Рішення від 02.06.2025 по справі 904/5671/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2025м. ДніпроСправа № 904/5671/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (49101, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26; ідентифікаційний код 25543196)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 50; ідентифікаційний код 35074228)

про стягнення 46 937 грн. 34 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5430/24 від 26.12.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" про стягнення 46 937 грн. 34 коп. - заборгованості за Договором від 13.04.2010 №987-11 про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації.

Також просить стягнути з відповідача 2 422 грн. 40 коп. - судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№2147/25 від 16.01.2025) на позовну заяву просить в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі та зазначає про те, що: - згідно з рахунком сума позову становить 46 937 грн. 34 коп.: заборгованість за період з лютого 2022 року по квітень 2024 року (сторінка 4 позовної заяви), тобто заборгованість, нібито, складає за: лютий-грудень 2022 року - 11 місяців, з січня по грудень 2023 року - 12 місяців, з січня по квітень 2024 року - 4 місяця, усього за 27 місяців, але нижче зазначається розрахунок: 1738,42 х39 місяців = 46 937, 34 грн.»; - до позовної заяви не додані акти звіряння розрахунків; - як зазначено, позивач вважає, що має право на отримання суми боргу за період з лютого 2022 року по квітень 2024 року, а в розрахунку зазначає 39 місяців, розрахунки акти позивач надає з листопада 2021 року; - але, ці розрахунки - акти були своєчасно оплачені відповідачем, також строк позовної давності за цими рахунками скінчився (ст. 257 Цивільного кодексу України); - згідно з інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 401 від 17.02.2022, яке було надане позивачем до заяви про надання судового наказу, відповідач сплатив за оренду ЛКЗ за лютий 2022 року згідно з рахунком-актом за №1201000000987140.01.2022 від 31.01.2022 року, але в позовній заяві позивач вимагає від відповідача ще раз оплатити оренду за лютий 2022 року; - інші рахунки-акти, крім рахунків - актів, що були надані позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області при поданні заяви про отримання судового наказу, а це декілька рахунків - актів за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік відповідач не отримував; - починаючи з 24.02.2022 року, місто Харків знаходилось в зоні бойових дій; - близько мільйона мешканців Харкова покинули місто, також значна кількість працівників відповідача залишило Харків та Україну взагалі; - за результатом обстрілів значна кількість мереж зв`язку у Харкові була пошкоджена, мережі, що належали відповідачу, були майже взагалі знищені, тому система М.Е.Dос в Харкові просто не працювала, а відповідач ніяк не міг відхилити прийняття рахунків, що зазначене в позовної заяві; - відповідач був вимушений призупинити свою діяльність, надання послуг абонентам припинити, майже усі працівники відповідача були звільнені, залишки кабелів були продані; - засновником відповідача був прийнятий протокол (рішення) Учасника № 27/03 від 27.03.2022 (копія додається) про призупинення діяльності, про що відповідач повідомив позивача своїм листом № 60/4 від 27.04.2022, але про цей лист позивач в своєї позовної заяві жодного слова не написав; - в позовної заяві позивач посилається на те, що відповідачем не був наданий сертифікат Торгово-промислової палати (далі за текстом ТПП) про неможливість виконання умов договору у м. Кривий Ріг; - відносно листа ТПП від 28.02.2022 N02024/02.0-7.1. судова практика чітко визначилась із тим, що відповідний лист ТПП є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. До того ж у цьому листі визначено "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів. Зміст листа носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно- наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22, від 07 червня 2023 року у справі № 912/750/22, від 13 вересня 2023 року у справі № 910/7679/22, тощо; - наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 Харківська територіальна громада (відповідач зареєстрований в м. Харкові - Харківська територіальна громада) відносилась до району бойових дій, а на цей час до території можливих бойових дій; - оскільки відповідач призупинив свою діяльність, про що повідомів позивача, відповідач не отримував від позивача ніяких послуг; - відповідач розміщував телекомунікаційне обладнання в приміщеннях нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Свободи, 7/9 на підставі Договору оренди приміщення №278-А/с від 01.07.20 з власником зазначеної нежитлової будівлі Товариством з обмеженою відповідальністю компанією "Квітень" (ідентифікаційний код юридичної особи 31854899); - згідно із листом-відповіддю Харківської Обласної прокуратури від 08.07.22 № 09/3-2391 вих.-22 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю компанією "Квітень" про завдання майнової шкоди внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю компанією "Квітень" є потерпілим у кримінальному впровадженні №22022220000000028 від 04.03.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України:.... "застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами....", що призвело до знищення значної частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Свободи, 7/9, як результат - знищене обладнання відповідача; - відправивши зазначений в пункті 4 цього відзиву лист на адресу позивача, відповідач вважав, що згідно з пунктом 8.2 Договору своєчасно повідомив позивача про небажання подовжити дію вказаного Договору; - більше того, відповідач ще раз повідомив позивача про відсутність заборгованості між позивачем та відповідачем, а також про те, що відповідач не використовує послуги позивача, а також взагалі не займається господарською діяльністю, своїм листом за № 23 від 25.07.2024; - відповідач стверджує, що позивач вважав зазначені листи як повідомлення про припинення дії Договору № 987-41 про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації від 13.04.2010, тому протягом майже 3-років позивач не мав до відповідача ніяких претензій та тому не подавав ніяких позовних заяв; - відповідач на цей час не може надати ще додаткові докази, оскільки крім майже знищення в повному обсязі нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Свободи, 7/9, в якій зберігалось обладнання відповідача, у відповідача, в результаті ракетної атаки в березні 2022 року, був порушений нежитловий будинок №44 по вул. Чернишевська міста Харкова, в якому зберігались архів абонентських договорів та бухгалтерські документи відповідача (копія листа до управління СБУ у Харківській області №102 від 27.10.2022 додається).

Позивач у відповіді на відзив (вх.№2345/25 від 17.01.2025) просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та зазначає про те, що: - позивач зазначав у позовній заяві, що період виникнення заборгованості: з лютого 2022 року по квітень 2024 року, тобто всього період, за який не здійснено оплату та входить у предмет даного позову, становить 27 місяців; - просить замість "39" читати "27"; - оновлений розрахунок суми заборгованості: 1738,42 грн. х 27 місяців = 46937,34 грн.; - позивач допустив описку в даті договору, по тексту позовної заяви просимо датою укладання договору замість "11.04.2010" вважати "13.04.2010"; - рахунки-акти за листопад 2021 січень 2022 надані суду для підтвердження суми нарахувань та доказів оплати їх відповідачем, що підтверджується інформаційними повідомленнями банку про зарахування коштів: № 4008 від 15.12.2021 на суму 1738,42 грн., № 176 від 18.01.2022 на суму 1738,42 грн., №01 від 17.02.2022 на суму 1738,42 грн., в суму позовних вимог нарахування листопада 2021, грудня 2021 та січня 2022 року не входять; - відповідно до п.19. Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану; - твердження відповідача про оплату послуг, наданих в лютому 2022 року на підставі рахунку-акту №1201000000987140.01.2022 від 31.01.22 є хибним, оскільки спростовується доказами, які є в матеріалах справи; - рахунком-актом №1201000000987140.01.2022 від 31.01.22 відповідачу виставлено до сплати вартість послуг, наданих у січні 2022, станом на 31.01.2022 сума до сплати відповідачу складала 1738,42 грн.; - в матеріалах справи є Інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 401 від 17.02.2022, згідно з яким відповідач здійснив оплату в сумі 1738,42 грн. з призначенням платежу: "Оплата за оренду ЛКЗ в 01/22р по дог.№ 987-41 від 13.04.10р., зг.рах. №1201000000987140.01.2022 від 31.01.22р., в т.ч. ПДВ 20% - 289,74 грн"; - відповідачу надсилались позивачем рахунки-акти для оплати послуг з лютого 2022 року по квітень 2024 року через електронну систему документообігу M.E.DOC протягом часу до початку воєнного стану в Україні, а також в період з лютого 2022 по квітень 2024 року, але ТОВ "Велтон. Телеком" відхиляв їх прийняття починаючи з 05.05.2022 року, що підтверджується витягом з програми, дані зафіксовані програмою автоматично; - вхід до програмного забезпечення може здійснюватися з будь-якої точки України або території інших країн шляхом віддаленого доступу із застосуванням персонального логіну та паролю при наявності Інтернет-доступу з сайту компанії або інстальованого додатку на комп`ютер (планшет, ноутбук, телефон тощо). Технічна підтримка споживачів послуг здійснюється цілодобово через офіційний сайт розробника при наявності питань та зауважень. Отже доступ до електронного кабінету відповідача у системі M.E.Dос має лише він, і відхилити прийняття рахунків-актів позивача через електронну систему обміну документів міг здійснити в програмному продукті лише сам відповідач; - незважаючи на це, позивач повторно направив рахунки-акти за період надання послуг з лютого 2022 року по квітень 2024 року на юридичну адресу відповідача поштою із супроводжувальним листом-вимогою від 30.10.2024 № 1912-ВИХ-DP 12S000-2024 (докази відправлення опис вкладення від 04.11.2024, список 5029 та фіскальний чек); - у листі від 30.10.2024 № 1912-ВИХ-DP-12S000-2024, направленому відповідачу, позивач зазначав про необхідність сплати відповідачем заборгованості в сумі 46937,34 грн., в рахунку-акті за квітень 2024 року відображена сума заборгованості як на 01.04.2024, нарахування за місяць, так і загальна сума до сплати з накопиченням за весь період виникнення заборгованості станом на 30.04.2024; - лист направлено відповідачу цінним листом № 0600978803676, який вручено відповідачу 11.11.2024, що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошти (додається); - розмір щомісячної плати, яка підлягає сплаті за користування кабельною каналізацією, відповідачу відомий, він є сталим та залежить від довжини кабелю, його діаметру, які визначені договором, а також розміру тарифу, встановленого чинним законодавством; - розмір щомісячної плати за використання ККЕ становить 1738,42 грн. з ПДВ; - факт оплати рахунку-акту за січень 2022 року у сумі 1738,42 грн. з ПДВ підтверджує, що відповідач був обізнаний з щомісячним розміром нарахувань за користування ККЕ відповідно до чинних тарифів; - відповідач не демонтував кабелі з кабельної каналізації позивача, яка використовується за Договором, до цього часу; - основним видом діяльності відповідача є діяльність у сфері проводового електрозв`язку; - діяльність товариства здійснювалась по усій території України; - місцем використання кабельної каналізації товариства за Договором № 987-41 є місто Кривий Ріг. Отже посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин щодо його майна у м. Харьків не пояснює не можливість використання ним кабельної каналізації у місті Кривий Ріг та невиконання грошових зобов`язань по внесенню плати за використання кабельної каналізації позивача за Договором № 987-41; - до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, територія Криворізької міської територіальної громади не входить; - сертифікат Торгово-промислової палати України щодо неможливості виконання умов договору № 987-41 відповідач позивачу в період з лютого 2022 по квітень 2024 року не надав; - у будь-якому випадку настання форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від виконання основного зобов`язання за договором в натурі; - штрафні санкції за прострочення платежу позивач до сплати відповідачу у даному позові не виставляв; - лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії Російської Федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (Постанова ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22); - відповідач не припинив діяльність як суб`єкт господарської діяльності, що підтверджується фактом реєстрації його в ЄДР; - у заяві про кримінальне правопорушення № 102 від 27.10.2022 інформацію про результати розгляду заяви відповідач просить повідомити на юридичну адресу; - юридичною адресою відповідача є вул. Сумська, 50 у місті Харьків; - оренда відповідачем інших приміщень за вул. Чернишевська,44, вул. Свободи 7/9 у м. Харькові не пояснює неможливість здійснення діяльності за юридичною адресою; - скорочення штату працівників товариства, про яке зазначено в протоколі № 27/03 від 27.03.2022, у зв`язку з переміщенням працівників в іншу місцевість, не є підтвердженням припинення діяльність товариства в цілому; - лист № 60/4 від 27.04.2022 Дніпропетровська філія АТ "Укртелеком" від ТОВ "Велтон. Телеком" не отримувала; - до відзиву на позовну заяву відповідач додав опис відправлення цінного листа, в якому зазначено адресу направлення листа: м.Дніпро, вул. Херсонська, будинок 28; - проте, місцем розташування Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" є м. Дніпро, вул. Херсонська, будинок 26, що підтверджується випискою з ЄДР щодо Дніпропетровської філії товариства; - отже опис свідчить, що лист направлено за неналежною адресою; - фіскальний чек, накладна до опису вкладення про приймання листа до пересилання АТ "Укрпошта" відсутні; - належних, достовірних та допустимих доказів направлення цього листа позивачу відповідач не надав; - реєстрація усіх вхідних та вихідних листів здійснюється АТ "Укртелеком" в електронній системі Мегаполіс. Принскрин з автоматичної системи пошуку системи Мегаполіс підтверджує, що даний лист, датований 27.04.2022, до Дніпропетровської філії не надходив; - оскільки відповідач кабелі не демонтував як станом на 13.04.2023, так і станом на 23.04.2023, відповідно не припинив користування кабельною каналізацією позивача, й фактично не припиняв дію договору; - слід критично відноситися до наданого відповідачем листа щодо припинення дії договору у зв`язку з відсутністю доказів його направлення, а також активних дій по демонтажу кабелю; - станом на 30.04.2024 та 16.01.2025 кабелі відповідача з кабельної каналізації АТ "Укртелеком" не демонтовано, таким чином, договір № 987-41 є продовженим, нарахування плати за користування кабельною каналізацією здійснювалось позивачем правомірно.

Отже, з огляду на предмет та підстави позову у даній справи, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Дніпропетровська філія Акціонерного товариства "Укртелеком" є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства "Укртелеком", який діє на підставі Положення про Дніпропетровську філію Акціонерного товариства "Укртелеком" (а.с.19-22) та не має статусу юридичної особи і здійснює від імені товариства частину його господарської та іншої діяльності, а також функції представництва.

Як вбачається, між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укртелеком", в особі директора Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", правонаступником якого є Дніпропетровська філія Акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі - Укртелеком) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", як замовником було укладено договір від 13.10.2010 №987-41 про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації (надалі - Договір) (а.с.64-74).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Укртелеком відповідно до умов цього договору, у тому числі згідно зазначених у додатку №1 до договору технічних даних, зобов`язується надати замовнику послугу доступу до місця в каналі кабельної каналізації для виконання замовником (або підрядною організацією за дорученням замовника) робіт з прокладання кабелю в каналі кабельної каналізації Укртелекому та у подальшому надати замовнику у використання місце в каналі кабельної каналізації у місті Кривий Ріг, а замовник зобов`язується оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.

Укртелеком зобов`язаний на строк дії договору надати замовнику у використання місце в каналі кабельної каналізації Укртелекому у м. Кривий Ріг згідно технічних даних, зазначених у додатку №1 до договору (підпункт 2.1.6 Договору).

Згідно з підпунктом 2.2.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати вартість послуг, визначених відповідно до умов договору, на підставі виставлених Укртелекомом рахунків.

Підпунктом 2.3.2 Договору визначено, що Укртелеком має право відмовитися від договору у зв`язку з несплатою замовником рахунку протягом 3 місяців з дати його виставлення, письмово попередивши про це замовника за 10 днів до дати розірвання договору.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що вартість послуг з використання місця в каналі кабельної каналізації визначається відповідно до діючих тарифів Укртелекому. У додатку №3 до договору зазначена вартість послуг, що розрахована на підставі діючих на момент підписання договору тарифів. Тарифи та вартість послуги з використання місця в каналі кабельної каналізації Укртелеком має право змінювати в односторонньому порядку відповідно до підпункту 2.3.3 цього договору.

У додатку № 3 до Договору вартість послуг була визначена на момент укладання договору та становила 1 794 грн. 56 коп., з урахуванням з ПДВ щомісячно (а.с. 67 на звороті - 68).

В подальшому Додатковою угодою від 01.11.2012 №2 (а.с. 72-74) додаток № 3 до Договору було викладено в новій редакції та розмір щомісячної плати за використання кабельної каналізації встановлено на рівні 1 186 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що оплату послуги з використання місця в каналі кабельної каналізації замовник здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку Укртелекому, виставленого до 10-го числа поточного місяця.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року. Умови цього договору застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами, починаючи з 01.01.2020 (пункт 8.1 Договору).

Відповідно до пункту 8.2 Договору термін дії останнього продовжується на кожний наступний строк на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії.

На виконання умов Договору Укртелеком надав замовнику місце в каналі кабельної каналізації у місті Кривий Ріг згідно технічних даних, зазначених у додатку № 1 до Договору, загальною довжиною 31,2730 км (а.с.66).

В подальшому, Додатковою угодою №1 від 27.06.2012 (а.с.69-71) сторони, зокрема, переглянули загальну довжину кабельної каналізації, яка використовується, так, відповідно до додатку №3, в редакції зміненій вказаною додатковою угодою №1, остання становить 26,4530 км.

Додатковою угодою №2 від 01.11.2012 (а.с.72-74) сторони, зокрема, переглянули загальну довжину кабельної каналізації, яка використовується, так, відповідно до додатку №3, в редакції зміненій вказаною додатковою угодою №2 остання становить - 23,3900 км, для розташування кабелів діаметром: до 12 мм 16,7550 км; понад 12 мм до 20 мм 4,2250 канало-км; понад 20 мм до 25 мм 1,8510 канало-км; понад 30 мм до 40 мм 0,5590 канало-км.

Позивач зазначає, що на підтвердження факту користування відповідачем кабельною каналізацією Укртелекому, надає копії рахунків-актів та платіжних інструкцій щодо здійснення відповідачем платежів за періоди, що передували спірному періоду, а саме: акт-рахунок №1201000000987140.11.2021 за листопад 2021 на суму 1 738 грн. 42 коп. (а.с.36), акт-рахунок №1201000000987140.12.2021 за грудень 2021 на суму1 738 грн. 42 коп. (а.с.37), акт-рахунок №№1201000000987140.1.2022 за січень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп. (а.с.38), №4008 від 15.12.2021 на суму 1 738 грн. 42 коп. (а.с.76), № 401 від 17.02.2022 на суму 1 738 грн. 42 коп. (а.с.77) та № 176 від 18.01.2022 на суму 1 738 грн. 42 коп. (а.с. 75).

Як вбачається, позивачем, на виконання умов Договору у спірний період з 01.02.2022 по 30.04.2024 включно було сформовано рахунки-акти на загальну суму 46 937 коп.. 34 коп., а саме:

- від 28.02.2022 №1201000000987140.2.2022 - за лютий 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 39);

- від 31.03.2022 №1201000000987140.3.2022 - за березень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 40);

- від 30.04.2022 №1201000000987140.4.2022- за квітень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 41);

- від 31.05.2022 №1201000000987140.5.2022- за травень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 42);

- від 30.06.2022 №1201000000987140.6.2022 - за червень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 43);

- від 31.07.2022 №1201000000987140.7.2022 - за липень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 44);

- від 31.08.2022 №1201000000987140.8.2022 - за серпень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 45);

- від 30.09.2022 №1201000000987140.9.2022- за вересень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 46);

- від 31.10.2022 №1201000000987140.10.2022 - за жовтень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 47);

- від 30.11.2022 №1201000000987140.11.2022 - за листопад 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 48);

- від 31.12.2022 №1201000000987140.12.2022- за грудень 2022 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 49);

- від 31.01.2023 №1201000000987140.1.2023 - за січень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 50);

- від 28.02.2023 №1201000000987140.2.2023 - за лютий 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 51);

- від 31.03.2023 №1201000000987140.3.2023 - за березень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 52);

- від 30.04.2023 №1201000000987140.4.2023 - за квітень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 53);

- від 31.05.2023 №1201000000987140.5.2023 - за травень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 54);

- від 30.06.2023 №1201000000987140.6.2023 - за червень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 55);

- від 31.07.2023 №1201000000987140.7.2023 - за липень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 56);

- від 31.08.2023 №1201000000987140.8.2023 - за серпень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 57);

- від 30.09.2023 №1201000000987140.9.2023 - за вересень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 58);

- від 31.10.2023 №1201000000987140.10.2023 - за жовтень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 59);

- від 30.11.2023 №1201000000987140.11.2023 - за листопад 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 60);

- від 31.12.2023 №1201000000987140.12.2023 - за грудень 2023 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 61);

- від 31.01.2024 №1201000000987140.1.2024- за січень 2024 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 35);

- від 29.02.2024 №1201000000987140.2.2024 - за лютий 2024 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 34);

- від 31.03.2024 №1201000000987140.3.2024 - за березень 2024 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 33);

- від 30.04.2024 №1201000000987140.4.2024 - за квітень 2024 на суму 1 738 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 32).

Позивач стверджує, що вказані рахунки - акти надсилалися відповідачеві через систему М.Е.Doc, але відповідачем було відхилено їх прийняття та на підтвердження вказаного надає копія витягу з програми М.Е.Doc (а.с. 63).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було скеровано повідомлення про відмову від договору від 30.10.2024 №1912-ВИХ-DP-12S000-2024 (а.с. 78-79).

У вказаному повідомленні позивач вимагає від відповідача сплати заборгованості з лютого 2022 по квітень 2024 включно в розмірі 46 937 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ та зазначає, що, керуючись підпунктом 2.3.2 Договору, попереджає про відмову з 14.11.2024 від Договору, у зв`язку з чим Договір припиняється з 14.11.2024.

Позивач стверджує, що відповідачем за період з лютого 2022 по квітень 2024 включно (за 27 місяців) не проведено сплату за послугу з використання місця в каналі кабельної каналізації за Договором від 13.10.2010 №987-41, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 46 937 грн. 34 коп.; відповідач проти вказаного заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2 розділу І Загальні положення Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв`язку використання ККЕ - послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ на договірних умовах на певний строк, затверджених Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації 23.08.2012 №428 (у редакції рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації 12.07.2016 №359) (надалі - Правила), використання ККЕ - послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ на договірних умовах на певний строк.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу VI Умови розрахунків та оплати наданих послуг Правил за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ замовник здійснює їх оплату згідно з договором про надання в користування ККЕ. Надання в користування ККЕ здійснюється постачальником за тарифами, встановленими НКРЗІ, з дня набрання ними чинності або внесення змін до них.

Відповідно до пункту 3 розділу І "Загальні положення" Положення про кабельну каналізацію електронних комунікаційних мереж, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку 06 вересня 2023 року № 342, (надалі - Положення №342), інфраструктура ККЕ - обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів електронних комунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для введення кабелів і розміщення лінійного обладнання, що надаються або можуть надаватися володільцем ККЕ у користування замовнику на договірних умовах.

Ділянка ККЕ - частина ККЕ між двома або більше оглядовими пристроями, двома адресами, муфтою та адресою, двома муфтами.

Користування ККЕ - послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ для розміщення прокладеного кабелю електронних комунікацій замовника на договірних умовах.

Пунктом 3 розділу VI "Умови розрахунків та оплати наданих послуг" Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв`язку, затверджених Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації 23.08.2012 № 428 (у редакції рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації 12.07.2016 № 359), надання в користування ККЕ здійснюється постачальником за тарифами, встановленими НКРЗІ, з дня набрання ними чинності або внесення змін до них.

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації 30.12.2013 № 861 було затверджено Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв`язку операторів телекомунікацій, які набули чинності з 18.02.2014.

Тариф за використання ККЕ до 12 мм становить 33,90 грн. без ПДВ з 1 кан.-км; понад 12 мм до 20 мм 94,16 грн. без ПДВ з 1 кан.-км; понад 20 мм до 25 мм - 147,12 грн. без ПДВ з 1 кан.-км; понад 30 мм до 40 мм 376,63 грн. без ПДВ з 1 кан.-км.

Відповідно за використання ККЕ для розташування кабелів діаметром: до 12 мм довжиною 16,7550 канало-км Замовник повинен сплатити 567,99 грн. без ПДВ; понад 12 мм до 20 мм довжиною 4,2250 канало-км 397,83 грн. без ПДВ; понад 20 мм до 25 мм довжиною 1,8510 канало-км 272,32 грн. без ПДВ; понад 30 мм до 40 мм довжиною 0,5590 канало-км 210,54 грн. без ПДВ. Всього: 1448,68 грн. без ПДВ. Податок на додану вартість нараховується окремо. Розмір щомісячної плати за використання ККЕ становить 1 738,42 грн. з ПДВ.

Постановою від 27.12.2023 № 498 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку затвердила нові Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж. Розмір плати за 1 канало-км не змінився, відповідно розмір щомісячного платежу також.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається, умовами Договору визначено, що оплата за послуги з використання місця в каналі каналізації замовником здійснюється щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунку, виставленого до 10 числа поточного місяця.

Судом враховано, що в матеріалах справи наявні оформлені позивачем рахунки-акти на оплату за спірний період з лютого 2022 по квітень 2024 включно, які містять посилання на Договір, а також витяг з Програмного забезпечення М.Е.Dос, з якого вбачається, що рахунки за спірний період з лютого 2022 по квітень 2024 включно були виставлені позивачем та відхилені відповідачем (а.с. 63).

Отже, враховуючи викладене, а також положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, строк оплати за наданні послуги є таким, що настав.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, матеріали справи не містять, отже заборгованість відповідача перед позивачем за надану за Договором послугу за період з лютого 2022 по квітень 2024 включно (за 27 місяців) не погашена та складає 46 937 грн. 34 коп. (1 738,42 х 27).

Щодо заперечень відповідача

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по Договору.

З урахуванням наведеного суд вважає, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Окремо суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач перебуває в кращому становищі, ніж відповідач у зв`язку з введенням в державі воєнного стану.

Твердження відповідача про те, що листом від 27.04.2022 №60/4 (а.с.115-116) останній повідомив позивача про відмову від подовження строку дії Договору суд оцінює критично, оскільки з наданої відповідачем копії опису вкладення у цінний лист від 27.04.2022 вбачається, що вказаний лист було направлено на адресу: м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 28, тоді як місцезнаходженням позивача є м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26.

Доказів отримання вказаного листа позивачем відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не надано, матеріали справи не містять доказів здійснення демонтажу кабелів відповідача з каналу кабельної каналізації позивача.

Відтак, аргументи відповідача судом не приймаються, відхиляються, як такі, що спростовані матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту надання позивачем відповідачеві послуги за Договором є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо отримання відповідачем послуги за Договором та наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за період з лютого 2022 по квітень 2024 включно в розмірі 46 937 грн. 34 коп., є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 2 422 грн. 40 - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (49101, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26; ідентифікаційний код 25543196) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 50; ідентифікаційний код 35074228) про стягнення 46 937 грн. 34 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 50; ідентифікаційний код 35074228) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (49101, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26; ідентифікаційний код 25543196) 46 937 (сорок шість тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн. 34 коп. - заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

02.06.2025