збору за подання до суду позовної заяви покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.06.2025.
Суддя І. С. Горохов
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2025 |
Оприлюднено | 04.06.2025 |
Номер документу | 127823967 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них будівельного підряду |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Горохов І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні