Рішення від 07.04.2025 по справі 160/9951/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року Справа № 160/9951/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Гасанової А.А.

за участю:

від позивача: Охріменко А.А., адвокат;

від відповідача: Котлярова Т.С., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису,

Обставини справи: у червні 2021 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі також ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі також Управління Держпраці, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

визнати неправомірними та скасувати пункти 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190 припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23 квітня 2021 року № 22-5.8, виданого за результатами планової перевірки суб`єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі також оспорений, оскаржений припис).

визнати неправомірними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у приписі від 23 квітня 2021 року № 22-5.8 без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не погоджував з позивачем зазначені у оскарженому приписі терміни усунення деяких порушень вимог законодавства, що є порушенням частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а викладені у цьому ж приписі обґрунтування стосовно виявлених правопорушень, на думку Товариства, не відповідають вимогам нормативних документів з питань охорони праці, які включені до Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці, затверджені наказом Держпраці № 55 від 24 травня 2018 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Златін С.В.) рішенням від 11.09.2023 у справі №160/9951/21 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування припису задовольнив частково; визнав протиправними та скасував наступні пункти припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.04.2021 № 22-5.8 виданого за результатами планової перевірки суб`єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190; в іншій частині заявлених позовних вимог відмовив; стягнув з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплачену суму судового збору у розмірі 2270 грн та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 54 915,20 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Златін С.В.) додатковим рішенням від 25.09.2023 у справі №160/9951/21 стягнув з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 40 000 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 в адміністративній справі №160/9951/21 залишено без змін.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2024 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнив частково; додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 в адміністративній справі №160/9951/21 скасував в частині стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 20000.00 грн; в іншій частині додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 в адміністративній справі №160/9951/21 залишив без змін.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 10 травня 2024 року касаційні скарги Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнив; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 27.05.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №160/9951/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Кучугурною Н.В.; витребувано в учасників справи заяви по суті справи з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі № 160/9951/21.

14.08.2024 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому він указує, що з метою додаткового обгрунтування неправомірності пунктів 19, 20, 21, 22, 23 Припису №22-5.8 надаємо докази введення в експлуатацію ДП-6 як закінченого об`єкта реконструкції та витяг з робочого проекту реконструкції ДП-7 1993 року. За чинними нормативами ДП-6, ДП-7 є спорудами - НК 018:2023 «КЛАСИФІКАТОР БУДІВЕЛЬ І СПОРУД» (Наказ Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573): Код 2304 «Споруди важкої промисловості, не класифіковані раніше» Цей клас включає: споруди, що складають підприємства важкої промисловості, такі як доменні печі, прокатні стани, ливарні цехи тощо.

20.08.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи № 160/9951/21 копію службової записки в.о. заступника начальника відділу з питань безпеки праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксани Погорілої від 19.08.2024 №СП-ПС/5.8.2/3390-24. Відповідач указує, що відповідно до інформації, викладеній в службовій записці в.о. заступника начальника відділу з питань безпеки праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксани Погорілої від 19.08.2024 №СППС/5.8.2/3390-24, пункти Припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №22-5.8 від 23.04.2021 р. 19, 20, 23, 587, 592, 1167, 1168, 1169, 1170, 1171, 1172, 1173 усунуто суб`єктом господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

21.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання, згідно з яким, відповідач, на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про витребування доказів, надсилає належним чином засвідчені копії Актів, складених за результатами проведення Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області позапланових заходів державного заходу (контролю) в структурних підрозділах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 06 липня 2021 року №80/5.8 та від 17 грудня 2021 року №190/5.8 в частині виконання припису від 23 квітня 2021 року №22/5.8 щодо усунення вимог порушення законодавства. Відповідач просить також долучити до матеріалів справи № 160/9951/21 доказ направлення позивачу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Акта від 17 грудня 2021 року №190/5.8 - експрес-накладну Нової пошти №59000770699313 від 17.12.2021 та доказ направлення копії Актів, складених за результатами проведення Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області позапланових заходів державного заходу (контролю) в структурних підрозділах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 06 липня 2021 року №80/5.8 та від 17 грудня 2021 року №190/5.8 в частині виконання припису від 23 квітня 2021 року №22/5.8 щодо усунення вимог порушення законодавства, на електронну адресу представника позивача (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та позивача (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

25.10.2024 до суду від відповідача надійшли пояснення по суті справи з урахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.05.2024 по справі №160/9951/21. У поясненнях відповідач зазначає таке. Пункти 19, 20, 23, 25, 587, 592, 1167, 1168, 1169, 1170, 1171, 1172, 1773 Припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23 квітня 2021 року №22-5.8 усунуто позивачем, що підтверджується Актом позапланової перевірки від 17.12.2021 №190/5/8. За оскаржуваним приписом у якості встановлених порушень зазначено 1190 пунктів; в 904 пунктах припису зазначено терміни усунення порушень, в 286 пунктів такі терміни не зазначено. Відповідач зазначає, що припис повинен містити обов`язково строки усунення виявлених порушень, крім випадку, коли порушення потребує заборони (обмеження) виконання робіт (виробництва)). В тих пунктах, де не визначається терміни усунення порушення, дані порушення несуть загрозу життю та здоров`ю людей й потребують заборони (обмеження) виконання робіт виробництва. Разом з тим, Припис від 23.04.2021 року підписаний Генеральним директором ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо без зауважень та один примірник цього припису на 336 сторінках він отримав 23 квітня 2021 року, таким чином, відповідач вважає, що терміни усунення порушень зазначених у Приписі суб`єктом господарювання ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» погоджено. Крім того, позовна вимога про визнання неправомірними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у приписі від 23.04.2021 року №22-5.8 без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», не може підлягати задоволенню судом, оскільки виключно результат реалізації повноваження органу (а саме - рішення органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по прийняттю рішення) може бути об`єктом судового оскарження, дотримання органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу прийняття рішення входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого органом за результатами розгляду документів. Викладені у приписі обґрунтування стосовно виявлених правопорушень повністю відповідають вимогам нормативних документів з питань охорони праці, які включені до Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці, затверджені наказом Держпраці № 55 від 24.05.2018 року, чинного на момент спірних правовідносин. Також у клопотанні відповідач наводить зміст оскаржуваних у цій справі пунктів припису і зазначає, що його посадові особи діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

29.10.2024 пояснення надійшли від позивача. У цих поясненнях позивач зазначає, що Верховний Суд зазначив на необхідності оцінки в сукупності судом дотримання порядку проведення планової перевірки Відповідачем та змісту Припису № 22-5.8, який є обов`язковим до виконання розпорядчим документом за результатами цієї перевірки. Враховуючи наявні у справі докази, а також той факт, що Відповідач всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не надав жодних доказів правомірності оскаржуваних пунктів Припису № 22-5.8 окрім власне Акта перевірки №30/5.8 від 16.04.2021 р. Позивач вважає не доведеною належним чином правомірність цих пунктів Припису № 22-5.8. Є протиправними вимоги пунктів 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 1179 Припису № 22-5.8 без зазначення конкретних термінів усунення порушення, як того вимагає чинне законодавство від такого розпорядчого документу як припис, який є обов`язковим для виконання у визначені строки. Є протиправними пункти 24, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 592, 1179, 1180, 1181, 1182, 1183, 1184, 1185, 1186, 1187, 1187, 1188, 1189, 1190 Припису № 22-5.8 без зазначення чітких вимог, позаяк за цими пунктами відсутня конкретна вимога контролюючого органу, яка повинна бути виконана як належним чином сформульована, загальнозрозуміла. У п.п. 122, 587 Припису №22-5.8 Відповідачем зазначені порушення, які взагалі не виявлялися ним під час перевірки. Верховний Суд з цього приводу у Постанові від 13.12.2023 по справі №420/27120/21 зазначає наступне: «При цьому, Верховний Суд наголошує на тому, що вимоги припису, які за своєю правовою природою є обов`язковими для виконання, мають бути конкретними, чіткими та зрозумілими, а можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити суб`єкту господарювання для усунення порушень.». У Постанові від 07.11.2023 р. по справі №460/17126/21 Верховний Суд зазначив наступне: «Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен бути мотивованим, узгоджуватись з нормами законодавства, а термін його виконання має визначатись у кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень; наданий у приписі строк на усунення суб`єктом господарювання виявлених порушень повинен бути обґрунтованим та достатнім для реального виконання такого припису.». За п.п. 15, 16 Припису №22-5.8 Відповідачем вказано на порушення вимог експлуатації обладнання, яке не експлуатується підприємством Позивача, оскільки за Розпорядженням по підприємству №763 від 23.04.2021 р. воно було виведено з експлуатації (копія розпорядження з додатками міститься у матеріалах справи). Зі змісту цих пунктів Припису враховуючи відсутність строків їх виконання також є незрозумілим, що конкретно має вчинити підприємство для їх виконання. За п. 24, 25 Припису №22-5.8 Відповідачем вказано про непроведення у 2017-2021 роках позачергового технічного огляду відповідного устатковання. Водночас Відповідачем не зазначено підстав, щодо проведення позачергового технічного огляду у цьому випадку, також ним не було надано відповідні докази. Відповідно до п. 9 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення технічного огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» №687 від 26.05.2004 р. (зі змінами станоми на 16.04.2021 р.) позачерговий технічний огляд устатковання проводиться у разі: введення його в експлуатацію після ремонту, реконструкції або модернізації; перерви в експлуатації більш як на 12 місяців; - демонтажу та встановлення на новому місці; закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження); експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів; аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру. В інших випадках позачерговий технічний огляд устатковання проводиться відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці або за ініціативою роботодавця. Таким чином не зрозуміло, який з вище зазначених позачергових технічних оглядів не було проведено, а найголовніше незрозуміло що має вчинити підприємство для виконання цього пункту припису. За п. 38 Припису №22-5.8 Відповідачем без зазначення чітких вимог вказано про непроведення у 2017-2019 роках еспертного обстеження доменної печі №7, водночас відповідні докази до суду не надано. Натомість Позивачем були надані докази з посиланням на нормативи щодо неможливості проведення експерних обстежень доменної печі, оскільки вона є виробничою спорудою. За п.п 40, 43, 1179 Припису №22-5.8 Відповідач не зазначає конкретних вимог. Водночас за описом відповідних порушень Позивач зазначає, що уповноважена експертна організація повідомила ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про наступне. У зв`язку з тим, що після подання документів ПП «Стіл Сервіс» для отримання дозволу Держпраці не було видано документ дозвільного характеру та не було прийнято рішення про відмову у його видачі, відповідно до ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру ПП «Стіл Сервіс» набув право здійснення господарської діяльності щодо проведення технічних оглядів відповідно до поданої заяви. Це також підтверджується листом Держпраці від 15.06.2017 р. (міститься в матеріалах справи). Окрім цього, законодавчо не передбачено необхідність повторного звернення ПП «Стіл Сервіс» до дозвільного органу для отримання відповідного дозволу. За п.п. 46, 47, 48, 49 Припису №22-5.8 Відповідачем без зазначення конкретних вимог вказано про непроведення позачергового технічного огляду, еспертного обстеження обладнання доменної печі №7, водночас відповідні докази порушень ним не надано. За п. 122 Припису №22-5.8 Відповідачем без зазначення конкретних вимог вказано про частково зруйновані конструкції покрівлі перехідної галереї з санітарно-побутового корпусу цеху в конвеєрне відділення № 1 (осі колон 1А-2А), водночас відповідні докази виявлення порушень ним не надано. За п.п. 191, 192 Припису №22-5.8 Відповідач посилається на НПАОП 27.0-1.01-08 «Правила охорони праці в металургійній промисловості», який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економіки № 556-22 від 24.03.2022 р. Окрім іншого, у висновку комісії судових експертів № 5935-21 зазначається про наявність відповідного захисного сітчастого огородження: «... Таким чином, наявність захистного сітчатого огородження встановленого для захисту працівників від виробничих небезпек у вигляді рухомих частин в конструкції чорнової групи клітей стану МС-250-4 та стану МС-250-5 інвентарний № 42002684 не І порушує експлуатаційні вимоги для цієї групи клітей і не створює перепон при виконанні робіт з заміни кліті або елементів механічного обладнання, прибирання і подрібнення браку, заміні коробів з технологічною обріззю за умови дотримання вимог пунктів 8.1, 8.5,8.8, 8.10, 8.9, 8.11 розділу VII Правил охорони праці в металургійній промисловості [7];». За п. 586 Припису №22-5.8 Відповідачем без зазначення конкретних вимог вказано про не проведення періодичного технічного огляду вантажопідіймальним кранам реєстр. №71780, 72331, 31905, 70722,71653,68304,68733 після закінчення призначеного строку служби. Водночас відповідні докази закінчення призначеного строку служби Відповідачем не надані. За п. 587 Припису №22-5.8 Відповідачем без зазначення конкретних вимог вказано про тріщину у зварному шві крана реєстр. №68304. Водночас відповідні докази наявності тріщини Відповідачем не надані, так само як і докази порядку її виявлення, застосовані вимірювальні пристрої тощо. За п. 592 Припису №22-5.8 Відповідачем зазначено про не проведення вантажопідіймальним кранам №№39394, 42162, 00107 чергового технічного огляду, водночас відповідні докази ним не надані. Слід зазначити, що вантажопідіймальний кран №39394 - відсутній на балансі підприємства Позивача і не міг бути предметом перевірки; вантажопіднімальний кран №00107 пройшов техогляд у встановлені нормативною документацію строки(копія техпаспорту міститься у матеріалах справи); вантажопідіймальний кран реєстр. №42162 - необхідно провести експертне обстеження після нового призначеного строку служби (продовжуваного строку безпечної експлуатації), а не черговий техогляд (копія техпаспорту міститься у матеріалах справи). За п.п. 1167-1173 Припису №22-5.8 Відповідач без зазначення конкретних вимог вказує на відсутність доказів спуску відповідних фахівців спеціалізованої експертної організації ТОВ «Промтехдіагностика» у шахту, водночас це твердження спростовується відмітками у журналі обліку спуску в шахту (копія витягу з журналу міститься в матеріалах справи). Окремо, по п.1173 Припису №22-5.8 експертами ТОВ «Промтехдіагностика» вказувалося, що ЕО та ТО електрообладнання ДСФ ШУ було виконано ними по нарядам допускам, без спуску в шахту, оскільки обладнання розташоване на поверхневих дільницях., тому, відповідно і записі в журналі відсутні. Водночас, у випадку будь-якого порушення процедури проведення технічних оглядів тощо уповноваженою власне Держпраці у визначеному чинним законодавством порядку експертною організацією, вимоги їх усунення мають бути спрямовані саме до цієї організації згідно Вимог до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва та щодо відповідності машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам законодавства про охорону праці та промислової безпеки, затверджених Наказом Мінекономіки України №34-22 від 06.01.2022. За п. 1190 Припису №22-5.8 Відповідачем без зазначення конкретних вимог вказано про невиконання підприємством у 2019-2020 роках нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Водночас відповідні докази невиконання підприємством нормативу відсутні. Окремо відповідач зазначає, що проаналізувавши приписи статей 18, 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Верховний Суд у постанові від 11.08.2021 у справі №825/1790/18 дійшов висновку про те, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Також, з огляду на надання Відповідачем до суду Акта позапланової перевірки від 17.12.2021. Позивач зазначає, що вказаний Акт перевірки йому не було вручено, а тому він не ознайомлений з ним.

19.11.2024 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких він указує, що відповідно до припису, форма якого затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 №2161 (форма 9) передбачено, що терміни усунення порушень визначаються посадовою особою Держпраці за погодженням із суб`єктом господарювання, які не повинні перевищувати трьох місяців; якщо порушення потребує заборони (обмеження) виконання робіт (виробництва), термін його усунення не визначається. Таким чином, пункти 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47,48, 49, 122, 191, 192, 587, 592, 1179 припису від 23.04.2021 № 22/5.8 потребують заборони (обмеження) виконання робіт (виробництва). Формою припису, яка затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 №2161, не передбачені вимоги щодо роз`яснень суб`єкту господарювання конкретики, чіткості та розуміння, як усунути виявлені порушення. Таким чином пункти 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 587, 592, 1179, 1180, 1181, 1182, 1183, 1185, 1186, 1187, 1188, 1189, 1190 не потребують зазначення чітких вимог та яким чином повинні бути виконані ці пункти суб`єктом господарювання.

Щодо оскаржуваних пунктів припису відповідач указує таке.

П.15, 16 - Плановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання законодавства у сфері охорони праці суб`єктом господарювання ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» проводився у період з 05.04.2021 по 16.04.2021. На момент перевірки, обладнання, яке зазначене в пунктах 15, 16 припису від 23.04.2021 № 22/5.8, знаходилось в експлуатації. Відповідно до розпорядження по підприємству від 23.04.2021 № 763 обладнання, яке зазначене в пунктах 15, 16 припису від 23.04.2021 № 22/5.8, виведене з експлуатації вже після виданих суб`єкту господарювання рекомендацій про заборону (обмеження) експлуатації (припис від 23.04.2021 № 22/5.8). П.122 - під час виявлення порушення, зазначеного в пункті 122 припису від 23.04.2021 № 22/5.8, 06.04.2021 посадова особа Держпраці здійснювала захід у присутності представника Департаменту охорони праці та промислової безпеки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» Бабця Юрія Миколайовича. Для усунення порушення, зазначеного в пункті 122 припису від 23.04.2021 № 22/5.8, необхідно провести відновлення (ремонт) зруйнованої конструкції покрівлі перехідної галереї з санітарно-побутового корпусу цеху в конвеєрне відділення № 1 (осі колон 1А-2А).

Пункти 191, 192 - захисні огородження призначені для запобігання випадкового доступу працівників до рухомих, обертових частин обладнання. Конструкції захисних огороджень повинні забезпечувати зручну і безпечну експлуатацію обладнання. Захисні огородження повинні виготовлятися відповідно до проектної документації з урахуванням умов експлуатації обладнання (високі або низькі температури, агресивні середовища, вібрація тощо) з матеріалів, що забезпечують їх призначення та умови безпечної експлуатації. Стани МС-250-4 інв. №42002684 та МС-250-5 інв. №42002684, зазначені у приписі і використовуються в металургійній промисловості, відносяться до обладнання підвищеної небезпеки (необхідно отримати дозвільні документи, Постанова 1107). Згідно з Правилами, посилання на які робиться в акті та приписі, вказується, що на момент проведення перевірки не було сітчастого захисного огородження обертових частин, частин обладнання, відсутність якого могло б призвести до травмування працівників. Тому й викладено посилання на пункт НПАОП 27.0-1.01-08 Правил охорони праці в металургійній промисловості, сфера застосування якого зазначена в розділі 1 «Ці Правила поширюються на всіх працівників, які виконують проектування, будівництво, реконструкцію, виготовлення, монтаж, налагодження, ремонт, обстеження, технічне діагностування та експлуатацію устаткування на металургійних підприємствах і у виробничих цехах. Правила є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання, які використовують найману працю, що пов`язана з проектуванням, будівництвом, реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням, технічним діагностуванням і експлуатацією устаткування на металургійних підприємствах та у виробничих цехах усіх підгалузей чорної та кольорової металургії».

Пункти 587, 592 усунуті суб`єктом господарювання, тому відповідач вважає їх чіткими та зрозумілими для позивача, тому що ним вжились конкретні заходи по усуненню порушень. Пункт 587, передбачає, що роботодавець повинен усунути тріщину у зварному шві накладки підсилення нижнього поясу лівої балки вантажопідіймального крана реєстр.№8304. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію вказаного вантажопідіймального крану до усунення вказаної тріщини. Пункт 592 передбачає, що роботодавець повинен організувати проведення періодичного технічного огляду вантажопідіймальним кранам реєстр. №39394, 42162, 00107, оскільки черговий технічний огляд повинен бути не рідше одного разу на 12 місяців. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію вказаних вантажопідіймальних кранів до проведення періодичних технічних оглядів.

П.1180 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати документи підтверджуючі видачу або надсилання застрахованим особам не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення повідомлення про відмову в призначенні допомоги (підпис працівників чи поштові квитанції про надсилання повідомлення вчасно у підприємства відсутні). Якщо такі відсутні, зробити повідомлення.

П.1181 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати укладені в письмовій форми трудові договори з неповнолітніми (особи, що не досягли вісімнадцяти років), які працюють в «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» та в подальшому дотримуватись вимог п. 5 ч. 1 ст.24 КЗпП України.

П.1182 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати документи які підтверджують усунення порушення вимог ст. 116 КЗпП.

П.1183 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати документи, які підтверджують виплати працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

П.1184 - перевіркою встановлено порушення вимог ч.1 статті 47 КЗпП України та пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом Мінпраці, Мін`юсту і Мінсоцзахисту ввід 29.07.1993 №58, якими передбачено, що у день звільнення роботодавець зобов`язаний видати працівнику належну оформлену трудову книжку із внесеним до неї записом про звільнення і провести з ним розрахунок у встановлені строки. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

П.1185 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати документи, які підтверджують внесення змін у відповідний табель обліку робочого часу щодо водіїв автотранспортних засобів управління транспортного департаменту ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14. та в подальшому дотримуватись вимог ч.2 ст. 30 Закону №108.

П.1186 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати документи які підтверджують усунення виявленого порушення - надати копії наказів на відпустки, які оформлені відповідно до ч. 4 ст.115 КЗпП та ст. 21 ЗУ № 504 ) та в подальшому не допускати таких порушень.

П.1187 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати документи, які підтверджують усунення виявленого порушення, провести розрахунок з водієм автотранспортних засобів управління транспортного департаменту ОСОБА_1 та здійснити виплату середнього заробітку для оплати днів відрядження відповідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. № 100 - виходячи з виплат за 2 місяці. В подальшому не допускати таких порушень.

П.1188 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати Документи, які підтверджують усунення виявленого порушення, як приклад надати копії наказів на зміну істотних умов праці з додержання вимог ст. 32 КЗпП України. В подальшому не допускати таких порушень.

П.1189 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати документи які підтверджують усунення виявленого порушення, надати як приклад копії наказів про оплату праці в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки, притягнення винних до дисціплінарної відповідальності, протоколів проведення навчання законодавства про працю).

П.1190 - на виконання припису уповноважена особа Підприємства зобов`язана надати документи, які підтверджують усунення виявленого порушення - подання до центру зайнятості відповідну інформацію за формою №3-ПН про потребу в працівниках, у т.ч. працівниках-інвалідах, створення робочих місць для інвалідів, інші оголошення).

Пункти 1167-1173 щодо проведення позачергових технічних оглядів та експертного обстеження, при проведенні планової перевірки дані порушення були виявлені та зафіксовані, однак позивачем були усунуті, що зафіксувалося в акті перевірки від 17.12.2021. Тобто, роботодавцю були зрозумілі виявлені порушення та обрані конкретні варіанти поведінки та способи усунення цих порушень.

Пункт 19, передбачає, що роботодавець повинен провести експертне обстеження та позачерговий технічний огляд ДП №6, оскільки після проведення капітального ремонту І-розряду (2015 рік) проведено експертне обстеження та позачерговий технічний огляд лише по кожуху печі. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію ДП №6 до проведення експертного обстеження та позачерговий технічний огляд.

Пункт 20 передбачає, що роботодавець повинен провести періодичний технічний огляд ДП №6, оскільки періодичний технічний огляд у 2016 році не проводився, позачерговий технічний огляд у 2020 році не проводився. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію ДП №6 до проведення періодичного технічного огляду.

Пункт 23, передбачає, що роботодавець повинен організувати проведення експертною організацією експертне обстеження та позачерговий технічний огляд ДП №6, оскільки був проведений капітальний ремонт ІІІ- розряду (2021 рік). Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію ДП №6 до проведення експертного обстеження та позачергового технічного огляду.

Пункт 24 передбачає, що роботодавець повинен провести позачерговий технічний огляд Машин для розкриття чавунної льотки МВЧЛ-3.0 (зав.№1 та зав №2). Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію вказаних Машин для розкриття чавунної льотки МВЧЛ-3.0 (зав.№1 та зав №2) до проведення позачергового технічного огляду.

Пункт 25 передбачає, що потрібно організувати проведення позачергового технічного огляду Машини забивання чавунної льотки МЗЧЛ-0.25 (зав.2), оскільки з 2017 по 2021 рік не проводився періодичний технічний огляд. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію машини забивання чавунної льотки МЗЧЛ-0.25 (зав.2), до проведення позачергового технічного огляду.

Пункт 38 передбачає, що роботодавець повинен провести експертне обстеження та визначити умови та строк подальшої експлуатації ДП №7. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію ДП №7 до проведення експертного обстеження.

Пункт 40 передбачає, що роботодавець повинен організувати проведення експертною організацією експертне обстеження машини для забивання чавунної льотки (електропушка Е-6-050) зав.№86, оскільки в 2019 році проведено експертне обстеження ПП «Стіл Сервіс» при відсутності дозволу на виконання цих робіт. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію машини для забивання чавунної льотки (електропушка Е-6-050) зав.№86 до проведення експертного обстеження.

Пункт 43 передбачає, що роботодавець повинен організувати проведення експертною організацією позачерговий технічний огляд, експертне обстеження машини для розкриття двох чавунних льоток ММВ2ЛН-1900- 3000(інв№42007738/43, 1993 р. введено в експлуатацію), оскільки в 2017 не проведено позачерговий технічний огляд та в 2019 році проведено експертне обстеження ПП «Стіл Сервіс» при відсутності дозволу на виконання цих

робіт. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію машини для розкриття двох чавунних льоток ММВ2ЛН-1900-3000 (інв №42007738/43, 1993р. введено в експлуатацію), до проведення позачергового технічного огляду та експертного обстеження експертною організацією, в якої наявний дозвіл на виконання цих робіт.

Пункт 46 передбачає, що роботодавець повинен організувати проведення експертною організацією експертне обстеження устатковання, а саме повітронагрівачів №1,2,3,4 доменної печі №7, з метою визначення умов і строку подальшої безпечної експлуатації, оскільки закінчився граничний строк експлуатації. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію устатковання до проведення експертного обстеження.

Пункт 47, передбачає, що роботодавець повинен організувати проведення позачергового технічного огляду повітронагрівачів № 1, 2, 3, 4 ДП №7, оскільки проведено капітальний ремонт. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію устатковання до проведення позачергового технічного огляду.

Пункт 48, передбачає що роботодавець повинен організувати проведення експертною організацією експертне обстеження та позачерговий технічний огляд пиловловлювача з газопроводом брудного газу, газопроводу полу чистого газу, газопроводу чистого газу доменної печі №7, оскільки згідно технічного паспорту ЕТ 019.01.05-ПС.05 наступне проведення експертного обстеження та позачергового технічного огляду має бути 10.11.2019. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію устатковання до проведення експертного обстеження та позачергового технічного огляду.

Пункт 49, передбачає що роботодавець повинен організувати проведення позачергового технічного огляду газопроводу природного газу доменної печі №7, оскільки проведено капітальний ремонт у 2018 році, відповідно до даних технічного паспорту ЕТ 019.01.05-ПС.0. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію устатковання до позачергового технічного огляду.

Пункт 586, передбачає, що роботодавець повинен організувати проведення періодичного технічного огляду вантажопідіймальним кранам реєстр.№71780, 72331, 31905, 70722, 71653, 68304, 8733, оскільки закінчений призначений строк служби. Роботодавець зобов`язаний припинити подальшу експлуатацію вказаних вантажопідіймальних кранів до проведення періодичного технічного огляду.

11.02.2025 від позивача на виконання протокольної вимоги суду надійшла заява, згідно з якою, позивач надає фотокопії витягів з паспортів обладнання за п.п. 46-49 Припису № 22-5.8 за переліком згідно додатку та наказу про виведення з експлуатації ДП-7 через обставини воєнного стану.

07.04.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що Пункти 1167, 1168, 1169, 1170, 1171, 1172, 1173 Припису усунуто ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» згідно Акту позапланової перевірки від 17.12.2021 №190/5.8, в даному акті вказані пункти не зазначалися. Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці пояснює, що з 06.12.2021 по 17.12.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, гігієни праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», в частині виконання суб`єктом господарювання припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду від 23.04.2021 №22/5.8, під час вказаної перевірки перевірялися неусунуті пункти Припису, в тому числі пункти 1167, 1168, 1169, 1170, 1171, 1172, 1173. В акті позапланової перевірки від 17.12.2021 №190/5.8 в розділі V «ОПИС виявлених порушень вимог законодавства» відмічалися лише пункти Припису від 23.04.2021 №22/5.8, які були не виконані ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ». Підтвердженням того, що ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» усунуло порушення, які зазначені в пунктах 1167-1173, є відмітки в Приписі про виконання за підписом посадової особи Держпраці, а саме Шкулепова В`ячеслава Вікторовича-головного державного інспектора відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у м. Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Також відповідач зазначає, що в службовій записці Дмитра Ліпшея від 19.07.2023 №СП-ПС/5.8.2/2322-23 також повідомлялося, що пункти 1167-1173 усунуті згідно інформації службової записки №СП-ПС/7.31/2317-23 від 18.07.2023 начальника відділу нагляду у гірничорудній та вугільній промисловості у Криворізькому та Павлоградському регіоні управління гірничого нагляду Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Романа Місько. Крім цього, відповідач зазначає, що винесення припису передбачено абзацом четвертим частини першої статі 39 Закону України «Про охорону праці», статтею 8 та статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а терміни встановленою формою припису, що затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 жовтня 2020 року № 2161 «Про затвердження форм документів, що складаються Державною службою України з питань праці»(форма 9). Відповідно до статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, у тому числі, видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків. Відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний, з-поміж іншого, виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Ухвалою суду від 31.05.2025 відмовлено Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» в задоволенні заяви про забезпечення позову, яка надійшла до суду 31.05.2025.

Ухвалою суду від 21.08.2025 відмовлено Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» в задоволенні заяви про забезпечення позову (надійшла до суду 10.07.2024 і 14.08.2024).

Ухвалою суду від 07.10.2024 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про зміну предмету позову, яка надійшла до суду 10.09.2024.

Суд ухвалами задовольнив відповідні клопотання представника позивача і представника відповідача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції..

Ухвалою суду від 27.05.2024 підготовче засідання призначено на 19 червня 2024 року на 10:00 год.

19.06.2024, 01.07.2024 розгляд справи не відбувся через оголошений сигнал повітряної тривоги на території м. Дніпра та Дніпропетровської області.

Про наступні судові засідання (01.07.2024, 10.07.2024) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

10.07.2024 судове засідання відбулось за участю представника позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 10.07.2024 продовжено підготовче провадження на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання у справі на 14 серпня 2024 року на 11:00 год.

14.08.2025 розгляд справи не відбувся через оголошений сигнал повітряної тривоги на території м. Дніпра та Дніпропетровської області.

Про наступне судове засідання (21.08.2024) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

21.08.2024 розгляд справи відбувся за участю представників сторін.

Ухвалою від 21.08.2024 продовжено підготовче провадження у справі №160/9951/21 до 11 вересня 2024 року; задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відкладення розгляду справи; відкладено підготовче судове засідання у справі №160/9951/21 на 11 вересня 2024 року на 11:00 год.

11.09.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Кучугурної Н.В. на лікарняному.

Ухвалою від 16.09.2024 продовжено підготовче провадження у справі №160/9951/21 до 07 жовтня 2024 року; відкладено підготовче судове засідання у справі №160/9951/21 на 07 жовтня 2024 року на 15:00 год.

07.10.2024 розгляд справи відбувся за участю представників сторін.

У цьому судовому засіданні суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, постановив закрити підготовче провадження; призначив розгляд справи по суті на 30.10.2024 на 13:00 год.

У цьому судовому засіданні була постановлена ухвала, якою задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про витребування доказів; витребувано у Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці належним чином засвідчені копії Актів, складених за результатами проведення Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області позапланових заходів державного заходу (контролю) в структурних підрозділах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 06 липня 2021 року №80/5.8 та від 17 грудня 2021 року №190/5.8 в частині виконання припису від 23 квітня 2021 року №22/5.8 щодо усунення вимог порушення законодавства.

30.10.2024 розгляд справи по суті відбувся за участю представників сторін. Судове засідання було відкладено на 20.11.2024 на 13:00 год.

20.11.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із знеструмленням будівлі суду.

Наступне судове засідання було призначено на 11.12.2024 на 13:00 год., про що учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

11.12.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із участю судді Кучугурної Н.В. у семінарі.

Про наступне судове засідання (12.12.2024) учасники справи були повідомлені належним чином.

12.12.2024 розгляд справи відбувся за участю представників сторін, розгляд справи був відкладений на 21.01.2025 на 14:00 год.

21.01.2025 розгляд справи відбувся за участю представників сторін. У засіданні була оголошена перерва до 14:00 год. 12.02.2025.

12.02.2025 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із проходженням суддею Кучугурною Н.В. періодичної підготовки суддів.

Про наступне судове засідання (10.03.2025) учасники справи були повідомлені належним чином.

10.03.2025 розгляд справи відбувся за участю представників сторін, розгляд справи був відкладений на 07.04.2025, на 14:00 год.

07.04.2025 розгляд справи відбувся за участю представників сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 07.04.2025 суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

У період з 05 квітня 2021 року по 16 квітня 2021 року проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», за результатами якої складено Акт перевірки від 16 квітня 2021 року № 30/5.8.

За наслідками Акту перевірки від 16 квітня 2021 року № 30/5.8 відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду від 23 квітня 2021 року № 22/5-8, копія якого міститься у матеріалах справи.

У вказаному приписі встановлено обов`язок позивача інформувати відповідача про усунення кожного із зазначених у приписі порушень у тижневий строк після закінчення терміну усунення порушення.

Суд також установив, що акт перевірки від 16 квітня 2021 року № 30/5.8 не містить всіх підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, а саме: відсутні підписи ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_30, ОСОБА_31., ОСОБА_32., ОСОБА_33., ОСОБА_26., ОСОБА_34., ОСОБА_35., ОСОБА_36., ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_2 ОСОБА_39., ОСОБА_3 .

Крім цього, припис від 23 квітня 2021 року № 22-5.8 не містить підписів усіх посадових осіб відповідача, які здійснювали перевірку позивача, а саме: відсутні підписи ОСОБА_35 (лікарняний), ОСОБА_2 (лікарняний), ОСОБА_39 (лікарняний), ОСОБА_3 (відпустка), ОСОБА_40 (відпустка), ОСОБА_4 (відрядження).

Вважаючи протиправними пункти № 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190 вищенаведеного припису, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

За приписами частин шостої - восьмої статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Суд зазначає, що, виходячи з закріплених у законі вимог до змісту акта, складеного контролюючим органом за результатами проведеного ним заходу державного контролю за дотриманням законодавства у відповідній сфері суспільних відносин, такий документ відображає встановлені під час перевірки обставини, зокрема стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Закон не передбачає можливості зазначення у акті перевірки яких - небудь вимог до суб`єкта господарювання, у тому числі щодо усунення ним виявлених перевіркою порушень тощо, або застосування інших, обов`язкових до виконання заходів, спрямованих на усунення відповідних порушень чи їх наслідків.

Тож наведене засвідчує, що акт перевірки насамперед слугує засобом (інструментом) фіксації результатів відповідного заходу контролю, офіційного оформлення встановлених перевіркою обставин, виявлених порушень законодавства у відповідній сфері суспільних відносин, їх детального опису. Такий документ безпосередньо не створює для суб`єкта господарювання, відносно якого здійснювався захід державного контролю, жодних юридичних наслідків, додаткових обов`язків, не призводить до зміни чи припинення прав такого суб`єкта тощо. Він використовується контролюючим органом як доказове джерело інформації, зокрема під час складання відповідних розпорядчих документів.

Такий підхід щодо застосування норм права, якими регламентовані питання оформлення результатів заходів державного нагляду (контролю), відповідає правовим позиціям, висловленим Верховним Судом у постанові від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19.

У вищезгаданій постанові Верховного Суду судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду також зазначала про те, що акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб`єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.

У цій же постанові містяться правові позиції про те, що обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Окрім цього підкреслено, що чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Звернута увага на те, що акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Верховний Суд також зауважував, що саме собою порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування відповідного рішення, прийнятого на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Тому зроблено висновок про те, що відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

При цьому в постанові Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19 здійснено відступ від висновку щодо застосування норм права, викладеного раніше у постанові від 3 грудня 2019 року у справі № 1440/1965/18, про те, що акт перевірки, не підписаний хоча б однією із посадових осіб контролюючого органу, що вказана в акті, є нечинним і на його підставі не можуть прийматися рішення (у тій справі про нарахування платнику податків податкових зобов`язань). Відзначено, що здійснений відступ стосується усіх постанов Верховного Суду, у яких застосовані вищенаведені правові позиції.

Незважаючи на те, що висловлені у постанові Верховного Суду від 3 грудня 2019 року у справі № 1440/1965/18 правові позиції стосувались застосування норм податкового законодавства, колегія суддів не вбачає перешкод для поширення цих позицій і на правовідносини, у яких виник спір у справі, що розглядається, оскільки вони не суперечать правовій регламентації цих відносин і охоплюють загальні аспекти здійснення державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності.

Суд зазначає, що за правилами частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, обставини щодо проведення посадовими особами відповідача перевірки, складання за її результатами акту та оформлення припису підтверджуються наявними у справі доказами.

Зокрема, змістом оскарженого припису підтверджується, що перевірка у спірних правовідносинах проводилась відповідачем у присутності, у тому числі генерального директора ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгабардо, а складений за результатом перевірки акт підписаний уповноваженою особою Підприємства із зауваженнями.

Більше того, обставини про проведення перевірки та складання (оформлення) за її результатами акту та припису, підтверджені доказами.

Крім цього, нормами статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено чіткий строк для складання припису, який становить п`ять робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Враховуючи, що останнім днем перевірки у спірних відносинах є п`ятниця - 16 квітня 2021 року, то припис міг бути складений лише у період з 19 по 23 квітня 2021 року. Фактичні обставини справи засвідчують, що оспорений позивачем припис складено Управлінням Держпраці 23 квітня 2021 року, тобто у строк, встановлений законом.

Суд установив, що деякі з посадових осіб Управління Держпраці, які проводили перевірку, у день оформлення припису були тимчасово непрацездатними, перебували у відпустці або у відрядженні.

Вищенаведене підтверджує, що відсутність підписів усіх посадових осіб органу контролю, які проводили перевірку, у цьому конкретному випадку зумовлена наявністю об`єктивних обставин, які однак не можуть перешкоджати виконанню покладених на Управління Держпраці функцій та завдань у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення, нівелювати результати здійснених цим органом контрольних заходів.

До того ж, за змістом частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та абзацу другого пункту 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, який був чинний станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування).

Отже закон, що регламентує спірні у цій справі правовідносини, не містить норм, які б імперативно вимагали наявність у оформленому за результатом перевірки приписі підписів усіх посадових осіб, які її проводили.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 160/6457/22 зазначав, що поняття «пуризм» прийнято розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

Поняття «правового пуризму» було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі також ЄСПЛ).

Зокрема, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (№ 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

Таким чином, «правовий пуризм» на відміну від обставин «істотного та непереборного характеру» завжди призводить до порушення принципу правової визначеності; «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд; «правовий пуризм» може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.

Суд вважає, що зазначений підхід підлягає застосуванню і стосовно оцінки адміністративним судом рішень суб`єктів владних повноважень, особливо тих, які стосуються значного суспільного інтересу, зокрема, питань благоустрою та містобудування, екології, безпеки, конституційних прав та свобод громадян тощо.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а та від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20, а згодом був застосований Верховним Судом і у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17.

Питання скасування адміністративних актів з підстав їх процедурних недоліків досліджувалося Верховним Судом й у постанові від 03 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17.

У цій постанові Верховний Суд вказував, що процедурні порушення, в залежності від їх характеру, можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не зумовлюють впливу на нього.

Суд наголошував, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18.

Як зазначено вище, обставини щодо проведення посадовими особами відповідача перевірки, складання за її результатами акту та оформлення припису підтверджуються наявними у справі доказами.

Водночас позивач наполягав на тому, що відповідач не погоджував з позивачем зазначені у оскарженому приписі терміни усунення деяких порушень вимог законодавства, що є порушенням частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також, позивач указував, що в деяких із оскаржуваних пунктів припису взагалі не було вказано строків усунення виявлених порушень, та не зазначено те, яким чином ці порушення мали бути усунуті.

У свою чергу, відповідач зазначав, що деякі порушення, зазначені в оскаржуваних пунктах припису, позивачем були усунуті, незважаючи на доводи позивача щодо відсутності у цих пунктах порядку їх виправлення.

Так, як зазначено вище, частинами 7, 8 статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Станом на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823.

Згідно з пунктами 20-22 цього Порядку, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, які були чинні на час проведення відповідачем перевірки та складання оскаржуваного припису, суд зазначає, що за результатами здійснення державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) уповноважені на складання припису щодо усунення порушень (якщо такі були виявлені під час перевірки). При цьому, у приписі має бути вказаний строк усунення виявлених порушень, після закінчення якого перевіряється стан виконання припису.

Припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства (постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 826/4704/16, від 09.06.2021 у справі № 815/546/17, від 05.02.2021 у справі № 160/4347/19, від 23.12.2020 у справі № 815/132/17, від 20.02.2024 у справі № 160/10310/20).

Крім цього, 27.10.2020 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України був виданий наказ №2161, яким затверджені форми документів, що складаються Державною службою України з питань праці

Зокрема, цим наказом була затверджена форма Припису про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду.

Форма наведеного припису у розділі І містить таку колонку, як термін усунення порушень, а в примітці вказано, що терміни усунення порушень визначаються посадовою особою Держпраці за погодженням із суб`єктом господарювання, які не повинні перевищувати трьох місяців; якщо порушення потребує заборони (обмеження) виконання робіт (виробництва), термін його усунення не визначається.

На підставі указаної форми і був складений оскаржуваний у цій справі припис.

Отже, припис в обов`язковому порядку має містити визначені посадовою особою Держпраці терміни усунення порушень, які мають бути погоджені із суб`єктом господарювання, у цьому випадку, із ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Суд установив, що один примірник припису 23 квітня 2021 року був отриманий генеральним директором ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, тому суд вважає, що суб`єкт господарювання погодив терміни усунення порушень, які були вказані у деяких пунктах оскаржуваного припису.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовної заяви в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у приписі від 23.04.2021 № 22-5.8 без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Стосовно примітки припису про те, що, якщо порушення потребує заборони (обмеження) виконання робіт (виробництва), термін його усунення не визначається, суд указує, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Проте, у цій справі відповідач не надав доказів того, що він звертався до адміністративного суду з відповідним позовом, тому суд дійшов висновку про те, що порушення, які вказані в оскаржуваних пунктах припису, і в яких не вказані терміни їх усунення, не є тими порушеннями, які потребують заборони (обмеження) виконання робіт (виробництва).

Отже, спірними у цій справі є такі пункти припису від 23.04.2021 №22/5.8: п.п.15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, у пункті 15 припису вказано про те, що не проведений первинний технічний огляд посудин, що працюють під тиском, а саме ін. №№ 1222, 1223, 1224, 1225 станції осушки повітря відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687, що є порушенням вимог: п. 1. гл. VI НПАОП 27.0-1.01-08 «Правила охорони праці в металургійній промисловості»; п.7., п.8. «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. №687.

У пункті 16 припису зазначено, що відсутній дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, а саме: посудин, що працюють під тиском ін. №№ 1222, 1223, 1224, 1225 станції осушки повітря, що є порушенням вимог п. 6. «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1107.

У пункті 19 припису вказано, що після проведення капітального ремонту I-го розряду (2015 рік), експертне обстеження та позачерговий технічний огляд проведено тільки по кожуху печі, а не по ДП № 6.

У п.20 припису зазначено, що періодичний технічний огляд ДП №6 у 2016 році не проводився, позачерговий технічний огляд у 2020 році не проводився.

У п.23 припису вказано, що після проведення капітального ремонту ІІІ-го розряду (2021 рік), експертне обстеження ДП № 6 та позачерговий технічний огляд уповноваженою експертною організацією не проводились.

У п.24 припису вказано, що з 2017 по 2020 роки (перерва 4 роки) не проводився періодичний технічний огляд Машин для розкриття чавунної льотки МВЧЛ-3.0 (зав. №1 та зав. № 2). ПП «Стіл Сервіс» проведено у 2020 році . періодичний технічний огляд замість позачергового.

У п.25 припису зазначено, що 3 2017 по 2021 рік не проводився періодичний технічний огляд Машини забивання чавунної льотки МЗЧЛ- 0.25 (зав. № 2). Потрібно проводити позачерговий технічний огляд.

У пункті 38 припису вказано, що у 2019 році заміст 2017 року ТОВ «Промтехдіагностика» проведено позачерговий технічний огляд доменної печі № 7. Не проведено експертне обстеження, не визначено умови та строк подальшої безпечної експлуатації ДП № 7.

У пункті 40 припису зазначено, що експертне обстеження Машини для забивання чавунної льотки (електропушка Е-6-050) зав. № 86 (1972 року вводу в експлуатацію) проведено ДП «Криворізький експертно-технічний центр» (висновок експертизи № 31223828-09-07-0494.14 від 09.04.2014р.). У 2019 році проведено експертне обстеження ПП «Стіл Сервіс», при відсутності дозволу на виконання цих робіт. У 2020 році проведено позачерговий технічний огляд ТОВ «Промтехдіагностика».

У пункті 43 припису вказано, що у 2017 році не проведено позачерговий технічний огляд Машини для розкриття двох чавунних льоток ММВ2ЛН -1900-3000 (інв. № 42007738/43, 1993 року введена в експлуатацію) згідно експертного висновку ДП «Криворізький експертно -технічний центр» №31223828-09-07-0495.14 від 09.04.2014. Після цього у 2019 році проведено експертне обстеження ПП «Стіл Сервіс», при відсутності дозволу на виконання цих робіт.

У пункті 46 припису зазначено, що не організовано проведення експертного обстеження повітронагрівачів № 1, 2, 3, 4 доменної печі № 7 у зв`язку з закінченням граничного строку експлуатації та з метою визначення умов та строку подальшої безпечної їх експлуатації у відповідності 3 вимогою п. 21 Порядку.

У пункті 47 припису вказано, що після проведення капітального ремонту повітронагрівачів № 1, 2, 3, 4 ДП № 7 не проведено позачерговий технічний огляд.

У пункті 48 припису зазначено, не проведено експертне обстеження та позачерговий технічний огляд пиловловлювача з газопроводом брудного газу, газопроводу полу чистого газу, газопроводу чистого газу ДП № 7. Відповідно до технічного паспорту ЕТ 019.01.05-ПС.05 наступне проведення експертного обстеження та позачергового технічного огляду 10.11.2019р.

У пункті 49 припису зазначено, що не проведено позачерговий технічний огляд газопроводу природного газу ДП № 7 після капітального ремонту у 2018 році, відповідно до технічного паспорту ЕТ 019.01.05-ПС.06.

У пункті 122 припису вказано, що частково зруйновані конструкції покрівлі перехідної галереї з санітарно-побутового корпусу цеху в конвеєрне відділення №1 (осі колон 1А-2А), що є порушенням вимог: п.3.7. розд.3 гл.ІУ НПАОП 27.0-1.01-08 «Правила охорони праці в металургійні промисловості».

У пункті 191 припису зазначено, що відсутнє захисне сітчасте огородження чернової групи клітей стану МС-25-4 інв. №42002684.

У пункті 192 припису вказано, що відсутнє захисне сітчасте огородження чернової групи клітей стану МС-25-5 інв. №42002684.

У пункті 586 припису зазначено, що вантажопідіймальним кранам реєстр. №№717180, 72331, 31905, 70722, 71653, 68304, 68733, після закінчення призначеного строку служби не проведено періодичний технічний огляд.

У пункті 587 припису вказано, що вантажопідіймальний кран реєстр. №68304 накладка підсилення нижнього поясу лівої балки тріщина у зварному шві приблизно довжиною 150 мм.

У пункті 592 припису зазначено, що вантажопідіймальним кранам реєстр. №№39394, 42162, 00107, не проведено періодичний технічний огляд. (ЧТО) не рідше одного разу на 12 місяців.

У пункті 1179 припису вказано, що машинам, механізмам, устаткованню підвищеної небезпеки, наведеним у цьому пункті, проведено експертне обстеження суб`єктом господарювання (ПП «Стіл Сервіс» ЄДРПОУ 37862266), у якого відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Суд зазначає, що у зазначених вище пунктах припису (15, 16, 19, 20, 23, 24, 38, 40, 43, 46, 47, 49, 191, 191, 586, 587, 592, 1179) наведені виявлені порушення. Водночас, як видно із наведених пунктів припису, відповідач не зазначив які дії має вчинити позивач для їх усунення, тобто у приписі відсутні чіткі, конкретні і зрозумілі вимоги на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Крім цього, наведені пункти не містять термінів усунення виявлених порушень.

Що стосується п.25 припису, то в ньому вказано про те, що потрібно проводити позачерговий технічний огляд Машини забивання чавунної льотки МЗЧЛ- 0.25 (зав. № 2), але пункт не містить термінів усунення виявлених порушень.

Окремо по пунктах припису 40, 43, 1179 оскаржуваного припису суд зазначає, що уповноважена експертна організація повідомила позивача про таке: у зв`язку з тим, що після подання документів ПП «Стіл Сервіс» для отримання дозволу Держпраці не було видано документ дозвільного характеру та не було прийнято рішення про відмову у його видачі, відповідно до п.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через 10 робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру ПП «Стіл Сервіс» набув право на здійснення господарської діяльності щодо проведення технічних оглядів відповідно до поданої ним заяви, що також підтверджується листом Держпраці від 15.06.2017, копія якого надана до матеріалів справи.

У матеріалах справи міститься також висновок експертів від 17.03.2023 № 5935-21, який складений за наслідками проведеної судової експертизи, у якому зазначено таке:

- Відповідно до розділів 1 (абз.14), 2 (код 2304) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (8) доменна піч № 6 відноситься до класу інженерних споруд підприємств металургійної промисловості;

- Відповідно до розділів 1 (абз.14), 2 (код 2304) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (8) доменна піч № 7 відноситься до класу інженерних споруд підприємств металургійної промисловості;

- ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не були дотримані вимоги пункту 8.1 розділу VII Правил охорони праці в металургійній промисловості (7) в частині обставин, зазначених у пунктах 191, 192 розділу Припису відсутності захисного сітчастого огородження; на час проведення інженерно-технічної експертизи чорнова група клітей стану МС-250-4 інвентарний номер № 42002684 та стану МС-250-5 інвентарний номер № 42002684 згідно висновків технічних експертів за результатами проведених 04.07.2022 та 29.07.2022 за ініціативою роботодавця позачергових технічних оглядів знаходиться у справному стані, відповідає вимогам щодо безпечності експлуатації;

- Відповідно до вимог пунктів 8.1, 8.8 розділу VII Правил охорони праці в металургійній промисловості [7] усі відкриті рухомі частини чорнової групи клітей стану МС-250-4 та стану МС-250-5 інвентарний № 42002684, що розташоване на висоті не вище ніж 2,5 м від рівня підлоги, доступні для випадкового дотику, повинні бути огороджені. Огородження може бути виконане суцільним, сітчастим (з розміром чарунок не більше ніж 20x20 мм) або у вигляді поручнів при відстані до рухомих чи обертових частин- устаткування не менше ніж 1 м. Місця встановлення цих огороджень, наявність у них хвірток або отворів, знімних ділянок, блокування повинні бути обов`язково позначені на кресленнях розробника устаткування. Встановлення захисного сітчастого огородження для захисту працівників від виробничих небезпек у вигляді рухомих частин зазначеного обладнання не зумовить створення небезпек для працівників, які здійснюють роботи в кліті. Для виконання ремонтних і регулювальних робіт, а також для спостереження за технологічним процесом і роботою механізмів в огородженнях дозволяється робити вікна і люки, які повинні закриватися та бути зблоковані з пусковим пристроєм устаткування. Знімати огородження для ремонту устаткування дозволяється тільки після повної зупинки механізмів. Пуск механізмів після ремонту, огляду та очищення дозволяється лише після встановлення огородження на місце та закріплення всіх його частин. Виконання робіт з заміни кліті або елементів механічного обладнання, прибирання і подрібнення браку, заміні коробів з технологічною обріззю необхідно здійснювати із дотриманням вимог пунктів 8.1, 8.5, 8.8, 8.10, 8.9, 8.11 розділу VII Правил охорони праці в металургійній промисловості [7], а саме: перед демонтажем захисного сітчатого огородження для виконання зазначених робіт необхідно здійснити повну зупинку механізмів; ремонт, очищення вручну та закріплення частин і огороджень під час роботи устаткування не дозволяється; пуск механізмів після ремонту, огляду та очищення дозволяється лише після встановлення огородження на місце та закріплення всіх його частин. Таким чином, наявність захисного сітчатого огородження встановленого для захисту працівників від виробничих небезпек у вигляді рухомих частин в конструкції чорнової групи клітей стану МС-250-4 та стану МС-250-5 інвентарний № 42002684 не І порушує експлуатаційні вимоги для цієї групи клітей і не створює перепон при виконанні робіт з заміни кліті або елементів механічного обладнання, прибирання і подрібнення браку, заміні коробів з технологічною обріззю за умови дотримання вимог пунктів 8.1, 8.5,8.8, 8.10, 8.9, 8.11 розділу VII Правил охорони праці в металургійній промисловості [7];

- У зв`язку з тим, що в матеріалах адміністративної справи № 160/9951/21 та додаткових матеріалах, наданих на дослідження відсутні інформативні дані щодо неможливості проведення в зазначений строк технічного огляду, отримання негативного висновку після проведення технічного огляду, досягнення граничного строку експлуатації отримання негативного висновку експертного обстеження, неможливості проведення в| зазначений строк технічного огляду чорнової групи клітей МС-250-4, МС-250-5 інв. № 42002684 - вказане обладнання не підлягає обов`язковому виведенню з експлуатації у відповідності з вимогами пунктів 12, 14, 22, 37 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки [6].

Пункти 1167-1173 припису стосуються таких обставин: позачерговий технічний огляд, указаного у цих пунктах обладнання, проводився експертами ТОВ «Промдіагностика» не у порядку, визначеному нормативно-правовими актами з охорони та гігієни праці та технічними документами щодо їх експлуатації, про що свідчить відсутність експерта в підземних умовах шахти ШУ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий ріг» згідно «довідки за фактично відпрацьований час (спуск) по ШУ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» спеціалістів ЕТЦ згідно з «Журналом обліку спуску в шахту та виїзду з неї робітників сторонніх організацій», за підписом директора ШУ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Суд зазначає, що у вказаних вище пунктах 1167-1173 указані терміни усунення порушень (до 25.05.2021). Поряд з цим, відповідач не зазначив які дії, у вказаний ним термін, має вчинити позивач для усунення порушення, враховуючи те, що подія, пов`язана із позачерговим технічним оглядом, який був проведений Товариством з обмеженою відповідальністю «Промдіагностика», вже відбулась.

До того ж, матеріали справи містять копію журналів спуску в шахту, у якому вказано, що працівники ТОВ «Промтехдіагностика» спускались у шахту; ЕО та ТО електрообладнання ДСФ ШУ виконано ними по нарядах допусках без спуску в шахту, оскільки обладнання розташовано на поверхневих дільницях, тому записи у журналі спуску в шахту відсутні.

Пункти 1180-1190 припису стосуються таких обставин.

П.1180 - відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 32 ЗУ № 1105 «повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення». В ході перевірки встановлено, що, вибірково, рішення про відмову в оплаті по листках непрацездатності: серія АДЮ № 031701 з 12.10.2020 по 27.10.2020, серія АДЮ № 758170 з 28.10.2020 по 09.11.2020, серія АДЮ № 645509 з 10.11.2020 по 24.11.2020 виданих ОСОБА_5 з причиною непрацездатності - невиробничі травми, було прийняте на засіданні комісії із соціального страхування 30.11.2020 (протокол комісії № 39). Рішення про відмову в оплаті одного дня непрацездатності 28.10.2020 по листку непрацездатності (виданий ОСОБА_6 ) серія НОМЕР_1 за період з 02.10.2020 по 28.10.2020 з причиною непрацездатності - загальне захворювання, було прийняте на засіданні комісії із соціального страхування 10.11.2020 (протокол комісії № 36).) В той же час, будь яких документів, підтверджуючих видачу або надсилання застрахованим особам не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення повідомлення про відмову в призначенні допомоги, для перевірки не надано (підпис працівників чи поштові квитанції про надсилання повідомлення вчасно у підприємства відсутні). 3 пояснення начальника відділу обліку заробітної плати (член комісії) «підприємство повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку надсилає заявникові на домашню адресу через Укрпошту не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення» (пояснення додається). Зазначене порушує вимоги абзацу другого частини першої статті 32 ЗУ №1105.

П.1181 - згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст,24 КЗпП України додержання письмової форми укладання трудового договору є обов`язковим при укладанні трудового договору з неповнолітнім (особи, що не досягла вісімнадцяти років). При перевірці дотримання умов законодавства про працю, щодо осіб, які не досягай вісімнадцяти років, встановлено, що трудові договори при прийнятті на роботу у письмовій формі не складалися. Таким чином, вищезазначене порушує вимоги п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП України в частині відсутності письмово укладених трудових договорів з неповнолітніми (вибірково - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 працювали із 04.06.2029 по 14.06.2019, ОСОБА_10 працювала із 18.06.2019 по 27.06.2019).

П. 1182 - в ході перевірки встановлено, що на Підприємстві був виданий наказ (розпорядження) про припинення трудового договору з машиністом коксових машин (д/м) ОСОБА_11 з 10.03.2016 (наказ (розпорядження) від 11.03.2016 № 9). Підставою звільнення була заява ОСОБА_11 від 10.03.2016 щодо звільнення за власним бажанням за сімейними обставинами. Відповідно до розрахункового табелю за березень 2016 року та запису, зробленому на заяві працівника, 10 березня ОСОБА_11 ь відпрацював 7 годин. Остаточний розрахунок з ОСОБА_11 проведено з урахуванням фактично відпрацьованого часу, компенсації за невикористані дні відпустки, індексації, однак розраховані суми були виплачені 11.03.2016, чим порушено вимоги ч.І ст. 116 КЗпП України «при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться вдень звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум».

П.1183 - виплата остаточного розрахунку ОСОБА_11 проведена без урахування вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП «в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 ... підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку».

П.1184 - відповідно до вимог частини першої статті 47 КЗпП України «Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку». Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін`юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 передбачено, що у день звільнення роботодавець зобов`язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку із внесеним до неї записом про звільнення і провести з ним розрахунок у встановлені строки. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. В ході перевірки встановлено, що працівнику ОСОБА_11 , який звільнився 10.03.2016, трудову книжку видано лише 11.03.2016, чим порушено вимоги частини першої статті 47 КЗпП України та пункту 4.1 Інструкції № 58. Відповідно до розрахункового табелю за березень 2016 року та запису, зробленому на заяві працівника, 10 березня ОСОБА_11 працював.

П.1185 - відповідно до частини другої статті 30 ЗУ № 108 «роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку». В ході перевірки встановлено, що відповідно до наказу №269/к від 08.12.2020 водій автотранспортних засобів управління транспортного департаменту ОСОБА_12 відряджається в м. Дніпро до ГУ Держпраці терміном на 1 день 08.12.2020, проте, в табелі обліку робочого часу Підприємство не зазначає 08.12.2020 як день відрядження; відповідно до наказу № 269/к від 08.12.2020 водій автотранспортних засобів управління транспортного департаменту ОСОБА_13 відряджається в м. Нікополь до ТОВ «Технофорум» терміном на 1 день 08.12.2020, проте, в табелі обліку робочого часу Підприємство не зазначає 08.12.2020 як день відрядження; відповідно до наказу №269/к від 08.12.2020 водій автотранспортних засобів управління транспортного департаменту ОСОБА_14 відряджається в м. Дніпро до військомату терміном на 1 день 08.12.2020, проте, в табелі обліку робочого часу Підприємство не зазначає 08.12.2020 як день відрядження. Зазначене є порушенням вимог частини 2 статті 30 ЗУ № 108.

П.1186 - в ході перевірки встановлено, що заробітна плата за період щорічних відпусток не завжди виплачується відповідно до ч. 4 ст. 115 КЗпПУ та ст. 21 ЗУ № 504 «Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки». Так, ведучому інженеру з безпеки руху автотранспортного управління ОСОБА_15 надана щорічна відпустка з 24.02.2020 (наказ № 161-00061 від 21.02.2020), а виплата проведена лише25.02.2020.

П.1187 - частиною четвертою статті 121 КЗпП України визначено: «працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку». В ході проведення перевірки встановлено, що водій автотранспортних засобів управління транспортного департаменту ОСОБА_1 у грудні 2020 року два рази направлявся у відрядження строком по два дні (накази №277/к від 16.12.2020 та № 287/к від 30.12.2020). Проте, згідно інформації викладеної в табуляграмі ОСОБА_1 , за грудень 2020 року дні відрядження не визначені окремим видом оплати, та оплачені на загальних підставах за почасово -преміальною системою оплаті» праці. В той же час, відповідно до табелю обліку робочого часу, дні відрядження визначені відпрацьованими десятигодинними робочими днями, тобто 40 годин відрядження із загальною сумою оплати 1229 грн 34 коп., що дорівнює 30 грн 73 коп. за годину. При розрахунку середнього заробітку для оплати днів відрядження відповідно до ПКМУ № 100 - виходячи з виплат за 2 місяці, встановлено, що розрахований середньогодинний заробіток вищий (67 грн 46 коп.) годинного заробітку працівника у місяці, в якому він перебував у відрядженні, що порушує ч. 4 статті 121.

П.1188 - відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України «у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці». В ході перевірки встановлено, що працівників ОСОБА_16 таб. № 36007335; ОСОБА_17 таб. № 36006523; ОСОБА_18 таб. № 36012305; ОСОБА_19 таб. № 36007919; ОСОБА_20 таб. № 36008812 повідомленнями №№ 15; 12; 23; 16; 17 від 09.11.2017 було ознайомлено «про зміну розміру окладу та істотних умов оплати праці» в якому зазначається, що з 01.01.2018 на підприємстві впроваджується багаторівнева окладна система оплати праці. Таким чином, виходячи із суті зазначеного повідомлення встановлено, що працівників ознайомили за 53 дні до впровадження змін. Розбіжність із строком визначеним законодавством становить 7 днів, чим порушено частину третю статті 32 КЗпП України.

П.1189 - відповідно до частини першої статті 65 КЗпП України «надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік». В ході перевірки встановлено факт відпрацювання робітниками більше надурочних годин на рік, ніж передбачено законодавством. Так, водопровідник доменної печі ОСОБА_21 відпрацював 130 надурочних годин на рік; горновий доменної печі ОСОБА_22 відпрацював 163 надурочні години на рік; горновий доменної печі ОСОБА_23 відпрацював 161 надурочну годину на рік; горновий доменної печі ОСОБА_24 відпрацював 151 надурочну годину на рік; горновий доменної печі ОСОБА_25 відпрацював 146 надурочних годин на рік. Зазначене є порушенням ч.1 ст.65 КЗпП України.

П.1190 - у 2019 - 2020 роках порушені вимоги ч.1 ст.19 ЗУ №875: «для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця».

Суд зазначає, що у пунктах 1180-1186, 1188, 1189 вказаний термін усунення порушень 07.05.2021, у пунктах 1187, 1190 - термін усунення порушень 21.05.2021.

Поряд з цим, відповідач не зазначив які дії, у вказаний ним термін, має вчинити позивач для усунення порушення, тобто у приписі відсутні чіткі, конкретні і зрозумілі вимоги на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

Суд відхиляє доводи відповідача, наведені у наданих до суду поясненнях, в яких він указує про те, які дії має вчинити відповідач на виконання оскаржуваних пунктів припису, оскільки такі вимоги до суб`єкта господарювання мали бути наведені саме у пунктах припису.

Відповідач зазначає, що порушення, наведені у пунктах 1167-1173 щодо проведення позачергових технічних оглядів та експертного обстеження, позивачем були усунуті, що зафіксувалося в акті перевірки від 17.12.2021. Тобто, роботодавцю були зрозумілі виявлені порушення та обрані конкретні варіанти поведінки та способи усунення цих порушень.

До матеріалів справи відповідачем надано акт від 06.07.2021 №80/5.8, складений Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області за результатами проведення (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) в частині усунення невідповідностей, зазначених у пунктах припису №22/5.8 від 23.04.2021 (пункти припису, які перевірялись, зазначені в акті від 06.07.2021 №80/5.8).

Наданий відповідачем і акт від 17.12.2021 №190/5.8, складений Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області за результатами проведення (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) в частині виконання позивачем припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду від 23.04.2021 №22/5.8.

Крім цього, відповідачем надані: службові записки посадових осіб контролюючого органу від 18.07.2023 №СП-ПС/7.3.1/2317-23 і від 19.07.2023 №СП-ПС./5.8.2/2322-23, в яких зазначено про виконання відповідачем пунктів 1167-1173 припису, і які мають посилання на вказані вище акти позапланового заходу; витяг із оскаржуваного припису від 23.04.2021 № 22-5.8 з відмітками у пунктах 1167-1173 припису такого змісту «вик. Акт №190/5.8 17.12.21».

Суд зазначає, що відповідно до абз.4 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Отже, позаплановий захід проводиться органами державного нагляду, у тому числі, для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), за результатами якого посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

При цьому, посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства (ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Таким чином, саме акт, складений за результатами проведеного позапланового заходу, є належним доказом виконання суб`єктом господарювання приписів, виданих органами державного нагляду. Службові записки посадових осіб контролюючого органу такими доказами бути не можуть, як не є такими доказами і відмітки у приписі.

Суд зазначає, що службові записки та відмітки у приписі містять посилання на акт перевірки від 17.12.2021.

Проте, вказані вище акти, у тому числі і акт від 17.12.2021 №190/5.8, не містять доказів ані виконання позивачем указаних пунктів припису, ані відсутності усунення виявлених порушень, тому суд відхиляє відповідні доводи відповідача про те, що позивачем були виконані пункти 1167-1173 припису і таке виконання свідчить про те, що ці пункти припису були зрозумілі суб`єкту господарювання.

Враховуючи всі викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що пункти припису від 23.04.2021 №22/5.8: п.п.15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190 є необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

З огляду на викладене, а також часткове задоволення позовної заяви, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 54915 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн 20 коп.

Судові витрати, які сплачені позивачем під час звернення із заявою про забезпечення позову розподілу не підлягають, оскільки ухвалою суду відмовлено в задоволенні цієї заяви.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування припису задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати пункти 15, 16, 19, 20, 23, 24, 25, 38, 40, 43, 46, 47, 48, 49, 122, 191, 192, 586, 587, 592, 1167-1173, 1179, 1180-1190 припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.04.2021 № 22-5.8 виданого за результатами планової перевірки суб`єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 54915 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Відповідач: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Повний текст рішення складено 03.06.2025.

Суддя Н.В. Кучугурна