Рішення від 21.04.2011 по справі 2-264/11

Справа № 2-264/11

№ 2/427/10985/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2011 року Новомосковськийміськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Мельниченко С.П.

при секретарі Білодід Ю.П.

за участюпредставників відповідачів ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» про визнання договору частково недійсним та визнання права власності на квартиру та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на частку в квартирі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 ,яка підчас знаходженнясправи всуді змінилапрізвище на ОСОБА_3 ,звернулась доНовомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті зпозовом до ОСОБА_4 в якому,після змінита уточненняпозовних вимог,просила суд:визнати п.11.4.договору купівлі-продажуквартири зрозстроченням платежувід 11.11.2005року недійсним;визнати,що квартира АДРЕСА_1 являєтьсяспільною сумісноювласністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та розподілитивказану квартиру,виділивши кожнійзі сторін по 1/2 частині квартири.

Ухвалою суду від 24.06.2009 р. до участі у справі в якості співвідповідача залучено ВАТ «Інтерпайп НМТЗ».

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що 07.02.2004 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем.

11.11.2005 р. між ВАТ «Інтерпайп НМТЗ» та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 з розстроченням платежу, згідно якого ВАТ «Інтерпайп НМТЗ» продав, а ОСОБА_4 придбав вказану квартиру за 65288 гривень, сплативши до підписання договору 13771,80 гривень та зобов`язавшись сплачувати по 429,30 гривень щомісячно до 25.10.2015 року.

Після укладення договору ОСОБА_4 зареєстрував своє право власності на вказану квартиру в органах БТІ, а отже він з моменту реєстрації права власності став її власником згідно ст.. ст.. 317, 334 ЦК України.

Пунктом 11.4. Договору купівлі-продажу квартири передбачено, що право власності переходить до покупця після повного розрахунку по договору, що суперечить ч. З ст. 334, ч. 6 ст. 694, ч. З ст. 695 ЦК України, а отже підлягає визнанню недійсним, яка такий, що суперечить вимогам Закону.

17.07.2007 року шлюб між сторонами розірвано, а до розірвання шлюбу, сторонами сплачено за квартиру близько 21000 гривень і позивачка згодна в подальшому сплачувати щомісячні платежі за договором.

Позивачка вважає, що вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності сторонам на підставі ст. 60 СК України, а тому просить задовольнити її позовні вимоги.

ОСОБА_4 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до ОСОБА_3 в якому, після уточнення позовних вимог, просить суд постановити рішення, яким припинити право ОСОБА_3 на частку в квартирі АДРЕСА_1 , сплативши відповідачці вартість її частки в квартирі в розмірі 11178,90 гривень.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на ті ж обставини, що й позивачка ОСОБА_3 , однак зазначив, що за час шлюбу ним з позивачкою сплачено по договору купівлі- продажу квартири 22357,80 гривень і оскільки право власності у ОСОБА_6 на вказануквартиру не виникло то вона не підлягає поділу.

В той же час ОСОБА_4 вважає, що поділу підлягає лише та частка за яку було сплачено, а отже він просить на підставі ч. 4 ст. 71 СК України та ст.. 365 ЦК України припинити право ОСОБА_3 на частку у спірній квартирі та стягнути на її користь з ОСОБА_7 її вартість її частки в розмірі 11178,90 гривень.

ОСОБА_3 в попередньому судовому засіданні підтримувала свої позовні вимоги та заперечувала проти задоволення зустрічного позову в подальшому в судове засідання не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову та підтримав зустрічний позов.

« Представник ВАТ «Інтерпайп НМТЗ» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , посилаючись на їх необґрунтованість. Проти позовних вимог ОСОБА_4 не заперечував.

Суд, заслухавши представників відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовані та мають бути задоволенні з огляду на наступне.

Судом по справі встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.02.2004 р. по 17.07.2007 року, що не заперечувалось сторонами та підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 7).

11.11.2005 р. між ВАТ «Новомосковський трубний завод», правонаступником якого являється ВАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (а.с. 18) та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу, згідно якого ВАТ «НТЗ» продало, а ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1 за 65288 гривень з яких 13771,80 гривень ОСОБА_4 сплачено до оформлення договору, а залишок ціни квартири сплачується окремими платежами щомісячно в розмірі не менш як 429,30 гривень з кінцевим терміном погашення 25.10.2015 року. (а.с. 41-43).

16.12.2005 року право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_4 в органах БТІ. (а.с. 45)

За час перебування у шлюбі, з урахуванням першого внеску в розмірі 13771,80 гривень ОСОБА_4 було сплачено по договору купівлі-продажу від 11.11.2005 р. 22357,80 гривень, що не заперечувалось сторонами в позові та запереченнях на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Спільна сумісна власність передбачає рівність часток співвласників на об`єкт власності.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні спору про право власності на будинок обов`язок виплатити заборгованість по позичці за згодою позикодавця може бути покладено на інших співвласників - учасників будівництва. При відсутності такої згоди обов`язок виплати позички лежить на особі, яка її одержала. Ця обставина має прийматись судом до уваги при визначенні частки кожного учасника спільної власності і при вирішенні питання про грошові розрахунки між сторонами.

Як пояснив представник ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в судовому засіданні, він заперечує проти виплати заборгованості за квартиру ОСОБА_3 .

Зважаючи на викладене спірна квартира не може бути визнана спільною сумісною власністю сторін в зв`язку з тим, що за час перебування у шлюбі сторонами сплачено 22357,80 гривень, що складає 34/100 частин вартості квартири.

Згідно ст.. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної класності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки міжсторонами відсутнядомовленість пророзмір частокта шлюбнийдоговір,то судприходить довисновку,що часткакожного зі співвласників квартири на момент розлученая має скласти по 17/100 частин квартири і саме на цю частку квартири має право ОСОБА_3 як у праві спільної власності подружжя.

Частиною 4 ст. 71 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

В судовому засіданні ОСОБА_3 не надала своєї згоди на присудження їй грошової компенсації замість частки в квартирі.

Згідно ст.. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути наділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд вважає встановленим всі чотири умови за яких може бути припинено право ОСОБА_3 на 17/100 часток спірної квартири, оскільки ця частка є незначною, вона не може бути виділена в натурі, квартира є неподільною і таке припинення не завдасть істотної шкоди ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Оскільки ОСОБА_4 внесено на депозитний рахунок суду вартість 17/100 частин квартири в розмірі 11178,90 гривень, то його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з вищенаведених підстав та в зв`язку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_4 , що виключає задоволення первісного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 60,69,70, 71 СК України, ст.. 365 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ВАТ «Інтерпайп НМТЗ» про визнання договору частково недійсним та визнання права власності на квартиру відмовити.

Припинити право ОСОБА_3 на частку в квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вартість частки в квартирі АДРЕСА_1 , право ОСОБА_3 на яку припинено, в розмірі 11178,90 гривень, які знаходяться на депозитному рахунку суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 231,78 гривень

Скасувати заборону КП НМБТІ вчиняти дії по реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , накладену ухвалою суду від 24.06.2009 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С .П.Мельниченко