Ухвала від 02.06.2025 по справі 761/14308/25

Справа № 761/14308/25

Провадження № 2/761/6340/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФД» до ОСОБА_1 про визнання дій - порушенням авторського права; заборона подальшого використання аудіовізуальних творів, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2025р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09 квітня 2025р. позовну заяву передано до провадження судді Волошина В.О.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Звертаючись до суду із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , позивачем вказано наступну адресу зазначеного відповідача: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом із тим, у відомостях про відповідача позивачем не зазначено його РНОКПП та/або дату народження.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вказаних приписів, судом було здійснено неодноразові (повторні) запити до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, та 27 травня 2025р. судом отримано відповідь, що особу ОСОБА_1 за даними Реєстру територіальної громади м. Києва не знайдено.

Крім того, частиною 8 ст. 187 ЦПК України визначено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до 5-1) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до Єдиного державного демографічного реєстру вносяться відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.

Так, згідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом із тим, суд, з урахуванням того, що у відомостях про учасника процесу ОСОБА_1 , позивачем не зазначено його дати народження та РНОКПП, або хоча б одного із вказаних елементів, об`єктивно позбавлений можливості здійснити відповідні запити в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, з метою отримання інформації про місце проживання (перебування) зазначеного відповідача, що є процесуальним обов`язком суду, зважаючи на наявність вищезгаданої відповіді із Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Крім того, подаючи позов до зазначеного відповідача, не володіючи інформацією про достовірні його дані, стороною позивача не враховано положення Закону України «Про виконавче провадження», а саме, що відсутність зазначеної інформації про відповідача, яку суд позбавлений можливості встановити із вищезгаданих причин, на переконання суду, унеможливить реальне виконання рішення суду у майбутньому, у разі задоволення позовних вимог до зазначеного відповідача, оскільки, статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено вимоги до виконавчого документу, а саме, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 цієї статті, у виконавчому документі зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За приписами ч. 1 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Положеннями ч. 1 ст. 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ст. 1, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Частинами 1, 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Інша мова, ніж державна може застосовуватися у судовому процесі в порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому, за змістом ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Пунктом 8 Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №814 від 20 серпня 2019р. передбачено, що діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. Усі документи суду складаються державною мовою. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Положеннями ст. 79 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто обставин, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, при зверненні із позовною заявою разом з документами, що складені іноземною мовою, позивач має подати належним чином засвідчений переклад таких документів державною мовою для належної їх оцінки судом як доказу, зокрема, і на стадії вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Разом з тим, при вивченні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем до позовної заяви ряд копій документів англійською мовою без перекладу, який відповідає вимогам чинного законодавства.

Відсутність належного перекладу документів, викладених іноземною мовою, позбавляє суд можливості встановити дійсний зміст таких документів та визначити, чи містять вони інформацію щодо обставин, які підтверджують вимоги позивача, встановити дійсні обставини у справі у відповідності до поданих доказів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зазначені документи не відповідають вимогам до письмових доказів, що подаються до суду, а позивачем не було дотримано вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998р. та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001р.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відтак, на виконання вищевикладених вимог, позивачу необхідно:

-враховуючи те, що місце реєстрації відповідача, зазначене позивачем у позовній заяві, не підтвердилось, а матеріали справи не містять актуальних відомостей щодо дійсного місця реєстрації відповідача, що фактично позбавляє суд можливості перевірити правильність обраної підсудності справи та в подальшому належним чином оповістити сторону відповідача про розгляд заяви, позивачу необхідно зазначити дату народження та РНОКПП відповідача ОСОБА_1 , або один із вказаних елементів, а також актуальні відомості про місце реєстрації/перебування зазначеного відповідача станом на дату подачі позову (08 квітня 2025р.) та зазначити відомості з яких джерел позивачам стало відомо, що зазначений відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- надати суду належним чином завірений переклад на українську мову документів поданих суду на іноземній мові.

Виправлену редакцію позовної заяви/заяву про усунення недоліків та належним чином завірений переклад на українську мову документів поданих суду на іноземній мові подати до суду з урахуванням ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФД» до ОСОБА_1 про визнання дій - порушенням авторського права; заборона подальшого використання аудіовізуальних творів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: