Рішення від 29.05.2025 по справі 320/13069/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 року справа №320/13069/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного Підприємства «МАІЗ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватного Підприємства «МАІЗ» із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Київській області №15007/1808 від 16.07.2021;

- визнати протиправною відмову у прийняті Головним управлінням ДПС в Київській області Уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за березень 2021 від 23.06.2021 року № 9166673808 податкових зобов`язань з ПДВ у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка викладена у письмовому повідомленні №25398/6/10-36-18-08 від 24.06.2021;

- визнати протиправною відмову у прийнятті Головним управлінням ДПС в Київській області уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 23.06.2021 року №9166682618 податкових зобов`язань з ПДВ у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка викладена у письмовому повідомленні №25398/6/10-36-18-08 від 24.06.2021;

- визнати податкову звітність за уточнюючим розрахунком до декларації з податку на додану вартість за березень 2021 від 23.06.2021 року № 9166673808 податкових зобов`язань з ПДВ у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок, такою, що подана у день її фактичного отримання Головним управлінням ДПС в Київській області, а саме 23.06.2021 року;

???- визнати податкову звітність за Уточнюючим розрахунком до декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 23.06.2021 року №9166682618 податкових зобов`язань з ПДВ у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок, такою, що подана у день її фактичного отримання Головним управлінням ДПС в Київській області, а саме 23.06.2021 року.

Ухвалою суду (суддя Терлецька О.0.) від 21.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою суду (суддя Терлецька О.0.) від 16.02.2022 закрито підготовче засідання.

На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 у зв?язку із перебуванням судді Терлецької О.О. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/13069/21, за результатами якого, головуючим суддею визначено Лиска І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган провів камеральну перевірку, за наслідками якої встановив заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2021 рік у зв`язку з неправильним відображенням у податковій декларації суми від`ємного значення об`єкта оподаткування, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як зазначає позивач, до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення він самостійно визначивши помилки в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2021 та за квітень 2021р. вніс відповідні виправлення подавивши до контролюючого органу:

-Уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за березень 2021р. від 23.06.2021 року №9166673808 податкових зобов`язань з ПДВ у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

-Уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за квітень 2021року від 23.06.2021 року №9166682618 податкових зобов`язань з ПДВ у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які в свою чергу були прийняті контролюючим органом.

Проте Головне управління ДПС у Київській області не прийняло до уваги відповідні уточнюючі розрахунки при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №15007/1808.

Відповідачем подано відзив, в якому контролюючий орган просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що подані позивачем уточнюючі декларації містили помилки, у зв`язку з чим контролюючим органом їх було обґрунтовано не визнано як податкову звітність.

У відповіді на відзив Позивач підтримав усі свої позовні вимоги та надав додаткові пояснення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі п.п. 20.1.4., п.20.1. ст. 20, п. 75.1 у порядку п.п. 76.3. ст. 76 та ст. 102 ПК України (із змінами доповненнями) головним державним ревізором - інспектором Білоцерківського відділу камеральних перевірок управління з питань, виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області Крижанівською К. О. проведено камеральну перевірку з питань щодо перевірки показників задекларованих у декларації з ПДВ та додатків до неї за квітень 2021 року.

Камеральною перевіркою встановлено порушення: вимог п. 46.1 ст. 46 та п.47.1.1 ст. 47, п.200.1. абз. «в» п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп.4 п.5 роз. V Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», із змінами та доповненнями, у зв?язку з чим, відповідно до вимог пп.54.3 ст. 54 та пп.200.14 Податкового кодексу по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за квітень 2021 року (вх. від 28.05.2021р. №9141042296) невірно визначено/відображено звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Київській області складено Акт камеральної перевірки № 8673/1808/37082873 від 10.06.2021 року.

В уточнюючому розрахунку від 28.05.2021 року №9141042296 за квітень 2021 року ПП «МАІЗ» було вказано помилковий звітний (податковий) період виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість, а саме: замість квітень 2021р. вказано «травень 2021р.»

Виявивши дану помилку, 23 червня 2021 року ПП «МАІЗ» було подано Уточнюючий розрахунок від 23.06.2021 року №9166682618 за квітень 2021 року, в якому уточнено показники Додатку №2 до податкової декларації з податку на додану вартість «Довідка про суму від`ємного значення звітного податкового періоду, які зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду Д2», та зазначено, що періодом в межах якого утворилось від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду, є квітень 2021р., а не травень 2021р., як вказано в податковій звітності від .05.2021 року №9141042296.

ПП «МАІЗ» було надано заперечення від 30.06.2021 року б/н (вх. ГУ Д Київській обл. №40086/6 від 01.07.2021 року) до Акту про результати камеральної перевірки від 10.06.2021 року №8673/1808/37082873.

За результатами розгляду заперечення від 14.07.2021 року №11945/12/10-36 04 (вих. ГУ ДПС у Київській обл.) висновки до Акту камеральної перевірки да задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 21 року від 10.06.2021 №8673/1808/37082873 - залишити без змін, заперечення до акту без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом виписано податкове повідомлення - рішення від 16.07.2021 року № 15007/1808, яким встановлено завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 8 483 807 гривень.

Листом від 27.07.2021 року вих.27/07-1 платником повідомлено про подання ДПС України скарги №27/07 від 27.07.2021 року на податкове повідомлення-рішення від 16.07.2021 року №15007/1808.

За результатами розгляду заперечення ДПС України від 27.09.2021 №21962/6/99-00-06-01-02-06 (вх. ГУ ДПС у Київській обл. від 28.09.2021 №0171 залишає без змін ППР ГУ ДПС у Київській області від 16.07.2021 № 15007/18081 скаргу без задоволення.

Таким чином, фактично встановлені в Акті перевірки порушення обумовлені відмовою контролюючого органу визнати як податкову звітність уточнюючі декларації з податку на прибуток підприємств від 23.06.2021 року № 9166673808 та від 23.06.2021 року №9166682618.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначивши помилки в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2021 та за квітень 2021р. Позивач вніс відповідні виправлення подавши до контролюючого органу: уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року від 23.06.2021 року №9166673808 податкових зобов`язань з ПДВ та уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 23.06.2021 року №9166682618 податкових зобов`язань з ПДВ.

З цього приводу Верховний Суд у постановах від 13 червня 2019 року у справі №820/5299/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/4013/14 сформував правовий висновок, зміст якого зводиться до того, що норма пункту 50.1 статті 50 ПК України покладає на платника податку обов`язок у разі виявлення помилок у раніше поданій податковій декларації надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

При цьому обмеження щодо права виправити помилку у раніше поданій податковій звітності, передбачене у пункті 50.2 статті 50 ПК України, стосується випадків проведення документальної планової чи позапланової перевірки. Водночас камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Отже, позивач не був обмежений у праві після проведення камеральної перевірки, оформленої Актом перевірки, виправити виявлені нею арифметично-логічні помилки в податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2021 та за квітень 2021, що відповідачем не заперечувалось.

Щодо законності відмов у прийнятті уточнюючих податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2021 №9166673808 та за квітень 2021 №9166682618, оформлених листами від 24.06.2021 №25398/6/10-36-18-08, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За визначенням, наведеним у пункті 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 46.5 статті 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 48.1 статті 48 ПК України установлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктом 48.2 статті 48 ПК України обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 статті 48 ПК України до обов`язкових реквізитів податкової декларації віднесено: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточняється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 49.8 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Згідно з пунктом 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 49.13 статті 49 ПК України передбачено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний або прийняти таку звітність і зареєструвати її, або надати платникові податків письмове рішення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

При цьому підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, згідно з п. 49.11 ст.49 ПК України, є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто відсутність в ній обов`язкових реквізитів. Контролюючий орган не має права не прийняти/не визнавати як податкову звітність чи вчиняти інші дії, суть яких зводиться до неврахування фактично отриманої податкової декларації у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що відмовляючи у прийнятті уточнюючих податкових декларацій, контролюючий орган у вказаних листах не зазначив жодної конкретної підстави для цього, що виходячи з вимог до рішень суб`єктів владних повноважень, які повинні бути обґрунтованими, є самостійною підставою для констатації факту незаконної відмови від прийняття податкової звітності та застосування наслідків, передбачених пунктом 49.13 статті 49 ПК України.

Дослідивши зміст уточнюючих податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2021 №9166673808 та за квітень 2021 №9166682618 у контексті вимог статті 48 ПК України, суд зазначає, що вона складена за формою, що встановлена Міністерством фінансів України, та містить усі необхідні обов`язкові реквізити.

Щодо доводів контролюючого органу про наявність в інших уточнюючих податкових деклараціях логічно-арифметичних помилок, то вони у розумінні викладених положень ПК України не є підставами для відмови у прийнятті податкової звітності.

За таких обставин суд констатує, що відмови у прийнятті уточнюючих податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2021 №9166673808 та за квітень 2021 №9166682618, оформлених листами від 24.06.2021 №25398/6/10-36-18-08, є незаконними.

Беручи до уваги положення пункту 49.13 статті 49 ПК України уточнюючі податкові декларації є прийнятими у день їх фактичного отримання, що зазначений у квитанціях №2.

Враховуючи, що уточнююча податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2021 від 23.06.2021 року № 9166673808 та уточнююча податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 23.06.2021 року №9166682618 усували розбіжності між об`єктом оподаткування податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що відповідач передчасно та необґрунтовано збільшив позивачеві грошове зобов`язання та визначив штрафні санкції в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Отже, податкове повідомлення-рішення №15007/1808 від 16.07.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Системно проаналізувавши положення законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №195, який підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат у матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Київській області №15007/1808 від 16.07.2021.

Визнати протиправною відмову у прийняті Головним управлінням ДПС в Київській області уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за березень 2021 від 23.06.2021 року № 9166673808 податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка викладена у письмовому повідомленні №25398/6/10-36-18-08 від 24.06.2021.

Визнати протиправною відмову у прийнятті Головним управлінням ДПС в Київській області уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 23.06.2021 року №9166682618 податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка викладена у письмовому повідомленні №25398/6/10-36-18-08 від 24.06.2021.

Визнати податкову звітність за уточнюючим розрахунком до декларації з податку на додану вартість за березень 2021 від 23.06.2021 року № 9166673808 податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, такою, що подана у день її фактичного отримання Головним управлінням ДПС в Київській області, а саме 23.06.2021 року.

Визнати податкову звітність за уточнюючим розрахунком до декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 23.06.2021 року №9166682618 податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, такою, що подана у день її фактичного отримання Головним управлінням ДПС в Київській області, а саме 23.06.2021 року.

Стягнути на користь Приватного Підприємства «МАІЗ» (ЄДРПОУ 37082873) сплачений ним судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.