Рішення від 29.01.2025 по справі 320/9296/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року справа №320/9296/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 15.05.2020 №Ю-1451-17

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що, сформувавши вимогу про сплату боргу відповідач дійшов безпідставних висновків про наявність у товариства недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки, ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2015 у справі про банкрутство позивача №Б8/022-12 була затверджена мирова угода та встановлено, що суму вимог управління Пенсійного фонду у м. Ірпені Київської області у розмірі 510 442,80 грн. віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів. Розстрочка платежу становить дев`ять місяців з моменту затвердження мирової угоди, платежі здійснюються починаючи з четвертого місяця з моменту затвердження морової угоди, сплата відбувається рівними частинами у сумі 85073,80 грн. щомісячно. Повноваження щодо адміністрування Єдиного соціального внеску передано до органів фіскальної служби, тому частину зобов`язань позивач повинен був сплачувати до Ірпінської ОДПІ у розмірі 211652,85 грн., а решту у розмірі 298 789,95 грн. до Пенсійного фонду. Позивачем погашено вказану заборгованість перед Ірпінською ОДПІ, однак облікова картка платника містила залишок недоїмки станом на 31.12.2012 у сумі 277454,87 грн. та пені 1764,4 грн. Тобто, фактично сума недоїмки та пені містить в собі суму, яку включено до реєстру вимог кредиторів, а отже на зазначені суми розповсюджується дія мораторію відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Позивач вважає, що порядок погашення заборгованості, визнаної та внесеної до реєстру вимог кредиторів у рамках провадження у справі про банкрутство, у тому числі, підстави та види юридичної відповідальності за несвоєчасне погашення такої заборгованості, регулюється виключно положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Платежі за поточними зобов`язаннями позивача враховувалися в рахунок погашення боргу (недоїмки) за попередні періоди, в тому числі зараховувалися в рахунок погашення заборгованості за зобов`язання, які були включені за затвердженою ухвалою суду реєстру вимог кредиторів. Відтак, нарахування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" боргу (недоїмки) не ґрунтується на вимогах закону.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, встановлено десятиденний строк для усунення недоліків. В подальшому позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі без проведення судового засідання.

Відповідач, не погодившись з заявленими до нього вимогами, надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваної вимоги діяв в рамках закону, згідно ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Згідно даних ІС Податковий блок, заборгованість по єдиному внеску станом на 30.04.2020 становить 336155,61 грн. З огляду на положення Закону № 2464 відповідачем було сформовано та направлено позивачеві вимогу про сплату боргу від 15.05.2020 № Ю-1451-17. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

ПАТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» зареєстровано як юридична особа 22.02.1994, що свідчить Витяг з ЄДР 04.03.2020 № Ю-1451-17.

Видами діяльності ПАТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» за КВЕД 2010 є: 08.11. Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (основний); 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар`єрів; 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ПАТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» з 26.06.1995 перебуває на обліку в Ірпінській ОДПІ Головного управління ДПС у Київській області як платник єдиного внеску № 10-30-04-0407.

Вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2020 № Ю-1451-17 ГУ ДПС у Київській області повідомило ПАТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі», що станом на 30.04.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 336155,61 грн.

Зазначену вимогу про сплату боргу було направлено позивачеві засобами поштового зв`язку та отримано позивачем 29.05.2020.

Не погоджуючись із даною вимогою про сплату боргу, позивачем подано до ДПС України скаргу про її скасування.

Рішенням ДПС України від 07.07.2020 № 21196/6/99-00-06-03-01-06 вимогу про сплату боргу від 15.05.2020 № Ю-1451-17 ГУ ДПС у Київській області залишено без змін, а скарга ПАТ «Гірничовидобудівний і каменеобробний комбінат «Біличі» без задоволення.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

Визначаючись чи було дотримано контролюючим органом вимоги законодавства при визначені розміру боргу (недоїмки) за несвоєчасну сплату ЄСВ, суд виходив з наступного: правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

У статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

За правилами частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Частиною 12 цієї ж статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою, - (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини 11статті 25 Закону № 2464-VI, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином умовою, з якою законодавець пов`язує можливість застосування визначених у статті 25 Закону № 2464-VI заходів примусу та стягнення, є наявність у платника ЄСВ недоїмки.

Суд зазначає, що обставини даної адміністративної справи вже були неодноразово встановленні рішеннями Київського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили.

Так, рішеннями Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 в адміністративній справі №810/4625/18, від 21.11.2018 в адміністративній справі №810/5181/18, від 18.05.202 в адміністративній справі №810/2150/19 за позовами ПАТ "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, адміністративні позови були задоволені та визнані протиправними та скасовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Київській області №Ю-1451-17 від 12.06.2018, 09.07.2018, 04.02.2019.

У судових рішеннях, судами було встановлено, що у 2012 році управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області звернулось до Господарського суду Київської області з заявою про банкрутство ЗАТ (ПАТ) "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі". Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2012 порушено провадження у справі №Б8/022-12 про банкрутство ЗАТ "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2015 визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області у розмірі 510442,80 грн., у вигляді штрафних санкцій і пені у сумі 510442,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2015 у справі №Б8/022-12 затверджено мирову угоду, укладену 29.10.2015 між боржником ПАТ "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" та кредиторами боржника.

Відповідно до пункту 2.1 мирової угоди, дана мирова угода укладена щодо вимог, включених до реєстру вимог кредиторів та не задоволених при виконанні плану санації боржника, а саме третьої, четвертої та шостої черги у загальній сумі 10 405 657,69 грн., у тому числі 510442,80 грн. вимоги УПФУ у м. Ірпені Київської області, що належать до шостої черги.

Пунктом 3 мирової угоди передбачено, що виконання зобов`язань боржника, включених до реєстру вимог кредиторів та не задоволених при виконанні плану санації, здійснюється за рахунок коштів, отриманих від третьої особи у сумі 3 888 128,86 грн. на умовах відстрочки та розстрочки, а також обміну вимог кредиторів у сумі 6 021 094,53 грн. на активи боржника.

Умовами мирової угоди передбачено відстрочку на дев`ять місяців сплату управлінню Пенсійного фонду у м. Ірпені Київської області боргу у розмірі 510442,80 грн., шляхом сплати його рівними частинами у сумі 85073,80 грн. щомісяця до останнього календарного дня місяця протягом шести місяців.

Як було встановлено судом та підтверджується письмовими поясненнями відповідача, у зв`язку з передачею функцій з адміністрування ЄСВ податковим органам, УПФУ у м. Ірпені Київської області передало частину заборгованості ПАТ "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" у розмірі 211652,85 грн. згідно вказаної мирової угоди на облік Вишгородській ОДПІ.

Як вбачається з зазначеного рішення, на виконання умов мирової угоди, платіжними дорученнями від 29.07.2016 №347, від 29.08.2016 №379 та від 27.09.2016 №388 позивачем було сплачено заборгованість з ЄСВ у розмірі 211652,85 грн.

Одночасно з зарахуванням вказаних коштів на рахунок ПАТ "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі", контролюючий орган в інтегрованій картці позивача з ЄСВ здійснював нарахування єдиного внеску не у зв`язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов`язань у звітах ЄСВ за 2019-2020, а у зв`язку з наявністю в інтегрованій картці ПАТ "ГВКК "Біличі" недоїмки за 2013. Таким чином, борг позивача контролюючим органом було визначено позивачеві у зв`язку зі сплатою зобов`язань, що були включені до реєстру вимог кредиторів та згодом стали предметом мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2015 у справі №Б8/022-12.

Постановами суду апеляційної інстанції вищезгадані рішення були залишені без змін, а отже є такими, що набрали законної сили та мають для суду преюдиційний характер в силу положень статті 78 КАС України та не підлягають повторному доказуванню у цій справі, тому суд повторно їх не встановлює.

Також, суд зазначає, що умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначено у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII.

Відповідно до статті 1 цього Закону, кредитор це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, грошові зобов`язання у розмірі 276311,27 грн., сплата яких потягла нарахування єдиного соціального внеску, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство позивача та належать до конкурсних вимог.

Частиною 15 статті 16 Закону №2343-XII передбачено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 19 Закону №2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Отже, з моменту порушення справи про банкрутство зупиняється виконання боржником зобов`язань щодо сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, строк сплати яких настав на момент порушення справи про банкрутство, та виключається можливість стягнення таких зобов`язань за межами процедури банкрутства.

При цьому, за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань грошових зобов`язань, строк сплати яких настав до дня порушення справи про банкрутство, не нараховується штраф та пеня або інші фінансові санкції.

Тобто, зобов`язання боржника (позивача), строк виконання яких настав на 21.02.2012 (дата порушення справи про банкрутство позивача), можуть виконуватись лише в процедурі провадження у справі про банкрутство у порядку господарського судочинства (конкурсні зобов`язання). Їх погашення у інший спосіб, у тому числі шляхом самостійного зарахування контролюючим органом у рахунок такого боргу платежів, спрямованих на сплату поточних зобов`язань з ЄСВ, не ґрунтується на вимогах закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку, між кредиторами та боржником (позивачем) було укладено мирову угоду, затверджену ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2015 у справі №Б8/022-12.

Відповідно до статті 77 Закону №2343-XII, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів.

Згідно з частиною 2 статті 78 Закону №2343-XII, у разі якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов`язаний погодитися із задоволенням частини вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов`язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу доходів і зборів за місцезнаходженням боржника.

Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування України.

Відповідно до частини 5 статті 81 Закону №2343-XII, з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами цієї мирової угоди.

Таким чином, вимоги конкурсних кредиторів, що є предметом мирової угоди, затвердженої у рамках провадження про банкрутство, виконуються у порядку та строки, визначені цією мировою угодою та Законом №2343-XII.

При цьому, положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до вказаних правовідносин не застосовуються.

Оскільки матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження фактичних обставин, покладених в основу оспорюваного рішень, суд дійшов висновку, що вимога відповідача щодо нарахування боргу зі сплати ЄСВ є протиправною та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки), складену Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області від 15.05.2020 №Ю-1451-17.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Державної податкової служби у Київській області судовий збір у розмірі 5042 (п`ять тисяч сорок дві) грн. 33 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.