Рішення від 29.05.2025 по справі 914/2622/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2025 Справа № 914/2622/24

За позовом:Львівської міської ради, м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансопт», м. Львівпро:стягнення безпідставно збережених коштів

Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники сторін:від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Львівська міська рада (надалі Позивач, Міська рада) звернулась до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансопт» (надалі Відповідач, ТОВ «Галтрансопт») про стягнення безпідставно збережених коштів.

Ухвалою від 28.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 25.11.2024.

Ухвалою від 25.11.2024 підготовче засідання відкладено на 09.12.2024.

У підготовчому засіданні 09.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.01.2025.

Ухвалою від 20.01.2025 підготовче засідання у справі відкладено на 13.02.2025.

13.02.2025 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.03.2025.

Ухвалою від 03.03.2025 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. №4179/24 від 12.11.2024) залишено без розгляду, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. №231/25 від 20.01.2025), закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 31.03.2025.

Ухвалою від 31.03.2025 судове засідання у справі відкладено на 28.04.2025.

Ухвалою від 28.04.2025 суд відклав судове засідання у справі на 19.05.2025.

19.05.2025 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.05.2025.

У судове засідання 29.05.2025 сторони не забезпечили явку повноважних представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. До суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №12523/25 від 14.05.2025), а від відповідача заперечення на додаткові пояснення позивача (вх. №12997/25 від 19.05.2025).

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка із кадастровим номером 4610137200:08:002:0040 площею 0,2645 га, що знаходиться у місті Львові по вул. Механічна, 2, належить територіальній громаді м. Львова, перебуває у комунальній власності Львівської міської ради та не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання в оренду. Відповідна земельна ділянка є сформованою 06.11.2019.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради №5145 від 06.06.2019 відповідачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відповідної земельної ділянки, а ухвалою №6700 від 07.09.2020 затверджено проект землеустрою та надано земельну ділянку в оренду терміном на п`ять років для обслуговування будівель. При цьому договір оренди земельної ділянки не укладався. Станом на дату подання позовної заяви, документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою відсутні.

Як стверджує позивач, 15.01.2024 управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради проведено обстеження відповідної земельної ділянки та встановлено, що відповідач фактично використовує її для обслуговування нежитлових будівель та споруд за відсутності укладеного договору оренди.

За результатами обстеження складено акт №2 від 15.01.2024 та вимогу №2412-вих-15200 від 08.02.2024, які скеровувались на адресу відповідача.

Крім цього, відповідно до відомостей із реєстру речових прав на нерухоме майно на спірній земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення, які належать на праві власності відповідачу, починаючи з 22.09.2018.

Зважаючи на це, позивач переконаний, що відповідач у період з 01.08.2021 по 30.04.2024 фактично використовував спірну земельну ділянку за відсутності правових підстав. При цьому він не сплачував жодної орендної плати. Таким чином, позивач просить стягнути із відповідача 372`003,64 грн. безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Аргументи відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав:

1. З 09.03.2021 відповідач використовує земельну ділянку за наявності правових підстав. Так, у 2021 році він отримав проєкт договору оренди від позивача, однак через заперечення щодо правильності визначення нормативної грошової оцінки склав протокол розбіжностей в порядку статті 181 ГК України. Оскільки позивач не висловив заперечень щодо зауважень відповідача, то між сторонами виникли договірні відносини на умовах, викладених у протоколі розбіжностей.

2. При визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки неправильно визначено сукупний коефіцієнт Км3. Долучений Міською радою до позову витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки містить неправильне значення 1,00045 сукупного коефіцієнту місцезнаходження земельної ділянки та неправильне значення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. Так, Міська рада безпідставно застосувала такі локальні коефіцієнти:

- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,1.

- у зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,07.

- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0,85.

3. Відповідач вважає, що сукупний коефіцієнт Км3 має становити 0,76713, оскільки складає добуток коефіцієнтів таких локальних факторів:

- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0,85.

- примикання земельної ділянки до вулиці без твердого покриття 0,95.

- незабезпечення земельної ділянки централізованим теплопостачанням 0,95.

Зважаючи на це, розрахунок розміру позовних вимог містить істотні помилки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2021 рік повинна становити 2`931`725,40 грн., за 2022 рік 3`224`897,94 грн., за 2023 рік 3`708`632,63 грн., за 2024 рік 4`059`426,85 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

У адміністративних межах міста Львова по вул. Механічна, 2 знаходиться земельна ділянка із кадастровим №4610137200:08:002:0040, площею 0,2645 га, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі 06.11.2019 (надалі Земельна ділянка). Вказане підтверджується витягом №НВ-0001721692024 від 18.07.2024 (Т.1; а.с. 15-19).

Міська рада не реєструвала право власності на Земельну ділянку, що простежується зі змісту інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.07.2024 (Т.1; а.с. 27).

06.06.2019 ухвалою Міської ради №5145 відповідачу надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Механічній, 2 (Т.1; а.с. 38).

Ухвалою Міської ради №6700 від 07.09.2020 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення Земельної ділянки та надано її відповідачу в оренду терміном на 5 років, встановлено тримісячний строк для укладення з Міською радою договору оренди землі та договору про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою (Т.1; а.с. 21).

Листом від 05.02.2021 відповідач просив позивача надати проєкт договору оренди землі (Т.1; а.с. 67). У відповідь Міська рада листом від 16.02.2021 надіслала ТОВ «Галтрансопт» проєкт договору оренди землі, розрахунок орендної плати та договір про відшкодування втрат від недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою (Т.1; а.с. 68, 108-112, 114, 116).

Після ознайомлення із умовами договору оренди, відповідач надіслав позивачу листа від 09.03.2021, долучивши до нього примірник договору оренди землі з протоколом розбіжностей та із запропонованими змінами (Т.1; а.с. 69-77). Зокрема, ТОВ «Галтрансопт» запропонувало змінити нормативну грошову оцінку землі та зазначити у договорі, що така становить 2`931`725,40 грн. Як убачається з відмітки на рекомендованому поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, Міська рада отримала договір із запропонованими змінами 10.03.2021 (Т.1, а.с. 77).

Станом на дату ухвалення рішення у цій справі відсутні докази укладення між сторонами договору оренди.

На Земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення площею 1092,5 кв.м., які з 22.09.2018 належать відповідачу на праві власності, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №387403026 від 18.07.2024 (Т.1; а.с. 25).

15.01.2024 комісією у складі представників Міської ради проведено обстеження спірної земельної ділянки та встановлено, що її фактично використовує відповідач для обслуговування нежитлових будівель і споруд за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки. Доступ до земельної ділянки обмежений металевим і бетонним парканом та металевими воротами.

Відповідні відомості зафіксовані у Акті обстеження №2 від 15.01.2024 (Т.1; а.с. 22-23), який надіслано відповідачу із вимогою №2412-вих-15200 від 08.02.2024 про вжиття заходів з оформлення права користування та проведення оплати за фактичне користування ділянкою без правових для того підстав (Т.1; а.с. 24).

Попри фактичне користування Земельною ділянкою, відповідач не проводить жодних оплат за таке землекористування. Так, відповідач не перебуває на обліку як платник плати за землю у Львівській територіальній громаді, що підтверджується листом ГУ ДПС у Львівській області від 24.04.2024 (Т.1; а.с. 30). При цьому, він не здійснював плату землю до бюджету Львівської територіальної громади за період з 01.04.2021 по 21.03.2024, що підтверджується листом управління адміністрування місцевих та залучених фінансів ДФП Міської ради від 09.04.2024 (Т.1; а.с. 31).

Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1172 від 14.05.2021 (Т.1; а.с. 28) нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 3`823`400,40 грн. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки, становить 1,2; коефіцієнт Км2 дорівнює 1,5; сукупний коефіцієнт місцезнаходження земельної ділянки Км3 становить 1,00045, середня (базова) вартість земель населеного пункту дорівнює 423,10 грн./м2.

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. спірної земельної ділянки враховуючи коефіцієнт Кф 1,2 станом на 2021 рік становила 1`445,48 грн. за 1 кв.м., на 2022 рік 1`590,03 грн. за 1 кв.м., а на 2023 рік 1`828,54 грн. за 1 кв.м., що вбачається зі змісту листа ГУ Держгеокадастру у Львівській області №1690/15-24 від 29.04.2024 (Т.1; а.с. 29).

Держгеокадастр листом від 13.05.2021 (Т.1; а.с. 78) повідомив ТОВ «Галтрансопт», що значення коефіцієнта Км2 для Земельної ділянки дорівнює 1,5, а сукупний коефіцієнт Км3 становить 1,00045 згідно з добутками локальних коефіцієнтів, а саме:

- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,1;

- у зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,07;

- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0,85.

Згідно із Витягом №НВ-9936992252024 від 16.04.2024 та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.07.2024 нормативна грошова оцінка Земельної ділянки станом на 2024 рік становить 5`294`087,93 грн. (Т.1; а.с. 26, 27).

Позивач подав до суду розрахунок (Т.1; а.с. 33), з якого вбачається такий порядок нарахування заявленої до стягнення суми у розмірі 372`003,64 грн.:

- за період з 01.08.2021 по 31.12.2021 розмір орендної плати становить 47`792,51 грн., виходячи із того, що НГО становить 3`823`400,40 грн., а річний розмір орендної плати 3% від вказаної суми, тобто 114`702,01 грн.;

- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 розмір орендної плати становить 126`172,21 грн., виходячи із того, що НГО становить 4`205`740,44 грн., а річний розмір орендної плати 3% від вказаної суми;

- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 розмір орендної плати становить 145`098,05 грн., виходячи із того, що НГО становить 4`836`601,51 грн., а річний розмір орендної плати 3% від вказаної суми;

- за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 розмір орендної плати становить 52`940,88 грн., виходячи із того, що НГО становить 5`294`087,93 грн., а річний розмір орендної плати 3% від вказаної суми, тобто 158`822,64 грн.

При вирішенні спору у цій справі суд також враховує, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2786/21 за позовом Міської ради до ТОВ «Галтрансопт» про стягнення безпідставно збережених коштів за користування Земельною ділянкою за період з 01.08.2018 по 31.07.2021.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.04.2025 у справі №914/2786/21, яке набрало законної сили 29.04.2025, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Галтрансопт» на користь Міської ради 179`444,50 грн. безпідставно збережених коштів, відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги у справі №914/2786/21, суд виходив із того, що ТОВ «Галтрансопт» користується Земельною ділянкою без правових підстав з 06.11.2019. Товариство як фактичний користувач без достатньої правової підстави за рахунок Міської ради зберегло у себе кошти у розмірі 179`444,50 грн., які мало заплатити за користування Земельною ділянкою.

При визначенні суми, яка підлягала стягненню із відповідача суд покладався на Висновок експерта №5567 від 27.11.2024, який наявний і у матеріалах справи №914/2622/24 (Т.1; а.с. 215-237). За результатами проведення судової експертизи судовий експерт вказав, що розроблена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена у Витязі №1172 від 14.05.2021, з огляду на застосовані значення сукупного коефіцієнту Км3 (і локальних коефіцієнтів, що є його складовими), не відповідає вимогам нормативно-правових актів. Експерт зауважив, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки не входить в коло питань, що досліджуються експертизою з питань землеустрою. Експертом проводилась перевірка правильності застосування відомостей та коефіцієнтів, зазначених у витязі та технічній документації з нормативної грошової оцінки, виключно в межах наданої для дослідження документації.

На основі цього, а також інших доказів суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування таких локальних коефіцієнтів при визначенні сукупного коефіцієнту Км3 та, відповідно, розміру нормативної грошової оцінки Земельної ділянки: 1) у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,1; 2) у зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,07; 3) місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0,85. Натомість, судом було встановлено, що застосуванню підлягають такі локальні коефіцієнти: 1) примикання земельної ділянки до вулиці без твердого покриття 0,95; 2) незабезпеченість централізованим теплопотачанням 0,95.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до частин 1, 3 статті 78 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно із частиною 1 статті 79, частинами 3, 4 статті 791 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

З матеріалів справи вбачається, що у адміністративних межах міста Львова по вул. Механічна, 2 знаходиться земельна ділянка із кадастровим №4610137200:08:002:0040, площею 0,2645 га, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі 06.11.2019.

Міська рада не реєструвала право комунальної власності на Земельну ділянку.

Разом з цим, відповідно до частин 1, 2 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Оскільки Земельна ділянка розташована у межах міста Львова, чого не заперечили сторони, Міська рада реалізовує права власника щодо такої ділянки в силу закону.

Судом встановлено, що 22.09.2018 відповідач зареєстрував право приватної власності на нежитлові приміщення площею 1092,5 кв.м., які розміщені на Земельній ділянці.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підпунктами 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата» в залежності від правових підстав передання прав землекористування ділянками.

У своїй постанові від 05.08.2022 по справі №922/2060/20 Верховний Суд вказав, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Зважаючи на це, суд доходить висновку, що з моменту державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 1092,5 кв.м. відповідач став фактичним користувачем Земельної ділянки. Відтак, у нього виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування цією ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на неї), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно.

Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Крім цього, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Ухвалою Міської ради №6700 від 07.09.2020 відповідачу, серед іншого, було встановлено тримісячний строк для укладення з позивачем договору оренди землі та договору про відшкодування недоотриманих коштів за користування ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на вимогу відповідача надав для підписання проєкт договору оренди землі. Разом з цим, відповідач відмовився підписувати його у пропонованій редакції, зокрема через незгоду із розміром нормативної грошової оцінки Земельної ділянки. Натомість, він надіслав позивачу листа від 09.03.2021, долучивши до нього примірник договору оренди землі з протоколом розбіжностей та із запропонованими змінами, який було отримано Міською радою 10.03.2021.

Як стверджує відповідач, він з 09.03.2021 використовує земельну ділянку за наявності правових підстав, адже позивач не висловив жодних заперечень щодо зауважень відповідача, викладених у протоколі розбіжностей. Відтак, в силу приписів частини 7 статті 181 ГК України між сторонами виникли договірні відносини на умовах, викладених у протоколі розбіжностей.

Суд не бере до уваги відповідні доводи, адже станом на дату ухвалення цього рішення в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами договору оренди землі. Посилання ТОВ «Галтрансопт» на частину 7 статті 181 ГК України є безпідставними, адже зазначена стаття з 19.06.2020 не містить частини 7 та викладена у новій редакції.

Більше того, відповідно до приписів статті 6 та статті 17 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини 1 статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно з частинами 1, 2 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Частиною 2 статті 640 ЦК України встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Частиною 2 статті 639 ЦК України передбачено, що коли сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, в силу приписів цивільного законодавства договір оренди не є укладеним. Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17.

15.01.2024 комісією у складі представників Міської ради проведено обстеження Земельної ділянки та встановлено, що її фактично використовує відповідач для обслуговування нежитлових будівель і споруд за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки. Доступ до земельної ділянки обмежений металевим і бетонним парканом та металевими воротами. Результати обстеження зафіксовані у Акті №2 від 15.01.2024.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що відповідач у період з 01.08.2021 по 30.04.2024 використовував спірну Земельну ділянку Міської ради без виникнення права користування і без державної реєстрації цього права та не сплачував у зазначений період плати за користування нею у встановленому законодавчими актами розмірі. Відтак, ТОВ «Галтрансопт» зберегло за рахунок позивача, як власника земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати.

Визначаючи розмір безпідставно збережених коштів, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7.5.1 Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017 (Т.1; а.с. 34), річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 7.6-7.16 цього порядку.

Пунктом 7.16 Порядку встановлено, що орендна пата за земельні ділянки, надані для обслуговування нежитлових будівель/споруд, складів тощо встановлюється на підставі ухвали Міської ради про передачу земельної ділянки в оренду від 3 до 6% від нормативної грошової оцінки землі, якщо коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки становить 1,2.

Таким чином, ключовим значенням при визначенні розміру безпідставно збережених коштів є нормативна грошова оцінка Земельної ділянки.

Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1172 від 14.05.2021 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 3`823`400,40 грн.

Водночас, розмір НГО спірної Земельної ділянки у 2024 році змінився та становить 5`294`087,93 грн., що підтверджується Витягом №НВ-9936992252024 від 16.04.2024 та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.07.2024.

Судом з`ясовано, що ТОВ «Галтрансопт» не погоджувалося із розміром нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та намагалося з`ясувати, які значення коефіцієнтів Км2 та Км3 застосовувалися при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Для цього відповідач звертався до Держгеокадастру.

Зі змісту листа Держгеокадастру від 13.05.2021 вбачається, що значення коефіцієнта Км2 дорівнює 1,5, а сукупний коефіцієнт Км3 становить 1,00045 згідно з добутками локальних коефіцієнтів, а саме:

- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,1.

- у зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,07.

- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0,85.

У матеріалах справи наявний Висновок експерта №5567 від 27.11.2024, який виготовлений судовим експертом у межах справи №914/2786/21. Застосування відповідного висновку у межах справи №914/2622/24 є цілком обґрунтованим, позаяк він безпосередньо стосується заявленої до стягнення позивачем суми безпідставно збережених коштів у цій справі.

За результатами проведення судової експертизи судовий експерт вказав, що розроблена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена у Витязі №1172 від 14.05.2021, з огляду на застосовані значення сукупного коефіцієнту Км3 (і локальних коефіцієнтів, що є його складовими), не відповідає вимогам нормативно-правових актів. Експерт зауважив, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки не входить в коло питань, що досліджуються експертизою з питань землеустрою. Експертом проводилась перевірка правильності застосування відомостей та коефіцієнтів, зазначених у витязі та технічній документації з нормативної грошової оцінки, виключно в межах наданої для дослідження документації.

З огляду на невідповідність складових нормативної грошової оцінки Земельної ділянки нормативно-правовим актам, для об`єктивного та правильного вирішення цього спору у суду є необхідність встановити її розмір на підставі доказів, які надали сторони.

У постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

- технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

- власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав (пункт 7.23).

- з огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі (пункт 7.28).

Про можливість визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки судом вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19. За результатами розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду з огляду на неправильне застосування коефіцієнту (Кф) 3,0, при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, самостійно здійснила її розрахунок за формулами, які вказані в Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, що затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 (надалі Порядок №489).

Отже, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що Витяг з технічної документації з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є єдиним доказом фактичної нормативної грошової оцінки. Зазначене спростовує відповідні аргументи Міської ради.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку №489 нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23.0.31995 (зі змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку №489 встановлено, що нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.

Цн = В х Нп х Кф х Км, де

- Цн нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

- В витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

- Нп норма прибутку (6%);

- Нк норма капіталізації (3%);

- Кф коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

- Км коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою:

Км = Км1 х Км2 х Км3, де:

- Км1 регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

- Км2 зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

- Км3 локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон (абзац 3 пункту 6 Розділу ІІ Порядку №489).

Пунктом 10 Розділу ІІ Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Як установив суд, для визначення коефіцієнту Км3 орган Держгеокадастру застосував такі локальні фактори:

- у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення 1,1.

- у зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,07.

- місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0,85.

В процесі розгляду справи позивач не надав суду жодних доказів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на застосування таких коефіцієнтів (експертних висновків, довідок державних та інших уповноважених органів, підприємств, установ та організацій, тощо), а лише вказував на правомірність даних, що зазначені у витязі із технічної документації. Міська рада, спростовуючи доводи ТОВ «Галтрансопт», посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, від 27.07.2023 у справі №918/779/22. В цих судових актах зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативу грошову оцінку (вартість земельної ділянки). Проте такі висновки зроблені за інших обставин, коли між сторонами не було спору щодо конкретного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тому не можна стверджувати, що вони суперечать висновкам, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду №905/1680/20 від 09.11.2021. Верховний Суд у справі № 905/979/20 вказав, що у кожній із аналізованих справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів.

Із наданих відповідачем доказів вбачається невідповідність застосованих органом Держгеокадастру локальних факторів характеристикам спірної Земельної ділянки, а саме:

1) Зона магістралей підвищеного містоформувального значення 1,1.

Відповідно до Характеристики місцерозташування земельної ділянки ТОВ «Галтрансопт» від 27.01.2021 (Т.1; а.с. 80) відстань Земельної ділянки до магістралей підвищеного містоформуючого значення (вул. Б. Хмельницького) фактично складає 510 метрів, що перевищує нормативну відстань (500 метрів), що передбачена пунктами 5.8, 5.10, 10.7.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та додатком Е 5 до норм.

Отже, підстав для застосування цього коефіцієнту для визначення нормативної грошової оцінки Земельної ділянки немає.

2) Зона історичного ландшафту, що охороняється 1,07.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони. Межі та режими використання зон охорони визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Відповідно до пункту 12 частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затвердження документації з визначення режиму використання пам`яток національного значення, меж і режимів використання їх територій та зон охорони належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам`ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам`ятки місцевого значення та її зон охорони) належить до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції.

Відповідно до пункту «Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України», затвердженого постановою КМ України №885 від 16.10.2019, Міністерство культури та інформаційної політики України Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (МКСК) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини. До повноважень МКІП (МКСК) належить затвердження документації з визначення меж і режимів використання територій пам`яток національного значення та їх зон охорони (підпункт 9412 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 2.1 ДСТУ Б Б.2.2-10:2016 зона охоронюваного ландшафту це природна незабудована або переважно природна територія з розосередженою історичною забудовою, яка формує єдине композиційно-пейзажне ціле з пам`ятками.

Вимоги до складу і змісту науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування визначені ДСТУ Б Б.2.2-10-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування».

Відповідно до пункту 2.1 ДСТУ Б Б.2.2-10-2016 зона охоронюваного ландшафту природна незабудована чи переважно природна з розосередженою історичною забудовою територія за межами охоронної зони, з якою пам`ятки складають єдине композиційно пейзажне ціле, яка встановлюється для збереження характерного історичного природного оточення пам`яток та відіграє разом з ними важливу роль в образі населеного пункту або окремого пейзажу.

Однак, в межах Земельної ділянки відсутня природна територія чи історична забудова, у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України відсутні об`єкти, які утворюють із Земельною ділянкою спільний пейзаж чи ландшафт, а також відсутня затверджена науково-проєктна документація щодо зон охоронюваного ландшафту в зоні розташування Земельної ділянки.

Отже, відсутні підстави для включення Земельної ділянки до зони охоронюваного ландшафту при визначенні нормативної грошової оцінки.

3. Місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні 0,85.

Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.05.2021 Земельна ділянка належить до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до пункту 23 підрозділу «Санітарно-гігієнічні фактори» розділу 5 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, що затверджена ухвалою Міської ради №631 від 30.06.2016, застосування коефіцієнтів фактору «Земельна ділянка розташована в санітарно захисні зоні» не розповсюджується на земельні ділянки, що належать за функціональним використанням до категорії земель промисловості. На цю обставину звернув і судовий експерт у висновку (Т.1; а.с. 236).

З огляду на зазначене відсутні підстави для застосування коефіцієнту фактору «Місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні» при визначенні нормативно-грошової оцінки Земельної ділянки.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідач надав докази, які підтверджують наявність підстав для застосування інших коефіцієнтів, а саме:

1) Примикання земельної ділянки до вулиці без твердого покриття 0,95.

Відповідно до Характеристик місцерозташування земельної ділянки ТОВ «Галтрансопт» від 27.01.2021 (Т.1; а.с. 80) та від 25.05.2021 (Т.1; а.с. 81) Земельна ділянка примикає до вулиці без твердого покриття.

Вказана обставина підтверджується також фотознімком прилеглої до земельної ділянки ТОВ «Галтрансопт» території (Т.1; а.с. 82). Відповідні обставини не спростовані позивачем.

2) Незабезпеченість централізованим теплопотачанням 0,95.

Листом №15-1439 від 09.02.2021 ЛМКП «Львівтеплоенерго» повідомило, що в межах розташування Земельної ділянки теплові мережі та джерела тепла ЛМКП «Львівтеплоенерго» відсутні (Т.1; а.с. 79).

Таким чином, суд вважає доведеною відповідачем необхідність застосування при визначені коефіцієнту Км3 понижуючих коефіцієнтів «примикання земельної ділянки до вулиці без твердого покриття» (0,95) і «незабезпеченість її централізованим теплопотачанням» (0,95).

Викладені вище висновки суду узгоджуються із висновками суду та обставинами, встановленими рішенням суду у межах справи №914/2786/21, яке набрало законної сили.

Враховуючи наведене, суд здійснив перерахунок нормативної грошової оцінки Земельної ділянки з урахуванням встановлених локальних факторів коефіцієнту Км3 та показників, що містяться у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Результати розрахунку:

Км3 = 0,9025 (0,95 х 0,95).

НГО = 3 449 066,23 грн. (2645 х 423,10 х 1,5 х 0,9025 х 1,2 х 1,8972).

Відповідна нормативна грошова оцінка підлягає застосуванню та повинна враховуватися за період заявлених позовних вимог, що охоплює часовий проміжок з 01.08.2021 по 31.12.2023 включно.

При цьому суд враховує, що 06.05.2023 втратив чинність Порядок №489, положення якого не були замінені новим нормативним актом. У свою чергу, 10.11.2021 втратила чинність Методика нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджена постановою КМ України №213 від 23.0.31995. На заміну цій методиці було прийнято Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка затверджена постановою КМ України №1147 від 03.11.2021 (надалі Методика №1147). Вона по-новому врегульовує порядок визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Разом з цим, підстави для застосування нової Методики відсутні, позаяк визначення розміру нормативної грошової оцінки Земельної ділянки повинно відбуватися, виходячи із положень нормативно-правового акту, який був чинним на момент встановлення нормативної грошової оцінки.

Оскільки перегляд нормативної грошової оцінки відбувся лише у 2024 році, то до 01.01.2024 суму безпідставно збережених коштів потрібно визначати, керуючись тим, що:

- у 2021 році розмір нормативної грошової оцінки Земельної ділянки становив 3 449 066,23 грн., а річний розмір орендної плати дорівнював 103 471,99 грн. (3 449 066,23 х 3/100);

- у 2022 році розмір нормативної грошової оцінки Земельної ділянки становив 3 793 972,85 грн. (враховуючи, що коефіцієнт індексації НГО за 2021 рік для земель несільськогосподарського призначення становив 1,1), а річний розмір орендної плати дорівнював 113 819,18 грн. (3 793 972,85 х 3/100);

- у 2023 році розмір нормативної грошової оцінки Земельної ділянки становив 4 363 068,78 грн. (враховуючи, що коефіцієнт індексації НГО за 2022 рік для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) становив 1,15), а річний розмір орендної плати дорівнював 130 892,06 грн. (4 363 068,78 х 3/100).

З урахуванням цього, суд перерахував заявлені до стягнення суми безпідставно збережених коштів та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача 288 083,68 грн. (43 372,44 + 113 819,18 + 130 892,06) за період з 01.08.2021 по 31.12.2023 включно.

Що стосується вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 52 940,88 грн. за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, то суд враховує, що розмір НГО спірної Земельної ділянки у 2024 році становив 5`294`087,93 грн. Відповідний розмір НГО застосовується з 01.01.2024 згідно із пунктом 2 ухвали Міської ради №3426 від 06.07.2023 (Т.1; а.с. 122-123).

Відповідно до пункту 3 Методики №1147, яка набрала чинності 10.11.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:

Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де

- Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;

- Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;

- Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;

- Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

- Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;

- Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

- Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

- Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

- Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Зважаючи на викладене вище, суд здійснивши відповідний перерахунок, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача 52 506,74 грн. за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 включно.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 340 590,42 грн. (52 506,74 + 288 083,68).

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із позовом, Департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Міської ради сплатив судовий збір у розмірі 5`579,93 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №415 від 18.10.2024 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (Т.1; а.с. 10, 42).

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 5`108,74 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансопт» (79024, м. Львів, вул. Механічна, буд. 2; код ЄДРПОУ 31804172) на користь Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Ринок, буд. 1; код ЄДРПОУ 04055896) 340`590,42 грн. безпідставно збережених коштів та 5`108,74 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повне рішення складено та підписано 03.06.2025.

СуддяКрупник Р.В.