Ухвала

від 04.06.2025 по справі 906/1232/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про вирішення заяви про відвід

"04" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1232/22

За заявою: Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"

До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік"

про банкрутство

(заява про відвід судді)

Суддя Гнисюк С.Д.

В провадженні Господарського суду Житомирської області (суддя Костриця О.О.) перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" (далі - ТОВ "Галактік", боржник, банкрут).

Постановою Господарського суду Житомирської області від 27.08.2024, зокрема, визнано банкрутом ТОВ "Галактік"; відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців по 27.08.2025 включно; призначено ліквідатором ТОВ "Галактік" арбітражного керуючого Самчука А.М.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.05.2025 призначено наступне судове засідання на 05.06.2025 об 11:00 год; зобов`язано комітет кредиторів боржника в термін до 29.05.2025 надати суду докази розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого Самчука А.М. від виконання повноважень ліквідатора банкрута.

16.05.2025 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Житомирської області надійшла заява арбітражного керуючого Демчука О.М. від 16.05.2025 про участь у справі з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.05.2025 прийнято заяву арбітражного керуючого Демчука О.М. від 16.05.2025 про участь у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 05.06.2025 об 11:00 год; запропоновано учасникам судового провадження надати суду письмові пояснення щодо заяви арбітражного керуючого Демчука О.М. від 16.05.2025 про участь у справі в термін до 29.05.2025.

30.05.2025 в системі "Електронний суд" до Господарського суду Житомирської області надійшла заява від Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" від 30.05.2025 про відвід судді Костриці О.О. у справі № 906/1232/22.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.06.2025 (суддя Костриця О.О.) визнано необґрунтованим відвід, заявлений Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" у заяві від 30.05.2025 про відвід судді Костриці О.О. у справі № 906/1232/22.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла раніше, ніж за три робочі дні до наступного засідання, враховуючи приписи абзацу 1 частини 3 статті 39 ГПК України, питання про відвід судді Костриці О.О. у справі №906/1232/22, зазначеною ухвалою передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 02.06.2025 заяву Акціонерного товариствам "Банк інвестицій та заощаджень" від 30.05.2025 про відвід судді Костриці О.О. у справі № 906/1232/22 розподілено для розгляду судді Гнисюку С.Д.

У своїй заяві Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень", як підстави для відводу судді Костриці О.О, зазначає про наступне.

Ліквідатором ТОВ «Галактік» Самчуком А.М. 28.05.2025 було проведено засідання комітету кредиторів ТОВ «Галактік» у складі АТ "Банк інвестицій та заощаджень".

28.05.2025 на виконання вимог Ухвали суду від 13.05.2025 та Ухвали суду від 21.05.2025 на засіданні комітету кредиторів ТОВ «Галактік» розглянуто питання відсторонення арбітражного керуючого Самчука А.М. від виконання повноважень ліквідатора банкрута та прийнято рішення про визнання відсутніми підстав для відсторонення арбітражного керуючого Самчука А.М. від виконання повноважень ліквідатора банкрута у зв`язку із належним виконанням ним повноважень ліквідатора банкрута.

Вказує, що в силу ч. 1 п. 5) ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

АТ "Банк інвестицій та заощаджень" вважає дії судді Костриця О.О. щодо прийняття до розгляду заяви арбітражного керуючого Демчука О.М. від 16.05.2025 про участь у справі за наявності діючого ліквідатора Самчука О.О. відносно діяльності якого відсутні скарги або претензії з боку кредиторів, такими, що викликають сумнів у об`єктивності.

Посилається на те, що 21.05.2025 ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.05.2025 № 906/1232/22 суддя прийняв до розгляду заяву арбітражного керуючого Демчука О.М. від 16.05.2025 про участь у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні 05 червня 2025 р. о 11:00 год. без обґрунтування наявності для цього правових підстав.

Вважає, що заява арбітражного керуючого Демчука О.М. від 16.05.2025 про участь у справі є передчасною та законодавчо необґрунтованою, у справі № 906/1232/22 про банкрутство ТОВ «Галактік» ліквідаційну процедуру проводить арбітражний керуючий ліквідатор Самчук О.О., який є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Встановлений судом строк ліквідаційної процедури по 27.08.2025 на цей час не сплинув.

Банку не відомі випадки оскарження кредиторами у справі дій діючого ліквідатора Самчука О.О.

На момент подання арбітражним керуючим зазначеної заяви (16.05.2025) та прийняття такої заяви до розгляду (21.05.2025), суддя достеменно знав про те, що діючого ліквідатора не було усунуто від виконання повноважень, не було висловлено недовіру, не розглядалося жодної скарги з боку кредиторів щодо дій ліквідатора.

Зазначає, що 28.05.2025 на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Галактік" прийнято рішення про визнання відсутніми підстав для відсторонення арбітражного керуючого Самчука А.М. від виконання повноважень ліквідатора банкрута у зв`язку із належним виконанням ним повноважень ліквідатора банкрута.

Вказує, що відповідно до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 5-1) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Зазначає, що жодна з наведених підстав відсутня, арбітражний керуючий Самчук А.М. належним чином виконує свої повноваження.

Вказує, що діюче законодавство не наділяє суди повноваженнями самостійно призначати арбітражного керуючого ліквідатора у справі.

Вважає, що жодні підстави для відсторонення арбітражного керуючого відсутні, однак суддя Костриця О.О. з невідомих обставин самостійно підіймає питання заміни арбітражного керуючого, що викликає сумніви у об`єктивності Судді.

Ознакою необ`єктивності також вважає передчасне прийняття до розгляду заяви арбітражного керуючого Демчука О.М. від 16.05.2025 про участь у справі.

Зазначає, що зміст ухвали Господарського суду Житомирської області від 21.05.2025 про прийняття до розгляду заяви арбітражного керуючого Демчука О.М. від 16.05.2025 про участь у справі та призначення її до розгляду в судовому засіданні з урахуванням змісту самої заяви арбітражного керуючого Демчука О.М. про участь у справі про банкрутство свідчать про наявність обставин, які викликають сумніви у об`єктивності судді.

На переконання АТ "Банк інвестицій та заощаджень", заява арбітражного керуючого Демчука О.М. не мала прийматися до розгляду судом за наявності діючого ліквідатора щодо якого в матеріалах справи відсутні будь - які докази усунення його від виконання повноважень.

З огляду на викладене робить висновок, що у Судді вже склались певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо правовідносин у справі, що розглядається, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи.

У зв`язку із викладеним, АТ "Банк Інвестицій та заощаджень" просить суд відвести суддю Кострицю Олега Олександровича від розгляду справи № 906/1232/22.

Перевіривши наведені доводи, на обґрунтування заяви про відвід судді, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 7 статті 39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів.

Відповідно до частини 8 статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

У даному випадку суд зазначає, що доводи заявника фактично зводяться до необхідності відводу судді Костриці О.О. з підстав незгоди з процесуальним рішенням, а саме: з ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.05.2025 у справі №906/1232/22 про прийняття до розгляду заяви арбітражного керуючого Демчука О.М. про участь у справі про банкрутство, яка надійшла на адресу суду.

Процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності.

Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Відповідно до частини 3 статті 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Факт постановлення суддею Кострицею О.О. ухвали про прийняття заяви сам по собі не є і не може бути обставиною для виникнення переконання у тому, що суддя не забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру у особистій зацікавленості.

У даному випадку, прийняття та призначення до розгляду в судовому засіданні заяви арбітражного керуючого на участь у справі це "процесуальне реагування суду" у відповідності до норм ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства, так як підстави для її не прийняття - відсутні. Розгляд її (задоволено, відмовлено у задоволенні) має здійснюватися у судовому засіданні.

Факт прийняття - не результат розгляду.

Наслідки (відсторонення/призначення), на даному етапі відсутні. Тобто факт прийняття судом заяви має відкладальну дію.

Арбітражний керуючий Демчук О.М. не позбавлений права на подання заяви на участь у справі.

Нормами ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено право суду для повернення заяви арбітражного керуючого на участь у справі, за даних обставин.

Отже, обставини подання заяви та її прийняття судом до розгляду (у майбутньому) не свідчать про самостійне ініціювання питання заміни арбітражного керуючого у справі судом.

Суд вважає, що у даному випадку заява прийнята з метою забезпечення рівності усіх учасників процесу, а саме: судом запропоновано учасникам провадження у справі про банкрутство надати суду письмові пояснення щодо заяви арбітражного керуючого Демчука О.М. від 16.05.2025 про участь у справі.

У справі відсутні докази наявності вчинків судді поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити всебічний, повний, об`єктивний та неупереджений розгляд справи.

Будь-яких доказів, які свідчили б про необ`єктивність судді заявником не надано.

Заявником в заяві наведено власне суб`єктивне бачення та оцінка прийнятого судом рішення.

Обставини наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід судді, не знайшли свого підтвердження, тому доводи заявника суд вважає безпідставними і необґрунтованими.

Отже, відсутні підстави для висновку про наявність визначених у статті 35 ГПК України та інших передумов для відводу судді Костриці О.О. від розгляду справи №906/1232/22.

Суд наголошує, що суддя здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Таку, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка ним володіє, вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Згідно з частиною 3 статті 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Як вже зазначалося, заява зводиться до незгоди з судовим рішенням прийнятим суддею, аргументи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях, які не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, що викликали б сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Костриці О.О. і які б могли бути перевіреними та/чи/або переконливі факти, які б могли викликати сумнів у їх об`єктивності і неупередженості, а відтак могли б бути підставою для відводу судді в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, ухвала Господарського суду Житомирської області від 21.05.2025, яка була постановлена, не є підставою для відводу судді Костриці О.О. від розгляду справи №906/1232/22.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" від 30.05.2025 про відвід судді Костриці О.О. у справі № 906/1232/22 - відмовити.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 11 статті 39 ГПК України).

Крім того, суд зазначає про те, що арбітражні керуючі мають доступ до автоматизованої системи "Банкрутство та неплатоспроможність" де можна отримати інформацію про перебування суб`єкта у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) в онлайн-режимі.

Також, в системі працює електронний кабінет арбітражного керуючого, який дозволяє подавати відомості до Єдиного реєстру боржників та Єдиного реєстру арбітражних керуючих України в електронному форматі.

Судом встановлено, що згідно відомостей програми "Діловодство спеціалізованого суду", арбітражним керуючим Демчуком О.М., за власною ініціативою, неодноразово подаються заяви на участь у справі, в незалежності від стадії розгляду (це, зокрема, справи № 14/325"б"; №906/1302/23; №906/1182/24; №906/1126/13; №906/477/25, №906/394/25).

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" від 30.05.2025 про відвід судді Костриці О.О. у справі № 906/1232/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Гнисюк С.Д.