Рішення від 03.06.2025 по справі 908/875/25

номер провадження справи 7/56/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2025 Справа № 908/875/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику представників сторін справу № 908/875/25

за позовом: Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, Кіровоградська область, вул. Тараса Карпи, буд. 84, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40342220)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40308189)

про стягнення 160323,36 грн,

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (сформована у системі «Електронний суд» 02.04.2025, зареєстрована в канцелярії суду вх. № 947/08-07/25 від 03.04.2025) Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС») про стягнення 160323,36 грн, яка складається з:

- суми основного боргу в розмірі 19440,00 грн, суми пені в розмірі 816,48 грн, суми штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару у розмірі 1944,00 грн, суми штрафу за порушення строків виконання зобов`язань понад 30 днів у розмірі 1360,80грн за договором № 184/2023 від 25.10.2023;

- суми основного боргу в розмірі 112840,00 грн, суми пені в розмірі 4739,28 грн, суми штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару у розмірі 11284,00грн, суми штрафу за порушення строків виконання зобов`язань понад 30 днів у розмірі 7898,80грн за договором № 227/2024 від 18.11.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Лєскіній І.Є. та присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/875/25.

Ухвалою суду від 04.04.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/875/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з даними підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС відповідач має зареєстрований електронний кабінет.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є адреса: 69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет 8.

Ухвала суду від 04.04.2025 про відкриття провадження у справі № 908/875/25 була надіслана відповідачу до електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 04.04.2025.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 04.05.2025 сплинув тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 03.06.2025.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Стислий виклад позицій учасників страви.

Позивач Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області звернулось до Господарського суду Запорізької області з вимогою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» 160323,36 грн грошової суми, на підставі договору № 184/2023 від 25.10.2023 та договору № 227/2024 від 18.11.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами № 184/2023 від 25.10.2023 та №227/2024 від 18.11.2024, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення грошової суми за невідвантажену продукцію та штрафних санкцій.

Позов заявлено на підставі ст. 193, 231 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст. 526, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним законом правом, у встановлений судом строк відзив не надав.

Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.

Між Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (далі постачальник) 25.10.2023 був укладений договір про закупівлю №184/2023 від 25.10.2023 (далі договір 1), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язався поставити у 2023 році, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар за предметом закупівлі Бензин А-95 (талони) (код за ДК 021:2015 -09130000-9 Нафта і дистиляти) (далі товар).

Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна товару визначаються сторонами у специфікації (додаток 1 до договору 1), яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору 1).

Відповідно до специфікації від 25.10.2023 товаром є бензин А-95 за ціною 54,00 грн/л (з ПДВ) в кількості 3 550 літрів на суму 191 700,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 31 950,00 грн.

Також між Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (постачальник) був укладений договір про закупівлю №227/2024 від 18.11.2024 (далі договір 2) відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язався поставити у 2024 році, а замовник прийняти та оплатити товар за предметом закупівлі Бензин А-95 (Євро 5) (талони) (код за ДК 021:2015 -09130000-9 Нафта і дистиляти) (далі товар).

Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна товару визначаються сторонами у специфікації (додаток 1 до договору 1), яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору 2).

Відповідно до специфікації від 18.11.2024 товаром є бензин А-95 за ціною 52,00 грн/л (з ПДВ) в кількості 2 170 літрів на суму 112 840,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 18 806,67 грн та

Відповідно до пункту 2.2 договору 1, 2 відпуск товару здійснюється за талонами постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні.

Товар постачається у формі талонів, згідно з номіналом 10, 15, 20 літрів та у кількості відповідно до специфікації до договору, шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару (п. 5.2 договору 1, 2).

Згідно зі специфікацією №0008/0000253-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0008/0000253 від 02.11.2023 постачальник передав, а покупець прийняв талони на пальне у кількості 183 штук, що у сумі 3 550 літрів бензину відповідає загальному об`єму пального визначеного умовами специфікації до договору 1.

На підставі платіжної інструкції № 446 від 02.11.2023 замовником здійснено у повному обсязі оплату за отримані талони на пальне відповідно до специфікації №0008/0000253-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0008/0000253 від 02.11.2023 у сумі 191 700,00 грн.

Згідно зі специфікацією №0008/0002286-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0008/0002286 від 20.11.2024 постачальник передав, а покупець прийняв талони на пальне у кількості 114 штук, що у сумі 2170 літрів бензину відповідає загальному об`єму пального визначеного умовами специфікації договору 2.

На підставі платіжної інструкції № 259 від 20.11.2024 замовником здійснено у повному обсязі оплату за отримані талони на пальне, відповідно до специфікації №0008/0002286-С, відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0008/0002286 від 20.11.2024 у сумі 112 840,00 грн.

Отже, замовником належним чином виконано умови договорів про закупівлю №184/2023 від 25.10.2023 та № 227/2024 від 18.11.2024.

Відповідно до пунктів 5.5 та 5.6 договорів відвантаження пального здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в додатку 2, який є невід`ємною частиною цього договору, а також відвантаження товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні дні по талонам постачальника, що є документом обов`язкової звітності і підставою для відвантаження товару.

Постачання товару за талонами здійснюється на АЗС партіями, у асортименті та кількості, зазначеній в талонах постачальника. Термін дії талонів становить не менше одного року (п. 5.7, п.8 договорів).

Судом установлено, що на отриманих покупцем від постачальника скретч-картках відсутній термін їх дії.

Згідно з п. 6.3.2 договорів постачальник зобов`язаний забезпечити відпуск товару на АЗС, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом II договору. Забезпечити відпуск товару по талонам на АЗС цілодобово у робочі та вихідні дні.

Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС (п. 5.11 договорів).

Постачальник зобов`язаний забезпечити передачу замовнику талонів та відпуск товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені договорами 1, 2 (п. 6.3.1 договорів 1, 2).

Однак, вимоги умов договору 1 виконані частково на суму 172 260,00 грн.

Відповідно невикористаних талонів станом на 1 квітня 2025 року замовником не отримано з вини постачальника (АЗС не приймають талони постачальника) наступний товар: бензин А 95 у кількості 360 літрів на суму 19 440,00 грн.

Усупереч наведеним умовам договору 2 відвантаження бензину взагалі не здійснювалось з незалежних від замовника причин.

Відповідно невикористаних талонів станом на 1 квітня 2025 року замовником не отримано з вини постачальника (АЗС не приймають талони постачальника) наступний товар: бензин А 95 у кількості 2170 літрів на суму 112 840,00 грн.

Отже, свої зобов`язання, визначені договорами 1, 2 та додатками до них, постачальник належним чином не виконав, не забезпечив відпуск товару на АЗС за переданими замовнику талонами на пальне

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів 1, 2 позивач надіслав на адресу ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» претензії від 13 лютого 2025 року №01-1/637/09, №01-1/628/09

Претензії отримані відповідачем 18.02.2025, відповіді на них у матеріалах справи відсутні.

Відповідач не спростував викладені обставити, відзив на позовну заяву суду не надав.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, якій кореспондує ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

У порушення наведених вище вимог законодавства та положень договорів про закупівлю №184/2023 від 25 жовтня 2023 року та №227/2024 від 18 листопада 2024 року відповідач узяті на себе зобов`язання щодо передачі позивачу оплаченого позивачем товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем, а саме:

-за договором №184/2023 від 25.10.2023 у розмірі 19440,00 грн;

-за договором №227/2024 від 18.11.2024 у розмірі 112840,00 грн.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд установив, що 13.02.2025 за вих. №01-1/637/09, №01-1/628/09 позивачем на адресу відповідача були направлені претензії щодо виконання договірних зобов`язань.

Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договорами про закупівлю №184/2023 від 25.10.2023 та №227/2024 від 18.11.2024 в частині передачі позивачу оплаченої продукції або повернення коштів, сплачених за неї, до суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19440,00 грн за договором №184/2023 від 25.10.2023 та заборгованості у розмірі 112840,00 грн за договором №227/2024 від 18.11.2024 підлягає задоволенню.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.3 договорів за порушення строків виконання зобов`язань постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд установив, що позивач рахує початок прострочення зобов`язань відповідачем з дня отримання ним претензій, а саме з 18.02.2025. Враховуючи те, що відповідачем не виконані зобов`язання за договорами №227/2024 від 18.11.2024 та №184/2023 від 25.10.2023 в частині відвантаження продукції, позивачем нарахована сума пені:

-за договором №227/2024 від 18.11.2024 у розмірі 4739,28 грн за період з 18.02.2025 по 31.03.2025;

- за договором № 184/2023 від 25.10.2023 у розмірі 816,48 грн за період з 18.02.2025 по 31.03.2025.

Із матеріалів справи вбачається, що умовами договорів, а саме п. 7.3, передбачено розмір пені 0,1 відсотка від вартості товару.

Разом з цим, відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При перевірці розрахунків пені, судом встановлено, що вони здійснені невірно з огляду на таке.

Позивач в розрахунку зазначив, що початок періоду нарахування пені 18.02.2025, тобто з дати отримання відповідачем претензій.

Разом із тим, суд зважає на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями договорів не встановлено конкретний строк поставки партій товару на підставі талонів, а лише містить вказівку на умови пред`явлення талону оператору АЗС.

Отже, початком періоду нарахування пені має бути 26.02.2025, з урахуванням семиденного строку з моменту отримання претензій, а не 18.02.2025.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий суду розрахунок пред`явленої до стягнення суми пені, суд установ, що сума пені, за період з 26.02.2025 по 31.03.2025 становить:

-за договором №227/2024 від 18.11.2024 3202,80грн;

- за договором № 184/2023 від 25.10.2023 551,78 грн.

Отже, з урахуванням положень статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 2 ст. 530 ЦК України, позовні вимоги в частині стягнення суми пені підлягають задоволенню частково.

Крім того, позивачем пред`явлені до стягнення суми штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару.

Відповідно до пункту 5.12. договорів 1, 2 за безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС (частково або повністю), постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 10 % від ціни договору.

Ціна договору № 227/2024 від 18.11.2024 складає 112 840,00 грн.

Сума штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару становить: 112 840,00 грн*10% = 11 284,00 грн.

Вартість непоставленого товару за договором № 184/2023 від 25.10.2023 складає 19 440,00 грн.

Сума штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару становить: 19 440,00 грн *10% = 1 944,00 грн.

Перевіривши підстави та правильність нарахування штрафу, передбаченого п. 5.12 договорів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині пред`явлені обґрунтовано та підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу за порушення строків виконання зобов`язань (прострочення понад тридцять днів).

Як вже зазначалось, у п. 7.3 договорів сторони узгодили, що за порушення строків виконання зобов`язань постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі п. 7.3 договорів позивачем пред`явлено до стягнення суми штрафу:

- за договором № 227/2024 від 18.11.2024 7898,80 грн;

- за договором № 184/2023 від 25.10.2023 1360,80 грн.

Перевіривши підстави та правильність нарахування штрафу, передбаченого п. 7.3 договорів, суд вирішив, що позовні вимоги в цій частині пред`явлені обґрунтовано та підлягають задоволенню повністю.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У решті пред`явленої до стягнення суми слід відмовити.

Судові витрати.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.

Також суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (платіжна інструкція № 52 від 25.03.2025).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Із наведеного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого позивачем судового збору в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за наявності відповідного клопотання.

Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40308189) на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40342220) за договором №227/2024 від 18.11.2024 суму основного боргу 112840 (сто дванадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, 3202 (три тисячі двісті дві) гривні 80 копійок пені, 11284 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 00 копійок 10 % штрафу, 7898 (сім тисяч вісімсот дев`яносто вісім) гривень 80 копійок 7% штрафу, за договором №184/2023 від 25.10.2023 суму основного боргу 19440 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок, 551 (п`ятсот п`ятдесят одну) гривню 78 копійок пені, 1944 (одну тисячу дев`ятсот сорок чотири) гривні 00 копійок 10 % штрафу, 1360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень 80 копійок 7% штрафу, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 03.06.2025.

Суддя І.Є. Лєскіна