Рішення

від 03.06.2025 по справі 910/2777/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2025Справа № 910/2777/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «СП М-Буд»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «БК М-Буд»

про стягнення 4.812.428,33 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Коваленко І.Д., довіреність № 3 від 07.01.2025

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

Суть спору:

07.03.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Техбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП М-Буд» про стягнення 4.812.428,33 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору поставки № ЕТ П 1708/2021-1 від 17.08.2021 позивач здійснював відповідачу поставку продукції у повному обсязі починаючи з серпня 2021 року по червень 2024 року, проте відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконував взяті на себе зобов`язання за договором. Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 27.01.2023 заборгованість відповідача становила 21.991,20 грн. Поставлений у період з 01.05.2023 по 25.12.2023 товар на загальну суму 4.179.064,04 грн, що підтверджується видатковими накладними, відповідачем було частково сплачено у розмірі 3.544.656,80 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 31.12.2023. За поставлений товар у період з 09.01.2024 по 05.06.2024 на загальну суму 3.223.191,70 грн, що підтверджується видатковими накладними, відповідачем також здійснено часткову оплату у розмірі 400.000,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача. Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4.812.428,33 грн, з яких 3.479.590,14 грн основного боргу, 470.224,03 грн пені, 347.959,01 грн штрафу, 418.986,38 грн інфляційних втрат та 95.668,77 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2025 відкрито провадження у справі № 910/2777/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.04.2025.

Даною ухвалою суду було встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі суду відзиву на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.03.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 19.03.2025 о 05:49 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 03.04.2025 включно.

Відповідач у підготовче засідання 08.04.2025 не з`явився.

08.04.2025 у підготовчому засіданні у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.04.2025.

22.04.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано заяву про залучення до участі у справі співвідповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «БК М-Буд», посилаючись на те, що останній є поручителем перед позивачем за виконання відповідачем зобов`язань згідно договору поставки № ЕТ П 1708/2021-1 від 17.08.2021 на підставі договору поруки № 1504/2025-П від 15.04.2025, укладеного між позивачем, відповідачем та ТОВ «БК М-Буд».

У поданій заяві позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП М-Буд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БК М-Буд» 4.812.428,33 грн, з яких 3.479.590,14 грн основного боргу, 470.224,03 грн пені, 347.959,01 грн штрафу, 418.986,38 грн інфляційних втрат та 95.668,77 грн 3% річних.

Відповідач у підготовче засідання 22.04.2025 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2777/25 від 22.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; залучено до участі у справі співвідповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «БК М-Буд»; відкладено підготовче засідання на 20.05.2025. Даною ухвалою суду було встановлено залученому відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі суду відзиву на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 22.04.2025 було 23.04.2025 направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в заяві, а саме: 08200, м. Ірпинь, Київська обл., вул. Григорія Сковороди, 1, (номер відправлення 0610248508739), яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача-2.

Проте, 16.04.2025 конверт разом з ухвалою від 22.04.2025 (номер відправлення 0610248508739) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 13.05.2025 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

З огляду на викладене, день (13.05.2025) невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача-2, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

28.04.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява на виконання ухвали № 910/2777/25 від 22.04.2025 про долучення доказів надіслання залученому відповідачу позовної заяви з додатками.

Відповідачі у підготовче засідання 20.05.2025 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/2777/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2025.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 20.05.2025 було надіслано відповідачу-1 в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 21.05.2025 о 19:39 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 20.05.2025 було надіслано відповідачу-2 в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 21.05.2025 о 19:39 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Позивач у судовому засіданні 27.05.2025 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачі у судове засідання 27.05.2025 не з`явились.

27.05.2025 в судовому засідання у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального господарського України оголошено перерву до 03.06.2025.

Відповідачі в судове засідання 03.06.2025 не з`явились.

В судовому засіданні 03.06.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП М-Буд» (покупець, відповідач-1) було укладено договір поставки № ЕТ П 1708/2021-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю в порядку та на умовах, визначених цим договором щебінь, пісок тощо (далі за текстом - продукція), а покупець зобов`язується приймати продукцію та оплачувати її на умовах цього договору.

Спір виник в зв`язку з тим, що покупець в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату поставленої продукції повністю не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3.479.590,14 грн та за неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані 470.224,03 грн пені, 347.959,01 грн штрафу, 418.986,38 грн інфляційних втрат та 95.668,77 грн 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання сторонами.

Згідно з п. 6.2 договору після закінчення строку, на який було укладено договір, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на невизначений строк, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону у відповідності до п.п. 6.3, 6.4, 6.5 договору.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є чинним.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає у власність покупцю продукцію в наступному асортименті: щебінь фракції 5-20, щебінь фракції 20-40, щебінь фракції 40-70, щебенево-піщана суміш фракції 0,05-70, щебенево-піщана суміш фракції 0,05-40, щебінь фракції 0-40, щебінь фракції 0-70, відсів, пісок річковий тощо.

Згідно з п. 1.3 договору кількісні характеристики, а також асортимент продукції визначаються заявками покупця і закріплюються у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.2 договору продукція постачається за узгодженими сторонами договірними цінами. Ціни на продукцію зазначаються у видаткових накладних або у специфікаціях (за домовленістю сторін), які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.1 договору поставка продукції за цим договором здійснюється автомобільним транспортом до відповідного пункту призначення.

За попередньою домовленістю сторін поставка продукції може здійснюватися шляхом її само вивозу автомобільним транспортом зі складу постачальника (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.5 договору постачальник має право не очікуючи надходження на свій поточний рахунок оплати повної вартості узгодженої продукції поставити її покупцю.

Відповідно до п. 3.6 договору обов`язок постачальника щодо поставки продукції покупцю вважається виконаним з моменту надання у розпорядження (передачі) продукції покупцю відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 цього договору. Приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Право власності на продукцію і ризик випадкової загибелі продукції переходить від постачальника до покупця з моменту передачі продукції покупцеві відповідно до умов поставки, зазначених в п. 3.1. та п. 3.2. цього договору, що підтверджується видатковою накладною на поставлений Товар.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Умовами ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 3.500.041,30 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін наступними видатковими накладними:

№ 735 від 18.12.2023 на сума 92.984,20 грн;

№ 790 від 19.12.2023 на суму 14.872,00 грн;

№ 791 від 19.12.2023 на суму 15.684,90 грн;

№ 1028 від 23.12.2023 на суму 76.833,70 грн;

№ 1071 від 25.12.2023 на суму 76.474,80 грн;

№ 83 від 09.01.2024 на суму 56.948,70 грн;

№ 169 від 12.01.2024 на суму 30.545,30 грн;

№ 306 від 18.01.2024 на суму 29.764,20 грн;

№ 479 від 25.01.2024 на суму 17.054,40 грн;

№ 554 від 27.01.2024 на суму 16.932,00 грн;

№ 177 від 08.02.2024 на суму 215.026,20 грн;

№ 312 від 13.02.2024 на суму 125.290,80 грн;

№ 357 від 14.02.2024 на суму 29.749,50 грн;

№ 390 від 15.02.2024 на суму 56.873,70 грн;

№ 428 від 16.02.2024 на суму 102.820,00 грн;

№ 486 від 19.02.2024 на суму 157.256,40 грн;

№ 521 від 20.02.2024 на суму 40.936,60 грн;

№ 522 від 20.02.2024 на суму 43.611,20 грн;

№ 129 від 04.03.2024 на суму 83.814,80 грн;

№ 496 від 12.03.2024 на суму 117.604,50 грн;

№ 715 від 17.03.2024 на суму 28.028,00 грн;

№ 855 від 20.03.2024 на суму 15.430,00 грн;

№ 990 від 22.03.2024 на суму 29.317,10 грн;

№ 1041 від 23.03.2024 на суму 135.984,30 грн;

№ 1149 від 26.03.2024 на суму 87.304,80 грн;

№ 1351 від 28.03.2024 на суму 26.338,40 грн;

№ 1435 від 29.03.2024 на суму 15.646,10 грн;

№ 159 від 03.04.2024 на суму 346.320,60 грн;

№ 276 від 04.04.2024 на суму 10.540,20 грн;

№ 328 від 05.04.2024 на суму 12.384,00 грн;

№ 470 від 08.04.2024 на суму 50.589,00 грн;

№ 615 від 10.04.2024 на суму 102.223,00 грн;

№ 616 від 10.04.2024 на суму 21.593,40 грн;

№ 683 від 11.04.2024 на суму 21.726,00 грн;

№ 684 від 11.04.2024 на суму 91.729,00 грн;

№ 765 від 12.04.2024 на суму 106.491,00 грн;

№ 900 від 15.04.2024 на суму 16.736,50 грн;

№ 1057 від 17.04.2024 на суму 15.196,80 грн;

№ 1196 від 19.04.2024 на суму 41.443,20 грн;

№ 1277 від 21.04.2024 на суму 10.506,00 грн;

№ 1322 від 22.04.2024 на суму 27.655,60 грн;

№ 1323 від 22.04.2024 на суму 42.211,20 грн;

№ 1465 від 24.04.2024 на суму 11.063,60 грн;

№ 1661 від 27.04.2024 на суму 29.443,20 грн;

№ 312 від 08.05.2024 на суму 10.091,20 грн;

№ 508 від 11.05.2024 на суму 6.827,20 грн;

№ 873 від 17.05.2024 на суму 38.535,20 грн;

№ 1277 від 23.05.2024 на суму 12.213,60 грн;

№ 1278 від 23.05.2024 на суму 76.757,20 грн;

№ 1591 від 28.05.2024 на суму 69.058,00 грн;

№ 1592 від 28.05.2024 на суму 86.609,60 грн;

№ 1696 від 29.05.2024 на суму 129.747,40 грн;

№ 1798 від 30.05.2024 на суму 51.541,60 грн;

№ 1927 від 31.05.2024 на суму 36.760,40 грн;

№ 20 від 01.06.2024 на суму 34.419,00 грн;

№ 21 від 01.06.2024 на суму 35.426,40 грн;

№ 68 від 02.06.2024 на суму 13.736,80 грн;

№ 69 від 02.06.2024 на суму 52.928,40 грн;

№ 160 від 04.06.2024 на суму 71.792,40 грн;

№ 235 від 05.06.2024 на суму 76.618,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 2.5 договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати вартості продукції (у тому числі її навантаження та доставки). Сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків, про що укладається і підписується сторонами додаткова угода до цього договору.

Відповідно до п. 2.6 договору у випадку поставки продукції на умовах п. 3.5. цього договору покупець повинен оплатити повну вартість поставленої продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач-1 в порушення умов договору не виконав зобов`язання по сплаті поставленого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 3.479.590,14 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем-1 виконано зобов`язання по сплаті поставленої продукції за договором в повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача-1 вартості поставленої продукції в розмірі 3.479.590,14 грн.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач-1, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за поставлену продукцію не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 5.6 договору у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим договором покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 (десяти) % від суми заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо оплати поставленої продукції.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті поставленої продукції відповідач-1 не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої за розрахунками суду становить 470.194,86 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 470.194,86 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню та в іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити, оскільки позивачем за видатковими накладними № 1661 від 27.04.2024 та № 312 від 08.05.2024 невірно визначено початок прострочення з огляду на наступне.

Як зазначалось вище умовами договору передбачена оплата продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки.

Відповідно до постанови Національного банку України № 514 від 03.12.2003 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» (зі змінами) банківський день це - робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП.

З огляду на відсутність відомостей щодо робочих днів у тижні банківської установи відповідача суд приходить до висновку, що період прострочення оплати за поставлену продукцію слід встановлювати протягом 3 (трьох) не банківських, а робочих днів.

Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене відповідач-1 мав здійснити оплату продукції за видатковою накладною № 1661 від 27.04.2024 у строк до 01.05.2024 включно та видатковою накладною № 312 від 08.05.2024 у строк до 13.05.2024 включно, а отже початком прострочення є 02.05.2024 та 14.03.2024 замість визначених позивачем 01.05.2024 та відповідно 13.05.2024.

Оскільки мало місце прострочення оплати поставленої продукції понад 30 (тридцять) календарних днів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 347.959,01 грн штрафу (10% від суми заборгованості 3.479.590,14 грн).

В зв`язку з тим, що відповідач-1 припустився прострочення по сплаті поставленої продукції, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просив суд стягнути 418.986,38 грн інфляційних втрат та 95.668,77 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість позивачем нарахування 418.986,38 грн інфляційних втрат та 95.665,52 грн 3% річних.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних в позові слід відмовити, оскільки позивачем невірно визначено початок прострочення за видатковими накладними № 1661 від 27.04.2024 та № 312 від 08.05.2024.

Приписами частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК М-Буд» (поручитель, відповідач-2), Товариством з обсмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» (кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП М-Буд» (боржник, відповідач-1) укладено договір поруки № 1504/2025-П (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань боржника, що виникли з договору поставки № ЕТ П 1708/2021-1 від 17.08.2021 (в частині оплати за продукцію згідно з виставленими кредитором видатковими накладними № 735 від 18.12.2023 частково на суму 72.533,04 грн; № 790 від 19.12.2023 на суму 14.872,00 грн; № 791 від 19.12.2023 на суму 15.684,90 грн; № 1028 від 23.12.2023 на суму 76.833,70 грн; № 1071 від 25.12.2023 на суму 76.474,80 грн; № 83 від 09.01.2024 на суму 56.948,70 грн; № 169 від 12.01.2024 на суму 30.545,30 грн; № 306 від 18.01.2024 на суму 29.764,20 грн; № 479 від 25.01.2024 на суму 17.054,40 грн; № 554 від 27.01.2024 на суму 16.932,00 грн; № 177 від 08.02.2024 на суму 215.026,20 грн; № 312 від 13.02.2024 на суму 125.290,80 грн; № 357 від 14.02.2024 на суму 29.749,50 грн; № 390 від 15.02.2024 на суму 56.873,70 грн; № 428 від 16.02.2024 на суму 102.820,00 грн; № 486 від 19.02.2024 на суму 157.256,40 грн; № 521 від 20.02.2024 на суму 40.936,60 грн; № 522 від 20.02.2024 на суму 43.611,20 грн; № 129 від 04.03.2024 на суму 83.814,80 грн; № 496 від 12.03.2024 на суму 117.604,50 грн; № 715 від 17.03.2024 на суму 28.028,00 грн; № 855 від 20.03.2024 на суму 15.430,00 грн; № 990 від 22.03.2024 на суму 29.317,10 грн; № 1041 від 23.03.2024 на суму 135.984,30 грн; № 1149 від 26.03.2024 на суму 87.304,80 грн; № 1351 від 28.03.2024 на суму 26.338,40 грн; № 1435 від 29.03.2024 на суму 15.646,10 грн; від 03.04.2024 на суму 346.320,60 грн; № 276 від 04.04.2024 на суму 10.540,20 грн; № 328 від 05.04.2024 на суму 12.384,00 грн; № 470 від 08.04.2024 на суму 50.589,00 грн; № 615 від 10.04.2024 на суму 102.223,00 грн; № 616 від 10.04.2024 на суму 21.593,40 грн; № 683 від 11.04.2024 на суму 21.726,00 грн; № 684 від 11.04.2024 на суму 91.729,00 грн; № 765 від 12.04.2024 на суму 106.491,00 грн; № 900 від 15.04.2024 на суму 16.736,50 грн; № 1057 від 17.04.2024 на суму 15.196,80 грн; № 1196 від 19.04.2024 на суму 41.443,20 грн; № 1277 від 21.04.2024 на суму 10.506,00 грн; № 1322 від 22.04.2024 на суму 27.655,60 грн; № 1323 від 22.04.2024 на суму 42.211,20 грн; № 1465 від 24.04.2024 на суму 11.063,60 грн; № 1661 від 27.04.2024 на суму 29.443,20 грн; № 312 від 08.05.2024 на суму 10.091,20 грн; № 508 від 11.05.2024 на суму 6.827,20 грн; № 873 від 17.05.2024 на суму 38.535,20 грн; № 1277 від 23.05.2024 на суму 12.213,60 грн; № 1278 від 23.05.2024 на суму 76.757,20 грн; № 1591 від 28.05.2024 на суму 69.058,00 грн; № 1592 від 28.05.2024 на суму 86.609,60 грн; № 1696 від 29.05.2024 на суму 129.747,40 грн; № 1798 від 30.05.2024 на суму 51.541,60 грн; № 1927 від 31.05.2024 на суму 36.760,40 грн; № 20 від 01.06.2024 на суму 34.419,00 грн; № 21 від 01.06.2024 на суму 35.426,40 грн; № 68 від 02.06.2024 на суму 13.736,80 грн; № 69 від 02.06.2024 на суму 52.928,40 грн; № 160 від 04.06.2024 на суму 71.792,40 грн; №235 від 05.06.2024 на суму 76.618,00 грн), який був укладений між кредитором та боржником (далі - основний договір).

Згідно з п. 3.1 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. В будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання зазначеного в п. 4.1. цього договору.

Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за основним договором в повному обсязі (п. 3.2 договору поруки).

Відповідно до п. 4.1 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, за основним договором (з врахуванням сум пені, штрафу, інфляційних втрат та процентів річних) у сумі 4.812.428,33 грн.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У даній справі позивач заявив однакову вимогу до кожного з відповідачів про стягнення заборгованості за одним договором солідарно з позичальника та поручителя.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідачів виник обов`язок виконання зобов`язання перед позивачем як солідарних боржників.

Отже, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 3.479.590,14 грн основного боргу, 470.194,86 грн пені, 347.959,01 грн штрафу, 418.986,38 грн інфляційних втрат та 95.665,52 грн 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню порівну з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП М-Буд» (03113, м. Київ, просп. Берестейський, 62Б, офіс 5; код ЄДРПОУ 44017076) та Товариства з обмеженою відповідальністю «БК М-Буд» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Григорія Сковороди, 1; код ЄДРПОУ 40731786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 32; код ЄДРПОУ 39618812) 3.479.590 (три мільйони чотириста сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн 14 коп. основного боргу, 470.194 (чотириста сімдесят тисяч сто дев`яносто чотири) грн 86 коп. пені, 347.959 (триста сорок сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 01 коп. штрафу, 418.986 (чотириста вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 38 коп. інфляційних втрат, 95.665 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн 52 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП М-Буд» (03113, м. Київ, просп. Берестейський, 62Б, офіс 5; код ЄДРПОУ 44017076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 32; код ЄДРПОУ 39618812) 36.092 (тридцять шість тисяч дев`яносто дві) грн 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК М-Буд» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Григорія Сковороди, 1; код ЄДРПОУ 40731786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 32; код ЄДРПОУ 39618812) 36.092 (тридцять шість тисяч дев`яносто дві) грн 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 04.06.2025.

СуддяВ.В.Сівакова