Рішення від 02.06.2025 по справі 300/162/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2025 р. справа № 300/162/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді О.Л. Тимощука, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними і скасування рішення та мобілізаційного розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Геря Олег Юрійович (надалі, також представник позивача, адвокат Геря О.Ю.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", оформленого довідкою військово-лікарської комісії №168/5/3206 від 17.10.2024, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- визнати протиправним та скасувати мобілізаційне розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що 17.10.2024 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було затримано і примусово доставлено до постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією (надалі, також ВЛК), хоча, як стверджує представник позивача, документи які підтверджували право на відстрочку від мобілізації позивач надав.

Як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 01.09.2024 був зарахований до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, є студентом денної (стаціонарної) форми здобуття освіти і станом на 17.10.2024 мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (надалі, також Закон №3543-XII).

Також, адвокат Геря О.Ю. стверджує, що позивач наполягав на тому, що він як особа, яка має право на відстрочку взагалі не повинен проходити ВЛК, а навіть якщо і проходить ВЛК, то необхідно щоб медичний огляд проводила ВЛК за місцем де останній перебуває на військовому обліку, тобто ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 . Однак, незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 було доставлено до постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_6 , де останнього змусили пройти медогляд, в результаті чого зроблений висновок ВЛК, оформлений довідкою від 17.10.2024 №168/5/3206, згідно з якою позивач визнаний придатним до військової служби. Надалі, як стверджує адвокат Геря О.Ю., ІНФОРМАЦІЯ_4 затвердив щодо ОСОБА_1 мобілізаційне розпорядження.

За доводами представника позивача, медичний огляд щодо позивача проведено приблизно за одну годину, будь-які скарги та зауваження останнього не бралися до уваги, не було проведено обов`язкові, згідно з чинним законодавством, аналізи, у довідці ВЛК реальні хвороби та медичний стан ОСОБА_1 не відображені. Представник позивача переконаний, що дії лікарів ВЛК під час проведення медичного огляду позивача були упередженими та необ`єктивними. Як наслідок, адвокат Сафончика Ю.В. вважає, що висновок ВЛК про проведення медичного огляду оформлений довідкою щодо ОСОБА_1 складений з порушенням абзаців 9-11 пункту 2.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (надалі, також Положення №402).

Вважаючи протиправними рішення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", оформленого довідкою військово-лікарської комісії №168/5/3206 від 17.10.2024 та розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого відносно ОСОБА_1 , позивач, через уповноваженого представника, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Одночасно, представник позивача у позовній заяві клопотав суд витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_6 висновок ВЛК оформлений довідкою №168/5/3206 від 17.10.2024 (додаток 4 до Положення №402), що складена і затверджена відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та мобілізаційне розпорядження відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення виявлених суддею недоліків шляхом подання позовної заяви в новій редакції з уточненням відповідача (відповідачів) у відповідності до змісту позовних вимог, заявлених до відповідача (відповідачів), чи позовних вимог заявлених окремо до кожного з них (а.с.20-21).

На виконання вимог цієї ухвали представник позивача подав позовну заяву у новій редакції, в якій визначив відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" (надалі, також відповідач 2, позаштатна постійно діюча ВЛК №2). Зміст позовних вимог залишився аналогічним змісту позовних вимог, які заявлені у первинній позовній заяві (а.с.23-29).

Водночас, у позовній заяві в новій редакції представник позивача клопотав суд витребувати з позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" копію висновку ВЛК оформлений довідкою №168/5/3206 від 17.10.2024 (додаток 4 до Положення №402), відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_9 мобілізаційне розпорядження, що затверджене відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 24.01.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України) (а.с.32-35).

Пунктом 5 резолютивної частини коментованої ухвали клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

Витребувано у позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_6 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" копію висновку ВЛК, що оформлений довідкою №168/5/3206 від 17.10.2024, а також вичерпний обсяг доказів, що слугували підставою для прийняття такої довідки.

Витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_6 мобілізаційне розпорядження стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також вичерпний обсяг доказів, що слугували підставою для прийняття такого розпорядження.

Від представника ІНФОРМАЦІЯ_6 11.02.2025 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла заява про заміну неналежного відповідача в цій справі, в якій останній просив замінити ІНФОРМАЦІЯ_8 на належного відповідача у справі ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.42-46).

Подана заява обґрунтована тим, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації 18.10.2024 саме ІНФОРМАЦІЯ_10 , а тому позивачем подано позов не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської області" 19.02.2025 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подало додаткові пояснення у справі, у яких зазначило, що робота ІНФОРМАЦІЯ_6 не належить до компетенції КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської області" та рекомендувало звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо витребуваних документів (а.с.52-54).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 заяву представника відповідача від 11.02.2025 про заміну неналежного відповідача в цій адміністративній справі задоволено частково. Залучено ІНФОРМАЦІЯ_10 в якості другого відповідача. Розгляд справи розпочато з початку (а.с.55-57).

Пунктом 7 резолютивної частини коментованої ухвали судом витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_6 копію висновку ВЛК, що оформлений довідкою №168/5/3206 від 17.10.2024, а також вичерпний обсяг доказів, що слугували підставою для прийняття такої довідки.

Також, пунктом 7.1 резолютивної частини зазначеної ухвали витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 мобілізаційне розпорядження стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та вичерпний обсяг доказів, що слугували підставою для прийняття такого розпорядження.

На виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 11.03.2025 подав до суду копію довідки ВЛК від 17.10.2024 №168/5/3206. Одночасно, відповідач 1 повідомив, що іншими витребуваними доказами не володіє та не може володіти, у зв`язку з чим останнім було направлено лист до позаштатної постійно діючої ВЛК №2, однак відповідь на зазначений лист не надходила. ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що після надходження витребувані документи будуть надані до суду (а.с.64-69).

Суд зазначає, що жоден із відповідачів правом на подання відзиву на позов не скористався.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши позиції представників сторін, дослідивши в сукупності позовну заяву та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

Згідно з відомостями Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 /20 від 22.07.2020 солдат ОСОБА_1 1998 року народження з 03.09.2024 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 . Інформація про зняття з обліку відсутня (а.с.11-12).

Як свідчить витяг із наказу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини від 15.08.2024 №1941д/ф ОСОБА_1 з 01.09.2024 зарахований студентом 1 курсу ОС "Бакалавр" денної форми здобуття освіти за спеціальністю "061 Журналістика" (а.с.19).

За змістом довідки військово-лікарської комісії №168/5/3206 від 17.10.2024, солдату запасу ОСОБА_1 1998 року народження 17.10.2024 проведено медичний огляд позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією №2 при ІНФОРМАЦІЯ_12 на базі КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" та встановлено, що останній та підставі статей "-" графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТВД придатний до військової служби, діагноз здоровий (а.с.69).

Представник позивача у позовній заяві, на підставі висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 затвердив мобілізаційне розпорядження щодо позивача (а.с.4).

Вважаючи протиправними рішення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", оформленого довідкою військово-лікарської комісії №168/5/3206 від 17.10.2024 та розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого відносно ОСОБА_1 позивач звернувся до суд за захистом свого порушеного права.

Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_13 18.10.2024 (зворотній бік а.с.42).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Також статтею 65 Основного Закону передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII).

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частинами 2, 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

За змістом частини 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з абзацом 2 пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

За змістом пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК зокрема, з метою визначення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Приписами пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, зокрема, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Згідно із підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК регіону має право, серед іншого, перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402).

Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до підпунктів 2.5.2, 2.5.3 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей. До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).

За змістом підпункту 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

За запитом голови ВЛК (ЛЛК), до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається (підпункт 2.5.5 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до підпункту 2.5.6 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів.

Під час дії особливого періоду, за потреби створення додаткових позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК), зазначений перелік разом зі списком голів та заступників голів ВЛК (ЛЛК) невідкладно подається на затвердження голові ЦВЛК начальниками штатних ВЛК регіонів.

Підпунктом 2.5.7 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що на підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров`я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

Відповідно до підпункту 2.5.11 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

За приписами підпункту 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК. Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підвищення кваліфікації) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров`я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_16 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону. Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров`я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

Відповідно до підпунктів 2.8.4, 2.8.6 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №402 на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 днів.

За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Абзацом 4 пунктом 3.2 глави 3 розділу II Положення №402 визначено, що під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

За приписами пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями. Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних. Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації. Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

Згідно із пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках. Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Пунктом 3.11 глави 3 розділу II Положення №402 визначено, що у разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров`я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров`я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Отже, із наведених вище по тексту судового рішення норм Положення №402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 та за наслідками такого огляду приймають постанови ВЛК.

Пунктом 20.1 глави 20 розділу II Положення №402 визначено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Відповідно до пункту 20.2 глави 20 розділу II Положення №402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Згідно з пунктом 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту:

а) "Придатний", зокрема, до військової служби; до військової служби за контрактом; до служби у військовому резерві;

б) "Непридатний", серед іншого, до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби за контрактом; до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час); до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів).

Постанова "Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців" приймається на воєнний час на підставі статей 2б, 7, 11, 12г, 13г, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 76б, 77б, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.

в) "Потребує", зокрема: звільнення від виконання службових обов`язків на ___ календарних днів; відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на ____ календарних днів.

г) "Тимчасово непридатний" серед іншого: до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов`язаних, резервістів, яких призивають на збори); до військової служби; служби у військовому резерві.

ґ) У зв`язку з нетранспортабельністю переїзд до (вказати місцевість)

---

протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби)).

д) Протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає.

е) "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ "____" вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний.

Таким чином, законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовозобов`язаних, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань.

Так, солдату запасу ОСОБА_1 17.10.2024 було проведено медичний огляд позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією №2 при ІНФОРМАЦІЯ_12 на базі КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", в результаті чого складено довідку військово-лікарської комісії №168/5/3206 від 17.10.2024, згідно з якою останній на підставі статей "-" графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТВД придатний до військової служби, діагноз здоровий (а.с.69).

Суд зазначає, що коментована довідка військово-лікарської комісії №168/5/3206 від 17.10.2024 (а.с.69) виготовлена відповідно до Порядку №402, за формою встановленою додатком 4 до Порядку №402.

Позивач 17.10.2024 ознайомлений під особистий підпис з коментованою постановою ВЛК (довідкою №168/5/3206 від 17.10.2024) (а.с.69).

При цьому, позивач вважає, що у довідці ВЛК реальні хвороби та медичний стан останнього не відображені, з приводу чого суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 та підтримана в подальшому у постанові Верховного Суду від 12.02.2021 у справі №820/5570/16, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб.

З урахуванням обставин щодо обґрунтування протиправності висновків ВЛК про придатність позивача до військової служби у зв`язку з наявністю у нього хвороб, які виключають придатність до військової служби, суд зазначає, що перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності військовослужбовців (перевірка) може бути здійснена вищими штатними ВЛК (ВЛК регіону, ЦВЛК).

Позивач не надав доказів, що позаштатна постійно діючої військово-лікарська комісія №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради" при прийнятті спірного рішення відмовила у прийнятті до розгляду від нього будь-які медичні документи, які є в наявності та містять інформацію про певні захворювання позивача.

Як наслідок, суд вважає, що доводи позивача відносно неправильної оцінки відповідачем стану його здоров`я на предмет придатності позивача до військової служби є такими, що не стосуються процедури прийняття спірного рішення суб`єкта владних повноважень.

На переконання суду, оцінка стану здоров`я позивача, віднесення захворювання до конкретних статей Розкладу хвороб, визначення придатності (непридатності) до військової служби, потреби у лікуванні є медичною складовою спірного рішення та не входить до компетенції суду.

Отже, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна довідка №168/5/3206 від 17.10.2024 є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені чинним законодавством.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №2 при ІНФОРМАЦІЯ_2 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", оформленого довідкою військово-лікарської комісії №168/5/3206 від 17.10.2024, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), затвердженого відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд керується наступним.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015№389-VІІІ (надалі, також Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (надалі, також Закон №1932-XII).

Також, статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Відповідно до вимог статей 20, 22 Закону №2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (надалі, також Закон №3543-XII), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Абзацом 4 статті 1 Закону №3543-XII передбачено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №3543-XII зміст мобілізаційної підготовки становить, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

Частиною 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ встановлено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Згідно з пунктами 1 та 2 частиною 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту)

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (надалі, також Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до приписів пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Із аналізу наведеного слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За приписами пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 (надалі, також Порядок №560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов`язок і військову службу" та цим Порядком.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

За доводами представника позивача, викладеними у позовній заяві, ОСОБА_1 01.09.2024 був зарахований до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, є студентом денної (стаціонарної) форми здобуття освіти і станом на 17.10.2024 мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ, стосовно чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як свідчить витяг із наказу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини від 15.08.2024 №1941д/ф ОСОБА_1 з 01.09.2024 зарахований студентом 1 курсу ОС "Бакалавр" денної форми здобуття освіти за спеціальністю "061 Журналістика" (а.с.19), однак, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За змістом пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з абзацом 1 пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

За правилами пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

В разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У випадку відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Абзацом 1 пункту 62 Порядку №560 встановлено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

За змістом пункту 63 Порядку №560 військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Суд зазначає, що статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачено перелік підстав для отримання відстрочки, а надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення регламентовано Порядком №560.

Суд наголошує, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №280/6033/22.

Однак, суд констатує, що позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про подання останнім до ТЦК та СП заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, за формою, визначеною у додатку 4 Порядку №560, до якої долучено документи, що підтверджують право на відстрочку.

Також, матеріали справи окрім викладених в позові пояснень, не містять належних та допустимих доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур, позивач надавав ІНФОРМАЦІЯ_6 чи ІНФОРМАЦІЯ_18 будь-які документи для підтвердження наявності у нього статусу здобувача вищої освіти за денною формою навчання.

Отже, з наданих учасниками справи та витребуваних судом доказів, з огляду на відсутність в матеріалах справи відомостей про те, що позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_14 з відповідною заявою для оформлення відстрочки від призову/повідомляв ТЦК та СП про обставини, які надають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, дозволяють дійти висновку, що ОСОБА_1 можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб до моменту набуття ним статусу військовослужбовця не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що мобілізаційне розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_19 в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 прийнято правомірно та підстави для його скасування відсутні.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спірних правовідносин не змінюють.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновок суду про необґрунтованість позову, в силу вимог статті 139 КАС України витрати позивача, пов`язані з розглядом даної справи, розподілу не підлягають.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ;

відповідач 2: позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія №2 при ІНФОРМАЦІЯ_12 на базі Комунального некомерційного закладу "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", адреса: вул. Федьковича, буд. 91, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 01993150;

відповідач 3: ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення не набрало законної сили.

Суддя

---

Тимощук О.Л.

/підпис/

« 02» червня 2025 року

М.П.