Постанова від 07.05.2025 по справі 916/2900/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/2900/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ Трейдінг Груп" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 (колегія суддів: Аленін О. Ю., Богатир К. В., Філінюк І. Г.) та на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 (колегія суддів: Аленін О. Ю., Богатир К. В., Філінюк І. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ Трейдінг Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-А" про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участі:

представника позивача - Хаджи І. Д.,

представника відповідача - Тарановського Д. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МБФ Трейдінг Груп" (далі - ТОВ "МБФ Трейдінг Груп") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-А" (далі - ТОВ "Схід-А") про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Схід-А" на користь ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 66,5 кв. м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 3Б, який складається з: будівлі ГНС "3", ємності для зберігання пального "І, І", мостіння "ІІІ", воріт "№ 1", огорожі "№ 2", залізничної колії "№ 3", залізничної естакади "№ 4", блискавковідводу "№№ 5- 9", трубопроводу "№№ 10, 11", автоестакади "№ 12".

Фактичні обставини справи, встановлені судами

2. Судами встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) була власником 808/100 частин нежитлових будівель, розташованих в АДРЕСА_1 і 169/1000 частин нежитлових будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , які в цілому складають 977/1000 частин нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються із літ. "А" - адміністративна будівля загальною площею 86,9 кв. м, літ. "Б" - виробнича будівля, загальною площею 1907,5 кв. м, літ. "Е" - виробнича будівля загальною площею 361,0 кв .м, літ. "Д" - котельня загальною площею 94,8 кв. м, літ. "Г" - котельня загальною площею 170,6 кв. м, літ. "Ж" - вежа, загальною площею 7,6 кв. м, літ. "З" - будівля АЗС загальною площею 62,0 кв. м, в цілому загальною площею 2690,4 кв. м; літ. "В" - навіс, літ. "И" - трансформаторна, розташовані на земельній ділянці площею 23756 кв. м за фактичним користуванням, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.12.2005 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., зареєстрованого в реєстрі за № 18571, і на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.01.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т. В., зареєстрованого в реєстрі за № У-2.

3. Вказані обставини підтверджуються витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданими Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомості" від 16.01.2002 № с9583022 та від 18.01.2006 № 9609295.

4. 01.02.2006 між ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 в простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу 977/1000 частин нежитлових будівель, розташованих на АДРЕСА_1 , що складаються в цілому із літ. "А" - адміністративна будівля загальною площею 86,9 кв. м, літ. "Б" - виробнича будівля загальною площею 1907,5 кв. м, літ. "Е" - виробнича будівля загальною площею 361,0 кв. м, літ. "Д" - котельня загальною площею 94,8 кв. м, літ. "Г" - котельня загальною площею 170,6 кв. м, літ. "Ж" - вежа загальною площею 7,6 кв. м, літ. "З" - будівля АЗС загальною площею 62,0 кв. м, в цілому загальною площею 2690,4 кв. м; літ. "В" - навіс, літ. "И" - трансформаторна, розташовані на земельній ділянці площею 23756 кв. м за фактичним користуванням.

5. Рішенням Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 10.03.2006 у справі № ТС-5-В/2003 договір купівлі-продажу від 01.02.2006, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в простій письмовій формі, визнано дійсним, а також визнано за ОСОБА_2 право власності на 977/1000 частин нежитлових будівель, розташованих на АДРЕСА_1 .

6. Розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 09.03.2006 № 151р затверджено проект розподілу нежитлових будівель на АДРЕСА_1 на два самостійні, а саме: нежитловим будівлям літ. "А", "Б", "Е", "В", "Г", "Д", "Ж", "И" - загальною площею 2 628,4 кв. м, розташованих на земельній ділянці площею 13 958 кв. м, в цілому була присвоєна адреса: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , а нежитловій будівлі літ. "З" - загальною площею 62,0 кв. м, розташованій на земельній ділянці площею 9 798 кв. м, в цілому присвоєна адреса: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 .

7. На підставі означеного розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради 15.06.2006 виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі літ. "А", "Б", "Е", "В", "Г", "Д", "Ж", "И" загальною площею 2628,4 кв. м, навісу літ. "В", трансформаторної літ. "И", які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

8. 05.06.2006 ОСОБА_2 звернувся до Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами справи № ТС-5-В/2006 у зв`язку із прийняттям Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради розпорядження №151р, відповідно до якого 977/1000 частин нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , виділені в окремий об`єкт з присвоєнням номера 3-А на АДРЕСА_1 .

9. Рішенням Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 27.06.2006 у справі № ТС-5-В/2003 позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі, визнано дійсним укладений 01.02.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу 977/1000 частин нежитлових будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , що складаються в цілому із літ. "А" - адміністративна будівля загальною площею 86,9 кв. м, літ. "Б" - виробнича будівля загальною площею 1907,5 кв. м, літ. "Е" - виробнича будівля загальною площею 361,0 кв. м, літ. "Д" - котельня загальною площею 94,8 кв. м, літ. "Г" - котельня загальною площею 170,6 кв. м, літ. "Ж" - вежа загальною площею 7,6 кв. м, літ. "З" - будівля АЗС загальною площею 62,0 кв .м, в цілому загальною площею 2690,4 кв. м; літ. "В" - навіс, літ. "И" - трансформаторна, розташовані на земельній ділянці площею 23756 кв. м за фактичним користуванням та визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові будівлі під АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці площею 13 958 кв. м та складаються з нежитлових будівель "А", "Б", "Е", "В", "Г", "Д", "Ж", "И" - загальною площею 2628,4 кв. м, навісу літ. "В", трансформаторної літ. "И", що становлять 977/1000 часток нежитлових будівель, розташованих в АДРЕСА_1 .

10. У свою чергу, 24.01.2007 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу від 01.02.2006, згідно з яким було продано 977/1000 часток нежитлових будівель, розташованих в АДРЕСА_1 .

11. Оскільки даний договір не було посвідчено нотаріально, ОСОБА_1 звернулась до Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" з позовом про визнання вказаного договору дійсним та визнання за нею права власності на нежилі будівлі, розташовані за адресою:

АДРЕСА_2 . Рішенням Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 16.03.2007 у справі № ТС-5-А/2007 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , визнано дійсним договір про розірвання договору купівлі-продажу від 24.01.2007, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 01.02.2006; визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 13 958 кв. м, літ. А"А", "Б", "Е", "В", "Г", "Д", "Ж", "И" загальною площею 2628,4 кв. м, навісу літ. "В", трансформаторної літ. "И".

13. 30.03.2007 Київським районним судом міста Одеси на підставі рішення Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 16.03.2007 у справі № ТС-5-А/2007 видано ОСОБА_1 виконавчий лист, згідно з яким визнано дійсним договір про розірвання договору купівлі-продажу від 24.01.2007, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 01.02.2006; визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 13 958 кв. м, літ. "А", "Б", "Е", "В", "Г", "Д", "Ж", "И" загальною площею 2628,4 кв. м, навісу літ. "В", трансформаторної літ. "И".

14. 13.03.2007 між Акціонерним комерційним банком "Форум" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т. В. за № У-96.

15. Предметом іпотеки за даним договором є нежитлові будівлі, загальною площею 2 628,4 кв. м, що знаходяться в м. Одесі на вул. Хутірській, 3-А, що в цілому складаються з літ. "А", "Б", "Г", "Д", "Е", "Ж" - нежитлові будівлі, літ. "В" - навіс, літ. "И" - трансформаторна, які розташовані на земельній ділянці площею 13 958 кв. м, та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" (цивільна справа № ТС-5-А/2007), виконавчого листа, ухвали Київського районного суду міста Одеси від 30.03.2007 (справа № 2-3365), зареєстрованих Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" в реєстровій книзі № 63 під реєстровим № 3396 на сторінці 105.

16. 05.02.2018 відбулися електронні торги UA-ЕА-2018-01-22-000187-а з продажу активів ПАТ "Банк Форум", за результатами яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеса-Строй-Сіті" (далі - ТОВ "Одеса-Строй-Сіті") визнано переможцем, та 21.02.2018 між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" укладений договір № 0005/18-ВБ про відступлення права вимоги, згідно з яким останнє придбало права вимоги за кредитними та іпотечними договорами згідно з переліком.

17. Серед іншого, згідно з додатком № 1 до договору № 0005/18-ВБ про відступлення прав вимоги від 21.02.2018 до ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" перейшло право вимоги за кредитним договором від 15.03.2007 № 0011/08/07 CL та іпотечним договором від 18.04.2007 № У-96, предметом іпотеки за яким є нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2628,4 кв. м.

18. 20.08.2018 за ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" зареєстроване право власності на нежитлові будівлі загальною площею 2 628,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

19. 19.06.2019 ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-КАРГО" (далі - ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО"). Розмір статутного капіталу сформовано за рахунок передачі у власність зазначеного товариства нежитлових будівель загальною площею 2 628,4 кв .м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

20. 26.06.2019 ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" набуло права власності на нежитлові будівлі загальною площею 2 628,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі акта прийому-передачі від 26.06.2019 та рішення засновника від 14.06.2019. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2019 за № 32268111.

21. 08.04.2020 загальними зборами засновників ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" прийнято рішення про продаж частки у статутному капіталі ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО", у зв`язку із чим на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі виведено зі складу учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" та прийнято нового учасника громадянку Російської Федерації ОСОБА_4 , яка придбала частку у статутному капіталі ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" в розмірі 100 % та згідно з актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" прийняла частку статутного капіталу ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" у розмірі 100%.

22. Згідно з протоколом № 2/20 загальних зборів учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" від 29.10.2020 вирішено прийняти нового учасника товариства - ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) та перерозподілити частки у статутному капіталі товариства, у зв`язку із придбанням ОСОБА_5 частки у розмірі 50 %.

23. Частку у статутному капіталі товариства у розмірі 50 % передано ОСОБА_5 згідно з актом приймання-передачі від 28.10.2020.

24. 12.11.2020 ОСОБА_5 прийнято рішення про вихід зі складу учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО", на що ОСОБА_6 надано згоду, та відповідно до протоколу № 3/20 загальних зборів учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" від 12.11.2020 погоджено заяву ОСОБА_5 про вихід зі складу учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО", передано як його частку у статутному капіталі нежитлові будівлі загальною площею 2 628,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які прийнято ОСОБА_5 у власність згідно з актом приймання-передачі від 12.11.2020. На підставі вказаних документів ОСОБА_5 зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомості.

25. 06.04.2021 ОСОБА_5 прийнято рішення про створення ТОВ "МБФ Трейдінг Груп", статутний капітал якого сформовано у розмірі 1 400 000 грн, та який складається з нежитлових будівель загальною площею 2 628,4 кв. м, що розташовані за адресою:

АДРЕСА_3 . Свій майновий внесок учасник ОСОБА_5 передав товариству за актом приймання-передачі майнового внеску від 09.04.2021. На підставі зазначених документів право власності на нежитлові будівлі загальною площею 2 628,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ТОВ "МБФ Трейдінг Груп".

27. 13.03.2023 до ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" надійшов лист від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" (далі - ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ"), адресований ОСОБА_1 .

28. З означеного листа вбачається, що 29.12.2011 між ОСОБА_1 та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" було укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого ОСОБА_1 надала ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" згоду на будівництво під`їзного залізничного шляху, що примикає до залізничного шляху Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", з облаштуванням стрілочного переїзду, двох технологічних переїздів, огорожі, воріт (далі - під`їзна колія) та естакади на території земельної ділянки, яка використовується для обслуговування нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 , з подальшим переданням ОСОБА_1 зазначеної колії і естакади, а також наданням права безоплатного користування ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" колією та естакадою протягом 10 років з дати введення її в експлуатацію. Будівництво колії та її елементів завершено у серпні 2012 року, колія була введена в експлуатацію шляхом приймання її в експлуатацію на підставі акта з приймання новозбудованої колії, яка примикає до шляху № 8 району № 3 Одеськї філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

29. Оскільки десятирічний строк, протягом якого ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" мало право безоплатно користуватися новозбудованими об`єктами, завершився 29.08.2022, а ОСОБА_1 не було витребувано майно у ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" та товариство продовжувало користуватись новозбудованим об`єктом, з метою належного оформлення документації товариство просило погодити укладення договору оренди залізничної колії.

30. Листом від 16.03.2023 позивач повідомив ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", що ОСОБА_1 наразі не є власником майна за адресою АДРЕСА_1, і що власником даного майна є ТОВ "МБФ Трейдінг Груп".

31. Листом від 22.03.2023 ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" передав позивачу всі наявні документи щодо будівництва залізничної колії та просив розглянути питання щодо можливості укладення договору оренди колії.

32. 30.03.2023 ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" направив на адресу ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" відповідь на лист від 22.03.2023, в якій зазначив про те, що оскільки власником об`єкта нерухомості, який слугував предметом договору про спільну діяльність від 29.12.2011, є ТОВ "МБФ Трейдінг Груп", останнє просило передати товариству збудовану під`їзну колію і естакаду та всі правовстановлюючі документи на зазначені об`єкти.

33. 20.04.2023 між ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" було підписано акт приймання-передачі під`їзної колії та її елементів, згідно з яким ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" передало, а ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" прийняло новозбудовану під`їзну залізничну колію, яка примикає до колії № 8 району № 3 Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яка, в свою чергу, примикає до станцій Одеса-Застава І Одеської залізниці, довжиною 233,75 м, за адресою: АДРЕСА_1 (під`їзна залізнична колія) та містить такі елементи: автонавантажувач (автоестакаду), огорожу, ворота 4,8 м, шлагбауми - 4 штуки, стрілочний перевід, два технологічні проїзди, естакаду, ємність для зберігання пального, блискавковідвід, трубопровід, навіс.

34. В означеному акті також зазначено, що право власності ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" на під`їзну залізничну колію та її елементи виникає з моменту підписання цього акта приймання-передачі сторонами.

35. Разом з тим, як стверджує позивач, зареєструвати право власності на вказані складові об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" не має можливості, оскільки вони вже зареєстровані за ТОВ "Схід-А" як складові частини об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 3-Б.

36. Що стосується набуття відповідачем ТОВ "Схід-А" права власності на об`єкт нерухомості, розташований в м. Одесі на вул. Хутірській, 3-Б, судами встановлено наступне.

37. Так, 18.05.2016 між ОСОБА_7 та ТОВ "Схід-А" було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавель М. В., зареєстрований в реєстрі за № 820, за умовами якого ОСОБА_7 (продавець) передала у власність, а ТОВ "Схід-А" (покупець) прийняв належну продавцю частку розміром 23/1000 у праві власності на нежилі будівлі, що знаходяться в м. Одесі на вул. Хутірській, 3, та складаються в цілому з будівлі під літ. "А" - адміністративна будівля, загальною площею 86,9 кв. м, літ. "Б" - виробнича будівля загальною площею 1 907,5 кв. м, літ. "Е" - виробнича будівля загальною площею 170,6 кв. м, літ. "Ж" - вишка загальною площею 7,6 кв. м, літ. "З" - будівля АЗС загальною площею 62,0 кв. м, в цілому загальною площею 2 690,4 кв. м, літ. "В" - навіс, літ. "И" - трансформаторна.

38. В подальшому, ТОВ "Схід-А" звернулося до ТОВ "АБТІ" з метою отримання висновку про можливість виділу об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 3.

39. ТОВ "АБТІ" надано висновок б/н, на підставі якого було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 3-А, відповідно до якого 23/1000 частин нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 3, які належать ТОВ "Схід-А" за договором купівлі-продажу від 18.05.2016 за № 820, складаються з будівлі ГНС літ. "З", ємності для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, воріт № 1, огорожі № 2, залізничної колії № 3, залізничної естакади № 4, блискавковідводу №№ 5- 9, трубопроводу №№ 10, 11, автоестакади № 12.

40. У висновку також зазначено, що у користуванні ТОВ "Схід-А" залишається будівля ГНС літ. "З", ємність для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, ворота № 1, огорожа № 2, залізнична колія № 3, залізнична естакада № 4, блискавковідвід №№ 5- 9, трубопровід №№ 10, 11, автоестакада № 12.

41. Крім того, ТОВ "АБТІ" було видано новий технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна.

42. На підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2016 № 820, висновку ТОВ "АБТІ" та технічного паспорта, ТОВ "Схід-А" зареєструвало право власності на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з будівлі ГНС літ. "З", ємності для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, воріт № 1, огорожі № 2, залізничної колії № 3, залізничної естакади № 4, блискавковідводу №№ 5- 9, трубопроводу №№ 10, 11, автоестакади № 12.

43. Позивач зауважує, що ТОВ "Схід-А" не є власником вказаних об`єктів, адже вони належать ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" та були побудовані ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" на підставі договору про спільну діяльність.

44. Позивач наполягає, що ТОВ "Схід-А" зареєструвало за собою право власності на майно, що належить позивачу, без будь-якої правовстановлюючої документації, що перешкоджає ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" користуватись залізничною колією, естакадою, огорожею та іншими елементами як законному їх власнику, що і зумовило звернення до суду із даним позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

45. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 позов задоволено повністю.

46. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право власності ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" на спірне майно виникло у зв`язку з укладенням 29.12.2011 між ОСОБА_1 та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" договору про спільну діяльність та підписанням між ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" акта приймання-передачі під`їзної колії та її елементів від 20.04.2023.

47. Суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено обставини будівництва та експлуатації під`їзної колії та її складових саме ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ". При цьому враховуючи, що право власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 було набуто ТОВ "МБФ Трейдінг Груп", то суд вважає цілком правомірним виконання ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" свого обов`язку щодо передачі під`їзної залізничної колії та її складових елементів на користь ТОВ "МБФ Трейдінг Груп".

48. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 скасоване, у задоволенні позову відмовлено.

49. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що за умовами договору про спільну діяльність ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" взяло на себе зобов`язання з будівництва нового майна (з правом його використання) та зі спливом певного строку передати таке майно у власність ОСОБА_1 . Втім, доказів того, що ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" на виконання умов договору передало таке майно на корить ОСОБА_1 наявні матеріли справи не містять.

50. При цьому позивачем не надано доказів про укладання будь-якого правочину, який би свідчив про зміну кредитора у зобов`язанні за договором про спільну діяльність, а саме про заміну ОСОБА_1 на нового кредитора ТОВ "МБФ Трейдінг Груп", та відповідно про виникнення у ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" як боржника зобов`язання щодо передачі новозбудованого майна саме ТОВ "МБФ Трейдінг Груп".

51. Апеляційний суд також виходив з того, що у даному випадку ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", не будучи власником новозбудованого майна, а маючи лише право користування таким майном, протягом обмеженого періоду часу з обов`язком подальшої передачі такого майна на користь ОСОБА_1 , не міг передати новозбудоване майно у власність позивача, оскільки відсутні права не можуть бути передані іншій особі, тобто "ніхто не може передати іншому більше прав, ніж сам має".

52. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у даному випадку спірне майно має ознаки самочинного будівництва, оскільки: спірне майно знаходиться на землі комунальної власності; матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про надання земельної ділянки, на якій збудовано спірне майно, в користування ТОВ "МБФ Трейдінг Груп"; відсутні докази, які б свідчили про те, що власник земельної ділянки надав дозвіл позивачу (або іншим особам) на будівництво спірного об`єкта нерухомого майна на своїй земельній ділянці.

53. Апеляційний суд також зазначив, що майно, яке було передано позивачеві за актом приймання-передачі від 20.04.2023, та майно, яке належить на праві власності відповідачеві, та яке позивач просить витребувати на свою користь, не є тотожними та містять суттєві відмінності.

Короткий зміст касаційної скарги на постанову апеляційного суду

54. У касаційній скарзі ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

55. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні апеляційним судом оскаржуваної постанови без урахування висновків Верховного Суду, викладених:

- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 761/17142/15-ц щодо застосування статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

- у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 318/1274/18 щодо застосування статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) про те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди);

- у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 стосовно того, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом;

- у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 759/17450/14-ц, від 15.07.2020 у справі № 826/1419/18 щодо застосування статті 376 ЦК України стосовно визначення ознак самочинного будівництва;

- у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17 щодо застосування статті 98 ГПК України стосовно того, що відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

56. За доводами позивача, ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" заявило вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), оскільки така позовна вимога є достатньою для захисту порушеного права позивача, який належним чином підтвердив своє право власності на спірне майно; фактично передати новозбудовані об`єкти ОСОБА_1 не видається за можливе, враховуючи відсутність у неї права користування земельною ділянкою.

57. Крім того скаржник зазначає про те, що апеляційний суд у даній справі вдався до надмірного формалізму, адже виключно відсутність угоди про заміну сторони у договорі про спільну діяльність від 29.12.2011 не могла бути підставою для відмови у позові.

58. За доводами позивача, ознаки самочинного будівництва, на які посилається суд апеляційної інстанції, є ознаками самочинного будівництва об`єктів нерухомого майна, в той час, як залізнична колія та її складові елементи, які будувало ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", є об`єктами рухомого майна, тому вказана норма права не може бути застосовано до спірних правовідносин сторін.

59. Скаржник посилається на те, що висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи від 09.12.2022 № 40/22 та висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи від 05.07.2023 № 35/23 чітко встановлено, що всі складові елементи об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 3-Б не будувались відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2016 та зареєстровані за ТОВ "Схід-А" за відсутності правовстановлюючих документів, та що вказані елементи є тими самими елементами, які будувало ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" і передало за актом приймання-передачі від 20.04.2023 ТОВ "МБФ Трейдінг Груп". Проте апеляційний суд жодним чином не обґрунтував того, з яких підстав відхиляє зазначені висновки експерта, хоча мав такий обов`язок, чим призвів до ухвалення незаконного судового рішення.

Короткий зміст додаткової постанови апеляційного суду

60. ТОВ "Схід-А" звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі. На обґрунтування заяви відповідач зазначив, що у зв`язку із розглядом даної справи у суді першої інстанції поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн, а в суді апеляційної інстанції 100 000,00 грн, які мають бути компенсовані за рахунок позивача.

61. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 стягнуто з ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" на користь ТОВ "Схід-А" 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, та 100 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

62. Задовольняючи заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд виходив з того, що відображена у наданих ТОВ "Схід-А" документах інформація щодо наданих відповідачеві у цій справі послуг з правничої допомоги та обставини надання таких послуг підтверджується матеріалами справи, зокрема, щодо підготовки та подання адвокатом відповідача відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань по суті справи, апеляційної скарги, а також щодо участі адвоката у судових засіданнях у суді першої та апеляційної інстанцій, що підтверджується протоколами судового засідання.

63. З огляду на викладене апеляційний суд визнав доведеними обставини надання адвокатським об`єднанням відповідачеві послуг з професійної правничої допомоги у цій справі, зокрема, у суді першої інстанції на суму 80 000,00 грн, та у суді апеляційної інстанції на суму 100 000,00 грн.

Короткий зміст касаційної скарги на додаткову постанову апеляційного суду

64. ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову апеляційного господарського суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Схід-А" в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

65. Підставою для касаційного оскарження додаткової постанови апеляційного суду скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на неврахуванні судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

66. За доводами скаржника, з наданих представником відповідача доказів не вбачається, що сума, заявлена до відшкодування, є співмірною як зі складністю справи, так і з ціною позову, витраченим часом та обсягом наданих послуг. Скаржник стверджує, що витрати на оплату послуг адвоката відповідачем неправомірно завищені, не відповідають критеріям співмірності, встановленим ГПК України, а суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки зазначеним обставинам.

67. Позивач також зауважує, що зі змісту відзиву на позовну заяву не вбачається, як було проведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат та які витрати вже були понесені на день подання відзиву, а які ймовірно будуть понесені відповідачем після подання відзиву.

Короткий зміст відзивів на касаційні скарги

68. У відзиві на касаційну скаргу на постанову апеляційного суду від 18.11.2024 ТОВ "Схід-А" просить залишити її без задоволення, касаційне провадження - закрити, а постанову апеляційного суду - залишити в силі.

Позиція Верховного Суду

69. Згідно із частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

70. Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

71. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

72. Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

73. Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

74. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

75. Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

76. Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов`язально-правових відносин.

77. Отже, належним способом захисту права неволодіючого власника є саме віндикаційний позов - витребування майна із чужого незаконного володіння.

78. В межах даного спору, предметом якого є вимога позивача про витребування майна з незаконного володіння відповідача, ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" має довести правомірність набуття ним права власності на спірне майно - новозбудовану під`їзну залізничну колію та її елементи, та відповідно те, що він дійсно є власником такого майна.

79. За доводами позивача, ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" пов`язує виникнення у нього права власності на зазначене спірне майно з двома фактами, а саме:

- укладенням 29.12.2011 між ОСОБА_1 та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" договору про спільну діяльність;

- підписанням між ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" акта приймання-передачі новозбудованої під`їзної колії та її елементів від 20.04.2023.

Щодо віднесення під`їзної колії до рухомого/нерухомого майна та самочинність будівництва

80. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що у даному випадку спірне майно має ознаки самочинного будівництва, оскільки залізнична колія побудована та знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, яка не надавалась ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" у користування, у тому числі, для будівництва колії. Отже, як ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" як особа, яка здійснила будівництво спірного майна, так і ТОВ "МБФ Трейдінг Груп", якому було передано таке майно, не набули та не могли набути право власності на спірне нерухоме майно, оскільки воно підпадає під ознаки самочинного будівництва.

81. Як наслідок, за відсутності права власності на спірне майно ТОВ "МБФ Трейдінг Груп" не наділено правом на витребування такого майна від відповідача, у зв`язку з чим апеляційний суд відмовив у задоволенні позову.

82. У свою чергу у касаційній скарзі позивач наголошує на тому, що залізнична колія та її складові елементи, які будувало ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", є об`єктом рухомого майна. Оскільки ознаки самочинного будівництва, на які посилається суд апеляційної інстанції, можуть стосуватися лише об`єктів нерухомого майна, то норми статті 376 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін.

83. В контексті наведених доводів касаційної скарги колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

84. При цьому у статті 186 ЦК України визначено поняття "головної речі і її приналежності", а саме у частинах першій, другій наведеної статті зазначено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

85. Відповідно до статті 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

86. Статтею 188 ЦК України передбачено, що якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

87. Отже, головна річ та приналежність - це відокремлені одна від одної різнорідні речі. Різниця між ними полягає в тому, що головна річ може бути використана за призначенням і без приналежності, а приналежність за загальним для неї призначенням без головної речі використовуватися не може. Головна річ наділена самостійним значенням, а приналежність лише виконує допоміжну роль.

88. Правове значення поділу речей на головну річ і приналежність полягає в тому, що приналежність наслідує долю головної речі, якщо в законі чи договорі не вказано інше. Приналежність головної речі вказується у стандартах, технічних умовах тощо.

89. Водночас складові частини речі - це такі частини, які конструктивно пов`язанні з річчю, при відокремленні яких річ втрачає своє першочергове призначення. Річ може бути самостійним об`єктом, а може бути частиною іншої складної речі, складовою частиною цієї речі. Складові частини речі не можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

90. Складна річ - це сукупність різнорідних простих речей, що складають одне ціле завдяки їх використанню за спільним призначенням. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 923/52/18.

91. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

92. При цьому колегія суддів враховує, що згідно із частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема, на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

93. Пунктом 1 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (тут і далі - в редакції постанови Кабінету Міністрів України 06.06.2018 № 484) передбачено, що цей Порядок визначає процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, його невід`ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб`єктів та об`єкти таких прав.

94. За змістом підпункту 2 пункту 29 зазначеного Порядку до державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці: тип об`єкта нерухомого майна; площа об`єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); опис об`єкта нерухомого майна із зазначенням об`єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є головною річчю); відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об`єкт нерухомого майна є складною річчю).

95. Відповідно до статті 64 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, передбачено, що до залізничних під`їзних колій належать колії, що з`єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності. Під`їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

96. Аналогічне визначення залізничних під`їзних колій міститься у пункті 1.1 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

97. Статтею 1 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що під`їзні колії - це залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

98. З наведеного вище вбачається, що під`їзна колія слугує окремим шляхом для під`їзду залізничного транспорту із загальної залізничної колії на територію того чи іншого підприємства, організації тощо. Тобто під`їзна залізнична колія виконує допоміжну роль, забезпечуючи шлях для з`єднання території певного підприємства із загальною мережею залізниць.

99. Водночас апеляційний суд наведеного не врахував, обмежившись посиланням на те, що спірне майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не встановив інших суттєвих фактичних обставин справи, які впливають на правильне вирішення цього спору.

100. Зокрема, апеляційний суд не встановив, до якого виду майна належить спірна під`їзна залізнична колія, яка примикає до колії № 8 району № 3 Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яка, в свою чергу, примикає до станцій Одеса-Застава І Одеської залізниці, довжиною 233,75 м, за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 3-А, та включає такі елементи: автонавантажувач (автоестакаду), огорожу, ворота 4,8 м, шлагбауми - 4 штуки, стрілочний перевід, два технологічні проїзди, естакаду, ємність для зберігання пального, блискавковідвід, трубопровід, навіс - з урахуванням її функціональних характеристик.

101. Апеляційний суд не досліджував питання того, чи може спірна під`їзна залізнична колія вважатися самостійним об`єктом нерухомого майна, чи є вона складовою частиною іншого об`єкта. Як наслідок, апеляційний суд не установив, чи підлягають державній реєстрації речові права на спірне майно та яким чином наявна державна реєстрація впливає на правовий статус такого майна як самостійного об`єкта нерухомості.

102. При цьому апеляційний суд також не встановив, чи може у даному випадку функціонувати та використовуватися спірна під`їзна залізнична колія окремо без її з`єднання та примикання до колії № 8 району № 3 Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яка, в свою чергу, примикає до станцій Одеса-Застава І Одеської залізниці; та чи пов`язані ці об`єкти (під`їзна колія, колія № 8, інші об`єкти) спільним призначенням.

103. Водночас Верховний Суд зазначає, що достовірне з`ясування фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

104. Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно належним чином встановити, чи може бути зареєстроване право власності на спірну під`їзну залізничну колію як на самостійний об`єкт нерухомого майна/складову частину об`єкта нерухомого майна.

105. Встановлення наведених обставин має вирішальне значення для правильного вирішення даного спору, оскільки лише за наявності права власності на спірне майно у ТОВ "МБФ Трейдінг Груп", позивач наділений правом на витребування такого майна від відповідача.

106. Крім того, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що апеляційний суд, відхиляючи висновки експертів від 09.12.2022 № 40/22 та від 05.07.2023 № 35/23, якими підтверджено тотожність об`єктів - новозбудованої під`їзної залізничної колії (яка була передана за актом приймання-передачі від 20.04.2023) та зареєстрованого за ТОВ "Схід-А" об`єкта нерухомості, не навів та не обґрунтував у своїй постанові мотиви для відхилення зазначених висновків експерта, як того вимагає стаття 104 ГПК України.

Щодо додаткової постанови

107. Щодо стосується доводів касаційної скарги на додаткову постанову, то Суд у вирішенні цього питання враховує, що додаткове рішення є невід`ємною частиною прийнятого по суті рішення суду і може бути оскаржено відповідно до статті 287 ГПК України (відповідний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19).

108. Проте додаткове рішення не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/17345/20, від 06.04.2023 у справі № 910/18417/21, від 11.05.2023 у справі № 910/17047/20, від 17.08.2023 у справі № 910/16718/20.

109. Отже, додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі і у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

110. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, то, зважаючи на положення статей 129, 130, 244 ГПК України, наявні підстави для скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції, яка у цьому випадку є додатковим рішенням до судових рішень, ухвалених по суті спору.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

111. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

112. Пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

113. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

114. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

115. Відповідно до приписів частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ Трейдінг Груп" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 скасувати, cправу № 916/2900/23 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ Трейдінг Груп" на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 задовольнити частково.

4. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 916/2900/23 скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя С. К. Могил