Постанова від 29.04.2025 по справі 910/3378/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2025 р. Справа№ 910/3378/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Сагайдак Андрій Васильович (поза межами приміщення суду);

від відповідача: Пільх А.В. (поза межами приміщення суду);

Тихонова А.В. (в залі суду);

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024, повний текст рішення складено 20.11.2024

у справі № 910/3378/24 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Агротоніка»

про стягнення 3 548 357,41 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Агротоніка»: 3 500 000 грн безпідставно набутих коштів; 24 542 грн втрат від інфляції та 23 815,41 грн 3% річних, а всього 3 548 357,41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Агротоніка» про стягнення 3 548 357,41 грн. Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/3378/24, Товариство з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24, прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НТ Аденіум" до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі №910/3378/24. Призначити у справі № 910/3378/24 судову експертизу технічну експертизу документів. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24 повністю. Ухвалити нове рішення у справі №910/3378/24, яким задовольнити позов ТОВ "НТ Аденіум" в повному обсязі, визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 18.11.2022 до договору № 3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року, як частину пов`язаного з предметом спору правочину, який суперечить закону. Стягнути з ТОВ «НТ Агротоніка» на користь ТОВ "НТ Аденіум" грошові кошти у розмірі 3 500 000 грн, інфляційні збитки в розмірі 24 542,00 грн та 3% річних в розмірі 23 815,41 грн. Всі судові витрати у справі № 910/3378/24 покласти на ТОВ «НТ Агротоніка».

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає, що суд не відобразив ані результат вирішення судом заявленого клопотання про визнання зловживання процесуальними правами відповідача, суд не навів будь-яких мотивів відмови суду застосовувати наслідки зловживання процесуальними правами відповідача. Суд взагалі не зазначив, що позивач 09.09.2024 подавав суду заяву про відвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді даної справи, оскільки у ТОВ «НТ Аденіум» наявні сумніви у неупередженості та об`єктивності судді щодо неодноразової відмови судді у витребуванні у відповідача оригіналу додаткової угоди від 18.11.2022 №1 та долученні його до матеріалів справи, що стало наслідком знищення вказаного документа під час проведення експертизи, з огляду на наявність у висновку експерта від 15.08.2024 №554/24 інформації щодо надання згоди відповідача на повне або часткове знищення об`єкта; надання переваг одному учаснику (ТОВ «НТ Агротоніка») порівняно з іншим (ТОВ «НТ Аденіум») суддею полягає в недотриманні без будь-яких об`єктивних причин строку розгляду заяви позивача про забезпечення доказу, оскільки подана позивачем 17.07.2024 заява повинна розглядатися не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду, тобто до 24.07.2024, а насправді розглянута суддею лише 14.08.2024 з пропуском 15 робочих днів з відведеного ГПК України строку, а розглянувши заяву позивача про відвід судді, Господарський суд міста Києва суддя 09.09.2024 відмовила у задоволенні заяви позивача.

Скаржник вважає, що оригінал документу: ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року не відповідає вимогам достовірності доказів, підлягає перевірці на предмет впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи № 910/3378/24. Позивач зазначав, що цей доказ в оригіналі знаходиться лише у власності або під контролем ТОВ «НТ Агротоніка» (ОСОБА_2), і у Позивача немає можливості забезпечити їх збереження Відповідачем в незмінному вигляді до 19.08.2024 року для цілей проведення експертизи, про яку просить Позивач. Оголошена суддею перерва до 19.08.2024 року становила більше місяця, що є тривалим терміном і забезпечувало умови того, що умисно або «через випадковість» Відповідач знищить, змінить або втратить витребуваний оригінал документу «ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року», або передасть витребуваний оригінал третім особам (напр. для чергового псевдонеобхідного дослідження), могли зникнути ознаки чи якості оригіналу документа, що має значення доказу та ін., що через наступаючу обмеженість процесуальних строків може унеможливити направлення цього оригіналу документу судовому експерту у справі № 910/3378/24 для технічної експертизи документів за клопотанням Позивача.

На думку скаржника, оскільки ухвала від 09.08.2024 без виклику сторін була оприлюднена в ЄДРСР лише 12.08.2024, розгляд заяви про забезпечення доказів призначено на 12.08.2024 (як зазначено в ухвалі від 09.09.2024 про відмову у відводі судді) жодним чином не забезпечила б участі представника позивача з огляду на перебування представника позивача у м. Дніпрі у судовому засіданні з розгляду заяви про забезпечення доказів (м. Київ).

Скаржник зазначає, що оскільки, під час розгляду справи по суті жодних поважних причин відносно несвоєчасності подачі Висновку на замовлення Відповідача №554/24 який складено 15.08.2024 у справі № 910/3378/24 не існувало, Відповідач заявляв таке саме клопотання та вже в підготовчому провадженні отримав відмову суду в долученні цього документу до даної справи - у ГСМК були наявні всі підстави залишити без розгляду клопотання ТОВ «НТ АГРОТОНІКА» про поновлення строку на подачу доказів, яке датоване 11.10.2024 та повернути Висновок експерта № 554/24 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у господарській справі № 910/3378/24 без розгляду. Проте, як стало відомо з протоколу 14.10.2024 у справі № 910/3378/24 п. 36 Протоколу Суд поновлює процесуальний строк відповідачу на подання доказів та долучає копію висновку експерта від 15.08.2024 № 554/24 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у господарській справі № 910/3378/24 до матеріалів справи № 910/3378/24.

Також скаржник зазначає про те, що до справи додано у т.ч. заяву свідка ОСОБА_1 , в якій він особисто заявив і підтвердив суду, що він не укладав та не підписував від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» (вул. Підвисоцького Професора, буд. 10/10, оф. 60-61, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 44386061) документ: ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022, такого документу і з таким змістом між ТОВ «НТ Аденіум» та ТОВ «НТ Агротоніка» не укладалося. ОСОБА_1 не було відомо про існування та про зміст ДОДАТКОВОЇ УГОДИ № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року до 18.04.2024 і в зв`язку з цим ТОВ «НТ Аденіум» не міг включити вимоги про недійсність ДОДАТКОВОЇ УГОДИ № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 до позовної заяви у справі № 910/3378/24. ТОВ «НТ Аденіум» не отримував відповіді на претензію вимогу №1 (вих № 20 від 12.12.2023) направленій рекомендованим листом 5193801708081 та не отримував від ТОВ «НТ Агротоніка» примірника договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року як і не отримував ДОДАТКОВОЇ УГОДИ № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року в позасудовому порядку. ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «НТ Аденіум» не передавав повноважень на підписання від імені ТОВ «НТ Аденіум» документу «ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року» і не передавав повноважень визначати його зміст. ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «НТ Аденіум», не одержував жодних пропозицій про зміну договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року. ОСОБА_1 вказав, що така ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 з таким змістом могла бути виготовлена ТОВ «НТ Агротоніка» в односторонньому порядку вже після отримання від ТОВ «НТ Аденіум» претензії вимоги №1 (вих № 20 від 12.12.2023) направленій рекомендованим листом 5193801708081, з метою ухилення від виконання обов`язку повернення підприємству ТОВ «НТ Аденіум» 3 500 000,00 (три мільйони п`ятсот тисяч) грн. на направлену раніше вимогу. Свідок вважає, що документ «ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року» було виготовлено невідомими йому особами шляхом нанесення/надрукування самостійно визначеного ТОВ «НТ Агротоніка» (не узгодженого з ТОВ «НТ Аденіум») змісту тексту на зворотню сторону завідомо підготовленого аркушу, що вже містив підписи та печатки ТОВ «НТ Аденіум» та ТОВ «НТ Агротоніка» (який не має жодного відношення до Договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року).

На думку скаржника, відмовивши позивачу в призначенні судової експертизи із порушених питань, суд позбавив позивача належного та допустимого засобу доказування позовних вимог про недійсність додаткової угоди №1. Доводи щодо недійсності Додаткової угоди №1 не знайшли свого підтвердження виключно через відмову суду забезпечити доказ, відмову призначати судову експертизу, про що просив суд Позивач та забезпечення суду через не реагування на допущені Відповідачем процесуальні порушення та надання судом Відповідачеві непередбаченого ГПКУ часу для створення Відповідачем доказів з ознаками підроблення, потім для приховування ознак підроблення через знищення/зміну таких доказів. Суд першої інстанції так і не зібрав в цій справі і не врахував жодного належного та допустимого доказу підписання обома сторонами саме Додаткової угоди №1, а не будь-якого іншого документу на звороті останнього аркушу якого невідомо ким надруковано неузгоджений обома сторонами зміст (про що зазначав Позивач).

Також на думку скаржника, у випадку реального (а не очевидно підробленого) укладення між позивачем та відповідачем документу з тим змістом, який наведено в ДОДАТКОВІЙ УГОДІ № 1 від 18.11.2022 Відповідач повинен був зазначити про це у відповіді на претензію вимогу ТОВ «НТ АДЕНІУМ» №1 (вих № 20 від 12.12.2023) і повинен був надати ТОВ «НТ АДЕНІУМ» примірник такої ДОДАТКОВОЇ УГОДИ № 1 від 18.11.2022, але невчинення таких дій ТОВ "НТ АГРОТОНІКА" після 19.12.2023 року вказують на одностороннє (без участі ТОВ «НТ АДЕНІУМ») створення документу ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 року в проміжок часу після 19.12.2023 року до 18.04.2024 року, коли відповідач подав його до суду разом з відзивом. Такий, поданий Відповідачем документ ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 року не надає можливості визначити справжню волю осіб змінити умови договору № 3 від 27.06.2022 року, оскільки волі з боку ТОВ «НТ АДЕНІУМ» на таку зміну не було.

Скаржник вважає, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема обставин способу виготовлення документу: «ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року», необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, що зумовлює просити суд про призначення судової експертизи в якій судом першої інстанції було безпідставно відмовлено.

Враховуючи обсяг послуг професійної правничої допомоги (адвокат аналізував матеріали, готував та подав апеляційну скаргу, адвокат здійснює представництво позивача в суді апеляційної інстанції враховуючи ціну позову, значення справи для позивача, скаржник вважає, що розмір адвокатських витрат в суді апеляційної інстанції в сумі 30000 грн є співрозмірним до ціни позову, та відповідає об`єму адвокатських послуг в даній справі на даній стадії.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що спір в даній справі є зловживанням правами Позивачем, позов є безпідставним та таким, що поданий з єдиною метою - здійснювати тиск на ОСОБА_2 при вирішенні спору про поділ спільного майна подружжя.

Відповідач зазначає, що між Позивачем та Відповідачем укладено Договір №3 та Додаткова угода №1 до цього Договору, які частково виконані сторонами. Останній платіж по поверненню позики в розмірі 3 500 000грн. Відповідач повинен здійснити 26.06.2025р. Тобто, відповідач отримав кошти в розмірі 5 000 000грн на виконання Договору № 3, а не «безпідставно», як помилково вважає Позивач.

Суд першої інстанції з дослідженням всіх обставин справи та з дослідженням доказів наданих сторонами, прийшов до правильних висновків, що питання, поставлені позивачем на вирішення експертизи, як і сам Висновок експерта №3559 від 03.05.2024р., не змінюють факту укладення сторонами Додаткової угоди №1. Скорочення Позикодавця як Сторона-1 і Позичальника як Сторона-2 у Додатковій угоді №1 не змінює правової природи Договору №3. Правову природу договору визначає не зазначення у договорі терміну чи поняття («позикодавець» і «позичальник» тощо), а зміст самого зобов`язання, яке кожна із сторін бере на себе для виконання такого правочину.

Відповідач зазначає, що висновок експерта №554/24 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у господарській справі №901/3378/24 від 15.08.2024р., в якому експерт дійшов таких висновків:

1. Друкований текст на лицьовому боці та друкований текст на зворотному боці документа: Додаткова угода№1 - виконані за допомогою однотипних знакодрукуючих пристроїв з електрофотографічним способом нанесення зображень;

2. Для виконання тексту документа: Додаткова угода №1 - не використовувався заздалегідь підготовлений аркуш паперу або частина іншого документа з вже присутніми на ньому підписом (підписами) та відтиском печатки.

3. Ознаки виготовлення документа: Додаткова угода №1, шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної техніки або комп`ютерно технічних засобів - відсутні.

4. У документі: Додаткова угода №1 - першим був нанесений друкований текст, потім підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а потім відбитки печаток ТОВ «НТ АДЕНІУМ» та ТОВ «НТ АГРОТОНІКА».

2). Висновок експерта №5119 за результатами проведення почеркознавчого експертного дослідження за заявою директора ТОВ «НТ АГРОТОНІКА» ОСОБА_2 від 26.06.2024р., яким встановлено, що:

1. Підпис від імені ОСОБА_1 у Договорі №3, укладеному між ТОВ «НТ АГРОНІКА» та ТОВ «НТ АДЕНІУМ», розташований на зворотній стороні аркуша документа, у рядку «Директор ОСОБА_1» та підписи від імені ОСОБА_1 у Додатковій угоді №1, укладеного між ТОВ «НТ АГРОТОНІКА» та ТОВ «НТ АДЕНІУМ», розташовані на зворотній стороні аркуша документа, у графі «Сторона-1:», у рядку «Директор ОСОБА_1» та у нижній лівій частині документа, у рядку «Директор ОСОБА_1, - виконаний ОСОБА_1.

Крім того, сам факт підписання обома сторонами Додаткової угоди №1 свідчить, що Відповідач запропонував (оферта), а Позивач прийняв пропозицію (акцептував), що спростовує доводи Позивача про відсутності доказів надіслання Відповідачем Позивачу пропозиції укласти Додаткову угоду №1.

На думку відповідача, суд першої інстанції, правомірно відмовив позивачеві в задоволенні Заяви щодо недійсності Додаткової угоди №1.

Відповідач вважає, що правова поведінка позивача є суперечливою, а тому - норми ст.1212 ЦК України не можуть бути застосовані.

Судом першої інстанції не було допущено жодного порушення, які зазначені в ст.277 ГПК України, що підтверджується наступним. Суд першої інстанції ухвалою від 09.09.2024р. правомірно відмовив Позивачеві у задоволенні його Заяви про відвід судді Марченко О.В., оскільки зі змісту Заяви директора ТОВ «НТ АДЕНІУМ» про відвід судді Марченко О.В. вбачається, що Позивач незгоден із процесуальними рішеннями судді щодо розгляду клопотань і заяв позивача про витребування у відповідача оригіналу Додаткової угоди №1. Натомість вказана Заява не містить жодної обставини, які зазначені в ст.35 ГПК України та які б слугували підставою для відводу судді Марченко О.В. Також, як на підставу для відводу судді Марченко О.В., позивач посилався на порушення судом першої інстанції строків розгляду його заяви про забезпечення доказів, яка була подана 17.07.2024. Однак, відповідно до наказу голови Господарського суду міста Києва №558-О від 10.07.2024 суддя Марченко О.В. з 17.07.2024 по 02.08.2024 включно, перебувала у відпустці. 03.08.2024 і 04.08.2024 були вихідними днями, а тому - першим робочим днем після відпуски судді було 05.08.2024. Таким чином, заява ТОВ «НТ АДЕНІУМ» не могла бути розглянута суддею протягом п`яти днів з дня її надходження до суду, що передбачено ч.2 ст.112 ГПК України. Крім того, з огляду на перебування представника позивача у м. Дніпрі, про що останній неодноразово зазначав, необхідність забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні з розгляду заяви про забезпечення доказів та за відсутності клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, судом призначено розгляд заяви про забезпечення доказів на 14.08.2024. Отже, заява про відвід була необґрунтована та не містила в собі підстав передбачених ст.35 ГПК України, а тому - суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вказаної заяви про відвід.

Позивач не навів жодних фактичних підстав для задоволення судом заяви про забезпечення доказів, всупереч законодавству, де він повинен був довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою, тобто, суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань позивача, що носять характер припущень. Невжиття заходів до забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача оригіналів доказів для зберігання в матеріалах справи, жодним чином не порушувало права позивача, оскільки суд вже витребував у відповідача оригінали доказів, зокрема і Додаткову угоду №1 для огляду у судовому засіданні за участю позивача і його представника.

Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачеві у задоволенні його клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, оскільки предметом доказування у даній справі є встановлення факту безпідставного отримання відповідачем грошових коштів. Проведення судової технічної експертизи Додаткової угоди №1 не стосується предмету доказування про стягнення безпідставно отриманих коштів поза межами договірних відносин, що виключає можливість призначення судом експертизи.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач:

- не ставив під сумнів висновки, які були викладені у Висновку експерта №554/24 від 15.08.2024;

- не просив призначити повторну чи додаткову експертизу, а просив призначити аналогічну експертизу з аналогічними питаннями.

Отже, враховуючи, що в матеріалах справи наявний Висновок експерта №554/24 від 15.08.2024, яким експерт вирішив всі питання, які хотів поставити експерту позивач, а тому - у суду першої інстанції не було підстав з огляду на приписи ст.99 ГПК України призначати ще одну аналогічну експертизу з такими ж питаннями.

Крім того, не може доводитися свідченнями свідка факт не підписання Додаткової угоди №1, більш того, якщо свідок - ОСОБА_1 , директор та єдиний засновник ТОВ «НТ АДЕНІУМ» є зацікавленою особою. ОСОБА_1 в судовому засіданні призначеному на 15.07.2024 підтвердив дійсність договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022. Натомість в матеріалах справи № 910/3378/24 знаходиться довідка вих. №10 від 19.03.2024, в якій зазначається, що у підприємства ТОВ «НТ Аденіум» відсутній договір № 3 від 27.06.2022 в паперовій та/або електронній формі, обміну листами з умовами такого договору між ТОВ «НТ Аденіум» та ТОВ «НТ Агротоніка» не відбувалось.

Позивач просить стягнути з відповідач - 30 000грн. витрат на професійну правничу допомогу, які Відповідач вважає завищеними, з огляду на об`єм наданої адвокатом правової допомоги та витраченим часом, розмір витрат не відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та розумності.

Відповідач вважаємо, що витрати відповідача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 36 000 грн співмірні із складністю справи, часом, витраченим адвокатами Адвокатського об`єднання на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а тому - вказані витрати підлягають відшкодуванню з позивача на користь відповідача. Крім того, у разі збільшення суми судових витрат заявник не позбавлений права додатково заявити про такі витрати за результатом розгляду справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 910/3378/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 12 774,08 грн.

25.12.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжну інструкцію № 119 від 24.12.2024, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 12 774,08 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24. Призначено справу № 910/3378/24 до розгляду у судовому засіданні 25.02.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Агротоніка» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

24.02.2025 (через систему «Електронний суд») до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із з тим, що адвокат Сагайдак Андрій Васильович у справі № 748/1993/22 яка знаходиться в провадженні Чернігівського районного суду Чернігівської області представляє інтереси позивача Кружаєва Антона Миколайовича. Чернігівський районний суд Чернігівської області призначив підготовче засідання у справі № 748/1993/22 на 25.02.2025 о 10 год.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» про відкладення розгляду справи № 910/3378/24. Відкладено розгляд справи № 910/3378/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 на 01.04.2025.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 та від 31.03.2025 задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Агротоніка» та Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» про призначення експертизи у справі № 910/3378/24.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 29.04.2025, в режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/3378/24 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників у судове засідання та позиція учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 29.04.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24 повністю, ухвалити нове рішення у справі № 910/3378/24, яким задовольнити позов ТОВ "НТ Аденіум" в повному обсязі, визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 18.11.2022 до договору № 3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022, як частину пов`язаного з предметом спору правочину, який суперечить закону та стягнути з ТОВ «НТ Агротоніка» на користь ТОВ "НТ Аденіум" грошові кошти у розмірі 3 500 000 грн, інфляційні збитки в розмірі 24 542,00 грн та 3% річних в розмірі 23 815,41 грн. Всі судові витрати у справі № 910/3378/24 покласти на відповідача.

Представники відповідача у судовому засіданні 29.04.2025 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало те, що позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 5 000 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.06.2022 №1028.

Відповідач частково повернув грошові кошти у сумі 1 500 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.11.2022 №172 (призначення платежу «Повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно дог. № 3 від 27.06.2022 р.»).

В подальшому, 12.12.2023 позивачем надіслано відповідачу претензію-вимогу від 12.12.2023 №20, в якій зазначено, що:

- позивач вимагає від відповідача повернути грошові кошти у сумі 3 500 000 грн, а відповідач повинен виконати даний обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги;

- для забезпечення досудового врегулювання спору та через відсутність договору № 3 (у разі наявності у відповідача примірника договору № 3) позивач пропонував звірити розрахунки та вимагав також передати примірник договору № 3 для позивача та/або передати належним чином посвідчену відповідачем копію повного тексту договору № 3; відповідач повинен виконати даний обов`язок, надіславши вказані документи на адресу: вул. Підвисоцького Професора, буд. 10/10, офіс 60-61, м. Київ, 01103, у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги згідно з частинами сьомою і восьмою статті 222 Господарського кодексу України;

- позивач звернув увагу відповідача на те, що у разі невиконання з боку відповідача вимог даної претензії-вимоги, приховування договору № 3 або залишення претензії-вимоги без відповіді позивач вважатиме не укладеним договір № 3 в письмовій формі та буде змушений звернутися до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача зазначених грошових коштів та стягнення 3% річних і втрат від інфляції.

Відповідач відповіді на претензію-вимогу від 12.12.2023 №20 не надіслав, грошові кошти не сплатив, а тому позивач просить стягнути з відповідача 3 500 000 грн безпідставно набутих коштів, 24 542 грн втрат від інфляції та 23 815,41 грн 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і, як наслідок, відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.06.2022 між позивачем, як позикодавцем, і відповідачем, як позичальником укладено договір № 3, за умовами якого:

- позивач надав відповідачу кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики), а відповідач прийняв і зобов`язався повернути надані кошти в порядку та на умовах, передбачених договором № 3 (пункт 1.1 договору № 3);

- поворотна фінансова допомога - сума грошових коштів у національній валюті України, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до договору №3, який не передбачає нарахування процентів або інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами [згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України] (пункт 1.2 договору № 3);

- поворотна фінансова допомога має бути повернута відповідачем позивачу в повному обсязі та не є доходом відповідача (пункт 1.3 договору №3);

- поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у сумі 5 000 000 грн; поворотна фінансова допомога надається позивачем безготівковим перерахуванням на поточний рахунок відповідача протягом 5-ти днів з дати запиту позичальника; позичальник має право отримувати позику частково (пункт 2.1 договору № 3);

- поворотна фінансова допомога надається відповідачу на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (пункт 2.2 договору №3);

- поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача з поточного або іншого рахунку позивача (пункт 2.3 договору №3);

- поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення відповідачем, але на строк не більший, ніж 12 календарних місяців (пункт 2.4 договору №3);

- повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в установі банку (пункт 3.1 договору №3);

- позивач зобов`язаний надати поворотну фінансову допомогу відповідачу в розмірі, передбаченому пунктом 2.1 договору № 3 (пункт 7.1 договору № 3);

- позивач має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це відповідача за 15 робочих днів (пункт 7.2 договору № 3);

- відповідач має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу позивачу (пункт 7.3 договору № 3);

- договір № 3 набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повернення поворотної фінансової допомоги (позики) (пункт 8.1 договору № 3).

В подальшому, між 18.11.2022 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1, якою, зокрема, сторони погодили внести зміни в такі пункти договору № 3:

- змінити пункт 2.2 договору №3 та викласти його в такій редакції:

« 2.2. Поворотна фінансова допомога надається відповідачу на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Позивач за цим договором не отримує за надання поворотної фінансової допомоги відповідачу жодної компенсації (у матеріальній чи нематеріальній формі), винагороди та/або заохочення» (підпункт 1.1 пункту 1 додаткової угоди №1);

- змінити пункт 2.4 договору № 3 та викласти його в такій редакції:

« 2.4. Сторони домовились, що надана позивачем, як стороною-1 поворотна фінансова допомога повертається відповідачем, як стороною-2 двома частинами в наступні терміни і в наступному порядку:

- 21 листопада 2022 року відповідач зобов`язався повернути першу частку, отриманої від позивача, поворотної фінансової допомоги у сумі 1 500 000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн.;

- 26 червня 2025 року відповідач зобов`язався повернути другу частку (кінцевий залишок), отриманої від позивача, поворотної фінансової допомоги у сумі 3 500 000,00 (три мільйони п`ятсот тисяч) грн.» (підпункт 1.2 пункту 1 додаткової угоди №1);

- змінити пункт 7.2 договору № 3 та викласти його в такій редакції:

« 7.2. Позивач не має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги.» (підпункт 1.3 пункту 1 додаткової угоди № 1);

- змінити пункт 7.3 договору № 3 та викласти його в такій редакції:

« 7.3. Відповідач зобов`язався повернути отриману поворотну фінансову допомогу позивачу в порядку і строки, визначені у пункті 2.4 Договору» (підпункт 1.4 пункту 1 Додаткової угоди №1);

- змінити пункт 8.5 Договору №3 та викласти його в такій редакції:

«Відповідач має статус платника податку на прибуток підприємств згідно ст.133 п.1 пп.1 розділу ІІІ Податкового кодексу України (платник ПДВ). Позивач має статус платника податку на прибуток підприємств згідно ст.133 п.1 пп.1 розділу ІІІ Податкового кодексу України (платник ПДВ)» (підпункт 1.5 пункту 1 Додаткової угоди №1);

- погодилися додати в розділ 3 Договору №3 пункт 3.2 і викласти його в такій редакції:

« 3.2. Днем повернення коштів вважається день зарахування грошової суми (її частини), що надавалась, на поточний рахунок позивача.» (підпункт 2.1 пункту 2 додаткової угоди №1);

- сторони домовились, що інші пункти договору № 3, окрім наведених, не змінені додатковою угодою № 1 та залишаються чинними у тій редакції, в якій вони були викладені сторонами у договорі № 3 (пункт 3 додаткової угоди № 1);

- Додаткова угода № 1 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом дії договору № 3 (пункт 4 додаткової угоди № 1);

- Додаткова угода № 1 є невід`ємною частиною договору № 3, складена у двох примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу, по одній для кожної із сторін (пункт 5 додаткової угоди № 1).

Позивачем було подано суду в порядку частини третьої статті 237 ГПК України заяви про визнання недійсною додаткової угоди № 1, яка мотивована тим, що відповідачем не надано жодних доказів того, що ним, стороною договору, яка вважала б за необхідне змінити договір на умовах, вказаних у змісті додаткової угоди № 1, не надано жодних доказів того, що відповідач надсилав пропозиції про це другій стороні за договором - позивачу; такий документ з ознаками підроблення має ознаки спроби зміни господарського договору в односторонньому порядку (лише з боку відповідача), що не допускається, може бути визнано судом недійсним; відповідач самостійно (без волевиявлення позивача) створив та подав суду додаткову угоду № 1, яка не вважається такою, що вчинена в тій самій формі, що й договір і даний документ (з ознаками підроблення) не впливає на обов`язок відповідача повернути кошти позивачу за претензією-вимогою від 12.12.2023 № 20; як видно з копії долученої до матеріалів справи договір не передбачає внесення змін в односторонньому порядку (як і взагалі не передбачає будь-яких змін).

До заяви позивач додає Висновок №3559, складений Національним науковим центром «Інститут судових експертиз їм. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України за заявою директора позивача від 24.04.2024 вих. №15 про проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення, на вирішення якої було поставлено такі питання:

« 1. Чи міститься в тексті документу ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року погодження зміни ДОГОВОРУ №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року в частині назв: Позикодавець на Сторона 1 та Позичальник на Сторона 2?

2. Чи існує неузгодженість основних понять (Позикодавець. Сторона 1, Позичальник. Сторона 2) у різних пунктах документу ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року?

3. Чи існує неузгодженість основних понять (Позикодавець. Сторона 1. Позичальник. Сторона 2) у змісті документу ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року і у змісті ДОГОВОРУ №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року?».

За результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи експерт дійшов таких висновків:

« 1. У тексті документу ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору № 3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року погодження зміни ДОГОВОРУ №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року в частині назв Позикодавець на Сторона 1 та Позичальник на Сторона 2, - не міститься.»;

« 2. У різних пунктах документу ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року - існує неузгодженість основних понять (Позикодавець. Сторона 1. Позичальник. Сторона 2), що на вербальному рівні відображується у використанні різних найменувань, а також унеможливлює кореляцію, логічну послідовність та узгодженість змісту у контексті усього документа.»;

« 3. У змісті документу ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року і у змісті ДОГОВОРУ № 3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 року - існує неузгодженість основних понять (Позикодавець. Сторона 1. Позичальник. Сторона 2), що на вербальному рівні відображується у використанні різних найменувань сторін.».

Однак питання, поставлені позивачем на вирішення лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, як і висновок експерта за результатом проведення вказаної експертизи, не змінюють факту укладення сторонами додаткової угоди № 1, а скорочення позикодавця (позивача) як Сторона 1 і позичальника (відповідача) як Сторона 2 у Додатковій угоді №1 не змінює правової природи договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що правову природу договору визначає не зазначення у договорі терміну чи поняття (наприклад: «позикодавець» і «позичальник», «замовник» і «підрядник», «покупець» і «продавець» тощо), а зміст самого зобов`язання, яке кожна із сторін бере на себе для виконання такого правочину, при цьому, відсутність у договорі положення щодо внесення змін до нього, не є забороною вносини зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 15.07.2024, відповідачем надано суду для огляду оригінал додаткової угоди, який у підготовчому засіданні 15.07.2024 оглянуто судом разом із представниками сторін, встановлено відповідність наявній в матеріалах справи нотаріально посвідченої копії поданому оригіналу та повернуто такий оригінал відповідачу.

Однак, директор ОСОБА_1 хоча й підтвердив, що підпис у додатковій угоді № 1 належить йому, проте, зазначає про те, що на його думку, додаткова угода № 1 є підробленою, документ роздрукований на аркуші з іншого договору.

Натомість відповідно до наданого відповідачем Висновку № 554/24:

« 1. Друкований текст на лицьовому боці та друкований текст на зворотному боці документа: ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 - виконані за допомогою однотипних знакодрукуючих пристроїв з електрофотографічним способом нанесення зображень.

2. Для виконання тексту документа: ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 - не використовувався заздалегідь підготовлений аркуш паперу або частина іншого документа з вже присутніми на ньому підписом (підписами) та відтиском печатки.

3. Ознаки виготовлення документа: ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору № 3 про надання поворотної фінансової (позики) від 27.06.2022 року, шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної техніки або комп`ютерно-технічних засобів - відсутні.

4. У документі: ДОДАТКОВА УГОДА № 1 від 18.11.2022 до договору № 3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022 - першим був нанесений друкований текст, потім підписи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а потім відбитки печаток ТОВ «НТ АДЕНІУМ» та ТОВ «НТ АГРОТОНІКА».».

Також, матеріали справи містять Висновок №5119, яким встановлено, що:

« 1. Підпис від імені ОСОБА_1 у договорі № 3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022, укладеному між ТОВ «НТ АГРОНІКА» та ТОВ «НТ АДЕНІУМ», розташований на зворотній стороні аркуша документа, у рядку «Директор ОСОБА_1 » та підписи від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді № 1 від 18.11.2022 до договору № 3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022, укладеного між ТОВ «НТ АГРОТОНІКА» та ТОВ «НТ АДЕНІУМ», розташовані на зворотній стороні аркуша документа, у графі «Сторона-1:», у рядку «Директор ОСОБА_1 » та у нижній лівій частині документа, у рядку «Директор ОСОБА_1 , - виконаний ОСОБА_1 .».

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що факт підписання як позивачем, так і відповідачем, спростовують доводи позивача про відсутність доказів надсилання відповідачем пропозиції позивачу щодо укладення додаткової угоди № 1, оскільки відповідач запропонував (оферта), а позивач прийняв пропозицію (акцептував), у зв`язку із чим, доводи позивача щодо недійсності додаткової угоди № 1 оцінюються колегією суддів критично.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1-3 ст. 87 ГПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Відповідно до частини першої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною першою статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як вже зазначалось, питання, поставлені позивачем на вирішення лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, як і висновок експерта за результатом проведення вказаної експертизи, не змінюють факту укладення сторонами додаткової угоди № 1.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що оскільки між позивачем та відповідачем існує укладений договір, на підставі якого позивачем і було надано відповідачу позику, і за умовами договору (з урахуванням внесених до нього змін додатковою угодою № 1), враховуючи відсутність підстав для визнання додаткової угоди № 1 недійсною, грошові кошти у сумі 3 500 000 грн підлягають поверненню позивачу 26.06.2025, то стягнення таких коштів, враховуючи предмет і підстави позову, у порядку статті 1212 ЦК України як безпідставно отриманих є неможливим, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Доводи скаржника про те, що оспорювана додаткова угода № 1 від 18.11.2022 до Договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.06.2022, не містить волевиявлення сторони позикодавця у встановленій формі, волевиявлення ТОВ «НТ Аденіум» на її вчинення відсутнє, отже вказана додаткова угода має бути визнана судом недійсною на підставі пунктів 1, 3 частини 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, як пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, спростовується наявністю підпису ОСОБА_1 на зазначеній додатковій угоді, що також підтверджено висновком № 5119, залученим до матеріалів справи у підготовчому засіданні 15.07.2024.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що відповідач отримав кошти в розмірі 5 000 000,00 грн на виконання договору № 3, а не безпідставно, як стверджує позивач, при цьому, строк повернення коштів за додатковою угодою № 1 не настав.

Висновок №3559, складений Національним науковим центром «Інститут судових експертиз їм. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України не спростовує наявність підпису ОСОБА_1 на договорі № 3 та додатковій угоді № 1.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що позивач не ставив під сумнів висновки, які викладені у Висновку експерта № 554/24 від 15.08.2024 та не просив призначити повторну чи додаткову експертизу, водночас просив призначити аналогічну експертизу з аналогічними питаннями.

Також колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24, відсутні.

Скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ Аденіум» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/3378/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу 910/3378/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 02.06.2025.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич