Рішення

від 21.05.2025 по справі 914/337/25

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2025 Справа № 914/337/25

м. Львів

За позовом: Керівника Шептицької окружної прокуратури, м. Шептицький Львівської області

в інтересах держави в особі

позивача: Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області, селище Лопатин, Шептицького району Львівської області

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ

в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України», м.Ужгород

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Львівській області, м. Львів

про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 964 860,04 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ

Представників сторін:

прокурор: Місінська М.А.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ігнатенко С.С.;

від третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Керівник Шептицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 964 860,04 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2025.

28.02.2025 через систему «Електронний Суд» надійшла заява представника відповідача про участь в судових засідання в режимі відеоконференції (вх. №5303/25). Ухвалою суду від 03.03.2025 дану заяву відповідача задоволено.

04.03.2025 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5520/25).

Ухвалою суду 05.03.2025 розгляд справи відкладено на 26.03.2025.

11.03.2025 через систему «Електронний Суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. №6195/25).

18.03.2025 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшли заперечення (вх. № 6850/25).

24.03.2025 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 7511/25)про долучення доказів до матеріалів справи: копії наказу «Про виконання вимог Положення про державну лісову охорону по охороні насаджень державного лісового фонду від незаконних рубок і інших шкідливих для лісу явищ»; копії наказу про припинення філії «Радехівське лісомисливське господарство»; копії наказу Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про затвердження передавальних актів філій. Відповідач просить внести уточнену інформацію щодо відповідача по справі № 914/337/25 зазначивши: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ВП 45554542, вул. Собранецька,156, м. Ужгород.

Ухвалою суду від 26.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження продовжити на 15 днів та відкладено підготовче засідання на 23.04.2025.

Ухвалою суду від 26.03.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.05.2025.

Прокурор в судове засідання 21.05.2025 з`явився позовні вимоги підтримав.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання 21.05.2025 не забезпечив, у заяві від 14.04.2025 просив суд проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав (вх. №9553/25).

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 21.05.2025 забезпечив в режимі відеоконференції, позовні вимоги заперечив.

Третя особа явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В судовому засіданні 21.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокурора.

26.01.2024 виявлено факт незаконної рубки двох дерев породи «дуб звичайний» на території природно заповідного фонду (лісовий заказник «Лопатинський») у кварталі 64 виділі 16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», що є порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Державна екологічна інспекція у Львівській області розрахувала шкоду, завдану незаконною порубкою дерев у розмірі 964 860,04 гривень. Судовою інженерно-екологічна експертиза, за результатами якої встановлено, що розмір такої шкоди становить 964 860,04 гривень.

Прокуратура вважає, що відповідна сума шкоди підлягає стягненню з Відповідача, оскільки саме на нього законодавство покладає обов`язок з організації і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

При цьому в позові зазначено, що за фактом незаконної рубки відповідних дерев було зареєстровано кримінальне провадження, однак осіб, які здійснили незаконну рубку двох дерев породи «дуб звичайний» не встановлено.

Оскільки під час проведення досудового розслідування винних осіб не встановлено, Прокурор просить стягнути завдану шкоду з Відповідача за його протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій із забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок.

Предметом позову є стягнення 964 860,04 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підставою позову є порушення постійним лісокористувачем правил лісокористування, наявність у його діях повного складу цивільного правопорушення.

Позиція позивача.

Позивач подав заяву, у якій підтримав заявлені Прокурором позовні вимоги.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що прокурором не доведено такого елементу цивільного правопорушення як протиправної поведінки (протиправної бездіяльності), оскільки не вказано які саме обов`язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були ним порушені, не конкретизував які саме дії відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок.

Відповідач зазначає, що саме Посадові особи філії ДП "Ліси України" добросовісно та належним чином виконували покладені на них обов`язки щодо контролю за збереженням лісів, адже повідомили правоохоронні органи стосовно факту вчинення порушення природоохоронного законодавства у вигляді здійснення незаконної рубки дерев.

Прокурор не довів розміру збитків, оскільки належним доказом виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища є акт перевірки Державної екологічної інспекції. Цей повноважний державний орган не проводив планової чи позапланової перевірки у межах кварталу 64 виділі 16 Лопатинського лісництва, що на думку відповідача, ставить під сумнів правильність розрахунків розміру збитків.

Надані Прокурором для підтвердження заявлених позовних вимог протокол огляду місця події від 16.07.2024 р., розрахунок розміру шкоди, виконаного 31.10.2024 року держінспектором з ОГПС Львівської області, та висновок інженерно екологічної експертизи від 04.12.2024 року містять суперечності, неточності та складені з порушенням норм чинного законодавства, а тому не можуть бути належними доказами завданої шкоди.

На думку відповідача, наявні у матеріалах справи висновки інженерно- екологічної експертизи № 3150-Е від 29.10.2024 року та № 4685-Е від 04.12.2024 року не можуть вважатись належними та допустими доказами у справі, оскільки відповідні експертизи проведені без здійснення особистого огляду експертом виявлених пнів зрубаних дерев та проведення їх обміру.

Крім того Відповідач зазначив у наявних у справі доказах (зокрема, у протоколі огляду місця події від 16.07.2024) відсутній детальний опис виявленого порушення, не зазначено в якій частині пнів було здійснено заміри (тобто чи це було біля шийки кореня, як того вимагає постанова КМУ № 575 від 10.05.2022 року, чи в іншій частині дерева / наприклад вище шийки кореня).

Додатково зазначив, що в описовій частині протоколу огляду місця події від 16.07.2024 і зазначаються числові значення розмірів виявлених пнів, однак у протоколі не конкретизована що означають відповідні значення. Заміри пнів повинні би були проводитись відповідно до методики та за допомогою мірної вилки та GPS приладу. Натомість, під час огляду заміри проводились поверхнево (приблизно) за допомогою рулетки.

Позиція третьої особи.

Третя особа письмової позиції стосовно суті спору не висловила.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Шептицькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12024141150000121 від 27.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України, за фактом незаконної самовільної рубки 2 дерев породи дуб на території природно-заповідного фонду (лісовий заказник «Лопатинський») у кварталі №64, виділі №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024141150000121 слідчим, із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області та за допомогою сертифікованих приладів обміру - рулетки, 16.07.2024 здійснено огляд місця події.

Згідно протоколу огляду місця події вбачається, що місцем події, незаконної рубки, є територія лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський» , а саме квартал №64 виділ №16 Лопатинського лісництва. На вказаній території виявлено факт самовільної рубки дерев, який виражається у наявності двох пнів зрізаних дерев породи «дуб» розмірами 95 см х 107 см та 113 см х 106 см.

У кримінальному провадженні залучено Державну екологічну інспекцію у Львівській області для нарахування шкоди.

31.10.2024 Державною екологічною інспекцією у Львівській області на адресу слідчого скеровано лист №06-3816 із розрахунками розміру шкоди заподіяної внаслідок вчинення незаконної рубки дерев породи дуб у кварталі 64, виділі 16 лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський» Лопатинського лісництва філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», визначеної відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575.

Згідно розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев породи дуб у кварталі №64, виділі №16 лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський» Лопатинського лісництва філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», який проведений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», згідно якого, розмір шкоди, завданої вищевказаною незаконною рубкою становить 964 860,04 грн.

В ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, на підставі постанови слідчого, експертами Львівського НДІСЕ проведено судову інженерно-екологічну експертизу.

Згідно висновку експерта №3150-Е від 29.10.2024 вбачається наступне: «Виходячи із наданих на дослідження матеріалів кримінального провадження рубка дерев, виявлена 26.01.2024 на території лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський», у кварталі №64 виділ №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське ЛМГ» ДП «Ліси України», проводилась незаконно (самовільно) без відповідного дозволу (лісорубного квитка), що не відповідає чинним на момент досліджуваної події нормативним актам, що регулюють порядок ведення лісового господарства на території об`єкту природно-заповідного фонду та не відповідає лісовому та природоохоронному законодавству України..

Відповідно до висновку експерта НДІСЕ (судова інженерно-екологічна експертиза) №4685-Е від 04.11.2024 вбачається: «Виходячи із наданих на дослідження матеріалів кримінального провадження, розрахунок розміру збитків, проведений внаслідок незаконної рубки двох дерев породи «дуб звичайний» на території природно-заповідного фонду в кварталі №64 виділі №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське ЛМГ» (лісовий заказник «Лопатинський»), виконаний на це уповноваженим органом Державною екологічною інспекцією у Львівській області, підтверджується документально та розрахунково , розмір шкоди (збитків) становить 964 860,04 грн. (дев`ятсот шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят гривень 04 копійки).

Поряд з цим, в ході досудового розслідування на запит слідчого отримано інформацію з додатками філії «Радехівське ЛМГ» ДП «Ліси України» №664/21.16-1 2024 від 18.10.2024, з якої вбачається, що рубок в кварталі 64 виділі 16 Лопатинського лісництва за період 2022 2024 років не проводилось і лісорубних квитків не видавалось. Також, вказаним листом надано завірені копії охоронного зобов`язання лісового заказника «Лопатинський» та положення про лісовий заказник «Лопатинський».

Так, згідно положення про лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 25.03.2011 №93 (у редакції наказу Мінприроди від 06.04.2018 №113, лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський» оголошений Постановою Ради Міністрів УРСР від 02.11.1984 №434.

Заказник загальною площею 109 га розташований на території Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомиливське господарство» у кварталах №№63, 64.

Згідно охоронного зобов`язання №31-2828/0/2-22 від 24.05.2022 ДП «Радехівське лісомиливське господарство» передається під охорону та дотримання встановленого режиму територія лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський».

Згідно інформації філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» №440/06 від 08.05.2023 вбачається, що відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №973 від 04.11.2022 «Про припинення Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» Державне підприємство «Радехівське лісомисливське господарство» реорганізовано шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

На базі ДП «Радехівське ЛМГ» створено філію «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України». Пунктом 8, вищезазначеного Наказу Державного агентства лісових ресурсів України №973 від 04.11.2022 визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство». 23.01.2023 було затверджено передавальний акт і філія «Радехівське лісомисливське господарство» розпочала свою роботу.

ДП "Ліси України" видало наказ від 18.10.2024 "Про припинення філії «Радехівське лісомисливське господарство" ДСП "Ліси України", яким, серед іншого, зобов`язало директора філії " Радехівське лісомисливське господарство " забезпечити оформлення передавального балансу майна та передавального акта до філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України". До єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.10.2024 внесено запис про створення філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".

Наказом № 2340 від 31.12.2024 ДСГП "Ліси України" затвердило передавальний акт філії "Радехівське лісомисливське господарство ", що координується Карпатським лісовим офісом.

З урахуванням наведеного, прокурор вважає, що обов`язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 964 860,04 гри, у зв`язку із невиконанням покладених на Державне підприємство «Радехівське лісомисливське господарство» обов`язків та допущенням незаконної рубки двох дерев породи «дуб звичайний» у кварталі кварталі 64 виділі 16 Лопатинського лісництва, має бути покладено на його правонаступника - ДСГП «Ліси України» в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".

ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПІДСТАВ ЗВЕРНЕННЯ ПРОКУРОРА З ПОЗОВОМ.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування» одним із повноважень виконавчого органу сільської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Як вбачається з матеріалів справи, квартал № 64 виділ №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» (у межах якого виявлено факти незаконної порубки деревини) перебуває у адміністративно-територіальних межах Лопатинської територіальної громади Шептицького району Львівської області., тому Лопатинська селищна рада є саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Лопатинська селищна рада є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.

З метою дотримання ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Шептицькою окружною прокуратурою 10.01.2025 листом за №14.58/03-22-152 вих.25 проінформовано Лопатинську селищну раду про виявлену незаконну рубку 2 дерев породи дуб, що знаходиться в кварталі № 64 виділі №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» на території лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський», що знаходиться на території Лопатинської територіальної громади Шептицького району Львівської області та про завдану шкоду в розмірі 964 860,04 грн.

З отриманої відповіді Лопатинської селищної ради Львівської області від 17.01.2025 за №03/09-47 вбачається, що органом місцевого самоврядування (Лопатинською селищною радою) не вжито заходів позовного характеру, що свідчить про її бездіяльність.

06.02.2025 Прокурором, в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», письмово повідомлено Лопатинську селищну раду Львівської області про те, що буде заявлено до Господарського суду Львівської області позовну заяву в інтересах держави Лопатинської селищної ради Львівської області до ДП «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» про стягнення 964 860,04 грн шкоди на користь органу місцевого самоврядування.

Отже, знаючи про допущені порушення вимог природоохоронного законодавства та володіючи обсягом повноважень для належного захисту інтересів держави, Лопатинська селищна раду Львівської області не вжила необхідних та достатніх заходів реагування. Тому в цьому випадку існують достатні підстави стверджувати про бездіяльність Лопатинської селищної ради Львівської області щодо захисту інтересів держави.

Враховуючи, що Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", суд установив наявність підстав для представництва ним інтересів держави в суді.

Крім цього, від відповідача не надходило заперечень стосовно представництва прокурором інтересів держави в особі обраного позивача.

ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СУТІ СПОРУ

За приписами статті 13 Конституції України, зокрема, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Згідно зі статтею 1 Лісового кодексу України (надалі ЛК України), усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 2 ЛК України передбачено, що лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 ЛК України).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Таким чином, норми Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у сфері спірних відносин, слід визнавати спеціальними стосовно до загальних норм Лісового або Земельного кодексів України. Ця спеціальність (особливість) визначається не обсягом нормативного регулювання загалом лісових або земельних питань, а особливістю механізму регулювання.

Приписами статей 16, 17 ЛК України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Частиною другою статті 19 ЛК України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

Положеннями статті 63 та пунктом 5 частини 1 статті 64 ЛК України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Статтею 89 ЛК України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок (стаття 90 ЛК України).

За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 ЛК України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (стаття 107 ЛК України).

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, в тому числі і на відповідача у даній справі.

Згідно з пунктом "е" частини 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Приписами частини четвертої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку дію/бездіяльність, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. (Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 925/1598/20, від 11.01.2024 у справі № 922/618/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, від 27.03.2024 у справі № 908/65/23).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.05.2020 у справі № 9901/93/19 зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 та 19.09.2018 у справах № 909/976/17, № 925/382/17 лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.05.2023 у справі № 914/669/22 зазначив, відносно висновку суду першої інстанції про необхідність винесення вироку у кримінальному провадженні задля підтвердження в судовому порядку факту нанесення службовими особами відповідача шкоди навколишньому природному середовищу, Верховний Суд зауважує, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. У цій справі підставою позову є наявність складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустив самовільну вирубку лісу. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 18.02.2019 у справі № 926/869/18, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20".

З врахуванням наведеного суд критично ставиться до доводів Відповідача, що вказані у відзиві на позов щодо відсутності акту перевірки Держекоінспекції, оскільки як вбачається з постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, в якій зазначено, що такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним підтвердженням правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Судом встановлено, що згідно інформації Лопатинської селищної ради №09/04-20 від 10.01.2025 уся територія лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський» розташована на території Березівського старостинського округу Лопатинської територіальної громади на земельній ділянці з кадастровим номером 4623980600:09:000:0006 загальною площею 1155,6950 га.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 4623980600:09:000:0006 загальною площею 1155,6950 га перебуває в постійному користуванні ДСГП «Ліси України». Вказана земельна ділянка є державною власністю, знаходиться в межах Шептицького району, Лопатинської територіальної громади.

Згідно інформації філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» №440/06 від 08.05.2023 вбачається, що відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №973 від 04.11.2022 «Про припинення Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» Державне підприємство «Радехівське лісомисливське господарство» реорганізовано шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

На базі ДП «Радехівське ЛМГ» створено філію «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України». Пунктом 8, вищезазначеного Наказу Державного агентства лісових ресурсів України №973 від 04.11.2022 визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство». 23.01.2023 було затверджено передавальний акт і філія «Радехівське лісомисливське господарство» розпочала свою роботу.

ДП "Ліси України" видало наказ від 18.10.2024 "Про припинення філії «Радехівське лісомисливське господарство" ДСП "Ліси України", яким, серед іншого, зобов`язало директора філії " Радехівське лісомисливське господарство " забезпечити оформлення передавального балансу майна та передавального акта до філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України". До єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.10.2024 внесено запис про створення філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".

Наказом № 2340 від 31.12.2024 ДСГП "Ліси України" затвердило передавальний акт філії "Радехівське лісомисливське господарство ", що координується Карпатським лісовим офісом.

Отже, Відповідач є постійним лісокористувачем ділянки лісу як правонаступник ДП "Радехівське лісомисливське господарство ", а тому відповідальність за зобов`язанння щодо вжиття заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, у тому числі від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладаються на нього.

26.01.2024 в ВП №1 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області надійшла заява директора філії «Радехівське ЛМГ» про те, що в кварталі №41 виділі №16 Лопатинського лісництва, в лісах природно-заповідного фонду (1 категорія лісу) в лісовому заказнику загального державного значення «Лопатинський» виявлено незаконну порубку двох дерев породи дуб звичайний , загальною масою 13.09 куб.м.

За вказаним фактом на підставі заяви Відповідача ВП №1 Шептицькогго РВП ГУ НП у Львівській області 27.01.2024 зареєстровано кримінальне провадження № 12024141150000121 за частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчим СВ ВП № 1 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 16.07.2024 проведено огляд місця події та виявлено факт незаконної рубки дерев (два дерева породи "дуб звичайний"), що зафіксовано у протоколі від 16.07.2024.

У постанові від 24.01.2024 у справі № 907/449/22 Верховний Суд, вказуючи на відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, зазначив таке: " … встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України, тому відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки відповідачем, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу як обов`язкової умови для настання відповідальності. Однак, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано під час апеляційного перегляду справи, для обчислення розміру шкоди було взято за основу відомості незаконно зрубаних дерев складені інспектором, в яких зазначені, порода дерева та діаметри пнів, проте, у вказаних відомостях відсутня інформація про ознаку зрубаних дерев та дані про вимірювальний пристрій яким проводились заміри. Відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності".

Беручи до уваги вказану позицію Верховного Суду, суд оцінює протокол огляду як належний та достовірний доказ, що підтверджує точну кількість незаконно зрубаних пнів, їх ознаку та діаметр. У протоколі огляду зафіксовано породу та діаметр зрізу кожного виявленого пня, їх ознаку, вказівку на місцерозташування тощо, дані про застосовані технічні засоби (цифровий фотоапарат марки "Panasonic CHV260).

Отже, на підставі наявних у справі доказів, суд встановив, що Відповідач не виконав покладених на нього законодавством обов`язків, адже не забезпечив охорону лісу від незаконної рубки дерев. Тому наявний такий елемент складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка (бездіяльність) Відповідача.

Розрахунок шкоди був здійснений Державною екологічною інспекцією у Львівській області, відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев, становить 964860,04 грн.

З метою необхідності визначити розмір майнової шкоди в ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, на підставі постанови слідчого, експертами НДІСЕ проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Так, згідно висновку експерта №3150-Е від 29.10.2024 вбачається наступне: «Виходячи із наданих на дослідження матеріалів кримінального провадження рубка дерев, виявлена 26.01.2024 на території лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський», у кварталі №64 виділ №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське ЛМГ» ДП «Ліси України», проводилась незаконно (самовільно) без відповідного дозволу (лісорубного квитка), що не відповідає чинним на момент досліджуваної події нормативним актам, що регулюють порядок ведення лісового господарства на території об`єкту природно-заповідного фонду та не відповідає лісовому та природоохоронному законодавству у формі недотримання вимог наступних нормативних актів України: - ст.69 Лісового кодексу України; - ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд»; ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»; п.3.1 Положення про лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 25.03.2011 №93 (у редакції наказу Мінприроди від 06.04.2018 №113).

Згідно із розрахунком розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок вчинення незаконної рубки двох дерев породи «дуб звичайний» у кварталі 64 виділ 16 лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський» Лопатинського лісництва філії ДП «Радехівське лісове господарство» ДП «Ліси України», обчисленим 31.10.2024 Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», заподіяно шкоду у розмірі 964860,04 грн.

Крім того, згідно висновку експерта НДІСЕ (судова інженерно-екологічна експертиза) №4685-Е від 04.12.2024 вбачається: «Виходячи із наданих на дослідження матеріалів кримінального провадження, розрахунок розміру збитків, проведений внаслідок незаконної рубки двох дерев породи «дуб звичайний» на території природно-заповідного фонду в кварталі №64 виділі №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське ЛМГ» (лісовий заказник «Лопатинський»), виконаний на це уповноваженим органом Державною екологічною інспекцією у Львівській області, підтверджується документально та розрахунково , розмір шкоди (збитків) становить 964 860,04 грн. (дев`ятсот шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят гривень 04 копійки).

Судові експертизи провела судова експертка Шатковська К.М., яку на підставі ст. ст. 384, 385 КК України попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Що стосується посилання відповідача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2024 у справі № 907/449/22 в частині необхідності проведення натурного огляду об`єкта дослідження з відображенням цієї інформації у висновку експертизи, суд відзначає, що висновки такої не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Адже у справі № 907/449/22 натурне обстеження було важливим з огляду на те, що для визначення розміру шкоди були використані відомості про незаконно зрубані дерева, встановленні інспектором. У цих відомостях зазначено породу дерев і діаметри пнів, однак відсутня інформація про ознаки зрубаних дерев та про вимірювальний прилад, яким проводилися заміри. Натомість у цій справі у наданих для дослідження документах відображена інформацію, що у сукупності дозволила експерту провести розрахунок без натурного обстеження.

Отже, суд бере до уваги Висновки експертів як належні та допустимі докази, що підтверджують розмір шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.

Що стосується наявних суперечностей у долучених доказах, то суд зазначає, згідно протоколу огляду від 16.07.2024, у межах кв. 64 вид. 16 Лопатинського лісництва виявлено незаконну порубку двох дерев, за результатами чого здійснено обміри кількісних показників двох пнів породи дуб, а саме: 95х107 та 113х106.

Уповноважені особи Державної екологічної інспекції у Львівській області, у межах наданих їм повноважень, здійснили розрахунок розмірів збитків, застосовуючи середній кількісний показник пнів, а тому до розрахунку було взято обміри 101 см ((95+107):2) та 109 см ((113+106):2).

У подальшому, при перевірці правильності розрахунків завданих збитків, проведених Інспекцією, експертом також взято до уваги обміри пнів щодо 101 см та 109 см, що свідчить загалом про відсутність суперечностей та неточностей.

Поруч з тим, ні при складені протоколу огляду за участі уповноважених представників Інспекції, ні експертом не допущено жодних порушень норм чинного законодавства. Більше того, відповідач не конкретизує ці порушення, а лише загалом вказує на недопустимість долучених до позову доказів.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що не погоджуючись із розміром заявленої шкоди, Відповідач не надав власного обґрунтованого розрахунку та не ініціював проведення експертизи, в межах якої експерти могли би провести натурне обстеження пнів та спростувати у такий спосіб надані Прокурором аргументи. Просте заперечення суми позову без подання альтернативних вихідних даних, зокрема щодо діаметра зрубаних дерев, не спростовує позицію Прокурора.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, враховуючи обставини справи та надані сторонами докази, суд вважає доведеною Прокурором обставину завдання Відповідачем шкоди у розмірі 964860,04 грн.

Територія кварталі 64 виділі 16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», належить до Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області.

У зв`язку з вищенаведеним, Лопатинська селищна рада Шептицького району Львівської області зазнала шкоди у розмірі 964860,04.

В даному випадку протиправна бездіяльність Відповідача, що мала наслідком незаконну рубку лісу (дерев порди «дуб звичайний»), спричинила втрату лісових ресурсів, а тому наявний ще один елемент складу правопорушення причинний зв`язок.

Щодо вини, як останнього елементу складу правопорушення, то Відповідач відсутності своєї вини не довів, а тому такий елемент правопорушення наявний.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає, що прокурор довів склад цивільного правопорушення в діях відповідача, який мав обов`язок забезпечити охорону лісів від незаконних рубок. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував підстав позову та не довів відсутність своєї вини у вчиненому порушенні. Тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак витрати прокурора по сплаті судового збору у розмірі 2491,10 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9а; ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (адреса: 88017, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 156; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 45554542) на користь Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області (на р/р №UA898999980314020544000013845, код платежу 24060300 інші надходження, код ЄДРПОУ: 04369819) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 964 860,04 грн.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (адреса: 01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9а; ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (адреса: 88017, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 156; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 45554542) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) судовий збір у розмірі 11 578,32 грн.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2025.

СуддяЩигельська О.І.