Ухвала від 03.06.2025 по справі 620/4981/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 червня 2025 року ЧернігівСправа № 620/4981/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лукашової О.Б., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві щодо нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані камендарні дні щорічної основної та додаткової оплачувальний відпусток, а саме: за 2016 рік - 45 діб основної та додакової відпустки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення;

зобов`язати Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані камендарні дні щорічної основної та додаткової оплачувальний відпусток, а саме: за 2016 рік - 45 діб основної та додакової відпустки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання вказано, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом та те, що дану позовну заяву позивач подає повторно до того самого суду, з того самого предмету та підстав. Вперше позивач подав позовну заяву до Чернігівського окружного адміністративного суду 24.02.2025 справа № 620/2118/25. В названій справі судом було встановлено, що позивач пропустив строки звернення до суду та повернув позовну заяву позивачеві. Ухвала від 06 березня 2025 року про повернення позовної заяви, позивачем нек оскаржувалася та набрала законної сили.

Розглянувши вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Так, положеннями частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.

Вирішуючи питання застосування норм КАС України та КЗпП України, Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі №280/6779/22 зазначив, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).

Таким чином, у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

В той же час суд зазначає, що Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.

Отже, цей Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19.07.2022.

Відповідно зміст суб`єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Таким чином, правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

За загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило повинно надавати визначеності і стабільності суспільним відносинам. Це означає, що закони поширюють свою дію лише на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Відтак, враховуючи правову позицію Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, у цій справі до спірних правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом України № 2352-IX від 01.07.2022, строк звернення до суду не застосовується та відповідно позивачем такий строк не пропущений.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав щодо невиплати при звільненні компенсації за невикористані камендарні дні щорічної основної та додаткової оплачувальний відпусток, а саме: за 2016 рік та з огляду на те, що позивач звільнений з 03.08.2020 на підставі наказу від 30.07.2020 № 104о/с , тобто до внесення змін Законом України № 2352-IX від 01.07.2022, то суд вважає, що строк звернення до суду з цим позовом не пропущений.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 171, 240, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена ЛУКАШОВА