Постанова

від 03.06.2025 по справі 240/23305/24

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/23305/24

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

03 червня 2025 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Кужеля З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу архітектури та містобудування Виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу архітектури та містобудування Виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень відділу архітектури та містобудування виконкому Коростенської міської ради від 28.08.2024 за номером А3443117956324656870, реєстраційний номер в ЄДЕССБ МU01:3117-9563-3304-5480.

Визнано протиправним та скасовано наказ відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Коростенської міської ради від 28.08.2024 року №37-М.

Зобов`язано Відділ архітектури та містобудування Виконавчого комітету Коростенської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки від 15.08.2024, з урахуванням висновків суду.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 3633,60 грн грн за рахунок бюджетних асигнувань Відділу архітектури та містобудування Виконавчого комітету Коростенської міської ради.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представники апелянта та відповідача в судове засідання не з`явились. 02 червня та 03 червня подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.08.2024 відділом архітектури та містобудування Виконавчого комітету Коростенської міської ради прийнято наказ № 37-М (а.с. 31) та рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень (а.с. 32), яким відмовлено замовнику - ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта «Реконструкція нежитлового приміщення з надбудовою другого поверху за адресою; АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1810700000:02:001:0019, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а також невиконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області по справі №279/6711/19 від 03.12.2020 та рішення Житомирського апеляційного суду по справі № 279/6711/19 від 07.06.2021 щодо знесення самовільно побудованої покрівлі над вищезазначеним нежитловим приміщенням, яке є вбудовано-прибудованим, у зв`язку із порушенням державних будівельних норм п.5.45 ДБН В.2.2-15:2019. Додатково повідомляємо, що на даний об`єкт реконструкції наявне обтяження «заборона на нерухоме майно» за договором Іпотеки 30376095-Д1-1/1, серія та номер: 6002, виданий 16.12.2021, видавник: Івчук С.С., приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області. Заборона на нерухоме майно обмежує право власності власника нерухомості розпоряджатись майном без дозволу обтяжувача, а саме: АТ КБ «ПриватБанк».

Не погоджуючись з прийнятими наказом та рішенням, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

За визначенням 41 цьогоЗаконудержавний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з частиною 1статті 24 Закону України "Про основи містобудування"державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

Підпунктами 1, 2, абзацу 1 пункту 5 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Отже, відповідно до зазначених норм, на органи державного архітектурно-будівельного контролю покладено обов`язок контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За визначенням п.8 ч.1 ст.1 вказаного Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Статтею 6 Закону № 3038-VI передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у ст.13 Закону України № 687-XIV від 20.05.1999р. «Про архітектурну діяльність», до яких належать органи державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Приписами ст.13 Закону України № 687-XIV від 20.05.1999р. «Про архітектурну діяльність» передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно ч.ч.2 та 3 ст.8 Закону № 3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст.26 Закон № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно з ч.1 ст.29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Нормами ч.4 ст.29 Закону № 3038-VI визначені підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а саме:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно ДБН В.2.2-15:2019 п.5.45, рівень покрівлі вбудовано-прибудованої частини будинку не повинен перевищувати позначку підлоги, розташованих вище житлових приміщень основної частини будинку.

Як свідчать матеріали справи, нежитлове приміщення-магазин є вбудовано-прибудованим відповідно до проєкту, згідно якого будувалась у свій час вся споруда разом із 5-поверховим житловим будинком, нормативні вимоги не передбачали на перспективу збільшення розмірів або розширення ії за рахунок прилеглої території або надбудови другого поверху.

Судом першої інстанції не враховано, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області по справі №279/6711/19 від 03.12.2020 та рішенням Житомирського апеляційного суду по справі №279/6711/19 від 07.06.2021 ОСОБА_1 зобов`язано знести надбудову.

При цьому, згідно рішення у справі №279/6711/19 надбудовою є покрівля, яка підлягає демонтажу.

Водночас, позивачем досі не знесена забудова на виконання рішення суду.

Також відповідно до затвердженої сесією міської ради містобудівної документації - генерального плану міста Коростеня та плану зонування зазначений об`єкт знаходиться в зоні «Ж-2», згідно якої в переважних видах використання передбачено будівництво магазинів торговою площею до 60,0 кв.м.

Однак, існуючий вбудовано-прибудований магазин вже має площу 335,7 кв.м.

Окрім того, матеріали справи встановлено невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - Плану зонування території міста Коростеня, розробленого ДП «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя і затвердженого рішенням сімнадцятої сесії VII скликання від 19.10.2017 №846.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.