Рішення від 02.06.2025 по справі 640/15939/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2025 року Справа№640/15939/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіАбдукадирової К.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЗОПЕРЕЙШНС» (вул. Старонаводницька, буд. 6Б, прим 273, Київ 15, 01015, код ЄДРПОУ 43682737) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул.Шолуденко, 33/19,Київ,04655, код ЄДРПОУ44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «НЗОПЕРЕЙШНС» із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якій просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.08.2022 №0018128704, яким було відмовлено ТОВ «НЗОПЕРЕЙШНС» у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за грудень 2021 року на 1973166 грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.08.2022 №0018100704, яким було відмовлено ТОВ «НЗОПЕРЕЙШНС» у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за січень 2022 року на 1340000 грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.08.2022 №0018170704, яким було відмовлено ТОВ «НЗОПЕРЕЙШНС» у зарахуванні від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469578 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду суддіАбдукадировій К.Е.

Ухвалою суду від 28 березня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження судді Абдукадирової К.Е.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що викладені в актах висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогамПодаткового кодексу Українита інших норм законодавства; не зрозуміло, з яких джерел отримана інформація, що відображена в Акті документальної позапланової виїзної перевірки від 25.07.2022 № 17343/26-15-07-04-01/43682737. Вважає, що акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень при справлянні податку на додану вартість та формуванні від`ємного значення суми податку на додану вартість, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягає скасуванню.

На думку позивача, твердження податкового органу щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами є безпідставним, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит за наслідками здійснення таких господарських відносин. Крім того, позивач зазначив, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Крім того, позивач зазначає, що на момент вчинення дій, визначених у договорі, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку. На думку позивача, ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже платник податку не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Тому вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно та зазначає, що внаслідок прийняття таких рішень платник позбавлений законного права на віднесення відповідних сум до складу свого податкового кредиту, законного права на отримання в майбутньому бюджетного відшкодування ПДВ, крім того незаконно зменшується розмір від`ємного значення суми ПДВ позивача. З урахуванням зазначеного, позивач просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши наступне. На підставі направлення від 05.07.2022 № 6166/26-15-07-04-02 виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ окремих платників управління спеціального аудиту Головного управління ДПС у м. Києві, Борщевською Наталією та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 14.02.2022 № 1045-п зі змінами внесеними наказом від 21.06.2022 № 2100-п виданого на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НЗОПЕРЕЙШШС» (код 43682737) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2022 № 9422092554, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.01.2022 №9010238748, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.02.2022 №9034301585, (далі - Декларація) сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.

На порушення п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року на 1 973 166 грн. і, як наслідок, в порядку п. 200.14 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку на суму 1 973 166 гривень.

На порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469 578 гривень.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним податковим законодавством, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Н3ОПЕРЕЙШІНС» юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43682737.

Головним управлінням ДПС у місті Києві в період з 28.06.2022 по 18.07.2022 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» (код ЄДРПОУ 43682737), з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2022 року.

За результатами проведення вище зазначеної перевірки 25 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у місті Києві був складений Акт №17386/26-15-07-04-01/43682737.

Відповідно до висновків Акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником вимог п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШ1НС» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2022 року на 1340000 грн. і, як наслідок, в порядку п. 200.14 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку на суму 1340000 гривень.

Також Головним управлінням ДПС у місті Києві в період з 05.07.2022 по 18.07.2022 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» (код ЄДРПОУ 43682737), з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2021 року.

За результатами проведення вище зазначеної перевірки 25 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у місті Києві був складений Акт №17343/26-15-07-04-01/43682737.

Відповідно до висновків Акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником вимог п.200.4 ст.200 Кодексу ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року на 1973166 грн.і, як наслідок, в порядку п.200.14 ст.200 Кодексу ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку на суму 1973166 грн.; п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Кодексу ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469578 грн.

Не погоджуючись із наведеними висновками Головного управління ДПС у місті Києві позивачем в порядку статті 86 Податкового кодексу України до Головного управління ДПС у місті Києві 04 серпня 2022 року подано письмові заперечення на Акт №17386/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022, а також на Акт №17343/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022.

У подальшому на підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.08.2022 №00181280704, яким було відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за грудень 2021 року на 1 973 166 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.08.2022 №00181100704, яким було відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за січень 2022 року на 1 340 000 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.08.2022 №00181270704, яким було відмовлено у зарахуванні від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469 578 грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх незаконними, безпідставними, необґрунтованими та таким, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із положеннямистатті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом41.1.2 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, встановлюютьсяМитним кодексом України.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до пункту44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту44.2. статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту44.2. статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 14.1.181. 14 статті ПК України, податковий кредитсума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V ПК України.

Згідно пункту185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу.

За приписами пункту198.1 статті 198 ПК Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту198.2. статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом198.3 статті 198 ПК Українипередбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу(пункт198.6 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту200.1. ст.201 ПК Українисума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. б) пункту200.4 ст.200 ПК Українипри від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

За приписами пункту200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності до пункту200.8 ст. 200 ПК Українидо податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом200.14 ст.200 ПК Українивстановлено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема,у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно п.201.1ст.200 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно зУКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно зДержавним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно зУКТ ЗЕДабо код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; індивідуальний податковий номер.

Також п.201.4ст.200 ПК Українивизначено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.188і189цьогоКодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведенуподаткову накладнуз урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до п200.4 ст. 200 ПК Українипри від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно п.200-1.3 ст. 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає й вимозіст. 75 КАС Українищодо достовірності доказів.

Ці вимоги однаковою мірою стосуються формування й інших показників податкового обліку, в тому числі, доходу і податкових зобов`язань з ПДВ за господарськими операціями, оскільки податковий облік, як і будь-який облік, обов`язковість якого встановлена законом, не може ґрунтуватися на недостовірних даних.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у низці постанов, до прикладу в постановах від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 28.10.2019 у справі № 280/5058/18, від 26.02.2020 у справі № 826/1308/18, від 06.05.2020 у справі № 640/4687/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 ПК України.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі№ 640/3202/22.

Зокрема відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніпервинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону УкраїниПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

В п.3.2 Акту перевірки № 17343/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022 зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено порушення податкового законодавства п.185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з листопада 2020 по грудень 2021 по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-1» (код 38612867) на суму 469578 грн.

В Акті перевірки зазначено (стор.6,7 Акту перевірки), № 17343/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022 ДПС у місті Києві зазначено наступне.

1. Під час перевірки встановлено, що між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) укладено договір поставки від 08.04.2021 №080421. По факту оплати за товар платіжним дорученням № 396 від 01.10.2021, ТОВ «ПРОМБУД-1» виписано податкову накладну від 01.10.2021 №1 на суму ПДВ 106 666,67 гри. на підставі якої ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» сформовано податковий кредит у жовтні 2021 року на суму 106666,67 гри. Видатковою накладною від 01.10.2021 № 42 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ПРОМБУД-1 - оформлено приймання-передачу санітарного обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010). Про перевезення товару оформлено товарно-транспортну накладну № Р42 від 01.10.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № АР 2107 НТ, водій ОСОБА_1 .

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних та інформаційної системи «Податковий Блок»: ТОВ «ПРОМБУД-1» (зареєстровано в ГУ ДПС у Київській області) придбало санітарне обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) у ТОВ «ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ» (код 42408161, зареєстровано ГУ ДПС у Харківській області) на підставі податкової накладної від 01.10,2021 № 4 на суму ПДВ 103 500 грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ (код 42408161) придбало санітарне обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) у ТОВ «КРАСНИЙ МАГ» (код 37188475, зареєстровано у ГУ ДПС у Львівський обл.) на підставі податкової накладної від 01.10.2021 № 47 на суму ПДВ 103 500 гри.

ТОВ «КРАСНИЙ МАГ» (код 37188475) (теперішня назва ТОВ «Торгівельна корпорація «СТРІМ») придбало санітарне обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) у ТОВ «С-ТРЕЙДИНГ (код 42474758, зареєстрованого в ГУ ДПС у Сумській області) на підставі податкової накладної від 01.10.2021 № 112 на суму ПДВ 40 гривень.

Єдиний реєстр податкових накладних за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 не містить даних про походження санітарного обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) у ТОВ «С-ТРЕЙДИНГ» (код 42474758). В АІС «Податковий Блок» відсутня інформація про ввезення ТОВ «С-ТРЕЙДИНГ» (код 42474758) на територію України санітарного обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010).

На думку ДПС у місті Києві, вищезазначені обставини свідчать про відсутність законного джерела введення в обіг санітарного обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) і, як наслідок, відсутність факту реального одержання (купівлі) товару по взаємовідносинам між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) у жовтні 2021 року на суму 106666,67 гривень.

2. Під час перевірки встановлено, що між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «ПРОМБУД- 1» (код 38612867) укладено договір поставки від 08.04.2021 № 080421. ТОВ «ПРОМБУД-1» виписано податкову накладну від 08.07.2021 № 1 на суму ПДВ 97000 грн на підставі якої ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» сформовано податковий кредит у липні 2021 року на суму 97000 за грн. за сигналізатор обмерзання CO-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000).

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних та інформаційної системи «Податковий Блок»: ТОВ «ПРОМБУД-1» придбало сигналізатор обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) у ТОВ «ОНЕКС ПЛЮС» (код 44135170, зареєстрованого в ГУ ДПС в Одеській області) згідно з податковою накладною від 08.07.2021 № 52 на суму ПДВ 94083,33 грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОН «ОНЕКС ПЛЮС» (код 44135170) придбало сигналізатор обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) у ТОВ «МЕЛВІН СПЕКТР (код 43916743, зареєстрованого в ГУ ДПС в Одеській області) на підставі податкової накладної від 08.07.2021 № 110 на суму ПДВ 94083,33 грн. ТОВ «МЕЛВІН СПЕКТР» придбало сигналізатор обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД9031808000) у ТОВ «КЕНФОРД ПРАЙМ» (код 44025087, зареєстрованого в ГУ ДПС в Одеській області) на підставі податкової накладної від 08.07.2021 № 648 на суму ПДВ 15674,28 гривень.

ТОВ «КЕНФОРД ПРАЙМ» (код 44025087) придбало сигналізатор обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) у ТОВ «ЮАРТ ПЛЮС» (код 44037024, зареєстрованого в ГУ ДПС в Одеській області).

Єдиний реєстр податкових накладних за період з 01.07.2018 по 31.07.2021 не містить даних про походження сигналізатору обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) у ТОВ «ЮАРТ ПЛЮС» (код 44037024). АІС «Податковий Блок» також не містить інформацію про ввезення ТОВ «ЮАРТ ПЛЮС» (код 44037024) на територію України сигналізатору обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000).

На думку ДПС у місті Києві, вищезазначені обставини свідчать про відсутність законного введення в обіг сигналізатору обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) і, як наслідок, відсутність факту реального одержання (купівлі) товару по взаємовідносинам між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) у липні 2021 року на суму ПДВ 97000 гривень.

3. Під час перевірки встановлено, що між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «ПРОМБУД- 1» (код 38612867) укладено договір поставки від 08.04.2021 № 080421. ТОВ «ПРОМБУД 1» виписано податкову накладну від 27.04.2021 № 4 на суму ПДВ 265911,79 грн. на підставі якої ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» сформовано податковий кредит у квітні 2021 року на суму 265911,79 за грн. за придбання зумеру (код УКТ ЗЕД 8531804090), магнітного датчику МТ102 (код УКТ ЗЕД 8505909000) та комплект навігаційних антен Cobham (код УКТ ЗЕД 9014208090).

При цьому. Єдиний реєстр податкових накладних за період з 01.04.2018 по 01.04.2021 ТОВ «ПРОМБУД-1» не містить даних про походження товару - зумеру (код УКТ ЗЕД 8531804090). АІС «Податковий Блок» не містить інформацію про ввезення ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) на територію України зумеру (код УКТ ЗЕД 8531804090).

За даними Єдиного реєстру податкових накладних період з 01.04.2018 по 01.04.2021 ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) не придбавало магнітний датчик МТ102 (код УКТ ЗЕД 8505909000). АІС «Податковий Блок» також не містить інформації про ввезення ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) на територію України магнітного датчику МТ102 (код УКТ ЗЕД 8505909000).

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних період з 01.04.2018 по 01.04.2021 ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) також не придбавало Комплект навігаційних антен Cobham (код УКТ ЗЕД 9014208090) та АІС «Податковий Блок» не містить інформації про ввезення ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) на територію України Комплект навігаційних антен Cobham (код УКТ ЗЕД 9014208090).

На думку ДПС у місті Києві, вищезазначені обставини свідчать про відсутність законного введення в обіг зумеру (код УКТ ЗЕД 8531804090), магнітного датчику МТ102 (код УКТ ЗЕД 8505909000) та комплекту навігаційних антен Cobham (код УКТЗЕД 9014208090) і, як наслідок, відсутність факту реального одержання (купівлі) товарів по взаємовідносинам між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) у квітні 2021 року на суму ПДВ 265911,79 за гривень.

На думку ДПС у місті Києві, наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Фактично здійснено безпідставне документальне оформлення зазначених виніс господарських операції з придбання товарів при складанні первинних документів, договорів поставки, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, тощо), чим порушено вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Судом встановлено, що між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» (Покупець) та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) (Постачальник) укладено договір поставки від 08.04.2021 №080421, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову сумму на умовах передбачених цим Договором.

Реальність господарських відносин між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» і ТОВ «ПРОМБУД-1» та правомірність віднесення до податкового кредиту 469 578 гривень підтверджується наступними первинними документами: податкова накладна ТОВ «ПРОМБУД-1» від 01.10.2021 №1 на суму ПДВ 106666,67 гри.; платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» № 396 від 01.10.2021; видаткова накладна від 01.10.2021 № 42 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ПРОМБУД-1; товарно-транспортна накладна № Р42 від 01.10.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № АР 2107 НТ, водій ОСОБА_1 ; податкова накладна ТОВ «ПРОМБУД-1» від 08.07.2021 № 1 на суму ПДВ 97000 грн.; платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» № 236 від 08.07.2021; товарно-транспортна накладна № Р41 від 21.07.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № АР 2107 НТ, водій ОСОБА_1 ; видаткова накладна від 21.07.2021 № 41 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ПРОМБУД-1; товарно-транспортна накладна № Р18 від 24.06.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ; видаткова накладна від 24.06.2021 № 18 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ПРОМБУД-1; податкова накладна ТОВ «ПРОМБУД-1» від 27.04.2021 № 4 на суму ПДВ 265911,79 грн.; платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» № 121 від 27.04.2021; товарно-транспортна накладна № Р21 від 02.08.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ; видаткова накладна від 02.08.2021 № 21 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ПРОМБУД-1; товарно-транспортна накладна № Р19 від 08.07.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ; видаткова накладна від 08.07.2021 № 19 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ПРОМБУД-1».

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі№ 160/3364/19, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд вважає, що рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, складені сторонами на виконання договорів поставки та надані позивачем при перевірці відповідачу і долучені до цієї позовної заяви є первинними документами, які складені для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Так, серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, відповідно пп. 4,1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, податковим органом не було враховано, що ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» як платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер згідно з ст. 63 Конституції України, а відповідно ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» не можливо притягувати до відповідальності за ненадання податкової звітності його контрагентами або не ведення господарської діяльності таким контрагентами в подальшому. Окрім того, порушення щодо неподання податкової звітності контрагентом, це питання контролюючого на податковому обліку якого знаходиться такий платник, також за неподання податкової звітності податковим законодавством передбачена певна фінансова санкція, а не визнання господарських операцій нереальними. Тобто навіть у випадку порушень контрагентами порядку надання податкової звітності контролюючий орган не має право визнавати господарські операції ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» нереальними.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов`язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов`язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Отже, ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже платник податку не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд в постановах від 04.12.2018 у справі №814/788/14, від 30.11.2018 у справі №820/4698/17, від 14.02.2018 у справі № 804/15887/14.

Таким чином, Головне управління ДПС у місті Києві в Акті перевірки від 25.07.2022 № 17343/26-15-07-04-01/43682737 безпідставно доходить хибного висновку, що в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) за квітень 2021 року на суму 26591,79 грн., липень 2021 року на суму ПДВ 97000 грн. та за жовтень 2021 року на 106666,67 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469 578 грн. (106666,67 грн. + 97000 грн. + 265911,79 грн.) та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469578 гривень.

В Акті перевірки зазначено (стор.10,11 Акту перевірки), № 17343/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022 ДПС у місті Києві зазначено наступне.

Матеріалами перевірки встановлено, що згідно з даними додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» включило до розрахунку бюджетного відшкодування від`ємне значення за вересень 2021 року на суму 1204000 грн. та від`ємне значення за грудень 2021 на суму 769166 гривень.

Матеріалами перевірки встановлено, що на підставі договору поставки від 22.01.2021 № 2601-21 з ТОВ «ІНКОМПАС» (код 41481738), часткової сплати ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за обладнання платіжним дорученням від 27.09.2021 № 374 на суму ПДВ 1204000 грн. виписано податкову накладну від 27.09.2021 №286 на суму ПДВ 1204000 грн. та сформовано податковий кредит у вересні 2021 року на суму 1204000 грн.

По факту часткової оплати за обладнання платіжним дорученням від 24.12.2021 № 530 на суму ПДВ 466 666 грн. виписано податкову накладну від 24.12.2021 № 383 на суму ПДВ 466 666 грн. та сформовано податковий кредит у грудні 2021 року на суму 466 666 грн. По факту часткової оплати за обладнання платіжним дорученням від 24.12.2021 № 12 на суму ПДВ 302 500 грн. виписано податкову накладну від 24.12.2021 № 382 на суму ПДВ 466 666 грн. та сформовано податковий кредит у грудні 2021 року на суму 466 666 грн. 29.12.2021 між ТОВ «ІНКОМПАС» (код 41481738) та ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» оформлено видаткову накладну № 376 про приймання-передачу системи відеофіксації з борту гелікоптера ТС-300 HDIR. ТМ TRAKKA та системи прожекторного підсвічування з борту' гелікоптера А800, ТМ TRAKKA та оприбутковано на рахунок №1521.

Відповідно до письмових пояснень ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» від 13.07.2021 №101/2022 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві № 40178/6 від 14.07.2022), що зазначене обладнання встановлено на вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № 95927, державний номер NQ UR-HZB під виконання конкретних льотних завдань, що підтверджується відповідною інженерно-технічною документацією. Вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № 95927, державний номер NQ UR-HZB експлуатується Компанією на підставі Договору оперативного лізингу (оренди) від 11.02.2021 № 004-02/2021 укладеного з ПрАТ «МОТОР СІЧ» (код 14307794), акта прийому-передачі повітряного судна №ТЕ003/2021 від 16.06.2021 та реєстраційного свідоцтва Державної авіаційної служби України № РП 2790/1 від 05.07.2021 року.

Станом на момент перевірки у зазначеному листі ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» стверджує, що вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № 95927, державний номер NO UR-HZB базується у місті NAXOS в Греції на контракті щодо надання послуг з авіаперевезень.

У ході проведення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» вручено запит Головного управління ДПС у м. Києві від 08.07.2022 № 7104/1/26-15-07-04-02-08 про необхідність проведення інвентаризації та огляду активів. У відповідь на зазначений лист ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» листом від 13.07.2021 № 101/2022 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві № 40178/6 від 14.07.2022) повідомило, що проведення фактичної інвентаризації активів компанії (в т. ч. додаткового обладнання, встановленого на вертольоти) на предмет наявності і/та місця зберігання/установки/ експлуатації, можливе за умови виїзду за кордон до місця фактичної дислокації повітряних суден (лінійна база ТО або точка базування ПС) виконання льотних робіт) на момент проведення такої інвентаризації.

Аналогічні висновки наводяться Головним управлінням ДПС у місті Києві на сторінках 6-7 Акту перевірки від 25.07.2022 № 17386/26-15-07-04-01/43682737, в якому Відповідач намагається обґрунтувати свою відмову у бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) в розмірі 1340000 гривень.

Судом встановлено, що між ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) та «НЗОПЕРЕЙШІНС» (Покупець) укладено договір поставки від 22.01.2021 №2601-21, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, визначений у п. 2.1.цього Договору, надалі іменується «Товар», а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити ТОВАР в асортименті, кількості та за цінами, викладеними в Додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Реальність господарських відносин між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» і ТОВ «ІНКОМПАС» та правомірність віднесення до податкового кредиту 1 973 166 гривень підтверджується наступними первинними документами: податкова накладна ТОВ «Інкомпас» від 27.09.2021 №286 на суму ПДВ 1204000 грн.; податкова накладна ТОВ «Інкомпас» від 24.12.2021 № 382 на суму ПДВ 302500 грн.; податкова накладна ТОВ «Інкомпас» від 24.12.2021 № 383 на суму ПДВ 466666 грн.; податкова накладна ТОВ «Інкомпас» від 02.11.2021 №328 на суму ПДВ 1340000 грн.; платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №438 від 02.11.2021 на суму ПДВ 1340000 грн.; платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №374 від 27.09.2021 на суму 7224 000,00 грн.; платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №438 від 02.11.2021 на суму 8040 000,00 грн.; платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №12 від 24.12.2021 на суму 1 815 000,00 грн.; платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №530 від 24.12.2021 на суму 2 799 996,00 грн.; видаткова накладна №376 від 29.12.2021 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ІНКОМПАС».

Відповідно до пп.20.1.9. п. 20.1. ст. 20 ПК Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право: вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Відповідно до норм пп.20.1.13 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п. 41.1 ст. 41цьогоКодексу, мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Статтею 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі - Закон № 996) передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № №879 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення № №879).

Відповідно до п. 1 розділу II Положення №879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Згідно з п.п. 4.1 п. 4 розділу III Положення №879 інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розділу III Положення №879 інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальних осіб перевіряє фактичну наявність запасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання. Не допускається вносити до інвентаризаційних описів дані про залишки активів зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Пунктом 18 розділу II Положення №879 визначено, що інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляються не менше ніж у двох примірниках (п. 21. розділу II Положення №879).

Пунктом 1 розділу IV Положення №879 встановлено, що висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, залишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов`язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 2 розділу IV Положення №879 протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

На підставі листа Головного управління ДПС у місті Києві №6730/І/26-15-07-04-02-08 від 29.06.2022 Генеральним директором ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» був прийнятий наказ від 29.06.2022 №129/06-2022, яким було створено робочі комісії для проведення інвентаризації.

Також, на підставі листа Головного управління ДПС у місті Києві №6730/І/26-15-07-04-02-08 від 29.06.2022 Генеральним директором ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» був прийнятий наказ від 29.06.2022 №129/06-2022, відповідно до якого в період з 01.07.2022 по 08.07.2022 було проведено повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 30 червня 2022 року.

За результатами проведення повної інвентаризації ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» на вимогу Головного управління ДПС у місті Києві відповідальними членами робочих комісій було складено 12 інвентаризаційний актів (описів). Всі матеріали інвентаризації були надані Головному управлінню ДПС у місті Києві.

Пунктом 4 частини 1 розділу ІІ Положення №879, визначено, що у разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно дозаконумає право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. За змістом наведеної норми Положення присутність посадових осіб органу, який оформив вимогу про проведення інвентаризації, не є обов`язковою.

Податковим законодавством не передбачено обов`язку направлення платником податків лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу, а також проведення відповідної інвентаризації з обов`язковою присутністю при її проведенні представників контролюючого органу .

У Постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №640/19859/21 колегія суддів Касаційного адміністративного суду відхиляючі доводи контролюючого органу зазначила, що посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за їх згодою, проте така присутність не є обов`язковою.

Аналогічна позиція викладена у постановою Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №520/11549/21, у якій, зокрема, зазначено, що вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, однак проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником податків, тоді як контролюючий орган може лише вимагати її проведення. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що такий платник податків зобов`язаний направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу (така присутність у відповідності до пункту 1 розділу ІІ Положення № №879 є правом, а не обов`язком).

Таку ж позицію висвітлено Верховним Судом у постановах від 23.07.2020 у справі № 640/5215/19, від 06.02.2020 у справі №807/1556/17, від 28.02.2023 у справі № 520/11549/21, від 13.02.2019 у справі № 820/817/17.

Суд зазначає, що працівниками ГУ ДПС в м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, таким чином працівники відповідача мали фактичний доступ до приміщень позивача.

Згідно з вимогами підпункту «г» пункту198.5 статті 198 ПК Україниплатник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1статті і89 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановленіПКУдля такої реєстрації зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання, виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189цьогоКодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілейрозділу V цього Кодексутакі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту 189.1 статті 189 у разі здійснення операцій відповідно до пункту198.5 статті 198цьогоПК Українибаза оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленимзакономзасобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, проведення інвентаризації та/або фактичний огляд активів платника податків, які використовуються у господарській діяльності, не можуть охоплюватись предметом документальної позапланової перевірки.

ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» надає послуги Expedition Aviation FZC з міжнародних авіаційних перевезень вантажів, пасажирів та виконання авіаційних робіт відповідно до Договору міжнародних авіаперевезень №В01/02/22 від 01.02.2020 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та Expedition Aviation FZC.

У відповідності до абз.2 п.5 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», затвердженого наказом Мінфіна України №727 від 20.08.2015, обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Суд погоджується з твердженням позивача, що оскільки вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № 95927, державний номер НОМЕР_2 знаходяться в Греції і виконує свої завдання за цільовим призначенням не означає, що ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» умисно позбавило можливості Головне управління ДПС у м. Києві в доступі до проведення інвентаризації та огляду вертольоту. Починаючи з 24.02.2022 в Україні повністю закритий повітряний простір для цивільної авіації. Це означає, що вертольоти не можуть як раніше залітати в повітряний простір України і вилітати за межі повітряного простору України, поки в Україні триває воєнний стан.

ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» як юридично, так і фактично не має можливості під час воєнного стану в Україні вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № 95927, державний номер NQ UR-HZB перегнати в Україну для проведення Головним управлінням ДПС у м. Києві огляду та перевірки обладнання, яке стоїть на ньому.

ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» листом від №101/2022 від 13.07.2021 року офіційно запропонувало забезпечити за власний рахунок відрядження представників Головного управління ДПС у м. Києві за кордон для проведення такої інвентаризації, однак відповіді не було отримано.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 20 квітня 2010 року № 209 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2010 року за N 591/17886) «Про затвердження Правил схвалення організацій з технічного обслуговування авіаційної техніки (Раrt-145) та затвердження змін до Правил сертифікації організацій з технічного обслуговування авіаційної техніки» передбачено технічні вимоги та процедури для компетентних органів щодо схвалення організацій з технічного обслуговування повітряних суден включаючи будь-який компонент, що призначений для встановлення на них. Ці Правила застосовуються до організацій, що здійснюють технічне обслуговування повітряного судна, а також компонентів, що призначені для встановлення на таке повітряне судно.

ТОВ «Науково-виробнича фірма «МС Авіа Грейд» є спеціалізованою організацією, що здійснює технічне обслуговування повітряного судна, а також компонентів, що призначені для встановлення на таке повітряне судно. Між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «Науково-виробнича фірма «МС Авіа Грейд» була укладена додаткова угода № 6 до Договору № 911/21 від 05.04.2021, якою було затверджено замовлення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» по встановленню відповідного обладнання на вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ 95927 (чітке технічне завдання визначено в змісті додаткової угоди).

Дане обладнання встановлено на вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ 95927, у рамках програми модернізації вертольота під виконання конкретних льотних завдань, що підтверджується відповідною інженерно-технічною документацією, яка була схвалена Державною авіаційною службою України: додаткова угода №6 до Договору №911/21 від 05.04.2021 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «Науково-виробнича фірма «МС Авіа Грейд»; лист ПрАТ «МОТОР СІЧ» від 18.07.2022 за вих.№ВП/6038; інженерний ордер ПрАТ «МОТОР СІЧ» «Установка прожектора 026.Мі-8МТВ.2022»; інженерний ордер ПрАТ «МОТОР СІЧ» «Установка системи стеження 025.Мі-8МТВ.2022»; програма льотних випробувань встановлення оптико-електронної системи спостереження Trakka TC-300 та прожектора Trakkabeam A-800 на вертольоті Мі-8МТВ-l від 23.01.2022; лист Державної авіаційної служби України №19_19.3-1105-21 від 19.11.2021; лист Державної авіаційної служби України №19_19.4-44-22 від 13.01.2021; лист Державної авіаційної служби України №19_19.4-1229-21 від 23.12.2021; додаток до посібника з ЛЕ 00_АДБА.Мі-8МТВ-1.160.000 STC РЛЕ; додаток до посібника з ЛЕ 01__АДБА.Мі-8МТВ-1.161.000 STC РЛЕ; інструкції 00_АДБА.Мі-8МТВ-1.160.000 STC ІПЛГ; інструкції 01__АДБА.Мі-8МТВ-1.161.000 STC ІПЛГ.

Вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ 95927 експлуатується ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» на підставі: договору оперативного лізингу (оренди) ПС з ПрАТ «МОТОР СІЧ» № 004-02.2021від 11 лютого 2021 року; акту прийому передачі ПС №ТЕ003/2021 від 16.06.2021 року; реєстраційне свідоцтво №РП 2790/1 від 05.07.2021 року.

Станом на час звернення до суду, Вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ 95927, базується у місті NAXOS в Греції на контракті щодо надання послуг з авіаперевезень.

В листі ПрАТ «МОТОР СІЧ» від 18.07.2022 за вих. № ВП/6038 власник вертольоту Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ 95927 додатково підтверджує, що відповідне обладнання було встановлено на вертоліт і є власністю орендаря ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС»: «На Ваш запит стосовно використання встановленої оптико-електронної системи спостереження Trakka ТС-300 та прожектора Trakka А 800 повідомляємо, що обладнання, яке встановлено згідно інженерних ордерів №025.Ми-8МТВ.2022 та №026.Ми-8МТВ.2022 на вертоліт 95927, який передано вам в оренду по договору №004-02.2021 від 11.02.2021 року, буде використовуватись лише на період оренди даного вертольоту, так як обладнання Trakka ТС-300, Trakka А-800 є вашою власністю, та після закінчення оренди буде демонтовано».

Таким чином, Державна авіаційна служба України проконтролювала і схвалила встановлення обладнання на вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ 95927, що підтверджується наданими листами Державної авіаційної служби України, адресованими ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», яка є спеціалізованою технічною організацією по виконанню відповідного роду робіт на вертольотах.

Крім того, на етапі реєстрації податкової накладної ТОВ «Інкомпас» від 02.11.2021 №328 на суму ПДВ 1340000 грн, а також податкової накладної ТОВ «Інкомпас» від 27.09.2021 №286 на суму ПДВ 1204000 грн., податкової накладної ТОВ «Інкомпас» від 24.12.2021 № 383 на суму ПДВ 466 666 грн., податкової накладної ТОВ «Інкомпас» від 24.12.2021 № 382 на суму ПДВ 302 500 грн. податковий орган був уповноважений досліджувати господарські операції та платників податків (постачальників) на предмет відповідності їх критеріям ризиковості. Головним управління ДПС у м. Києві не подано жодних доказів того, що дані податкові накладні не були зареєстровані.

Таким чином, висновок Головного управління ДПС у місті Києві п.3.3.2 Акту перевірки від 25.07.2022 № 17343/26-15-07-04-01/43682737 є помилковим, в якому зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) встановлено порушення податкового законодавства на суму 1 973 166 гривень.

Аналогічно, висновок Головного управління ДПС у місті Києві п.3.3.2 Акту документальної позапланової виїзної перевірки від 25.07.2022 № 17386/26-15-07-04-01/43682737 є помилковим, в якому зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) встановлено порушення податкового законодавства на суму 1 340 000 гривень.

Поряд з цим незважаючи на висновки щодо наявності правових підстав для бюджетного відшкодування сум заявлених позивачем, відповідач також застосовує положення пп. 69.2 п.69 підрозділу 10 ХХ розділуПК України, відносно чого суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 69.2. п.69 підрозділу 10 ХХ розділуПК Українидокументальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного: доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування такими платниками податків; доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом; проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Статтею 86 ПК Українивстановлено, що акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Згідно пп.20.1.9 п.20.1.ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Отже, враховуючи вищевикладене, у разі, якщо у податкового органу з врахуванням підпункту 69.2. п.69 підрозділу 10 ХХ розділуПК Українибули відсутнібезпечні умови доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються платником для провадження господарської діяльності, та знаходились на території активних воєнних (бойових) дій або ж були відсутні у позивача безпечні умови для проведення інвентаризації, то відповідач не мав права на проведення відповідної позапланової виїзної документальної перевірки. Натомість, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення, що свідчить про проведення ним документальної позапланової виїзної перевірки позивача. У свою чергу,якщо для податкового органу передбачено законодавчо заборону на проведення документальної позапланової виїзної перевірки з огляду на наявність обставин, передбачених у підпункті 69.2. п.69 підрозділу 10 ХХ розділуПК України, то результати податкової перевірки, що проведена всупереч такої заборони, не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, та не позбавляють позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що виконав всі вимоги для отримання такого відшкодування, передбаченіПК України.

НормиПК Українине ставлять в залежність право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем, що виконав всі умови, передбачені законом для отримання такого відшкодування,в залежність від можливості проведення самостійно податковим органом у такого платника податків інвентаризації товарно-матеріальних цінностей,можливості проведення податковим органом самостійного огляду товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться в районах проведення воєнних (бойових) дій станом у період проведення відповідної податкової перевірки; а також в залежність від того, чи знаходятьсятоварно-матеріальні цінності платника на території активних бойових дій; та не передбачають у якості підстави для відмови у бюджетному відшкодування посилання на підпункт 69.2. п.69 підрозділу 10 ХХ розділуПК України.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Докази того, що наявні в матеріалах справи документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійснимивідсутні в матеріалах справи. Окрім того відповідачем до матеріалів справи не надано документів, які б підтверджували, що в ході проведення перевірки позивач не надав чи відмовився від надання або надав не в повному обсязі документи, пояснення, довідки та що під час проведення перевірки виявлено порушення щодо оформлення та змісту первинних документів, які були наданні для перевірки позивачем.

У ході розгляду цієї справи суд не встановив ознак недобросовісності позивача, як і в запереченнях відповідача проти заявлених позовних вимог та доводів позивача не наведено жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 01 березня 2023 року № 00156680704.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 2статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржуване в межах розгляду даної справи рішення не може вважатись таким, що прийняте з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2статті 2 КАС України.

Відповідно достатті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положеньстатті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1статті 77 КАС Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Згідно із частиною першоюстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 51953,67 грн.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу, суд зазначає, що розподіл цих витрат може бути вирішеним після подання відповідної заяви разом із доказами понесення таких витрат у строк, установлений частиною 7 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЗОПЕРЕЙШІНС» (вул. Старонаводницька, буд. 6Б, прим 273,Київ 15,01015, код ЄДРПОУ43682737) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул.Шолуденко, 33/19,Київ,04655, код ЄДРПОУ44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.08.2022 №0018128704, яким було відмовлено Товариства з обмеженою відповідальністю «НЗОПЕРЕЙШІНС» у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за грудень 2021 року на 1973166 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.08.2022 №0018100704, яким було відмовлено Товариства з обмеженою відповідальністю «НЗОПЕРЕЙШІНС» у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за січень 2022 року на 1340000 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.08.2022 №0018170704, яким було відмовлено Товариства з обмеженою відповідальністю «НЗОПЕРЕЙШІНС» у зарахуванні від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469578 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЗОПЕРЕЙШІНС» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 51953,67 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 червня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Е. Абдукадирова