Ухвала від 04.06.2025 по справі 910/5098/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

04.06.2025Справа № 910/5098/25Суддя Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д., дослідивши матеріали (вх. №6836/25 від 30.05.2025) зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейгєр» у справі №910/5098/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейгєр» про стягнення грошових коштів, без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Всупереч вимог п.2ч.1 ст.164, ч.4ст.180 ГПК України поданий зустрічний позов не оплачений судовим збором.

Порядок та розміри сплати судового збору визначені у Законі України "Про судовий збір". Так, згідно зі ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. В свою чергу, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового - 1,5 % від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Аналіз п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України та ч. 2 ст. 163 ГПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов`язує визначення ціни позову з моментом пред`явлення позову до суду (правова позиція Верховного Суду, викладена в ухвалі від 08 вересня 2022 року у справі № 924/829/21).

Як убачається із зустрічної позовної заяви, предметом заявленого позову є вимога майнового характеру - повернення майна (люлька будівельна WUXI COSMO ZLP-630 А, марка ZLP-630, номер редуктора H21080335, Н21080348, номер електрощитка C21080216; люлька будівельна WUXI COSMO ZLP-630 А, марка ZLP-630, номер редуктора H21080347 Н21080352, номер електрощитка С21080208; щити №№ 1906675, 1903238; лебідки №№ 1906665-1, 2105463-2, 2105462-2, 1906654-1; уловлювачі №№ w18134, 170317030, 170317045, 170317038; мобільна споруда («Битовка») № Т-004; колиска, модель ZLP-630, серійний № 71; риштування клино-хомутові для оздоблювальних та ремонтних робіт, № ЦО 01/18. 01.001 ПС.), яка підлягає оплаті судовим збором за встановленими ставками.

Отже, для правильного визначення суми судового збору за вимогу майнового характеру необхідно встановити ринкову вартість майна щодо якого заявлено вимогу на день подання позовної заяви до суду.

У свою чергу, заявником будь-яких доказів на підтвердження ринкової вартості майна на день подання позовної заяви (зокрема звіт про оцінку майна, висновок експерта), повернути яке просить заявник, суду не надано.

Викладене унеможливлює перевірку судом правильності визначення позивачем суми судового збору, тому неможливо визнати, що позивачем належним чином виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Таким чином, позивачем в порушення вимог статті 164 ГПК України не надано до позовної заяви документів, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 1,5% від ринкової вартості майна, витребувати яке просить позивач.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення зустрічної позовної заяви без руху з наданням строку у п`ять днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 1,5% від ринкової вартості майна повернути яке просить позивач (станом на час звернення з позовом до суду).

Керуючись ст.ст. 174, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейгєр» залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали - шляхом подачі звіту про оцінку рухомого майна з приводу якого у сторін виник спір, і який підтверджує дійсну вартість майна станом на 29.05.2025 (момент пред`явлення позову) та доказів сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви про повернення рухомого майна, розрахованого виходячи із дійсної вартості майна станом на 29.05.2025.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Ухвала набрала законної сили 04.06.2025 та не може бути оскаржена.

Суддя Ігор Курдельчук