Рішення від 03.06.2025 по справі 240/21334/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/21334/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотато" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОТАТО» із позовом до Житомирської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Житомирської митниці, про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000167/1 від 25.10.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007668.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОТАТО» придбало у Продавця (KK PLUSKOTA TEAM Karol Pluskota) транспортний засіб IVECO DAILY 70C180, 2017 року виробництва, ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_1 , вартістю 47 000,00 PLN (польських злотих).

З метою митного оформлення декларантом до митного органу були подані всі документи, необхідні для здійснення митного оформлення ввезеного на ім`я ТОВ «АВТОТАТО» автомобіля. Згідно митної декларації № 24UA101020036786U8 від 18.10.2024 року, позивачем було заявлено митну вартість товару в сумі 47 000,00 PLN (польських злотих), що еквівалентно було сумі 488 085,60 грн. за курсом Національного банку України на день подання митної декларації.

Однак, Житомирською митницею було відмовлено у випуску товарів за вищевказаною митною декларацією, в зв`язку із чим, відповідачем було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007668 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000167/1 від 25.10.2024 року.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року, провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач - Житомирська митниця надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ТОВ «АВТОТАТО» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з тих підстав, що було встановлено, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та ціни, що підлягає сплаті за товар.

Представник позивача надав додаткові пояснення по справі.

Житомирською митницею було подано заперечення на пояснення представника позивача.

Представником позивача подано до суду додаткові пояснення по справі на заперечення Житомирської митниці.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно інвойсу № FV/451/2024/10 від 14.10.2024 року вбачається, що Покупець (AUTOTATO) придбав у Продавця (KK PLUSKOTA TEAM Karol Pluskota) транспортний засіб IVECO DAILY 70C180, 2017 року виробництва, ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_1 , вартістю 47 000,00 PLN (польських злотих). Даний документ підписаний між Продавцем (KK PLUSKOTA TEAM Karol Pluskota) та Покупцем (AUTOTATO). Оплата була здійснена на банківський рахунок та підтверджується квитанцією про оплату № 241015/000627838 від 15.10.2024 року.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митному органу декларацію № 24UA101020036786U8 від 18.10.2024 року, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 47 000,00 PLN (польських злотих).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № 24UA101020036786U8 від 18.10.2024 року митної вартості транспортного засобу, позивачем були додані документи, а саме:

-інвойс № FV/451/2024/10 від 14.10.2024 року;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року;

-сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.018.026989-24 від 18.10.2024 року з додатком;

-експортна митна декларація 24PL394010E0980996 від 16.10.2024 року;

-квитанція про оплату № 241015/000627838 від 15.10.2024 року.

22 жовтня 2024 року ТОВ «АВТОТАТО» було отримано електронним шляхом від Житомирської митниці повідомлення, з приводу того, що необхідно надати пояснення та додаткові документи.

У вказаному Повідомлені зазначено, що: «за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення і відомості, зазначені в митній декларації містять розбіжності - а саме, в гр.31 митної декларації «Вантажні місця та опис товару» і в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року зазначено модель транспортного засобу - DAILY 70C18, а в інвойсі - №FV/451/2024/10 від 14.10.2024 зазначена модель транспортного засобу - DAILY 70C180».

В свою чергу, ТОВ «АВТОТАТО» було надано пояснення від 25.10.2024 року та переклад з «польської мови» на «українську мову» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року та інвойсу № FV/451/2024/10 від 14.10.2024 року, зроблений ТОВ «ГЛОБАЛ ЛІНГО ГРУП».

Також, ТОВ «АВТОТАТО» в своєму поясненні повідомило, що дійсно в інвойсі № FV/451/2024/10 від 14.10.2024 року та квитанції про оплату № 241015/000627838 від 15.10.2024 року зазначено модель транспортного засобу НОМЕР_3 , а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року та сертифікаті відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.018.026989-24 від 18.10.2024 року - зазначено модель транспортного засобу НОМЕР_4 .

Також, позивач звернув увагу на те, що із поданих для розмитнення документів вбачається, що ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_1 не відрізняється, що в свою чергу підтверджує, що придбавався саме транспортний засіб, який визначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року.

Згідно митної декларації № 24UA101020036786U8 від 18.10.2024 року, позивачем було заявлено митну вартість товару в сумі 47 000,00 PLN (польських злотих), що еквівалентно було сумі 488 085,60 грн. за курсом Національного банку України на день подання митної декларації.

Однак, Житомирською митницею було відмовлено у випуску товарів за вищевказаною митною декларацією, в зв`язку із чим, відповідачем було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007668 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000167/1 від 25.10.2024 року.

Як вбачається із Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007668, що за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих позивачем відповідно до Митного кодексу України, головним державним інспектором Житомирської митниці Богдан Роксаною Миколаївною, було повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: Митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст.52, 53 Митного кодексу України. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару № UA101020/2024/000167/1 від 25.10.2024 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і оформлення товару, а крім того, це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст.266, 289, 293 МКУ і ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно Рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000167/1 від 25.10.2024 року, було скориговано митну вартість поставленого товару в зв`язку із тим, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України відомості про визначення митної вартості, що надаються декларантом, повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною п`ятою ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення і відомості, зазначені в митній декларації містять розбіжності - а саме, в гр.31 митної декларації «Вантажні місця та опис товару» і в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року зазначено модель транспортного засобу - DAILY 70С18, а в інвойсі - №FV/451/2024/10 від 14.10.2024 зазначена модель транспортного засобу DAILY 70С180.

Згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант надав переклади документів українською мовою свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 6729411 від 16.10.2024 року та інвойса №FV/451/2024/10 від 14.10.2024.

Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару була проведена консультація, в ході якої Декларанту запропонована інформація щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: за МД № 24UA205150007410U0 від 01.05.2024 року «Вантажний автомобіль марки ІVЕСО, модель - 70С18, ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 3, призначений для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів), номер двигуна (маркування) - не визначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2998 см3, потужність - 132 kW, вантажопідйомність - 3300 кг, маса в разі максимального навантаження - 7200 кг, бувший у використанні, колісна формула 4х2, тип кузова - ізотермічний фургон зі встановленим холодильним обладнанням (рефрижератор), обладнаний гідробортом, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017. Не виготовлений на базі кузова легкового автомобіля, і складає 80956,29 PLN за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації № 24UA101020037619U0 від 25.10.2024 із застосуванням фінансових гарантій у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України. Сума фінансових гарантій 111450,53 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України, визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З огляду на вимоги ст. 53 МК України, до митного органу може бути поданий зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, у даному випадку таким документом є інвойс № FV/451/2024/10 від 14.10.2024 року. Згідно з цим документом чітко визначено Покупця, Продавця, предмет договору та його ціну. Інвойс № FV/451/2024/10 від 14.10.2024 року було підписано уповноваженими представниками AUTOTATO та KK PLUSKOTA TEAM Karol Pluskota.

Тобто, судом встановлено, що позивачем було подано всі необхідні документи із митною декларацією, як це прямо передбачено Законом. Також, згідно квитанції про оплату № 241015/000627838 від 15.10.2024 року вбачається, що на рахунок продавця було перераховано за транспортний засіб кошти в сумі 47 000,00 PLN (польських злотих), що в повному обсязі підтверджує митну вартість товару ввезеного та митну територію України.

Частинами першою, другою статті 54 МК України, визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України, визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу IVECO DAILY 70C180, 2017 року виробництва, ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_1 , вартістю 47 000,00 PLN (польських злотих), та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому правова позиція відповідача полягає у тому, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та за переконанням митного органу, декларантом не надано документи які підтверджують заявлену митну вартість, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації визнаній (визначеній) раніше митними органами за схожим товаром і на рівні 80956,29 PLN (польських злотих).

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку встановленням, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки відповідачеві було надано інвойс № FV/451/2024/10 від 14.10.2024 року із зазначенням ціни транспортного засобу - вартістю 47 000,00 PLN (польських злотих), що підлягав розмитненню та його ідентифікаційні ознаки, а саме: IVECO DAILY 70C180, 2017 року виробництва, ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_1 .

До того ж, на підтвердження сплати заявленої митної вартості надано квитанцію про оплату № 241015/000627838 від 15.10.2024 року, яка є належним та допустимим доказом оплати вартості товару.

Необґрунтованими є посилання відповідача в підтвердження недостовірності заявленої позивачем митної вартості товарів на результати аналізу баз даних митного органу, згідно з якими рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже завершено, є більшим.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих/подібних товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 805/2713/16-а від 19.02.2019 року та № 804/150/16 від 05.07.2022 року.

Крім того, наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року №826/997/16, від 20.02.2015 року №826/8799/16, від 17.04.2018 року №815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Частиною 1 ст. 55 МК України, визначено, що Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об`єктивних підстав витребувати додаткові документи.

Дослідивши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем у митній декларації, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Крім того, суд не приймає до уваги застереження митного органу про те, що документи, подані для митного оформлення і відомості, зазначені в митній декларації №24UA101020036786U8 містили розбіжності, а саме: в графі 31 митної декларації «Вантажні місця та опис товару» і в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року зазначено модель транспортного засобу - DAILY 70C18, а в інвойсі - №FV/451/2024/10 від 14.10.2024 зазначена модель транспортного засобу - DAILY 70C180.

Суд вказує, що вищезазначена невідповідність є виключно допущенням описки, так як в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року визначено, який саме придбавався транспортний засіб, що підтверджується ідентифікаційним номером КТЗ (VIN): НОМЕР_1 , який не відрізняється в поданих відповідачу документах, та є індивідуальним для кожного конкретного транспортного засобу.

Також суд вважає, що не заслуговує на увагу твердження Житомирської митниці стосовно того, що вірність додатково наданих документів (перекладу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 та інвойсу №FV/451/2024/10 від 14.10.2024) не відповідають законодавству, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, позивачем було долучено разом із перекладом вищевказаних документів Заяву щодо вірності перекладу інвойсу № FV/451/2024/10 від 14.10.2024 року з екземпляром перекладу та копії оригіналу, та заяву щодо вірності перекладу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року з екземпляром перекладу та копії оригіналу.

Як вбачається із вищезазначених заяв щодо вірності перекладу, що: «Компанія Глобал Лінго Груп, що надає послуги з професійного перекладу, підтверджує, що переклад вищевказаних документів був виконаний досвідченими та кваліфікованими перекладачами, а також те, що текст перекладу дійсно відображає зміст, значення та стиль оригінального тексту і, таким чином, є дійсним та вірним перекладом оригіналу документа». Також, заяви засвідчено підписом директора ТОВ «Глобал Лінго Груп» - Євгеном Годовським, та печаткою ТОВ «Глобал Лінго Груп» (код ЄДРПОУ 43705221). Таким чином, переклад свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.10.2024 року та інвойсу №FV/451/2024/10 від 14.10.2024 року зроблено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Тобто, Житомирська митниця може застосовувати кожний наступний метод лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, однак, якщо наявні обґрунтовані підстави для сумніву в правильності заявленої митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З огляду на викладене, дослідженими під час розгляду справи документами спростовується позиція митниці про те, що подані документи не місять всіх відомостей щодо ціни яка була сплачена за товар. Подані декларантом документи, в своїй сукупності підтверджують факт проведення оплати позивачем за придбаний товар на суму 47 000,00 PLN (польських злотих).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу.

За наведених вище підстав суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000167/1 від 25.10.2024 року, не відповідає вимогам пункту 2 та пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України. Подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що рішення Житомирської митниці, про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000167/1 від 25.10.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007668, то суд зазначає таке.

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Тобто, однією з підстав для відмови в прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки, судом встановлено, що на час прийняття оспорюваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України, на користь позивача належить стягнути 6056,00 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотато"(вул. Покровська, буд. 13-Б, с. Вереси, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 44977092) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, буд, 25 м. Житомир, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Житомирської митниці, про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000167/1 від 25.10.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007668.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТАТО» (код ЄДРПОУ 44977092) понесені судові витрати в сумі 6 056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

03.06.25