Рішення від 02.06.2025 по справі 380/6908/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2025 рокусправа № 380/6908/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРЕМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД «ТОБАКО» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРЕМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД «ТОБАКО» (надалі - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової служби України (надалі - відповідач, ДПС України), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 07.02.2025 року №26-р/лєр «Про відмову у наданні ліцензії»;

- зобов`язати Державну податкову службу України видати Товариству з обмеженою відповдіальністю «ФЕРЕМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД «ТОБАКО» ліцензію на ферментацію тютюнової на підставі заяви про видачу ліцензії на ферментацію тютюнової вировини вих.№08/01/25 від 08.01.2025.

Підставою позову є протиправність, на думку позивача, відповідного рішення відповідача. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідач вказав п. 4 ч. 3 ст. 43 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (надалі Закон №3817), відповідно до якого у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не зазначені визначені цим законом відомості, тобто заява подана з порушенням порядку її подання.

Ухвалою суду від 14.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 01.05.2025 року через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивач в заяві про отримання відповідної ліцензії зазначив адресу місця провадження діяльності, яка відрізняється від адрес, зазначених у поданих разом із такою заявою документах, що на думку відповідача є порушення пункту 4 частини 3 статті 43 Закону №3817, відповідно до якого у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не зазначені визначені цим законом відомості, тобто заява подана з порушенням порядку її подання. Таким чином, виходячи із змісту п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону №3817 посадові особи ДПС України, приймаючи оскаржуване рішення діяли у спосіб та згідно із чинним законодавством, а позовні вимоги у даній справі є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

08.05.2025 року представник позивача адвокат Гойдик В.М. подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 43 Закону №3817 в заяві про видачу ліцензії на право ферментації тютюнової сировини заявник зобов`язаний вказати: адреса та ідентифікатор об`єкта оподаткування місця ферментації тютюнової сировини та адреса/адреси місць зберігання тютюнової сировини та ідентифікатор/ідентифікатори об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо місця зберігання тютюнової сировини розташовані за іншою адресою, ніж місцезнаходження виробництва. На виконня даної вимоги позивач, сумлінно, виконуючи вимоги даної імперативної норми Закону №3817 Закону №3817 у відповідній заяві вказав адресу та ідентифікатор об`єкта оподаткування місця виробництва (ферментації тютюнової сировини) - 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка, 1Д (ід. об`єктів оподаткування 14800001) з врахуванням того, що дана адреса знаходиться в складі цілісного майнового комплексу куди входять й інші поштові адреси, а також адреси місць зберігання тютюнової сировини та ідентифікатори об`єктів оподаткування для місця зберігання тютюнової сировини, а саме місця зберігання, що входять до складу цілісного майнового комплексу, куди також входить і адреса виробництва позивача - 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2А (ід. об`єктів оподаткування 46800002), АДРЕСА_1 (ід. об`єктів оподаткування 46800003), 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2В (ід. об`єктів оподаткування 46800004), а також адреса місця зберігання тютюнової сировини та ідентифікатори об`єкту оподаткування для місця зберігання тютюнової сировини, що розташоване поза межами вищеописаного цілісного майнового комплексу - Львівська область Львівський район с. Підберізці вул. Мостюківська, 1, ідентифікатор об`єктів оподаткування 46800006, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим №4623685300:05:000:0003, КАТОТТГ UA46060350010070856). Окрім того, станом на дату звернення позивача до відповідача з відповідною заявою її форма не була затверджена Кабінетом Міністрів України, а абз. 5 п. 3 р. ХІІІ Закону №3817 передбачає право заявника на подання заяви в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом до моменту затвердження їх відповідних форм. Також позивач не допустив порушення порядку подання такої заяви та не здійснює ферментацію тютюнової сировини в цілісному майновому комплексі (до складу якого входять поштові адреси: 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка, 1Д (ід. об`єктів оподаткування 14800001), 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2А (ід. об`єктів оподаткування 46800002), 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2Б (ід. об`єктів оподаткування 46800003), 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2В (ід. об`єктів оподаткування 46800004) в цілому. Таким чином, виходячи із змісту заяви повивача про видачу ліцензії на ферментацію тютюнової сировини вих. №08/01/25 від 08.01.2025 року у відповідача відсутні обставини визначені п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону №3817, - а саме подання позивачем заяви про отримання ліцензії на ферментацію тютюнової сировини не за встановленою формою або з порушенням порядку її подання. Вважає, що позивач звернувся до відповідач із заявою про видачу ліцензії на ферментацію тютюнової сировини з адресою місця здійснення виробництва - 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка, 1Д (ід. об`єктів оподаткування 14800001), вказав адреси місць зберігання тютюнової сировини, що внесені до відповідного Єдиного державного реєстру, розташовані в цілісному майновому комплексі та розташовані на одній земельній ділянці (до складу якого також і входить адреса виробництва позивача), вказав адресу місця зберігання тютюнової сировини, що не входить до складу описаного цілісного майнового комплексу та розташована на іншій земельні ділянці, а також виконав у повному обсязі усі інші вимоги Закону №3817 для отримання відповідної ліцензії. Тому, просить позов задоволити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 січня 2025 року набув чинності розділ VII «Ліцензування» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 3817).

Закон №3817 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

Положеннями статті 1 цього закону визначено, що ліцензія - це право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.

Частиною 1 статті 20 Закону №3817 передбачається, що вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, виробництво тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб`єктами господарювання за наявності ліцензії на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3817 (в редакції чинній на момент подання заяви про одержання ліцензії) органами ліцензування є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; 2) територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пп. 7 ч. 2 ст. 41 Закону № 3817 визначено вид ліцензії: на право ферментації тютюнової сировини.

У частині 4 статті 41 Закону №3817 встановлено, що ліцензії на право ферментації тютюнової сировини надаються та їхня дія припиняється органом ліцензування - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Частиною 7 статті 42 Закону №3817 визначено, щл ліцензія на право ферментації тютюнової сировини надається суб`єкту господарювання, що здійснює ферментацію власно вирощеної або придбаної тютюнової сировини, за умови наявності у нього на праві власності або іншому праві користування об`єкта нерухомого майна/приміщення та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл ферментації тютюнової сировини.

Частиною 8 статті 42 Закону №38177 визначено, що ліцензія на право ферментації тютюнової сировини надається суб`єкту господарювання, що здійснює ферментацію тютюнової сировини, незалежно від наявності у нього ліцензії на право вирощування тютюну або на право виробництва тютюнових виробів.

Суб`єкт господарювання, подаючи заяву про отримання ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини, підтверджує наявність у нього на дату подання такої заяви відповідної матеріально-технічної бази, що забезпечує повний цикл виробництва зазначених у заяві товарів (продукції) (ч. 11 ст. 42 Закону № 3817).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 3817 ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Для отримання ліцензії суб`єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України (ч. 2 ст. 43 Закону № 3817).

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону № 3817 до заяви про отримання ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини додаються:

1) копія документа, що засвідчує право власності або право користування об`єктами/об`єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщеннями/приміщенням (його частиною), що використовуються для виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для ферментації тютюнової сировини;

2) перелік технологічного обладнання, що перебуває у власності суб`єкта господарювання, або копії документів, що підтверджують право користування суб`єкта господарювання технологічним обладнанням, що забезпечує повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ферментації тютюнової сировини;

3) копія договору з лабораторією (у разі відсутності власної лабораторії) - для ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

4) копія документа, що підтверджує право користування земельною ділянкою, на якій вирощується тютюн/здійснюється ферментація тютюнової сировини, із зазначенням кадастрового номера такої земельної ділянки - для ліцензій на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини;

5) атестат виробництва - для ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 3817 підставами для прийняття органом ліцензування рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема

1) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про заявника (крім іноземних суб`єктів господарської діяльності, які діють через свої зареєстровані постійні представництва, та осіб, які ведуть облік результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;

2) відсутність обов`язкової реєстрації або взяття на облік суб`єкта господарювання у податкових органах, або відсутність повідомлення суб`єкта господарювання про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України;

3) відсутність відомостей про державну реєстрацію (легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення в інший спосіб) постійного представництва іноземного суб`єкта господарської діяльності та/або про взяття його на облік у контролюючому органі;

4) подання заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не за встановленою формою або з порушенням порядку її подання;

5) неподання або подання не в повному обсязі разом із заявою про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності копій документів, визначених цим Законом;

6) підписання заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності особою, яка не має на це повноважень;

7) виявлення розбіжностей у відомостях, наведених у заяві про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), та відомостях інформаційних баз даних органу ліцензування щодо фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі;

8) наявність інформації про здійснення контролю над заявником у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

9) наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду, що набрало законної сили, яким заявнику встановлена заборона на провадження окремого виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб`єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції";

10) подання заяви про отримання ліцензії з порушенням строків, визначених частиною дев`ятою статті 46 цього Закону;

11) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, щодо коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію, фактичним даним органу ліцензування;

12) невстановлення цілодобової системи відеоспостереження у випадках, передбачених цим Законом;

13) наявність інформації, що заявник на дату подання заяви на отримання ліцензії не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" або не здійснює листування з контролюючим органом через електронний кабінет або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

Позивач 08.01.2025 року звернувся до відповідача із заявою про видачу ліцензії на ферментацію тютюнової сировини №08/01/25. Із вказаної заяви вбачається, що позивач (код ЄДРПОУ 43866504; місцезнаходження: 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка 1Д, тел. (032)2989080, адреса виробництва знаходиться у цілісному майновому комплексі (КАТОТТГ UA46060250020038547), що знаходиться на земельній ділянці кадастровий №4610160300:02:002:0017 з наступними поштовими адресам:

- 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка, 1Д (ід. об`єктів оподаткування 14800001);

- 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2А (ід. об`єктів оподаткування 46800002);

- 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2Б (ід. об`єктів оподаткування 46800003);

- 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2В (ід. об`єктів оподаткування 46800004);

-позивач має місце зберігання тютюнової сировини за іншою адресою ніж адреса місцезнаходження виробництва, а саме: (КАТОТТГ UA46060350010070856) Львівська область Львівський район с. Підберізці вул. Мостюківська, 1, ідентифікатор об`єктів оподаткування 46800006, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим №4623685300:05:000:0003);

-код товарів (продукції), що виробляється, згідно із УКТЕЗД: тютюнова сировина (ферментована) УКТЗЕД 2401209500; жилки тютюнові (оброблені), SCRAPS (дрібна фракція тютюну оброблена) УКТЗЕД 2401300000; тютюнова сировина подрібнена УКТЗЕД 2401300000; тютюн відновлений (РЕКОН) УКТЗЕД 2403910000;

-позивач має у наявності атестат виробництва виданий ДП «Львівстандартметрологія» №UA.А.1О210.129-24 з 30.09.2024 року з терміном дії на термін дії ліцензії;

-позивач має договір №30/08 від 30.08.2023 року на виконання фізико-хімічних випробувань продукції у відповідності до заявок (листів-звернень) із ДП «Харківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ДП «Харківстандартметрологія» (атестат про акредитацію №20545 чинний до 02.02.2027 року з необхідною сферою можливостей виданий Національним агентством з акредитації України.

Як вказує представник позивача у відповіді на відзив, позивач даною заявою повідомив відповідача про те, що його місцезнаходження та адреса виробництва є тотожно, - 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка, 1Д (ід. об`єктів оподаткування 14800001), проте місцезнаходження позивача та адреса виробництва позивача розташовані в складі цілісного майнового комплексу, що розташований на одній земельній ділянці і до складу цього цілісного майнового комплексу входять інші поштові адреси.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 43 Закону №3817, в заяві про видачу ліцензії на право ферментації тютюнової сировини заявник зобов`язаний вказати: адреса та ідентифікатор об`єкта оподаткування місця ферментації тютюнової сировини та адреса/адреси місць зберігання тютюнової сировини та ідентифікатор/ідентифікатори об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо місця зберігання тютюнової сировини розташовані за іншою адресою, ніж місцезнаходження виробництва.

Отже позивач, виконуючи вимоги даної імперативної норми Закону №3817 вказав адресу та ідентифікатор об`єкта оподаткування місця виробництва (ферментації тютюнової сировини) - 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка, 1Д (ід. об`єктів оподаткування 14800001) з врахуванням того, що дана адреса знаходиться в складі цілісного майнового комплексу куди входять й інші поштові адреси, а також адреси місць зберігання тютюнової сировини та ідентифікатори об`єктів оподаткування для місця зберігання тютюнової сировини, а саме місця зберігання, що входять до складу цілісного майнового комплексу, куди також входить і адреса виробництва позивача - 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2А (ід. об`єктів оподаткування 46800002), 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2Б (ід. об`єктів оподаткування 46800003), 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2В (ід. об`єктів оподаткування 46800004), а також адреса місця зберігання тютюнової сировини та ідентифікатори об`єкту оподаткування для місця зберігання тютюнової сировини, що розташоване поза межами вищеописаного цілісного майнового комплексу - Львівська область Львівський район с. Підберізці вул. Мостюківська, 1, ідентифікатор об`єктів оподаткування 46800006, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим №4623685300:05:000:0003, КАТОТТГ UA46060350010070856).

До даної заяви позивачем також додано належним чином засвідчені копії вищеперелічених документів та оригінал платіжної інструкції №3 від 08.01.2025 року про здійснення плати за ліцензію на право ферментації тютюнової сировини та надіслано позивачем на адресу відповідача засобами Укрпошти цінним листом.

За результатами розгляду заяви позивача про видачу йому ліцензії на право ферментації тютюнової сировини в. о. першого заступника Голови Державної податкової служби України 07.02.2025 року виніс рішення №26-р/лєр «Про відмову у наданні ліцензії» керуючись п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону №3817 через порушення позивачем п. 4 ч. 3 ст. 43 цього ж закону, - відповідно до якого у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не зазначені визначені цим законом відомості, тобто заява подана з порушенням порядку її подання.

У відзиві відповідач вказує, що відповідно до статті 43 Закону №3817 ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Для отримання ліцензії суб`єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Пунктом 4 частини 3 статті 43 Закону №3817 визначено, що у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності серед іншого зазначаються адреси місць провадження господарської діяльності: адреса та ідентифікатор об`єкта оподаткування місця ферментації тютюнової сировини для ліцензії на право ферментації тютюнової сировини. На думку відповідача, що описана у відзиві на позовну заяву, - позивач звернувся до нього із заявою про видачу ліцензії на право ферментації тютюнової сировини за адресами виробництва: 79495, Львівська обл., м. Львів, м. Винники, вул. Шевченка, буд. 1Д; 79495, Львівська обл., м. Львів, м. Винники, вул. Замкова, буд. 2А; 79495, Львівська обл., м. Львів, м. Винники, вул. Замкова, буд. 2Б; 79495, Львівська обл., м. Львів, м. Винники, вул. Замкова, буд. 2В, що знаходиться в цілісному майновому комплексі. Однак, оскільки позивачем до відповідної заяви про видачу ліцензії додано копії документів, на підтвердження права власності та права користування на окремі нежитлові приміщення та не надано документи, що підтверджують приналежність саме цих приміщень до єдиного (цілісного) майнового комплексу, - у наданні ліцензії на право ферментації тютюнової сировини позивачу відмовлено силу положень пункту 4 частини 1 статті 45 Закону №3817.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача з огляду на наявні матеріали справи виходячи із такого.

Частиною 3 статті 43 Закону №3817 закріплено обов`язок завника зазначити у заяві про отримання ліцензії на право ферментації тютюнової сировини такі відомості:

- реквізити заявника юридичної особи, а саме: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;

- вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;

- найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;

- адреса та ідентифікатор об`єкта оподаткування місця ферментації тютюнової сировини - для ліцензії на право ферментації тютюнової сировини;

-адреса/адреси місць зберігання тютюнової сировини та ідентифікатор/ідентифікатори об`єкта/об`єктів оподаткування - для ліцензій на право ферментації тютюнової сировини, якщо місця зберігання тютюнової сировини розташовані за іншою адресою, ніж місцезнаходження виробництва тютюнових виробів.

У разі якщо зберігання тютюнової сировини здійснюється на території єдиного (цілісного) майнового комплексу, розташованого більше ніж за однією адресою, у заяві про отримання ліцензії на право ферментації тютюнової сировини зазначаються всі адреси, за якими розташований такий єдиний (цілісний) майновий комплекс. Адреса зазначається у форматі - область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт, вулиця, номер будинку/офісу; кадастровий номер земельної ділянкина на якій зберігається тютюнова сировина для ліцензій на право ферментації тютюнової сировини;

-код/коди адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади зазначаються згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на якій розміщені:

-місце/місця зберігання тютюнової сировини - для ліцензій на право ферментації тютюнової сировини, якщо місця зберігання тютюнової сировини розташовані за іншою адресою, ніж місцезнаходження виробництва тютюнових виробів.

-перелік кодів товарів (продукції), що вироблятимуться, згідно з УКТЗЕД - для ліцензій на право ферментації тютюнової сировини;

- код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового (щорічного/щоквартального) платежу за надану ліцензію на право ферментації тютюнової сировини;

До заяви про отримання ліцензії на право ферментації тютюнової сировини додаються:

- копія документа, що засвідчує право власності або право користування об`єктами/об`єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщеннями/приміщенням (його частиною), що використовуються для ферментації тютюнової сировини;

- перелік технологічного обладнання, що перебуває у власності суб`єкта господарювання, або копії документів, що підтверджують право користування суб`єкта господарювання технологічним обладнанням, що забезпечує повний технологічний цикл ферментації тютюнової сировини;

- копія документа, що підтверджує право користування земельною ділянкою, на якій здійснюється ферментація тютюнової сировини, із зазначенням кадастрового номера такої земельної ділянки - для ліцензій на право на право ферментації тютюнової сировини;

- атестат виробництва - для ліцензій на право ферментації тютюнової сировини.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідною заявою про видачу ліцензії повідомлено відповідача про:

- місцезнаходження позивача за адресо: 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка, 1Д (ід. об`єктів оподаткування 14800001);

- адреса виробництва (ферментації тютюнової сировини): 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка, 1Д (ід. об`єктів оподаткування 14800001), що розташовані в складі цілісного майнового комплексу, до складу якого входять такі поштові адреси:

- 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Шевченка, 1Д (ід. об`єктів оподаткування 14800001);

- 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2А (ід. об`єктів оподаткування 46800002);

- 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2Б (ід. об`єктів оподаткування 46800003);

- 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники вул. Замкова, 2В (ід. об`єктів оподаткування 46800004).

Адреса виробництва (ферментації тютюнової сировини) знаходиться в складі цілісного майнового комплексу (КАТОТТГ UA46060250020038547), який розташований на земельній ділянці з кадастровим №4610160300:02:002:0017.

Суд також приймає пояснення позивача Єдиного державного реєстру місць зберігання, Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів та враховує адресу виробництва (ферментації тютюнової сировини) позивача підтверджену копією атестату виробництва №UA.А.1О210.129-24 32 та копією акту перевірки виробництва тютюнових виробів (сигарет, сигарил і сигар та тютюнової сировини ферментованої на ТзОВ «ФЕРМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД «ТОБАКО» від 30.09.2024 №03/39/210/53-24 року.

Підставою винесення оскаржуваного рішення від 07.02.2025 року №26-р/лєр «Про відмову у наданні ліцензії» відповідач вказує пункт 4 частини 1 статті 45 Закону №3817 - подання заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не за встановленою формою або з порушенням порядку її подання.

Пунктом 7 статті 34 Закону №3817 передбачено, що форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Таким чином законодавець закріпив виключне право Кабінету Міністрів України на встановлення форм заяв про видачу ліцензії на право ферментації тютюнової сировнини та обов`язок заявників їх дотримуватися. Проте, станом на дату звернення позивача до відповідача зі відповідною заявою її форма не була затверджена Кабінетом Міністрів України, а в силу вимог розділу ХІІІ Закону №3817 при зверненні із заявою про видачу ліцензії на право ферментації тютюнової сировини заявник має право на подання такої заяви в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом до моменту затвердження їхніх форм Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 до затвердження форм заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених Законом № 3817.

Отже, у даній ситуації відсутні обставини визначені пунктом 4 частини 1 статті 45 Закону №3817, які полягали б у поданні позивачем заяви про отримання ліцензії на ферментацію тютюнової сировини не за встановленою формою або з порушенням порядку її подання.

Судом не встановлено порушення позивачем пунктом 4 частини 1 статті 45 Закону №3817, що були визначені відповідачем як підстава для прийняття оскражуваного рішення. Таким чином, оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявність передбачених законом правових підстав для відмови у наданні ліцензії, а також з огляду на необґрунтованість оскарженого рішення, суд приходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 07 лютого 2025 року № 26-р/лєр.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen V. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку, прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення відповідача, прийняття якого зумовило пред`явлення позивачем цього позову, суд дійшов висновку, що воно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, тому є протиправним.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги адміністративного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 07.02.2025 року №26-р/лєр «Про відмову у наданні ліцензії».

За змістом ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його діянь (дій чи бездіяльності).

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, - жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі міркування суд не враховує.

Документи, що долучені позивачем до заяви від 08.01.2025 відповідають переліку документів, які додаються до заяви про надання ліцензії на право ферментації тютюнової сировини, наведеному у ч. 3 статті 43 Закону №3817.

Суд також враховує, що в акті перевірки виробництва тютюнових виробів та тютюнової сировини ферментованої позивача від 30.09.2024, проведеною державним підприємством «Львівський ноуково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» вказано, що позивач має достатньо можливостей для забезпечення виробництва тютюнових виробів та тютюнової сировини ферментованої відповідно до обов"язкових вимог, що встановлені в ДСТУ ГОСТ 3935:2004, ДСТУ 9066:2021, ТУ у 12.0-36929539-003:2014, ТУ У 12.0-37741731-002:2016, атестовано виробництво тютюнових виробів та тютюнової сировини ферментованої та видано атестат на виробництво.

При зверненні до відповідача із заявою про видачу ліцензії на право ферментації тютюнової сировини позивачем дотримано усіх норм законодавства, що регулюють вказану сферу суспільних публічно-правових відносин, тому суд виснує про наявність у нього права на отримання ліцензії.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 вересня 2020 року по справі №910/3009/18 вказала, що ефективний спосіб захисту прав повинен: 1) забезпечити поновлення порушеного права 2) в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування 3) такий захист повинен бути повним (тобто не частковим) 4) забезпечувати мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії 5) забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Як наслідок, одне право має захищатися одним позовом.

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту (який часто зумовлений обмеженнями, що діють упевній юрисдикції) є неефективним.

Також судом встановлено, що контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, як наслідок суд приходить до висновку, що задоволення адміністративного позову у цій справі не містить ознак втручанням у дискреційні повноваження відповідача, позаяк належним способом захисту порушеного права у цій справі має бути зобов`язання Державної податкової служби України видати Товариству з обмеженою відповдіальністю «Ферментаційний завод «Тобако» ліцензію на право ферментації тютюнової сировини на підставі заяви №08/01/25 від 08.01.2025.

Такий висновок корелюється з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.04.2025 у справі № 380/16902/24.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з такого.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРЕМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД «ТОБАКО» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової служби України від 07.02.2025 року №26-р/лєр «Про відмову у наданні ліцензії».

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) видати товариству з обмеженою відповідальністю «ФЕРЕМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД «ТОБАКО» (код ЄДРПОУ 43866504; місцезнаходження: 79495, Львівська обл., м. Львів м. Винники, вул. Шевченка, 1Д; тел. 0631837361; адреса виробництва: 79495 Львівська обл. м. Львів м. Винники, вул. Шевченка, 1Д) ліцензію на право ферментації тютюнової сировини за поданою заявою №08/01/25 від 08.01.2025 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРЕМЕНТАЦІЙНИЙ ЗАВОД «ТОБАКО» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна