Ухвала від 03.06.2025 по справі 607/18124/23

УХВАЛА

про застосування заходів

процесуального примусу

03.06.2025 Справа №607/18124/23 Провадження №2/607/563/2025

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

представника позивача адвоката Сампари Н.М.,

представника відповідача адвоката Редькви Н.М.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

УСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває вказана вище цивільна справа.

У судовому засіданні 11.02.2025 усною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати суд визнав обов`язковою явку відповідача ОСОБА_2 у судове засідання у даній цивільній справі. Судове засідання було призначене на 06.03.2025.

06.03.2025 у судовому засіданні оголошена перерва до 07.04.2025.

07.04.2025 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до відповідача ОСОБА_2 застосований захід процесуального примусу у виді штрафу у зв`язку із невиконанням ухвали суду про обов`язкову явку відповідача у судове засідання. У судовому засіданні оголошена перерва до 07.05.2025.

07.05.2025 судовий розгляд справи не здійснювався у зв`язку із перебуванням головуючої судді у нарадчій кімнаті з розгляду кримінальної справи. Судове засідання призначене на 03.06.2025.

Про дату, час та місце наступного судового засідання відповідач ОСОБА_2 був повідомлений шляхом надіслання судової повістки в електронний кабінет представника позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Також на поштову адресу за місцем проживання відповідача скеровувалась судова повістка із зазначенням дати, часу та місця наступного засідання. Поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Однак 03.06.2025 у судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився без повідомлення про причини неявки. При цьому у судовому засіданні адвокат Редьква Н.М. пояснив, що повідомив відповідачу про наявність усної ухвали суду, якою визнано обов`язковою явку ОСОБА_2 у судове засідання, та повідомив відповідачу дату, час та місце проведення такого засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Також днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 7 ст. 128 ЦПК України).

Указане свідчить про належне повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання та обізнаність останнього про обов`язок прибути до суду 03.06.2025 для участі у судовому провадженні в межах даної цивільної справи. Однак відповідач у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні 03.06.2025 представник позивача адвокат Сампара Н.М. заявила клопотання про застосування до відповідача ОСОБА_2 заходів процесуального примусу у зв`язку із невиконанням ухвали суду, якою визнано обов`язковою явку відповідача у судове засідання, та про накладення на відповідача штрафу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні 03.06.2025 представник відповідача адвокат Редьква Н.М. заперечував проти застосування до відповідача заходів процесуального примусу з тих підстав, що, на думку адвоката, явка відповідача у судове засідання не є обов`язковою та розгляд справи можливо завершити з урахуванням вже встановлених судом обставин.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

За змістом ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства (ч. 2 ст. 121 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Частина 1 ст. 128 ЦПК України визначає, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом, якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право сторони не з`являтись у судове засідання не є абсолютним і може бути обмежене судом шляхом постановлення ухвали про визнання явки цієї сторони обов`язковою.

Так, усною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.02.2025, занесеною до протоколу судового засідання, визнано обов`язковою явку відповідача ОСОБА_2 у судове засідання у даній цивільній справі з метою повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та необхідності заслухати особисті пояснення відповідача у судовому засіданні, оскільки такі пояснення представник відповідача щодо усіх обставин справи надати не зміг.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що ухвала суду про визнання явки обов`язковою є судовим рішенням, яке підлягає обов`язковому виконанню особою, якої стосується дана ухвала.

Про наявність указаної ухвали суду відповідач ОСОБА_2 був повідомлений шляхом повідомлення його представника у судовому засіданні. Також адвокат Редьква Н.М. пояснив суду, що особисто неодноразово вказував відповідачу ОСОБА_2 про наявність ухвали суду від 11.02.2025 та про обов`язок відповідача з`явитись у судове засідання.

Відтак суд вважає доведеними ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у даній цивільній справі, а також про обов`язок з`явитися у таке засідання за викликом суду.

Разом з тим ухвала суду від 11.02.2025 відповідачем не виконана, оскільки ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився без повідомлення про причини неявки.

Так, згідно з ч. 3 ст. 43 ЦПК України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Відповідно доч.2ст.148ЦПК Україниу випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 повторно ухилився від виконання ухвали суду від 11.02.2025 щодо обов`язкової явки відповідача у судове засідання у даній цивільній справі, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 ухиляється від вчинення дій, покладених на нього судом, та недобросовісно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність застосування до відповідача ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у виді штрафу у сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 144 ЦПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд роз`яснює, що відповідно до ч. 6 ст. 148 ЦПК України постановлена судом ухвала про стягнення штрафу може бути скасована, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 2, 43, 44, 143, 148, 212, 223, 258-261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до відповідача ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в дохід держави штраф у сумі 5 (п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ухвалою суду законної сили.

Оголосити перерву у судовому засіданні до 24.07.2025 до 10 год. 30 хв.

Копію ухвали направити ОСОБА_2 до відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження вул. Липська 18/5, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37993783.

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя І. В. Марциновська