Рішення від 26.05.2025 по справі 916/39/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/39/25

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" (вул. Середня, буд.47, Одеса, Одеська область,65078) до відповідача: Територіальна громада міста Одеси, в особі Одеської міської ради (пл. Думська, 1,Одеса,Одеська область,65026) про стягнення 44286,22 грн., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1

за участю представників:

від позивача: Бороган В.В. - по довіреності

від відповідача: Каланжова А.О. - по довіреності

від 3-ої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, в якому просить суд: стягнути з Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26597691) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47", який є власником нежитлових приміщень: підвалу, котельні, загальною площею 103,4 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Косвена 74/76 шляхом стягнення грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачу на праві комунальної власності належать нежитлові приміщення, що знаходяться у місті Одесі по вулиці Косвена 74/76, проте відповідач як співвласник багатоквартирного будинку, не виконує своїх обов`язків щодо сплати щомісячних внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 44286,22 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" залишено без руху. Позивачу надано п`ятиденний термін з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/39/25; визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній формі, залежно від наявних у суді можливостей; роз`яснено учасникам справи про можливість подання відповідно до ч.7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; запропоновано залученим третім особам надати суду пояснення третіх осіб в порядку ст. 179 ГПК України. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "24" лютого 2025 р. о 11:00.

24.02.2025р. судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2025 розгляд справи призначено на "17" березня 2025 р. о 12:10.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 залучено до участі у справі №916/39/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ: 44162529).

13.02.2025 за вх.№5020/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, зокрема, наступне:

- всупереч вимогам чинного законодавства позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача - Одеської міської ради як власника нежитлових приміщень про проведення установчих зборів, загальних зборів ОСББ "Середня 47", на яких вирішувались питання встановлення переліку, розміру та порядку сплати внесків співвласників зазначеного будинку на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, через що відповідач був протиправно позбавлений права на участь в них; окрім того, Одеська міська рада наголошує, що ОСББ "Середня 47" не надало доказів направлення відповідних рішень загальних зборів вищевказаного ОСББ про визначення розміру щомісячних внесків співвласників на утримання будинку; отже, у будь-якому випадку, співвласник має бути обізнаний про прийняті на загальних зборах ОСББ рішення, зокрема, щодо встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників; також позивачем до суду не було надано доказів оприлюднення рішень загальних зборів ОСББ "Середня 47" з вищевказаного питання, прийнятих на загальних зборах, та у матеріалах справи такі докази відсутні; з урахуванням зазначеного, відсутні підстави вважати, що Одеську міську раду було належним чином повідомлено про дату, час, місце проведення загальних зборів ОСББ "Середня 47", а також про питання порядку денного цих зборів та про прийняті рішення; таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними, а тому підлягають відхиленню судом у повному обсязі;

- Одеська міська рада вважає, що в силу приписів ст. 74 ГПК Україна позивач має довести такі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а саме: які саме послуги з утримання будинку та прибудинкової території протягом 2017-2024 років фактично надавались позивачем відповідачу, надати докази щодо їх переліку, вартості як станом на 2017 рік, на 2018 рік, на 2019 рік, на 2020 рік, на 2021 рік, на 2022 рік, на 2023 рік, так і на 2024 рік, надати докази на підтвердження надання таких послуг та яким чином останні стосуються відповідача як власника нежитлових приміщень в будинку (у зв`язку з чим необхідно дослідити питання укладення позивачем договорів з контрагентами для забезпечення утримання будинку та прибудинкової території, а також дослідити докази на підтвердження понесення позивачем відповідних витрат); проте, позивачем на надано жодних доказів на підтвердження викладених вище обставин, у зв`язку з чим позовні вимоги не можна вважати такими, що є обґрунтованими; щодо розрахунку заборгованості територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком відповідач зазначає, що будь-яких підтверджуючих документів щодо надання/отримання послуг, витрати на які обов`язково включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку, позивачем не надані;

- стосовно вимоги про стягнення заборгованості з Одеської міської ради за рахунок коштів міста Одеси в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради, відповідач зазначає, зокрема, що задоволення таких позовних вимог може потягнути за собою порушення бюджетної дисципліни; питання здійснення належного обслуговування приміщення, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси, зокрема, питання сплати внесків на управління багатоквартирними будинками, в яких знаходяться нежитлові приміщення комунальної форми власності, не відноситься до повноважень Виконавчого комітету Одеської міської ради; у цій справі заявлені позовні вимоги виключно до власника - територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, проте до Виконавчого комітету Одеської міської ради жодних позовних вимог не заявлено; Одеська міська рада звертає увагу на те, що в рамках позовної заяви позивач фактично просить стягнути борг з казначейського рахунку органу, який не має жодного відношення до предмету спору по суті; Одеська міська рада вважає, що позовна вимога про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Одеської міської ради суперечить приписам бюджетного законодавства, а тому підлягає відхиленню;

- за загальним правилом, встановленим ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання підлягає виконанню у строк (термін), який ним встановлений; однак, з витягів з протоколів загальних зборів ОСББ та додатків до них, неможливо визначити момент, з якого Одеська міська рада, на переконання Об`єднання, прострочила зобов`язання; відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства; проте, на адресу Одеської міської ради рішення/протоколів або інших документів якими визначені строки сплати внесків на управління будинком не надходило; таким чином, на думку Одеської міської ради у ОСББ відсутні правові підстави вимагати сплати 3% річних та інфляційних збитків за прострочення сплати внесків на управління багатоквартирним будинком;

- Одеська міська рада звертається до суду першої інстанції з заявою про застосування спливу строку позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за рахунок коштів міста Одеси в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради у загальному розмірі 194224,08 грн., заявленої за період з 01.04.2017 по 31.12.2024, оскільки згідно з інформацією з підсистеми Електронний суд ЄСІТС; 31.01.2025 позивачем було подано вищевказаний позов до Господарського суду Одеської області; з урахуванням моменту звернення Об`єднання з вищевказаним позовом (31.01.2025) та періоду заборгованості (з 01.04.2017 по 31.12.2024), відповідач вважає, що строк позовної давності пропущено позивачем частково за період стягнення заборгованості з квітня 2017 року по березень 2020 року; таким чином, відповідач вважає, що до позовної вимоги про стягнення відповідної суми коштів за період з квітня 2017 року по березень 2020 року, який є частиною заявленого періоду у позовній заяві, а саме: з 01.04.2017 по 31.12.2024, судом має бути застосований строк позовної давності, у зв`язку з цим у матеріальному розумінні позивач не мав права на позов у зазначеній редакції, оскільки строк позовної давності є пропущеним частково.

07.04.2025 за вх.№11062/25 до суду від третьої особи - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшли письмові пояснення, які прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

26.05.2025 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

05.09.2016 було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" (Україна, 65091, Одеська область, місто Одеса, вулиця Середня, будинок 47, код ЄДРПОУ 40551531) (позивач).

Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Середня 47" затверджений установчими зборами в редакціях від 16.04.2016 та 08.07.2019 року.

Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради (відповідач) на праві комунальної власності належить нежитлові приміщення підвалу, котельні, загальною площею 103,4 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Косвена 74/76

Актом приймання-передачі об`єкта в управління з управління було передано об`єкт з балансу КП «ЖКС «Хмельницький» в управління ОСББ «Середня 47». 10.04.2019 було прийнято акт про списання багатоквартирного будинку розташованого за адресою: м. Одеса, з балансу КП «ЖКС «Хмельницький» вул. Косвена 74/76.

Протоколом №1 загальних Зборів об`єднання від 25.05.2016, серед іншого, було прийнято рішення про затвердження членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території з юридичних осіб у розмірі 3,20 грн. з 1 м. кв. в місяць з 01.06.2016 року.

Протоколу №2 загальних Зборів об`єднання від 03.08.2017, серед іншого, було затверджено членські внески на утримання будинку та прибудинкової території з юридичних осіб у розмірі 4,50 грн. з 1 м.кв. в місяць з 01.08.2017 року.

Протоколу № 6 Зборів співвласників багатоквартирних будинків № 41 за місцем знаходженням: м. Одеса, вул. Середня, 47 від 31.12.2020 року, серед іншого, було затверджено членські внески на утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території з юридичних осіб у розмірі 6,50 грн в місяць за 1 кв.м.

Протоколу №7 загальних Зборів об`єднання від 20.03.2024, було прийнято рішення затвердити членські внески на утримання будинку та прибудинкової території з юридичних осіб у розмірі 7,50 грн. в місяць з 1 м.кв. з 01.04.2021 року.

Відповідно до розділу II Статутів Об`єднання, в редакціях від 16.04.2016 та 08.07.2019 року, метою його створення є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Основними завданнями та предметом його діяльності є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання, ремонту, реконструкції та технічного переоснащення багатоквартирного будинку і прибудинкової території, зведення господарських споруд (за потреби): сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до пункту 2 Розділу V Статутів, в редакціях від 16.04.2016 та 08.07.2019 року, ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «Середня 47» співвласник зобов`язаний, окрім іншого, виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Пунктом 3 розділу ІІІ Статуту передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів належать, зокрема: затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розмір внесків і платежів співвласників.

Відповідно до пункту 2 розділу V Статутів співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачу, який є власником нежитлових приміщень підвалу, котельні, загальною площею 103,4 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Косвена 74/76 в період з 01.04.2017 по 31.10.2024 була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 44 286,22 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

За ч.ч. 1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

У відповідності до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Статтею 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У відповідності до ст. 16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб. Реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання.

За ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з ст. 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком.

Господарський суд зазначає, що системний аналіз норм вищевказаного спеціального законодавства (Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку) та положень Статуту позивача свідчить, що рішення загальних зборів співвласників об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників, зокрема, нежитлових приміщень (підвальних приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати та сплачувати своєчасно і в повному обсязі належні внески і платежі. Окрім того, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст.ст. 319, 322 ЦК України. Отже, обов`язок утримання спірного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку як безпосередньо з актів цивільного законодавства, так і зі Статуту, а тому на Територіальну громаду міста Одеси в особі Одеської міської ради покладається обов`язок зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком за належні їй на праві комунальної власності вищевказані приміщення.

Господарський суд не приймає до уваги посилань третьої особи (Департаменту комунальної власності Одеської міської ради) на те, що позивачем визначено відповідачем у справі Одеську міську раду, проте обов`язок зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку покладається на особу, якій нерухоме майно передане в господарське відання чи оперативне управління (балансоутримувач), або на орендаря, якщо такий обов`язок встановлено відповідним договором, а не на номінального власника такого майна, яким є Одеська міська рада, оскільки Верховним Судом у постанові від 02.09.2020 по справі №906/884/19 зазначено, що ч.4 ст. 12 Закону № 417-VIII дійсно передбачено, що зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень. У той же час Верховний Суд констатував, що визначаючи зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13, Закону №2866-III). Так, прийняті відповідно до Статуту ОСББ рішення є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна. Враховуючи вищевказане, приймаючи до уваги, що саме відповідач є власником спірних приміщень та саме на відповідача покладено обов`язок з виконання рішень Загальних зборів та сплати відповідних внесків, господарський суд не вбачає підстави для звільнення відповідача від обов`язку відшкодувати витрат на управління багатоквартирним будинком.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вище встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм законодавства, положень Статуту позивача, рішень Загальних зборів ОСББ, як власник нежитлових приміщень нежитлових приміщень підвалу, котельні, загальною площею 103,4 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Косвена 74/76, в період з квітня 2017 року по жовтень 2024 року належним чином не виконує свої зобов`язання зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку, з огляду на що, перевіривши розрахунок позивача, господарський суд дійшов висновку про відповідність вказаних розрахунків нормам чинного законодавства та відповідним рішенням Загальних зборів ОСББ про затвердження розмірів внесків, в свою чергу відповідач належними та допустимими доказами не довів наявності підстав для звільнення його від обов`язку оплати сум внесків та платежів, які заявлені до стягнення, а також не довів помилковості розрахунків позивача загальної суми заборгованості, докази сплати загальної заявленої до стягнення суми в матеріалах справи відсутні, з огляду на що господарський суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСББ "Середня 47" про стягнення з відповідача 44286,22 грн. загальної суми заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території щодо вищевказаних приміщень є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Іншого відповідачем та третьої особою (Департаментом комунальної власності Одеської міської ради) не доведено.

Твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про проведення установчих зборів, загальних зборів ОСББ "Середня 47", на яких вирішувались питання встановлення переліку, розміру та порядку сплати внесків співвласників не приймаються судом до уваги в якості підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки рішення Загальних зборів ОСББ "Середня 47", якими затверджувались розміри відповідних внесків, недійсними не визнавались, докази такого в матеріалах справи відсутні, тому є обов`язковими для всіх співвласників майна.

Окрім того, у даній справі будь-яких вимог щодо оскарження рішень загальних зборів позивача не заявлено, про наявність судових рішень або існуючих судових спорів з приводу таких рішень сторони суд не повідомляли та відповідних доказів не надали, а тому надання правової оцінки факту повідомлення чи не повідомлення відповідача про загальні збори не входить до предмету розгляду даної справи.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надані будь-які підтверджуючі документи щодо надання/отримання послуг, витрати на які обов`язково включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку, не приймаються судом до уваги, оскільки у даній справі заявлені вимоги про стягнення заборгованості по внескам, а тому не входять до предмету доказування у цій справі обставини формування розміру і складової цих внесків, оскільки розміри внесків визначені відповідними рішеннями Загальних зборів ОСББ.

Також, господарський суд звертає увагу, що внески, затверджені рішеннями загальних зборів ОСББ, та житлово-комунальні послуги є різними видами платежів за своєю правовою природою та нормативно-правовим регулюванням.

Окрім того, доводи відповідача зводяться до його незгоди із самим фактом необхідності оплачувати відповідні внески та платежі в якості співвласника багатоквартирного будинку, правомірності чого відповідач суду не довів.

Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради, господарський суд вказує наступне.

Частиною 6 ст. 238 ГПК України передбачено можливість, у разі необхідності, вказати у резолютивній частині рішення суду про порядок його виконання.

Згідно з ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Також, частинами 1, 2 ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

За таких обставин, суд зазначає, що статтями 1, 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено здійснення місцевого самоврядування територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ч.3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

За ч.2 ст. 64 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Частиною 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до п.1.1 Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі Положення), що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 № 535-VІІ Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції, Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі - Виконком) є виконавчим органом Одеської міської ради, який створюється Одеською міською радою (далі - рада) на період її повноважень відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком здійснює свої повноваження до формування його нового складу.

Згідно з п.1.3 та п.1.4 Положення Виконком ОМР є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов`язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Фінансування видатків Виконкому здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 по справі №916/1952/17, відповідно до якої: З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, врахувавши те, що Одеська міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, дійшли правильного висновку про те, що з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у цій справі стягнення присуджених грошових коштів слід здійснити з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради. Наведеним спростовуються доводи відповідача-1 в касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій не обґрунтували свій висновок про те, чому саме з рахунку Виконавчого комітету Одеської міської ради має бути здійснене стягнення у цій справі.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про здійснення стягнення грошових коштів з Одеської міської ради з рахунків розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості з квітня 2017 року по березень 2020 року, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ч.1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно із ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Господарський суд зазначає, що відповідно до п.12 Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 (зі змінами) з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин; запроваджено обмежувальні заходи з протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 30 червня 2023 року карантин було відмінено.

Окрім того, п.19 Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відтак, в силу положень п.12 Перехідних положень ЦК України після спливу трьохрічного строку - квітень 2020 року, строки позовної давності на звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості зі сплати внесків було продовжено. Після введення воєнного стану 24.02.2022 строки позовної давності на звернення позивача з позовом про стягнення внесків були зупинені починаючи з 24.02.2022.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою строки позовної давності на стягнення заборгованості зі сплати внесків за період з квітня 2017 року по березень 2020 року позивачем пропущено не було

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса - 65026, м. Одеса, пл. Думська. 1/ за рахунок коштів міста Одеси в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради /ЄДРПОУ 04056919, адреса - 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1/, як безпосереднього виконавчого органу Одеської міської ради, який наділений правом розпоряджатись коштами місцевого бюджету, на користь ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «Середня 47», Код ЄДРПОУ: 40551531 (Україна, 65091, Одеська область, місто Одеса, вулиця Середня, будинок 47) заборгованість зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2017 по 31.10.2024 становить - 44 286,22 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 грн.

Повне рішення складено 02 червня 2025 р.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов