Постанова

від 02.06.2025 по справі 910/1956/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2025 р. Справа№ 910/1956/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/1956/25 (суддя Гулевець О.В.) постановлену за результатами розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО»

про стягнення 3 995 590,50 грн

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП»

про стягнення 3 961 066, 85 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» про стягнення 3 961 066, 85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором транспортно-експедиторського обслуговування № LC-31-07 від 31.07.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

12.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО» про стягнення 3 995 590, 50 грн та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту первісного та зустрічного позовів вбачається, що вони стосуються різних договорів, при цьому позовні вимоги за ними ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/1956/25, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції включно із зустрічним позовом.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з тим, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи. Зокрема скаржник вважає, що місцевий господарський суд не дослідив правову природу взаємовідносин позивача і відповідача у зустрічному позові. Відповідач надав позивачу транспортні послуги, в свою чергу, для виконання позивачем відповідних зобов`язань зі своїми покупцями. Сторонами було надано низку первинних та транспортних документів, у яких вказано, в тому числі, назви відповідних європейських покупців, яким було здійснено відповідно поставки товару позивача у контейнерах відповідача. Отже, на думку скаржника, від виконання своїх зобов`язань відповідачем напряму залежить виконання договірних зобов`язань позивачем перед своїми контрагентами. Відтак, апелянт стверджує, що вищенаведене доводить очевидний взаємозв`язок між первісним та зустрічним позовами, що означає, що ці позови не можуть розглядатися судом окремо.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/1956/25 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

03.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» надійшло клопотання, в якому апелянт просить вважати недоліки усунутими та прийняти апеляційну скаргу до розгляду апеляційним судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/1956/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

10.04.2025 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

11.04.2025 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» надійшли додаткові пояснення по справі в яких останній зазначає, що ним було подано зустрічну позовну заяву через особистий кабінет на веб платформі ЄСІТС.

24.04.2025 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали оскарження у справі № 910/4153/24.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Так, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

При цьому, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Зокрема, первісний та зустрічний позов можуть виникати з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову. Однак наявність саме таких обставин, не є обов`язковою та достатньою передумовою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів.

Згідно ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч. 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, суть спору за первісним позовом полягає у стягненні заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» за надані послуги за договором транспортно-експедиторського обслуговування №LC-31-07 від 31/07/2023.

Водночас, суть спору за зустрічним позовом полягає у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО» штрафних санкцій, які передбачені п. 8.2 Генеральних контрактів № 01-07-GC від 01.07.2023, № 1007-GNR від 10.07.2023, що укладені між ТОВ «ВВТ ГРУП», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОМ-АЛЬЯНС», GRAINTRADING COMMODITIES та LEGRAIN LTD.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що нарахування вказаних штрафних санкцій склалось з вини відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО»).

Колегія суддів зазначає, що первісний та зустрічний позов мають різний предмет доказування:

1) за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО» має довести: а) факт надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів по території України та території інших держав за договором транспортно-експедиторського обслуговування №LC-31-07 від 31/07/2023; б) відсутність оплати (несвоєчасну оплату) за надані послуги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО» у визначений договором транспортно-експедиторського обслуговування №LC-31-07 від 31/07/2023 строк.

2) за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» має довести: а) відсутність своєї вини у затримці поставки товару за Генеральними контрактами № 01-07-GC від 01.07.2023, № 1007-GNR від 10.07.2023, що укладені між ТОВ «ВВТ ГРУП», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОМ-АЛЬЯНС», GRAINTRADING COMMODITIES та LEGRAIN LTD.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА КАРГО» не є стороною Генеральних контрактів № 01-07-GC від 01.07.2023, № 1007-GNR від 10.07.2023.

Також колегія суддів звертає увагу, що пунктами 8.2. Генеральних контрактів № 01-07-GC від 01.07.2023, № 1007-GNR від 10.07.2023 передбачено, що при несвоєчасному поставленні/непоставленні товару сторона 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП») має сплатити штраф 20% від загальної вартості товару.

Тобто, предмет спору зустрічного позову, а саме штрафні санкції, визначені п. 8.2 Генеральних контрактів № 01-07-GC від 01.07.2023, № 1007-GNR від 10.07.2023 покладаються виключно на сторону 1 генеральних контрактів, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зі змісту первісного та зустрічного позовів, вбачається, що останні виникають з різних правовідносин.

В межах наведених позовів передбачається встановлення різних обставин та вирішення окремих спорів, що ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами.

За цих обставин, спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є не доцільним, таким, що суттєво ускладнить розгляд справи у строки визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Колегія суддів зауважує на тому, що об`єднання позовних вимог, заявлених у зустрічній позовній заяві, у даній ситуації може мати негативні наслідки, оскільки сумісний розгляд заявлених вимог за різними правочинами у сукупності також і з вимогою первісного позову перешкоджатиме всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню всіх обставин справи у їх сукупності, а також розширює предмет доказування у справі. При цьому, об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Також колегія суддів враховує і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.11.2018 у справі № 910/3242/18.

Так, Верховним Судом зазначено, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством. Тому повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до суду. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

У даному контексті колегією суддів вище встановлено, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову у даному випадку не є доцільним, оскільки, утруднить розгляд справи у зв`язку з поєднанням позовних вимог, що виникають з різних підстав.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що вказані обставини не позбавляють останнього права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із п. 1 ст. 6, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Відповідно до обставин цієї справи, колегія суддів зауважує, що в цьому випадку обмеження, пов`язані із виникненням спорів з різних правовідносин, оскільки задоволення зустрічного позову в даному випадку не виключає можливості повного або часткового задоволення первісного позову, а обставин, які б свідчили про взаємну пов`язаність зустрічного позову з первісним не наведено. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі в такому випадку не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.

При цьому, колегія суддів відзначає, що задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правових підстав для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом, а задоволення зустрічного позову не тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/1956/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/1956/25 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали оскарження у справі №910/1956/25.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Постанова складена 02.06.2025 у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці з 05.05.2025 - 18.05.2025 та у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Іоннікової І.А. з 05.05.2025 - 27.05.2025 та у відпустці з 28.05.2025 - 30.05.2025.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська