Постанова

від 29.05.2025 по справі 577/2686/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м.Суми

Справа №577/2686/24

Номер провадження 22-ц/816/669/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

учасники справи:

позивач - Попівська сільська рада Конотопського району, як орган опіки та піклування,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2024 року в складі судді Потій Н.В., ухвалене у м.Конотоп, повний текст якого складений 04 вересня 2024 року,

в с т а н о в и в:

17 травня 2024 року Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, як орган опіки та піклування, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 з ОСОБА_3 перебувають в цивільному шлюбі та проживають по АДРЕСА_1 разом з батьками відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Мати дитини у зв`язку з хворобою, через психічний розлад не може виконувати батьківські обов`язки. Відповідач не бере участі у вихованні своєї малолітньої дитини, не цікавиться її здоров`ям, її успіхами, морально та матеріально не підтримує. Відповідач ухиляється від обов`язку утримувати дитину, зокрема кошти отримані при народженні дитини, витрачає на власні потреби, не надає коштів на придбання одягу, ліків, продуктів харчування. Служба у справах дітей звернулася до Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації з проханням припинити виплату ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини, у зв`язку з нецільовим витрачанням коштів. Відповідач зловживає спиртним, веде аморальний спосіб життя, рідко буває вдома, його поведінка має агресивний характер, зокрема зафіксовано випадок домашнього насильства фізичного характеру стосовно матері ОСОБА_4 у присутності малолітньої дочки ОСОБА_5 . З відповідачем проводилися профілактичні бесіди, фахівцями служби у справах дітей надавалися відповідні рекомендації та поради, які відповідач не виконує. Вихованням та матеріальним забезпеченням малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займається дідусь ОСОБА_1 . Останній за місцем проживання створив всі належні умови для проживання та виховання дитини. На комісії з питань захисту прав дитини прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 .

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив прийняти рішення про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2024 року у задоволенні позову Попівської сільської ради Конотопського району відмовлено.

В апеляційній скарзі Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.

При цьому, зазначає, що попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і покладення на органи опіки та піклування контролю за виконанням ним батьківських обов`язків не змінить поведінку батька у кращу сторону.

Вказує, що стороною позивача було надано достатньо доказів того, що відповідач свідомо, без жодного примусу, ухилявся від своїх батьківських обов`язків відносно своєї доньки, подав заяву про розгляд справи без його участі та проти позовних вимог не заперечував, що свідчить про відсутність інтересу до дитини та відсутність бажання виконувати батьківські обов`язки, спілкуватися з нею.

Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не подано.

20 травня 2025 року до апеляційного суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в якій він просить провести розгляд апеляційної скарги без його участі, апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлений про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явився, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без нього, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, а його позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Попівської сільської ради - Коломійченко Т.Є., Шеремет Я.О., які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_1 (а.с. 6).

Згідно Витягів з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 8), ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Відповідно до акту огляду МСЕК від 28.03.2024, ОСОБА_3 має ІІ групу інвалідності строком до 01 квітня 2027 року (а.с. 11).

Згідно із висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про наявність тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків № 361 від 20.11.2023 р., ОСОБА_3 має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків. Висновок дійсний до 20 травня 2024 року (а.с. 12).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 19 квітня 2024 року, по АДРЕСА_1 , проведеного за зверненням ОСОБА_2 , встановлено, що завдяки зусиллям бабусі та дідуся створені належні умови для проживання малолітньої ОСОБА_5 (а.с. 18).

Відповідно до довідки-характеристики Попівської сільської ради від 28.06.2024, ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , але фактично проживає у своєї цивільної дружини ОСОБА_3 . Свої батьківськи обов`язки по вихованню дочки ОСОБА_5 не виконує, дитиною опікуються його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 38).

Згідно довідки-характеристики Попівської сільської ради від 28.06.2024, ОСОБА_3 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_2 . До складу сім`ї за місцем реєстрації входить дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 свої батьківські обов`язки по вихованню дочки ОСОБА_5 не виконує, має психічні розлади. Дитиною опікуються батьки цивільного чоловіка ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 39).

Рішенням Попівської сільської ради № 103 від 10 травня 2024 року, затверджено висновок органу опіки та піклування Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 20).

Відповідно до довідки-характеристики Попівської сільської ради від 08.04.2024, третя особа ОСОБА_2 , 1974 року народження, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 16). ОСОБА_2 виключно позитивно характеризується за місцем роботи у Виробничому підрозділі Конотопського територіального відділу матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» (а.с. 17).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може застосовуватися судом у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків та конкретних обставин справи, однак позивач всупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України не довів належними та допустимими доказами факт свідомого, умисного нехтування відповідачем батьківськими обов`язками.

Проте, з таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вона, він ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

У ст. 150 СК України перелічені обов`язки батьків щодо виховання дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України).

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з роз`ясненнями п. п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до роз`яснення п. 18 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

При ухваленні рішення суд першої інстанції не врахував, що відповідно до Акту обстеження умов проживання від 19 квітня 2024 року, довідки-характеристики Попівської сільської ради від 28.06.2024 р. щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , встановлено, що батько дитини ОСОБА_1 проживає у своєї цивільної дружини, свої батьківські обов`язки по вихованню дочки ОСОБА_5 не виконує, дитиною опікуються його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 завдяки зусиллям яких були створені належні умови для проживання малолітньої ОСОБА_5 .

Рішенням Попівської сільської ради № 103 від 10 травня 2024 року, затверджено висновок органу опіки та піклування Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відхиляючи зазначений висновок органу опіки та піклування, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний висновок є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини.

Разом з тим, судом не враховано, що ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про розгляд справи без його участі та проти позовних вимог не заперечував. Така поведінка свідчить про визнання факту ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, відсутність інтересу до дитини, небажання змінити свою поведінку у кращу сторону.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 також не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, апеляційну скаргу просив задовольнити, тобто позбавити його батьківських прав. Таким чином, відсутні підстави вважати, що можливо змінити у кращу сторону поведінку батька відносно доньки ОСОБА_5 .

Малолітня донька відповідача ОСОБА_5 проживає з його батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які опікуються нею. Відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, свідомо тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню малолітньої доньки, не піклується про фізичний і духовний розвиток останньої, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, що є підставою для позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої дочки.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, як органу опіки та піклування.

Оскільки позивачі у справах про захист прав малолітніх осіб звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1211 грн 20 коп. та в суді апеляційної інстанції в розмірі 1816 грн 80 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_1 користь держави.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області задовольнити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1211 грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1816 грн 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складене 03 червня 2025 року.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина