Рішення від 02.06.2025 по справі 640/27666/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 червня 2025 року Справа № 640/27666/20 ЗП/280/655/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго" (ідентифікаційний код 40538421, місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5)

до Північного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код 40479560, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 18)

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Комісар С.П. звернувся до суду в інтересах Комунальне підприємство виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго" з позовом про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівель відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID ДК 021:2015:71510000-6 Послуги у сфері інженерно-геологічних вишукувань (Послуги з виконання топографо-геодезичної зйомки розробленням проектної документації, необхідної для формування ділянок та їх реєстрації в Державному земельному кадастрі), оголошення №UA-2020-08-14-002516-с.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

21.03.2025 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Конишевій О.В.

Ухвалою суду від 26.03.2025 прийнято до провадження справу № 640/27666/20 (провадження ЗП/280/655/25), призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Враховуючи, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відпустці з 26.05.2025 по 01.06.2025, справа розглядається першого робочого дня.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 30.09.2020 № 56 «Про початок моніторингу закупівель» здійснено моніторинг процедури закупівлі Послуги з виконання топографо-геодезичної зйомки з подальшим розробленням проектної документації, необхідної для формування земельних ділянок та їх реєстрації в Державному земельному кадастрі (ДК 021:2015: 71510000-6 Послуги у сфері інженерно-геологічних вишукувань), очікувана вартість 3 800 000,00 грн. Інформація про оприлюднення. : UА -2020-08-14-0025 16-с, 14 серпня 2020 року.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, повноти відображення інформації в річному плані та оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», із змінами (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2020 рік комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - замовник), оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, тендерні пропозиції TOB «ЮНЕКС КОНСАЛТИНГ» та TOB «ГЕО-МАКС», протоколи засідання тендерного комітету від 08 вересня 2020 року №1539 та №1540, повідомлення про намір укласти договір від 09 вересня 2020 року, договір від 28 вересня 2020 року №1 143/ДОД-20 та пояснення від 07 та 12 жовтня 2020 року, отримані від замовника через електронну систему закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі установлено, що на порушення вимог пунктів 8 та 9 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів (UА -2020-08-14-0025 16-с) не містить інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, а також інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Проте, замовник не оприлюднив протягом трьох робочих днів з дня укладення договору (28 вересня 2020 року) додаток «Банківська гарантія», який відповідно до пп.1З.1.4 п.13 договору від 28 вересня 2020 року №1143/ДОД-20 є його невід`ємною частиною, чим порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону.

Також, за результатами проведеного моніторингу встановлено, що замовником не дотримано частини четвертої Розділу X. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, а саме: протоколи засідань тендерного комітету від 08 вересня 2020 року №1539 та №1540 не містять підписів усіх членів тендерного комітету присутніх на їх засіданнях або обґрунтованої відмови від підпису або інформації про їх відсутність на засіданні.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язує вжити заходів щодо недопущення таких порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку або аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - «Закон № 2939-ХІІ»), головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Основні завдання, повноваження і права Північного офісу Держаудитслужби визначено нормами Закону № 2939-ХІІ, ст. 113 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.02.2016 № 43, та Положенням про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-УІІІ (далі - Закон № 922-УІІІ).

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-УІІІ визначено, що моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано статтею 8 Закону № 922-УІІІ, якою передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальними органами.

Північний офіс Держаудитслужби, відповідно до п. 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України, яка, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

З огляду на викладене, Північний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом № 922-УІІІ.

Щодо порушення пунктів 8 та 9 ч. 2 ст. 21 Закону №922-VIII.

Відповідно до пунктів 8,9 ч.2 ст. 21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).

У висновку зазначено, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Суд звертає увагу, що п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону № 922-VIII, який містить вимогу щодо необхідності наведення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації, зокрема, щодо мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, набув чинності з 19 квітня 2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року №114-IX (далі Закон № 114-IX).

Пунктом 1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №114-IX визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування.

Згідно з п. 8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.

Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі набув чинності 17 липня 2020 року, проте він не містить жодного припису щодо порядку надання інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Крім того, на момент здійснення публікації оголошення діяв наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», яким не передбачалось зазначення в оголошенні інформації про мову та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Позивач зазначає, що при створенні оголошення про публічні закупівлі поле для внесення інформації про мову технічно не було передбачене використовуваним замовником електронним майданчиком, що свідчить про об`єктивну неможливість внесення такої інформації в оголошення.

Суд зазначає, що статтею 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель.

У Тендерній документації викладена інформація, яка оприлюднена разом з оголошенням в системі Рго2огго, зазначено інформація про мову, якою повинні бути складені тендерні пропозиції.

У пункті 7 Тендерної документації зазначено, що під час проведення процедури закупівель усі документи викладаються українською мовою.

Відповідно, замовником була надана інформація, щодо мови, якою повинні готуватись тендерні пропозиції. Учасники під час підготовлення тендерної пропозиції цілком були обізнані, про те якою мовою викладати документи. Тому, під час оголошення процедури закупівлі не було вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутність в оголошенні інформації про мову, якою повинні готуватись тендерні пропозиції не вплинули на подання тендерних пропозицій та результат аукціону.

Враховуючи, що у пункті 7 розділу «Загальні положення» тендерної документації позивачем розміщено інформацію про мову, якою повинно бути складено тендерні пропозиції, а у п. 2 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» - умови забезпечення тендерної пропозиції, що насамперед, свідчить про дотримання позивачем, передбаченого ст. 5 Закону № 922-VIII принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівлі.

Отже, позивачем не допущено порушення пунктів 8,9 ч.2 ст. 21 Закону №922-VIII.

Щодо порушення, замовник не оприлюднив протягом трьох робочих днів з дня укладення договору (28 вересня 2020 року) додаток «Банківська гарантія», який відповідно до пп. 13.1.4 п. 13 Договору від 28 вересня 2020 року № П43/ДОД-20 є його невід`ємною частиною, чим порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону.

Судом встановлено, що Замовник у встановлені пунктом 10 частини першої статті 10 Закону строки оприлюднив на вебпорталі Уповноваженого органу Договір про закупівлю робіт від 28.09.2020 № 1143/ДОД-20 з Додатком 1 «Завдання на виконання робіт», Додатком 2 «Кошторис», Додатком 3 «Календарний план». Додаток 4 «Банківська гарантія» - це окремий правочин, що сканувався окремим файлом, а при завантаженні двох файлів до електронної системи закупівель випадково доєднався лише один.

На запит Державної аудиторської служби України Замовник оприлюднив на вебпорталі Уповноваженого органу 07.10.2020 пояснення № 28АУ/05/2у/3/3769, де зазначив: «Технічна помилка під час сканування та оприлюднення. Банківська гарантія додається.».

Також варто зазначити, що після оприлюднення договору процедура набуває стадії «Завершена», тому виправити технічну помилку, а саме доєднати до договору додаток 4 «Банківська гарантія» немає технічної можливості (Print Screen з електронного торговельного майданчика SmartTender; Інструкція по роботі SmartTender додаються).

Нині у Замовника наявна можливість внесення змін до договору про закупівлю, проте немає правових підстав для внесення змін до договору, що передбачені частиною п`ятою статті 41 цього Закону.

Суд зазначає, що відповідно до вимог Цивільного кодексу України гарантія є окремим видом правочину, який направлений на забезпечення виконання основного зобов`язання. Основним зобов`язанням за процедурою закупівель № UA-2020-08-14-002516-е виступає Договір про закупівлю робіт від 28.09.2020 № 1143/ДОД-20, який є результатом проведеної закупівлі.

Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України визначено зобов`язання гаранта (банка) перед кредитором (замовником) це залежить від основного зобов 'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Отже договір про закупівлю та додатки «Завдання на виконання робіт», «Кошторис», «Календарний план» становлять єдині вимоги для виконання робіт за предметом договору. Водночас «Банківська гарантія» є окремим видом правочину, яка жодним чином не впливає на дійсність основного Договору від 28.09.2020 № 1143/ДОД-20, його умов та жодним чином не впливає на предмет договору.

Враховуючи викладені обставини, технічна помилка щодо не оприлюднення Банківської гарантії не порушує принципів здійснення публічних закупівель, не мала на меті приховати жодні умови договору про закупівлю та не призводить до недійсності договору.

Щодо порушення частини четвертої Розділу X. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, а саме: протоколи засідань тендерного комітету від 08 вересня 2020 року №1539 та №1540 не містять підписів усіх членів тендерного комітету присутніх на їх засіданнях або обґрунтованої відмови від підпису або інформації про їх відсутність на засіданні.

Частина четверта Розділу X. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлю: «Процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.».

Оригінали протокольних рішень тендерного комітету Замовника, у т. ч. від 08 вересня 2020 року № 1539 та № 1540, оформлені відповідно до вимог абз. 13 частини 3 Розділу X. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону і містять підписи всіх членів тендерного комітету, присутніх на їх засіданнях, інформації про їх відсутність на засіданні, обґрунтованої відмови від підпису не містять, тому що не було факту відмови від підпису.

З приводу формату оприлюднення протокольних рішень на веб порталі Уповноваженого органу, суд зазначає, що Замовник оприлюднив на веб порталі Уповноваженого органу 07.10.2020 пояснення № 28АУ/05/2у/3/3769, у яких зазначив: «Частиною першою статті 10 Закону передбачено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, у тому числі 7) протокол розгляду тендерних пропозицій.

Водночас Законом та іншими нормативно-правовими актами, що розроблені на його виконання, не встановлено формат оприлюднення документу (doc, docx, ppt, pptx, pdf, jpeg, тощо). Секретар тендерного комітету під час оприлюднення текстового файлу накладає електронний цифровий підпис і в такий спосіб засвідчує, що текстовий формат документа повністю відповідає оригіналу».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не порушено вимоги Закону під час складання та оприлюднення документації (протокольних рішень тендерного комітету).

Крім того, суд зазначає, що вимоги контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинні бути сформовані внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

При цьому, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Визначення відповідачем зобов`язання «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому» не відповідає вимогам закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, оскільки зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про, як встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в даному випадку відповідачем зроблено не було.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання Замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення Замовником чинного законодавства.

Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 в справі № 160/9513/18, від 05.03.2020 в справі № 640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 в справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справа № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 21.10.2021 у справі № 640/17797/20 від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19, від 04.05.2023 по справі № 160/5890/22.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, встановлення відповідачем в оскаржуваному висновку обов`язку позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії.

Так, зазначаючи в оскаржуваному висновку про необхідність «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Суд вважає, що в оскаржуваному висновку чітко не визначено позивачу конкретний захід, який має бути направлений на недопущення встановленого порушення у подальшому.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо протиправності оскаржуваного висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-08-14-002516-с.

Відповідно до частини першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями139,241,243-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго" (ідентифікаційний код 40538421, місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5) до Північного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код 40479560, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 18) -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-08-14-002516-с.

Стягнути на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго" (ідентифікаційний код 40538421, місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код 40479560, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 18).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 02.06.2025.

Суддя О.В. Конишева