Рішення від 02.06.2025 по справі 910/16058/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.06.2025Справа №910/16058/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль»

до Фізичної особи-підприємця Дворської Олени Михайлівни

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль» (далі - позивач, ТОВ «Євротекстиль») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дворської Олени Михайлівни (припинено 12.09.2023) (далі - відповідач, ФОП Дворська О.М.) 20 369,69 грн, з яких: 10 559,42 грн основного боргу, 2 375,15 грн пені, 3 167,82 грн штрафу, 3 431,49 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 835,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 1ЄВТ0200011 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати передбачених цим правочином платежів у встановлений строк.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/16058/24 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою суду від 15.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Також вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною п`ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).

Згідно відповіді № 6174934 від 26.12.2024 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, Дворська О.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Адресою місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Дворської О.М. згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: АДРЕСА_1 .

Проте, як встановлено судом, статус Фізичної особи-підприємця Дворської О.М. станом на 12.09.2023 припинено.

Слід зазначити, що припинення підприємницької діяльності сторони до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання договору оренди, укладеного між суб`єктами господарської діяльності.

Тобто стороною правочину виступала фізична особа-підприємець, і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов`язанні. Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 760/13915/18, у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 924/905/13 (№ 3-68гс14) та у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17.

Крім того, за змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 та у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

Виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, а тому відповідний спір належить до господарської юрисдикції. Відповідний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19).

Приймаючи до уваги викладене, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 15.01.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610225194613) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованого повідомлення відділення поштового зв`язку Укрпошта про вручення поштового відправлення № 0610225194613 (№ 0690285780930) зазначена ухвала суду від 15.01.2025 вручена відповідачу 24.01.2025.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2020 між ТОВ «Євротекстиль» (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дворською О.М. (далі - Орендар) був укладений Договір № 1ЄВТ0200011 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), умовами п. 1.1. якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове офісне приміщення загальною площею 22,8 (двадцять два цілих та вісім десятих) квадратних метрів та частину площі загального користування розміром 3,0 (три цілих та нуль десятих) квадратних метрів, іменовані далі за текстом «Об`єкт оренди», на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 2а, в ТЦ «Глобал UA».

Об`єкт оренди передається Орендарю по Акту приймання-передачі (надалі за текстом Акт № 1) від « 01» березня 2020 року (п. 1.6. Договору).

Згідно з пп. 2.3.7. п. 2.3. Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за оренду, компенсацію комунальних платежів; інших платежів, передбачених цим Договором, у відповідності з умовами Договору.

Орендар зобов`язаний при припиненні цього Договору повернути Орендодавцю Об`єкт оренди у відповідності з умовами цього Договору (пп. 2.3.16. п. 2.3. Договору).

Умовами пп. 2.3.23. п. 2.3. Договору передбачено, що Орендарю заборонено без згоди Орендодавця споживати більшу кількість теплоенергії, електроенергії, гарячої, холодної води, чим це встановлено Орендодавцем і доведено до відома Орендаря, в противному випадку Орендар компенсує Орендодавцю збитки, викликані таким споживанням згідно рахунку Орендодавця протягом п`яти банківських днів з дати одержання рахунку Орендодавця.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. Договору, Орендар зобов`язаний вносити плату за користування Об`єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим Договором. Плата за оренду нараховується Орендареві з дати підписання сторонами Акта № l.

Умовами пп. 1.2.1. п. 1.2. Додатку 2 «Розмір плати за оренду та порядок розрахунків» до Договору передбачено, що орендна плата починає нараховуватися з дати фактичного приймання приміщення (підписання Акту № 1). Орендна плата за кожний місяць визначається на момент виставлення рахунку за формулою, визначеною в цьому Додатку: Орендна плата = Базова орендна плата (100,00 грн з ПДВ за 1 кв.м.) * Пл (загальна площа об`єкта оренди 25,8 кв.м.) * Індекс І (індекс інфляції).

Якщо інше не передбачено цим Договором, плата за оренду сплачується Орендарем щомісяця, не пізніше 10-го числа поточного місяця, окрім плати за оренду за перший місяць оренди, яка має бути перерахована на поточний рахунок Орендодавця протягом 5-ти днів з моменту підписання цього Договору (п. 3.3. Договору).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що Орендодавець виставляє Орендареві рахунок на оплату плати за оренду, розрахованої відповідно до Додатка № 2 до Договору. Орендар зобов`язаний сплачувати плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому Договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотриманні Орендарем зазначених рахунків, плата за оренду розраховується Орендарем самостійно відповідно до Додатка № 2 до цього Договору.

У разі необхідності визначення розміру плати за оренду, а також інших платежів за цим Договором, за певну кількість днів, розмір плати за оренду, а також інших платежів за один день визначається шляхом ділення розміру плати за оренду, а також інших платежів за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому (п. 3.5. Договору).

Згідно з п. 3.6. Договору, Орендар, крім плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування ТЦ, які розподіляються між всіма Орендарями ТЦ пропорційно площі Об`єкта оренди до загальної площі ТЦ.

Сторони домовились, що сума компенсації витрат Орендодавця на опалення Об`єкта оренди кожного наступного опалювального періоду буде затверджуватись сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору (пп. 3.6.3. п. 3.6. Договору).

Відповідно до пп. 3.6.4. п. 3.6. Договору передбачено, що перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється Орендарем на підставі виставлених Орендодавцем рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє Орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов`язок по отриманню вищевказаного рахунка та Акта покладається на Орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного Акта Орендарем, останній зобов`язаний сплатити таку компенсацію Орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання Орендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць Сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена Орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена Орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - Орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

Орендар має зобов`язання перерахувати на поточний рахунок Орендодавця протягом 5-ти днів з моменту підписання цього Договору грошові кошти в розмірі 4 257 грн. 00 коп. без ПДВ, які є забезпеченням належного виконання Орендарем не грошових зобов`язань по цьому Договору, у тому числі, але не обмежуючись, щодо повернення Приміщення Орендодавцю у належному стані та належним чином (надалі за текстом - Грошові кошти - забезпечення). Грошові кошти - забезпечення перераховується Орендарем Орендодавцю на період дії Договору (з урахуванням всіх додаткових угод) та підлягають безумовному поверненню Орендарю після закінчення строку дії договору, при умові належного виконання Орендарем зобов`язань по Договору. Сторони розуміють, що грошові кошти - забезпечення, у розумінні цього Договору, не є орендною платою чи іншою платою за товари, роботи, послуги. Крім того, сторони домовились, що за період знаходження грошових коштів - забезпечення на поточному рахунку Орендодавця, а також за користування цією сумою, не нараховуються відсотки та не передбачено інших видів компенсацій, як плати за користування таким грошовими коштами. Грошеві кошти - забезпечення можуть бути направлені Орендодавцем (зараховані в погашення зобов`язань по їх поверненню) по письмовому повідомленню Орендодавця на адресу Орендаря, виключно, як неустойка (штраф), у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням Орендарем своїх зобов`язань за цим Договором, та/або компенсація нанесених збитків або пошкодження майна Орендодавця.

У такому випадку, зобов`язання Орендодавця щодо повернення грошових коштів - забезпечення припиняються шляхом зарахування із зустрічними зобов`язаннями Орендаря щодо оплати неустойки (штрафу, пені), у зв`язку з цим Договором, компенсації нанесених збитків або пошкодження майна Орендодавця. Сторони мають право передбачити і порядок зарахування грошових коштів - забезпечення на підставі підписаної Додаткової угоди до цього Договору (п. 3.14. Договору).

Згідно з п. 3.15. Договору, зобов`язання щодо здійснення платежів за цим Договором будуть вважатися виконаними належним чином у момент, коли суми грошових коштів, які відповідають повному розміру платежів, будуть зараховані на поточний рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 3.16. Договору, по закінченню кожного календарного місяця оренди Орендодавець протягом 5 (п`яти) робочих днів складає Акти наданих послуг щодо оренди Об`єкта оренди (в т.ч. щодо комунальних послуг), підписує та надає представнику Орендаря або надсилає листом поштою на адресу Орендаря. Орендар, отримавши вищезазначені Акти повинен підписати, засвідчити печаткою і повернути їх Орендодавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту їх отримання, в оформленому належним чином вигляді, або надати мотивовану відмову від їх підписання. Не підписання Орендарем зазначених у цій статті Актів, не звільняє його від обов`язків по оплаті цих послуг (крім випадків надання Орендарем Орендодавцю мотивованої відмови у встановлений цим Договором строк). При цьому Акт наданих послуг вважається підписаним Орендарем у вигляді, направленому Орендодавцю, на 7 (сьомий) календарний день з моменту його відправлення Орендодавцем на адресу Орендаря (або вручення представнику Орендаря), крім випадків, коли Орендар протягом цього часу надасть Орендодавцю мотивовану відмову від його підписання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку затримок з боку Орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим Договором, на користь Орендодавця, Орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Крім зазначеного вище у п. 7.2. цього Договору, до Орендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань: якщо період прострочення становить більше 7 календарних дів, то Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання (пп. 7.2.1.3. п. 7.2. Договору).

У відповідності до п. 9.1. Договору, Орендар передає Орендодавцю Об`єкт оренди в день закінчення строку оренди або дострокового припинення цього Договору. Передача Об`єкта оренди оформлюється Актом приймання-передачі (надалі - Акт № 2), який складається в двох примірниках та підписується сторонами (їх уповноваженими представниками).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повернення Об`єкта оренди по Акту № 2 та повного розрахунку між сторонами згідно з умовами цього Договору (п. 10.1. Договору).

Відповідно до п. 12.4. Договору, всі доповнення, зміни, Додатки до Договору мають юридичну силу, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і належним чином підписані сторонами або їх повноважними представниками і є невід`ємною частиною цього Договору.

Розділом 13 Договору передбачений перелік додатків, а саме: Додаток 1: Поверховий план. Додаток 2: Розмір плати за оренду та порядок розрахунків. Додаток 3: Розрахунок спожитої води. Додаток 4: Акт № 1.

01.03.2020 Об`єкт оренди був переданий відповідачу, що підтверджується підписаним між сторонами Актом № 1 приймання-передачі від 01.03.2020, згідно з умовами якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове офісне приміщення загальною площею 22,8 (двадцять два цілих та вісім десятих) квадратних метрів та частину площі загального користування розміром 3,0 (три цілих та нуль десятих) квадратних метрів на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 2а, в ТЦ «Глобал UA».

30.04.2022 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 14 до Договору, за умовами якої, сторони дійшли згоди (домовились):

1. розірвати Договір 30 квітня 2022 року за ініціативи Орендаря.

3. плата за оренду Об`єкта оренди за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року (включно) становить 5 279,71 грн, в т.ч. ПДВ, за місяць.

4. при визначенні та розрахунку плати за користування Об`єкта оренди (плата за оренду) за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року (включно) сторони керуються умовами цієї Додаткової угоди та не керуються умовами Договору оренди. Сторони погоджуються і розуміють, розмір плати за оренду відповідає їх інтересам, період воєнного стану в Україні врахований в розрахунку розміру плати за оренду та не може бути змінений на вимогу жодної зі сторін.

5. компенсація витрат на комунальні послуги за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року (включно) входить до плати за оренду.

6. у зв`язку з розірванням Договору за ініціативою Орендаря, грошові кошти - забезпечення у розмірі 4 257,00 грн без ПДВ, сплачених Орендодавцю відповідно до п. 3.14. Договору, не повертаються і зараховуються, як неустойка за дострокове розірвання Договору.

7. у зв`язку з розірванням Договору за ініціативою Орендаря, комунально-забезпечувальний платіж у розмірі 3 031,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%, сплачених Орендодавцю відповідно до п. 3.6.4. Договору, не повертаються і зараховуються, як неустойка за дострокове розірвання Договору.

8. з урахуванням положень ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що умови п. 2 цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до моменту її укладення, а саме з 01 лютого 2022 року.

9. з урахуванням положень ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що умови пунктів 3 - 5 цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до моменту її укладення, а саме з 01 березня 2022 року.

30.04.2022 Об`єкта оренди був повернутий позивачу, що підтверджується підписаним між сторонами Актом № 2 приймання-передачі від 30.04.2022, згідно з умовами якого, Орендар передав, а Орендодавець прийняв з оренди нежитлове офісне приміщення загальною площею 22,8 (двадцять два цілих та вісім десятих) квадратних метрів та частину площі загального користування розміром 3,0 (три цілих та нуль десятих) квадратних метрів на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 2а, в ТЦ «Глобал UA».

На виконання умов Договору, з урахуванням умов Додатковї угоди № 14 від 30.04.2022, позивач виставив рахунки на оплату орендної плати та додаткової плати за період березень-квітень 2022 року на загальну суму 10 559,42 грн, а саме: № 0000000003/2022 від 31.03.2022 на суму 5 279,71 грн (за березень 2022 року) та № 0000000001/2022 від 30.04.2022 на суму 5 279,71 грн (за квітень 2022 року).

Також позивачем були оформлені Акти здачі-прийняття надання послуг на загальну суму 10 559,42 грн, а саме: № 0000000823/2022 від 31.03.2022 на суму 5 279,71 грн (за березень 2022 року) та № 0000000842/2022 від 30.04.2022 на суму 5 279,71 грн (за квітень 2022 року).

Проте, відповідач, в порушення умов Договору, не здійснив в добровільному порядку оплату орендної плати (компенсацію витрат на комунальні послуги) за період березень-квітень 2022 року на загальну суму 10 559,42 грн, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свої прав.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 1ЄВТ0200011, який за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина шоста ст. 283 ГК України).

Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною першою ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина п`ята ст. 762 ЦК України).

Відповідно до частин першої та четвертої ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Умовами Додаткової угоди № 14 від 30.04.2022 до Договору, сторонами погоджено, що плата за оренду Об`єкта оренди за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року (включно) становить 5 279,71 грн, в т.ч. ПДВ, за місяць (п. 2). Компенсація витрат на комунальні послуги за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року (включно) входить до плати за оренду (п. 5). При визначенні та розрахунку плати за користування Об`єкта оренди (плата за оренду) за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року (включно) сторони керуються умовами цієї Додаткової угоди та не керуються умовами Договору оренди (п. 4).

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 ГК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною третьої ст. 285 ГК України передбачено, що орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Отже, у відповідача, у зв`язку з укладенням Договору та прийняттям в користування об`єкта оренди, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за весь час користування об`єктом оренди.

Так, з моменту прийняття в оренду вказаного в Договорі орендованого майна та до моменту його повернення орендодавцю, що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі від 01.03.2020 та Актом № 2 приймання-передачі від 30.04.2022, підписаними сторонами, відповідач взяв на себе зобов`язання, відповідно до умов Договору, своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату та відшкодовувати компенсацію витрат на комунальні послуги.

У відповідності до п. 3.4. Договору, Орендодавець виставляє Орендареві рахунок на оплату плати за оренду, розрахованої відповідно до Додатка № 2 до Договору. Орендар зобов`язаний сплачувати плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому Договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотриманні Орендарем зазначених рахунків, плата за оренду розраховується Орендарем самостійно відповідно до Додатка № 2 до цього Договору.

На виконання умов Договору, з урахуванням погодженого Додатковою угодою № 14 від 30.04.2022 розміру орендної плати, позивачем за період березень-квітень 2022 року було виставлено відповідачу рахунки на оплату оренди та додаткової плати на загальну суму 10 559,42 грн, а саме: № 0000000003/2022 від 31.03.2022 на суму 5 279,71 грн (за березень 2022 року) та № 0000000001/2022 від 30.04.2022 на суму 5 279,71 грн (за квітень 2022 року).

Слід зазначити, що умовами Договору та Додатку № 2 до нього чітко визначено порядок та нарахування орендної оплати, яка підлягає сплаті відповідачем кожного місяця, визначеною за формулою з урахуванням індексу інфляції, а також строк оплати орендної плати - не пізніше 10-го числа поточного місяця.

При цьому, рахунок або рахунок-фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Рахунок на оплату товару (робіт, послуг) за своєю правовою природою не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти для оплати товару (робіт, послуг), тобто має інформаційний характер. Неотримання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в силу ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє орендаря від обов`язку сплатити у визначений договором строк плату за користування найманим майном (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, від 04.04.2023 у справі № 910/15426/20 та від 23.03.2023 у справі № 910/15424/20).

Також позивачем були оформлені Акти здачі-прийняття надання послуг на загальну суму 10 559,42 грн, а саме: № 0000000823/2022 від 31.03.2022 на суму 5 279,71 грн (за березень 2022 року) та № 0000000842/2022 від 30.04.2022 на суму 5 279,71 грн (за квітень 2022 року).

Обов`язок по отриманню рахунку та Акту наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), відповідно до умов пп. 3.6.4. п. 3.6. Договору, покладається на відповідача, а у разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного акта відповідачем, останній зобов`язаний сплатити таку компенсацію позивачу у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному.

Судом також враховано, що умовами п. 3.16. Договору передбачено складання та надання/надсилання Актів наданих послуг щодо оренди Об`єкта оренди (в т.ч. щодо комунальних послуг) відповідачу, а не підписання зазначених у цій статті Актів, не звільняє відповідача від обов`язків по оплаті цих послуг (крім випадків надання відповідачем мотивованої відмови у встановлений цим Договором строк).

Проте, підтвердженням користування відповідачем об`єктам оренди в спірний період березень-квітень 2022 року є підписаний сторонами Акт № 2 приймання-передачі про повернення об`єкту оренди 30.04.2022, а також Додаткова угода № 14, підписана відповідачем 30.04.2022 з погодженням встановленого розміру орендної плати з урахуванням в її складі компенсації витрат на комунальні послуги, дія якої застосовується саме з 01 березня 2022 року.

Також, судом враховано, що умовами вказаної Додаткової угоди № 14 від 30.04.2022 сторонами погоджено зарахуванням позивачем сплачених відповідачем забезпечувальних платежів як неустойка за дострокове розірвання Договору.

Заперечення відповідача щодо порядку нарахування та розміру орендної плати за спірний період в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною п`ятою ст. 762 ЦК України передбачено, що плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що якщо інше не передбачено цим Договором, плата за оренду сплачується Орендарем щомісяця, не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, доказів сплати орендної плати за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 (включно) в матеріали справи надано не було.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача з оплати орендної плати за березень-квітень 2022 року у розмірі 10 559,42 грн підтверджена належними доказами та відповідачем не спростована.

За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймачі до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 10 559,42 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2 375,15 грн пені за період з 01.05.2022 по 31.10.2022 та 3 167,82 грн штрафу, суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частинами четвертою та шостою ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку затримок з боку Орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим Договором, на користь Орендодавця, Орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, позивач правомірно здійснив нарахування пені на заборгованість за спірним договором.

В силу положень частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом враховано, що Договір розірвано 30.04.2022 за погодженням сторін відповідно п. 1 Додаткової угоди № 14 від 30.04.2022, однак є діючим, зокрема, до повного розрахунку між сторонами згідно з п. 10.1. Договору.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення неустойки та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він розрахований вірно, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у заявленому розмірі 2 375,15 грн.

Судом також перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, передбачений пп. 7.2.1.3. Договору, та, враховуючи прострочення платежу понад 7 (сім) календарних днів, встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 3 167,82 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 431,49 грн інфляційних втрат за період травень 2022 року по листопад 2024 року та 3% річних у розмірі 835,81 грн за період з 01.05.2022 по 19.12.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати за договором, то вимоги позивача про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони розраховані вірно, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у заявленому розмірі 835,81 грн та інфляційних втрат у заявленому розмірі 3 431,49 грн.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, судовий збір, сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8, визначеного частиною третьою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Також, позивачем у позовній заяві повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом даної судової справи, складає 8 000,00 грн, а саме: 5 000,00 грн складання і подання позовної заяви; 3 000,00 грн відповідь на відзив; 1 000,00 грн участь у судових засіданнях (за 1 засідання); 1 000,00 грн письмові заяви і клопотання (за 1 документ). Докази на підтвердження фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу буде надано в порядку частини восьмої ст. 129 ГПК України, а саме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дворської Олени Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код 32043726) 20 369 (двадцять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 69 коп., з яких: 10 559 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 42 коп. основного боргу, 2 375 (дві тисячі триста сімдесят п`ять) грн 15 коп. пені, 3 167 (три тисячі сто шістдесят сім) грн 82 коп. штрафу, 3 431 (три тисячі чотириста тридцять одна) грн 49 коп. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 835 (вісімсот тридцять п`ять) грн 81 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова