Рішення від 27.05.2025 по справі 640/30820/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року Справа № 640/30820/21 Провадження №ЗП/280/1022/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіБатрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

представника відповідачаСеліванової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до ОСОБА_1

про припинення права на початок виконання будівельних робіт,

ВСТАНОВИВ:

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі Департамент, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить суд припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.06.2021 №КВ 051210616764 на об`єкт «Будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі» за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:82:138:0015), замовник будівництва ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. ст. 257-262 КАС України.

11.04.2025 матеріали адміністративної справи №640/30820/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Батрак І.В.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 прийнято справу №640/30820/21 (ЗП/280/1022/25) до свого провадження, продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання в викликом сторін для розгляду адміністративної справи на 06 травня 2025 року.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві (уточненій) (вх. №22374 від 06.05.2025) вказує, що замовником будівництва, ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 18.06.2021 № КВ 051210616764 на об`єкт «Будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі» за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №8000000000:82:138:0015), чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З посиланням на приписи ч. 2 ст. 39-1 Закону та з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігання можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам, порушення відповідних норм і правил, а також враховуючи процесуальний закон, Департамент звернувся до суду з позовною заявою про припинення права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі» за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 8000000000:82:138:0015)» від 18.06.2021 № КВ 051210616764, замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Відповідач позов не визнав, на адресу суду через систему «Електронний суд» 06.05.2025 подав відзив (вх. №22374), в якому стверджує, що за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Тобто, єдиним документом, яким позивач може підтвердити встановлення факту подання недостовірних даних є відповідний акт перевірки, сформований за наслідками проведення заходу державного нагляду (контролю) у сфері містобудування. Зауважує, що акт перевірки за наслідками позапланової перевірки, проведеної позивачем на підставі Наказу №893 від 09.08.2021, взагалі не був складений. Щодо припинення права на виконання будівельних робіт, яке виникло на підставі повідомлення про початок будівельних робіт (об`єкти за класом наслідків СС1), то абз. 8-7 п. 15 Порядку № 446 (в редакції Постанови КМ № 681 від 23.06.2021) передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю: видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт; звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт. При цьому відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМ України №553 від 23.05.2011,, видання припису можливе виключно за наслідками здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю, формами якого є планові або позапланові перевірки. Постановою КМ України № 681 від 23.06.2021 порядок звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з позовом про припинення права виконання будівельних робіт, яке виникло на підставі повідомлення було додатково унормовано у спосіб, який передбачає обов`язкове передування такому зверненню вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Приймаючи до уваги, що позивачем було порушено порядок вжиття заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме не складено акт перевірки для встановлення факту подання недостовірних даних та не видано відповідний припис як обов`язкова передумова для звернення до суду з відповідним позовом, вважає, що адміністративний позов подано безпідставно. З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

08 травня 2025 року у позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №22607), у якій додатково наголошує, що замовник будівництва та/або уповноважені ним особи на час виїзду були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. При цьому, стверджує, що чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.

У свою чергу, від представника відповідача через систему «Електронний суд» 15.05.2025 надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №24217), у яких наголошує, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 прямо передбачає, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, п. 3 ст. 22 Прикінцеві положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку №553), інших форм контролю чиним законодавством не передбачено. Саме тому, на думку відповідача, позивачем і було видане Наказ №893 від 09.08.2021 на проведення позапланової перевірки та відповідне направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 09.08.2021. Щодо відсутності суб`єкта містобудування під час проведення перевірки, то державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися без присутності суб`єктів містобудування або їхніх представників, лише у випадку, якщо останні були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, але не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки. Підкреслює, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. Тому, посилання позивача, що він в межах своїх повноважень самостійно встановив факт здійснення самочинного будівництва відповідачем всупереч чітко регламентованому порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у формі позапланової перевірки, а саме: без складання акту, видання припису, повідомлення відповідача є необґрунтованим та грубо порушують права та охоронювані законом інтереси суб`єкту містобудування.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте 19.05.2025 звернувся до суду із клопотаннями про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлені наступні обставини.

Керуючись Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, Департамент зареєстрував замовникові будівництва, ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта «Будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі» за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 8000000000:82:138:0015) від 18.06.2021 № КВ 051210616764. Замовником будівництва, ОСОБА_2 , у повідомленні про початок виконання будівельних робіт наведені наступні дані, зокрема: будівельний паспорт від 20.04.2021 № 8976/0/7-10-21 виданий Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до наказу Департаменту від 09.08.2021 №893 вирішено доручити Управлінню контролю за будівництвом здійснити проведення позапланової перевірки: ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті «Будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі» за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:82:138:0015).

На підставі направлення від 09.08.2021 №б/н фахівцями Департаменту 09.08.2021 здійснено виїзд на місце з метою проведення перевірки та виявлено, що за цією адресою розпочато виконання будівельних робіт, а саме: влаштовано бетонну підготовку з виїмкою ґрунту для її виконання. Замовник будівництва та/або уповноважені ним особи на час виїзду були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Листом від 10.08.2021 № 073-6930 ОСОБА_1 запрошено прибути до Департаменту з документами, необхідними для проведення позапланової перевірки.

Як стверджує позивач, у визначений час прибула особа відносно цього об`єкта будівництва. Документів, які посвідчують особу та які підтверджують повноваження на вчинення дій від імені замовника будівництва, ОСОБА_1 не надала, від надання копій цих документів відмовилася. Водночас надали:

копію договору продажу земельної ділянки від 12.08.2020;

копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.08.2020 № 219963803; копію паспортних даних ОСОБА_1 ;

копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ;

копію будівельного паспорту виданого Департаментом містобудування та архітектури від 20.04.2021 № 8976/0/7-10-21.

На лист Департаменту від 20.08.2021 № 073-7354 Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 30.08.2021 № 066-2748 повідомив, що зазначена вище земельна ділянка розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва (наказ Міністерства культури та інформаційної політики України «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів міста Києва» від 02.08.2021 № 599); в зоні регулювання забудови третьої категорії (розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії культури в м. Києві»); в зоні регулювання забудови пам`ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10, в редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.201 1 № 453/0/16-11, охоронний № 560-Кв), яка визначена науково-проєктною документацією «Межі і режими використання зон охорони пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро» та затверджена наказом Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 86; в зоні регулювання забудови пам`ятки садово-паркової архітектури та унікальних зелених масивів на території міста Києва місцевого значення Центральний ботанічний сад Академії наук УРСР, м. Київ, вул. Тимірязєва, 1 Печерський район (рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 11.02.1969 № 206); заповідних лісопарків- пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення Центральний республіканський ботанічний сад АН УССР, м. Київ, Печерський район (рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.03.1972 № 363), яка визначена науково-проєктною документацією з визначення меж і режимів використання зон охорони пам`ятки садово-паркової архітектури та унікальних зелених масивів на території міста Києва місцевого значення Центральний ботанічний сад Академії наук УРСР, (м. Київ, вул. Тимірязєва, 1 Печерський район), заповідних лісопарків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення Центральний республіканський ботанічний сад АН УССР (м. Київ, Печерський район) та затверджена наказом Департаменту від 30.11.2020 № 75. Станом на 01.08.2021 за вказаною вище адресою будівель та споруд, що перебувають на обліку як пам`ятки або об`єкти культурної спадщини не зафіксовано.

Також, на лист Департаменту від 20.08.2021 № 073-7356 Державна авіаційна служба України листом від 07.09.2021 № 1.2.19-5855-21 повідомила, що заявка щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, згідно з Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 № 721, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2147/22459, за адресою: пров. Вільшанський, 20 у Печерському районі до Державіаслужби не надходила та відповідно висновок не надавався.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі Закон №3038-VI).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин 1, 2 статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно частини 5 статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;

4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно частини 1 статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

У відповідності до положень частини 1 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Зазначені у частині 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (частина 2 статті 34 Закону №3038-VI).

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 36 Закону №3038-VI).

Частиною 7 статті 36 Закону У№3038-VI визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення (ч.8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону №3038-VI у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Отже, виключною підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факту здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження.

При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із вказаних умов, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 по справі № 160/20027/21.

У свою чергу, згідно з пунктом 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:

видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;

звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю:

у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;

у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону №3038-VIдержавний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Частиною 2 вказаної статті Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулює Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553).

Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Аналізуючи наведені обставини справи, суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів проведення станом на дату звернення до суду з позовом щодо об`єкту «Будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі» за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:82:138:0015), замовник будівництва ОСОБА_1 , планової чи позапланової перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.11.2022 у справі №420/4209/19 та від 23.02.2023 у справі №420/6488/18.

Водночас, позивач зазначає, що оскільки під час виїзду на об`єкт будівництва посадова особа Департаменту зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для пред`явлення позапланової перевірки, а відповідальні особи відповідача на об`єкті перевірки були відсутні, на лист Департаменту не з`явилися, відповідно правові підстави для складення акту про недопущення посадових осіб Департаменту на об`єкт будівництва та видача відповідного припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою допустити посадову особу для проведення перевірки були відсутні.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Пунктами 13-14 Порядку №533 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, зокрема, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до абзацу 8 пункту 12 Порядку №553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

У постанові від 04.02.2021 у справі №815/2255/17 Верховний Суд виснував, що акт про недопущення посадових осіб відповідача повинен складатися одразу при встановленні обставин зафіксованих за його змістом.

Законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, у загальному визначає критерії та умови, за наявності яких можна констатувати факт недопуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки.

Суд зауважує, що недопуск посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки.

Водночас, судом встановлено, що контролюючим органом не надано доказів, які б підтверджували факт знаходження перевіряючих на місці проведення позапланової перевірки у заплановану дату, обмеження доступу до об`єкта будівництва та відсутність відповідальних осіб відповідача, оскільки за цим фактом жодний акт про недопуск до перевірки не складався.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем було порушено процедуру проведення відповідної перевірки, а також про відсутність її наслідків станом на дату звернення позивача до суду, зокрема припису про усунення порушень, наявність якого є обов`язковою передумовою для звернення до суду контролюючого органу у зв`язку з його невиконанням, а відтак позовні вимоги не є такими, що підлягають задоволенню.

У постанові від 13.04.2022 при розгляді справи № 814/750/17, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, Верховний Суд зазначив, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Подібні висновки також застосовані в постановах Верховного Суду від 27.04.2021 по справі № 640/5473/20, від 15.06.2022 по справі № 826/15946/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частини 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 40224921) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про припинення права на початок виконання будівельних робіт відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 02.06.2025.

Суддя І.В. Батрак