Рішення від 23.05.2025 по справі 914/895/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2025 Справа № 914/895/24

За позовною заявою Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі

позивача : Міністерства оборони України, м.Київ

до відповідача-1: Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Західна Вежа, м.Львів

до відповідача-2: Автогаражного кооперативу №15 Галицького району м.Львова, м.Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство Львівське будівельно-монтажне управління,м.Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване будівельне управління - 14, м.Львів

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю В Будівельник, с.Воютичі Самбірського району Львівської області

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Галичбудмонтаж, м.Львів

третья особа-5, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Ірокс», м.Львів

про: витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Ділай У.І.

Секретар О.Старостенко

За участі представників:

від прокуратури: М.А.Ющенко

від позивача: К.В. Матяшук - представник

від відповідача-1: О.Я.Фостяк - представник

від відповідача-2: Н.П.Зубашевський представник; П.І.Пастернак - представник

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: П.Я.Семиренко - представник

від третьої особи 3: А.Р.Олійник - представник

від третьої особи 4: не з`явився

від третьої особи 5: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2024 справу №914/895/24 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 10.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.05.2024.

Ухвалою від 07.05.2025 залучено до участі у справі третьою особою-5, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Ірокс». Відкладено підготовче засідання на 28.05.2024.

Ухвалою від 28.05.2024 відкладено підготовче засідання 29.06.2024.

Ухвалою від 25.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено судове засідання на 25.07.2024.

Ухвалою від 25.07.2024 відкладено підготовче засідання 10.09.2024.

Ухвалою від 10.09.2024 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2024.

Ухвалами від 03.10.2024, від 05.11.2024, від 28.11.2024, від 03.12.2024, від 19.12.2024, від 14.01.2025, від 04.02.2025, від 14.02.2025, від 24.02.2025, від 04.03.2025, від 17.03.2025, від 01.04.2025, від 10.04.2025, від 22.04.2025, від 09.05.2025 розгляд справи відкладено.

23.05.2025 від представника третьої особи-4 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та письмовий виступ в судових дебатах.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні від 23.05.2025 підтримали позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судовому засіданні від 23.05.2025 представники відповідачів-1,2 та третіх осіб-2,3 заперечили проти позову, просили відмовити в його задоволенні. Також вказані представники повідомили про понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Треті особи-1,4,5 в судове засідання від 23.05.2025 явку повноважних представників не забезпечили.

У процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2010 у справі № 32/586-45/428т-50/205т задоволено позов Міністерства оборони України до Закритого акціонерного товариства «Ірокс» (перетворено на Приватне акціонерне товариство «Ірокс», далі - ПрАТ «Ірокс») та державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління» (далі - ДП «ЛБМУ»), за участю третіх осіб - Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України, товарної біржі «Українська інвестиція» в особі філії «Львівська торгова палата», Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж» (далі - ТОВ «Галичбудмонтаж», Закритого акціонерного товариства «Персенківка» (перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Персенківка», далі - ТОВ «Персенківка»), Закритого акціонерного товариства «Будівельник» (перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю В «Будівельник», далі - ТОВ В «Будівельник»), Закритого акціонерного товариства «Воютицький цегляний завод» (далі - ЗАТ «Воютицький цегляний завод»), за участю Генеральної прокуратури України, визнано недійсною з моменту укладення біржову угоду від 24.09.2003 № 171-03/4 договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості (будівлі і споруди військового містечка по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові), укладену між військовою частиною НОМЕР_1 (правонаступником є ДП «ЛБМУ») та ЗАТ «Ірокс»

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020, задоволено позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ДП «ЛБМУ» до TOB (ЗАТ) «Персенківка», ТОВ В «Будівельник», ПрАТ «Ірокс», ТОВ «Галичбудмонтаж» про визнання права власності на нерухоме майно та його витребування на користь держави.

Як зазначила прокуратура, незважаючи на те, що «титульним» власником спірних будівель і споруд є держава в особі Міністерства оборони України, відповідачами у справах № 32/77т та № 32/586-45/428т-50/205т з метою уникнення виконання судових рішень вчинено дії з відчуження спірних об`єктів нерухомого манна на користь інших приватних суб`єктів. Зокрема, під час судового розгляду справ № 32 77т та № 32/586-45/428т-50/205т відчуження майна (в тому числі на підставі договорів купівлі-продажу та рішень судів) здійснено пов`язаним приватним суб`єктам господарювання, а саме ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ В «Будівельник», ТОВ (ЗАТ) «Персенківка», Автогаражному кооперативу № 15 Галицького району м. Львова, ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», керівники яких одночасно є засновниками цих же юридичних осіб.

У 2023 році відчуження спірних будівель і споруд відбулося на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» шляхом їх внесення до статутного фонду (капіталу).

На думку прокуратури дії щодо відчуження спірних будівель і споруд по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, у тому числі під час розгляду справ № 32/77т та № 32/586-45/428т-50/205т, свідчать про те, що засновники та керівники зазначених вище юридичних осіб, які набували у власність спірні об`єкти нерухомості та які володіють ними на цей час, діяли умисно з метою недопущення повернення майна законному власнику - державі в особі Міністерства оборони України.

Також прокуратура звернула увагу, що з метою невиконання судових рішень у вищевказаних справах ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ В «Будівельник», Автогаражний кооператив № 15 Галицького району м. Львова, ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» перейменовано спірні будівлі і споруди (змінено літерну нумерацію), змінено їх площу та в деяких випадках - їх призначення, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Щодо підстав набуття у власність Автогаражним кооперативом № 15 Галицького району м. Львова, ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ В «Будівельник», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» спірних будівель і споруд, їх часток та площі прокуратура зазначила, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна спірні будівлі і споруди по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101) у 2016 році зареєстровано на праві спільної часткової власності в таких частках за такими суб`єктами:

1)на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2016 № 359 02 квітня 2016 року зареєстровано право власності за Автогаражним кооперативом Галицькою району м. Львова № 15 на 3/100 від усього майнового комплексу, а саме: 1/10 приміщення для зберігання металобрухту літ. 2Х-1 площею 245, 8 кв. м, 1/10 автомайстерні літ. 2М-1 площею 502, 1 кв. м, 1/10 столярного цеху літ. 20-1 площею 345, 0 кв. м, 1/10 промислового складу літ. 23-1 площею 270, 8 кв. м, 1/10 автошроту літ. 2Ц-1 площею 328, 3 кв. м, 1/10 виробничого приміщення літ. 21-1 площею 291, 7 кв. м, 1/10 кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344, 1 кв. м, 1/10 майстерні побутової техніки літ. 24-1 площею 328,3 кв. м, 1/10 токарного цеху літ. 2У площею 345, 0 кв. м (зміна найменування об`єктів нерухомого майна та площ згідно з довідками Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.10.2016);

2)на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2011 у справі № 5015/2140/11 24 березня 2016 року зареєстровано право власності за ТОВ «Галичбудмонтаж» на 5/100 від усього майнового комплексу, а саме: виробниче приміщення « 2А-2» площею 471,8 кв. м, санітарне приміщення «2Е-1» площею 42,6 кв. м, будівлю СТО « 2С-1» площею 343, 5 кв. м, склад «Т-1» площею 34, 56 кв. м, асфальт 617, 53 кв. м (зміна найменування об`єктів нерухомого майна та площ згідно з довідками ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»);

3)на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 10.08.2010 у справі № 9/116 (2010) 02 березня 2016 року зареєстровано право власності за ТОВ В «Будівельник» на 816/1000 від усього майнового комплексу, а саме: 8/10 частин виробничого приміщення літ. 2А-2 площею 471, 8 кв. м, 8/10 частин складу ПММ літ. 2Ж-1 площею 16,3 кв. м, 8/10 частин промислового складу літ. 23-1 площею 270, 8 кв. м, навіс літ. 2И-1 площею 95,6 кв. м, 9/10 частин складу літ. 21-1 площею 9, 9 кв. м, 8/10 частин виробничого приміщення літ. 21-1 площею 291, 7 кв. м, пожежний пост літ. 2Й-1 площею 4, 9 кв. м, 9/10 частин автомайстерні літ. 2М-1 площею 502, 1 кв. м, підсобне приміщення літ. 2Є-1 площею 28, 9 кв. м, навіс літ. 2К-1 площею 173, 4 кв. м, побутове приміщення літ. 2Л-1 площею 34, 1 кв. м, офісне приміщення літ 2Н-1 площею 79,2 кв. м, 8/10 частин столярного цеху літ. 20-1 площею 255, 1 кв. м, 9/10 частин автомайстерні літ. 2П-1 площею 397, 9 кв. м, 9/10 частин кондитерського цеху літ. 2Р-1 площею 394, 4 кв. м, 8/10 частин будівлі СТО літ. 2С-1 площею 343, 5 кв. м, 8/10 частин токарного цеху літ. 2У-1 площею 345, 0 кв. м, 8/ 10 частин кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344, І кв. м, 8/10 частин автошроту літ. 2Ц-1 площею 328, 3 кв. м, 8/ 10 частин майстерні побутової техніки літ. 24-1 площею 328, 3 кв. м, 9/10 частин колиби літ. 2LLT1 площею 20, 7 кв. м, 8/10 частин приміщення для зберігання тари літ. 2А-1 площею 17,4 кв. м, навіс літ. 2Б-Г площею 34,2 кв. м, приміщення для зберігання будматеріалів літ. 2В-Г площею 15, 2 кв. м, 224, 7 кв. м, огорожа № 1, 9/10 частин огорожі № 2; 9/10 частин приміщення кузні літ. 2Я-2 площею 426, 2 кв. м (зміна найменування об`єктів нерухомого майна та площ згідно з довідками ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»);

4)на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі № 914/1295/16 30 серпня 2016 року зареєстровано право власності ja TOB «Спеціалізоване будівельне управління-14» на 96/1000 від усього майнового комплексу за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7, а саме: 1/10 частина адмінбудинку літ. А-2 площею 312,6 кв. м, що становить 31,26 кв. м; 9/10 частин будівлі побутового корпусу літ. Е-1, площею 43,1 кв. м, що становить 38,79 кв. м; 1/10 частину складу літ. 3-1, площею 272,0 кв. м, що становить 27,2 кв. м; навіс літ. И-1 площею 95,6 кв. м; 1/10 частина складу літ. ї-1, площею 293,0 кв. м, що становить 29,3 кв. м; 1/10 частина гаражу літ. М-1 площею 503,4 кв. м, що становить 50,34 кв. м; склад літ. Є-1 площею 29,3 кв. м; навіс літ. К-1 площею 173,4 кв. м; акумуляторна літ. Л-1 площею 34,1кв. м; адміністративний будинок літ. Н-1 площею 79,5 кв. м; 1/10 частина котельні літ. О-l площею 203,1 кв. м, що становить 20,31 кв. м; 1/10 частина гаражів літ. П-1 площею 399,7 кв. м, що становить 39,97 кв. м; 1/10 частина їдальні літ. Р-1 площею 399,6 кв. м, що становить 39,96 кв. м; 1/10 частина складу літ. С-1 площею 345,6 кв. м, що становить 34,56 кв. м; 1/10 частина складу літ. У-1 площею 345,6 кв. м, що становить 34,56 кв. м; 1/10 частина складу літ. Ф-1, площею 345,6 кв. м, що становить 34,56 кв. м; 9/10 частина відкритого складу літ. Х-1 площею 246,8 кв. м, що становить 222, 12 кв. м; 1/10 частина складу літ. Ц-1 площею 330,6 кв. м, що становить 33, 06 кв. м; 1/10 частина складу літ. 4-1 площею 330, 6 кв. м, що становить 33,06 кв. м; склад літ. А1-1 площею 17,6 кв. м; навіс літ. Б1-1 площею 34,2 кв. м; (навіс) склад літ. В1-1 площею 15,5 кв. м; навіс літ. Ю-1 площею 224,7 кв. м; 1/10 частина будівлі побутового призначення літ. Щ-2 площею 254,1 кв. м, що становить 25,41 кв. м; 1/10 частина приміщення цеху ізоляції літ. Я-2 площею 427,1кв. м, що становить 42,71 кв. м.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 914/1295/16 задоволено апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у вказаній справі в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване будівельне управління-14» до Товариства з обмеженою відповідальністю В «Будівельник» про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7, та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. За змістом вказаної постанови підтверджено факт незаконного набуття ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» у приватну власність зазначених будівель і споруд, оскільки їх власником згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т є держава в особі Міністерства оборони України.

Крім того, на підставі договорів купівлі-продажу від 10.07.2020 ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», ТОВ В «Будівельник» відчужили у власність ОСОБА_1 4/1000 частки майнового комплексу по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме нежитлове приміщення з переробки харчових продуктів під літ. 2Щ-2 загальною площею 255,3 кв. м та навіс під літ. 2Ю-1 загальною площею 224,7 кв. м.

За твердженням прокуратури, шляхом аналізу та співставлення даних (інформації) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно спірних будівель і споруд по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові та додавання їх площ, на момент реєстрації права власності у 2016 році у спільній частковій власності ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ В «Будівельник», Автогаражний кооператив № 15 Галицького району м. Львова, ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» перебували будівлі та споруди загальною площею 5435,7 кв. м.

Щодо перейменування спірних будівель і споруд, зміни їх площі та призначення прокуратура зазначила, що згідно з інформацією Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (лист від 20.11.2023 № 4095), станом на 19.07.2016 під час проведення поточної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові виявлено таке:

-адмінбудинок літ. «А-2» перейменовано на виробниче приміщення літ. « 2А-2» (площа 471,8 кв. м), площа змінилась під час реконструкції за рахунок надбудови мансарди;

-гараж літ. «П-1» перейменовано на автомайстерню літ. «П-1» (площа 297,9 кв. м), площа змінилась за рахунок реконструкції;

-цех ізоляції літ. «Я-2» перейменовано на кузню літ. «Я-2» (площа 426,2 1 кв. м), площа змінилась за рахунок уточнення розмірів;

-побутове приміщення літ. «Щ-2» перейменовано на приміщення з переробки харчових продуктів літ. «Щ-2» (площа 254,1 кв. м);

-гараж літ. «М-І» перейменовано на автомайстерню літ. «М-І» (площа 503, 4 кв. м), а в подальшому на літ. « 2М-1» (площа 502,1 кв. м);

-акумуляторну літ. «Л-І» перейменовано на побутове приміщення літ. «Л-1» (площа 34,1 кв. м.), а надалі перейменоване на літ. «2Л-1»;

-будівлю побутового корпусу літ. «Е-2» перейменовано на санітарне приміщення літ. « 2Е-2» (площа 42,6кв.м), площа змінилась унаслідок реконструкції та уточнення розмірів;

-будівлю ГСМ літ. «Ж-І» перейменовано на склад ПММ літ. « 2Ж-1» (площа 16,3 кв. м);

-склад літ. « 3-1» перейменовано на промисловий склад літ. « 23-1» (площа 270,8 кв. м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-насосну літ. « 1-1» перейменовано на склад літ. « 21-1» (площа 9,9 кв. м), площа змінилась за рахунок переобмірів та уточнення розмірів;

-склад літ. «І-1» перейменовано на виробниче приміщення літ. «-1-І» (площа 291,7 кв. м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-гараж літ. «М-1» перейменовано на автомайстерню літ. « 2М-1» (площа 502,1 кв. м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-адмінбудинок літ. «Н-І» перейменовано на офісне приміщення літ. « 2Н-1» (площа 79,2 кв. м), площа змінилась унаслідок реконструкції та уточнення розмірів;

-котельню літ. « 0-1» перейменовано на столярний цех літ. « 20-1» (площа 255,1 кв. м), площа змінилась унаслідок демонтажу котлів, переобмірів та уточнення розмірів;

-гараж літ. «П-1» перейменовано на автомайстерню літ. « 2П-1» (площа 397,9 кв. м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-їдальню літ. «Р-1» перейменовано на кондитерський цех літ. « 2Р-1» (площа 394,4 кв.м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-склад літ. «С-1» перейменовано на будівлю СТО літ. « 2С-1» (площа 343, 5 кв. м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-склад літ. «У-І» перейменовано на токарний цех літ. « 2У-1» (площа 345, 0 кв. м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-склад літ. «Ф-1» перейменовано на кондитерський склад літ. « 2Ф- 1» (площа 344,1 кв.м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-відкритий склад літ. «Х-1» перейменовано на приміщення для зберігання металобрухту літ. « 2Х-1» (площа 245,8 кв.м), площа змінилась унаслідок реконструкції та уточнення розмірів;

-склад літ. « 4-1» перейменовано на майстерню побутової техніки літ. « 24-1» (площа 328,3 кв.м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-побутове приміщення літ. «Щ-2» перейменовано на приміщення з переробки харчових продуктів літ. « 2Щ-2» (площа 255,3 кв.м), площа змінилась унаслідок реконструкції та уточнення розмірів;

-склад літ. «Є-І» перейменовано на підсобне приміщення літ. « 2С-1» (площа 28,9 кв.м.), площа змінилась унаслідок реконструкції та уточнення розмірів;

-навіс літ. «И-1» перейменовано на навіс літ. « 2И-1» (площа 95, 6 кв. м);

-навіс літ. «К-1» перейменовано на навіс літ. « 2К-1» (площа 173, 4 кв. м):

-склад літ. «Ц-1» перейменовано на автошрот літ. « 2Ц-1» (площа 328,3 кв. м), площа змінилась внаслідок переобмірів та уточнення розмірів.

-навіс літ. «Ю-1» (площа 224,7 кв. м) перейменовано на навіс літ. « 2Ю-1»;

-склад літ. «А'-І» перейменовано на приміщення для зберігання тари літ. « 2А'-1» (площа 17,4 кв. м), площа змінилась унаслідок переобмірів та уточнення розмірів;

-склад літ. «В'-1» перейменовано на приміщення для зберігання будматеріалів літ. « 2В'-1» (площа 15, 2 кв. м), площа змінилась за рахунок переобмірів та уточнення розмірів.

Прокуратура звернула увагу, що через додавання площ видозмінених спірних будівель і споруд по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові з`ясовано, що їх загальна площа збільшилася до 6991,7 кв. м. Збільшення відбулося внаслідок проведення переобмірів/уточнення розмірів спірних будівель і споруд з ініціативи ТОВ В «Будівельник», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», ТОВ «Галичбудмонтаж», Автогаражного кооперативу № 15.

Щодо незаконного набуття OK «ЖБК «Західна Вежа» права власності на спірні об`єкти нерухомого майна прокуратура повідомила, згідно з протоколом загальних зборів засновників (учасників) обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельнии кооператив «Західна Вежа» від 18.10.2023 ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», ТОВ В «Будівельник» прийняті членами зазначеного кооперативу та вказаними суб`єктами господарювання як вступні внески / паї у статутний капітал кооперативу внесено спірні будівлі і споруди.

На підставі акта приймання-передачі від 18.10.2023 ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» передало, а OK «ЖБК «Західна Вежа» отримав такі об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: вул. Авіаційна, 7 у м. Львові: 96/1000 частин від усього майнового комплексу, а саме: 1/10 частину виробничого приміщення літ. 2А-2 площею 471,8 кв.м, 9/10 частин санітарного приміщення літ. 2Е-1 площею 42,6кв. м, 1/10 частину промислового складу літ. 23-1 площею 270,8 кв.м, навіс літ. 2И-1 площею 95,6 кв.м; 1/10 частину виробничого приміщення літ. 21-1 площею 291,7 кв.м, 1/10 частину автомайстерні літ. 2М-1 площею 502,1кв. м, підсобне приміщення літ. 2С-1 площею 28,9 кв.м, навіс літ. 2К-1 площею 173,4 кв. м, побутове приміщення літ. 2Л-1 площею 34,1 кв.м, офісне приміщення літ. 2Н-1 площею 79,2 кв.м, 1/10 частину столярного цеху літ. 20-1 площею 255,1 кв.м, 1/10 частину автомайстерні літ. 2П-1 площею 397, 9 кв. м, 1/10 частину кондитерського цеху літ. 2Р-1 площею 394,4 кв.м, 1/10 частину будівлі СТО літ. 2С-1 площею 343,5 кв.м, 1/10 частину токарного цеху літ. 2У-1 площею 345,0 кв.м, 1/10 частин кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344,1 кв.м, 9/10 частин приміщення для зберігання металобрухту літ. 2Х-1 площею 245,8 кв. м, 1/10 частин автошроту літ. 2Ц-1 площею 328,3кв. м, 1/10 частин майстерні побутової техніки літ. 24-1 площею 328,3кв. м, приміщення для зберігання тари літ. 2А-1 площею 17,4 кв.м, навіс літ. 2Б-1 площею 34,2 кв.м, приміщення для зберігання будматеріалів літ. 2В-1 площею 15,2 кв.м, 1/10 частину приміщення кузні літ. 2Я-2 площею 426,2кв. м. Загальна вартість становить 4 493 244, 00 грн та визначена в акті приймання-передачі (копія отримана прокуратурою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та долучена до матеріалів позовної заяви).

За розрахунком прокуратури ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» передало у статутний капітал OK «ЖБК «Західна Вежа» спірні будівлі і споруди загальною площею 1207,47 кв. м.

На підставі акта приймання-передачі від 18.10.2023 ТОВ «Галичбудмонтаж» передало, а OK «ЖБК «Західна Вежа» отримав такі об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: вул. Авіаційна, 7 у м. Львові: 5/100 частин від усього майнового комплексу, а саме: виробничого приміщення « 2А-2» площею 471,8 кв. м, санітарного приміщення « 2Е-1» площею 42,6 кв. м, будівлі СТО « 2С-1» площею 343,5 кв. м, складу «Т-1» площею 34,56 кв. м, асфальт площею 617,53 кв. м. Загальна вартість становить 2585859,00 грн та визначена в акті приймання-передачі (копія отримана прокуратурою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та долучена до матеріалів позовної заяви).

За розрахунком прокуратури ТОВ «Галичбудмонтаж» передало у статутний капітал OK «ЖБК «Західна Вежа» спірні будівлі і споруди загальною площею 662,14 кв. м.

На підставі акта прийому-передачі нерухомого майна від 18.10.2023 ТОВ В «Будівельник» передало, а OK «ЖБК «Західна Вежа» отримав такі об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Львів вул. Авіаційна, 7 816/1000 частини від усього майнового комплексу, а саме: 8/10 частин виробничого приміщення літ. 2А-2 площею 471,8 кв. м, 8/10 частин складу ПММ літ. 2Ж-1 площею 16,3 кв. м, 8/10 частин промислового складу літ. 23-1 площею 270, 8 кв. м, навіс літ. 2И-1 площею 95,6кв. м, 9/10 частин складу літ. 21-1 площею 9,9 кв. м, 8/10 частин виробничого приміщення літ. 2Ї-1 площею 291,7 кв. м, пожежний пост літ. 2Й-1 площею 4,9 кв. м, 9/10 частин автомайстерні літ. 2М-1 площею 502, 1 кв. м, підсобне приміщення літ. 2Є-1 площею 28, 9 кв. м, навіс літ. 2К-1 площею 173, 4 кв. м, побутове приміщення літ. 2Л-1 площею 34,1 кв. м, офісне приміщення літ. 2Н-1 площею 79,2 кв. м, 8/10 частин столярного цеху літ. 20-1 площею 255,1кв. м, 9/10 частин автомайстерні літ. 2П-1 площею 397,9 кв. м, 9/10 частин кондитерського цеху літ. 2Р-1 площею 394,4 кв. м, 8/10 частин будівлі СТО літ. 2С-1 площею 343, 5кв. м, 8/10 частин токарного цеху літ. 2У-1 площею 345,0кв. м, 8/10 частин кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344,1кв. м, 8/10 частин автошроту літ. 2Ц-1 площею 328,3 кв. м, 8/10 частин майстерні побутової техніки літ. 24-1 площею 328, 3 кв.м, 9/10 частин колиби літ.2 111-1 площею 20,7 кв. м, 8/10 частин приміщення для зберігання тари літ. 2 A4 площею 17,4 кв. м, навіс літ.2 Б'-І площею 34,2 кв. м, приміщення для зберігання будматеріалів літ. 2В'-1 площею 15,2 кв. м, 224,7 кв. м, огорожа №1, огорожа № 2, 9/10 частин замощення, 9/10 частин приміщення кузні літ. 2Я-2 площею 426,2 кв. м. Загальна вартість становить 38 404 220,30 грн та визначена в акті приймання-передачі (копія отримана прокуратурою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та долучена до матеріалів позовної заяви).

За розрахунком прокуратури ТОВ В «Будівельник» передало у статутний капітал OK «ЖБК «Західна Вежа» спірні будівлі і споруди загальною площею 4676,48 кв. м.

В подальшому 30.11.2023 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі вказаних актів приймання-передачі за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» зареєстровано право власності на передані ТОВ В «Будівельник», ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» будівлі і споруди по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101).

За розрахунком прокуратури за відповідачем зареєстровано право власності на спірні будівлі і споруди загальною площею 6546,09 кв. м.

Як стверджує прокуратура спірні будівлі і споруди по вул. Авіаційна, 7 в місті Львові, їх площ, зареєстрованих за Автогаражним кооперативом № 15 Галицького району м. Львова та ОК «ЖБК «Західна Вежа» є ідентичними майну, яке вибуло із власності та володіння держави в особі Міністерства оборони України та витребуване на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т.

Також прокуратура зазначила, що всі перейменовані, змінені об`єкти (витребувані на користь держави у справі № 32/77т) вказуються у відповідних розділах - опис змін / додаткові відомості. Загальна площа спірних будівель і споруд по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, що підлягають витребуванню з незаконного володіння Автогаражаного кооперативу № 15 Галицького району м. Львова та ОК «ЖБК «Західна вежа» у власність держави, становить 6 846,25 кв. м

З огляду на зазначене прокуратура вважає, що оскільки під час розгляду судами справ № 32/77т та № 32/586-45/428т-50/205т встановлено, що дійсним власником указаних будівель і споруд по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові є держава в особі Міністерства оборони України, а також те, що вони протиправно вибули з державної власності поза волею власника, відтак наявні правові підстави подання до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. ст. 387, 388 ЦК України. Разом з тим, прокуратура відзначає, що ані Автогаражний кооператив № 15, ані OK «ЖБК «Західна Вежа» не є добросовісними набувачами спірних будівель і споруд.

Офіс генерального прокурора повідомив, що Львівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону за фактом умисного невиконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т, яке набрало законної сили та яким за державою Україна в особі Міністерства оборони України визнано право власності на державне військове майно - будівлі і споруди військового містечка у м. Львові по вул. Авіаційні, 7, та витребувано вказане майно на користь Міністерства оборони України, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, 19.04.2024 внесено відомості до ЄРДР за № 42024142410000107. Під час здійснення досудового розслідування 12.06.2024, 14.06.2024 та 17.06.2024 проведено огляд місця події (будівель і споруд) по вул. Авіаційна, 7 в м. Львові, за результатами якого складено протоколи огляду місця події (окремо кожної будівлі і споруди) з фототаблицями.

Згідно з поясненнями прокуратури встановлені обставини в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024142410000107 під час огляду будівель і споруд по вул. Авіаційна, 7 в м. Львові свідчать про те, що їх зовнішній та внутрішній вигляд не вказують на те. що такі об`єкти нерухомості є новим / новоствореним майном та беззаперечно свідчать про те. шо заявлені до витребування об`єкти нерухомості у справі № 914/895/24 є тими ж самими будівлями і спорудами державної власності, які підлягають витребуванню у власність держави на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т.

Щодо позовної давності прокуратура зазначила, що враховуючи наявність судового рішення від 04.04.2016 у справі № 32/77т, яке набрало законної сили лише 15.07.2020 та яким відновлено право власності держави на спірні об`єкти нерухомості і яке як вважали позивачі є ефективним та остаточним для поновлення інтересів держави, однак як Міністерство оборони України, так і прокурор не передбачали та не могли передбачити можливість неповернення державі спірного військово майна через недобросовісну поведінку і дії відповідачів у вказаній справі, що вказує на поважність причин не звернення до суду з іншим способом захисту. Крім того, в березні 2020 року в Україні був введений карантин та перебіг позовної давності був зупинений, відтак, на думку прокуратури, такий не сплив для пред`явлення вимог в цьому спорі.

Спір виник внаслідок того, що держава в особі Міністерства оборони України позбавлена свого права вільно розпоряджатись належним військовим майном. Відповідно до прохальної частини позову, прокуратура просить витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України спірне майно.

В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що з метою встановлення обставин порушення інтересів держави внаслідок неповернення у державну власність спірних будівель і споруд по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, у тому числі через тривале невиконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т, а також щодо вжитих заходів для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Міністерства оборони України направлено запити від 18.04.2023 № 11/3/1-31602-11, від 15.08.2023 № 11/3/1-192 вих-23, від 04.07.2023 № 11/3/1-115 вих-23, від 12.02.2024 № 11/3/1-55 вих-24. Проте у визначені у вказаних листах строки ґрунтовної та повної запитуваної інформації/відповіді від Міністерства оборони України на адресу Офісу Генерального прокурора не надходило.

Управлінням корпоративної політики 08.05.2023 у відповідь на запит Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора поінформовано про відмову державного реєстратора прав на нерухоме майно у проведенні реєстраційних дій права власності держави на будівлі і споруди по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові у зв`язку з неможливістю встановити набуття права власності, так як об`єкти, на які заявлено права, вже зареєстровані у складі інших об`єктів та через неможливість ідентифікувати майно, вказане в рішенні Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т.

Крім того, у відповідь на повторний запит Офісу Генерального прокурора оборонним відомством надіслано лист від 05.09.2023, в якому зазначено, що будівлі і споруди за вказаною адресою використовуються приватними суб`єктами господарювання, якими представники Міністерства оборони України не допускаються на територію, де розташовані спірні будівлі і споруди. Будь-якої іншої інформації щодо подальших дій оборонного відомства, спрямованих на державну реєстрацію прав держави стосовно зазначених будівель і споруд та виконання рішення суду, не надано.

З огляду листування з Міністерством оборони України (у тому числі щодо встановлення причин/обставин тривалого невиконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т, вжитих заходів щодо оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі № 914/1295/16 тощо), яке здійснювалося на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурором повідомлявся уповноважений державний орган про порушення інтересів держави та надавався достатній час для вжиття ефективних заходів із їх захисту.

Зважаючи на зазначене, прокуратура вважає, що зазначені обставини свідчать про відсутність відповідного реагування оборонного відомства на захист порушених державних інтересів, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

28.03.2024 прокуратура повідомила міністерство про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень наданих ст.ст.23,24 Закону України «Про прокуратуру».

Міністерство оборони України підтримало позов прокуратури та вважає, що майно, яке зазначене у рішенні Господарського суду міста Києва від 04.04.16 у справі № 32/77т є тим самим майном, яке зареєстроване за Відповідачами та підлягає витребуванню на користь держави.

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Західна Вежа заперечив проти позову та зазначив, що позивач вводить суд в оману, свідомо уникаючи згадки про ті докази, які свідчать не про «здійснення додавання площ видозмінених будівель і споруд по вул.Авіаційній, 7 у м.Львові унаслідок проведення переобмірів/уточнення розмірів спірних будівель і споруд», а фактичне створення за цією ж адресою іншого (нового) майна. при цьому покликаючись на лист ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №4095 від 20.11.2023, відповідач-1 відзначив, що: 1) об`єктів нерухомого майна, що розташовувались по вул.Авіаційній, 7 у м.Львові з технічними характеристиками, які були на момент реєстрації права власності за ЗАТ «Ірокс» на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 10.08.2006 не існує; 2) на даних об`єктах проведено реконструкцію з добудовами, перебудовами, надбудовами згідно з дозволом на виконання будівельних робіт №455/08 від 04.07.2008 та присвоєно інші літери відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої Наказом №127 Держбуду України від 24.05.2001.

Відповідач-1 звернув увагу на зміст довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості №201-20240322-0007533278 від 22 березня 2024 року (нежитлова нерухомість, Львівська область, Львів, вул.Авіаційна, буд.7, загальна площа 6 846,25 кв.м) «оціночна вартість об`єкта оцінки» та «оціночна вартість поліпшень» є однаковими 216 667 485,75 грн. На думку відповідача станом на сьогодні спірне майно складається виключно з поліпшень, відтак є повністю новим майном та не є тим самим майном, яке протиправно вибуло з власності держави в особі Міністерства оборони України.

За міркуваннями відповідача-2 твердження позивача про недобросовісність кінцевих та попередніх власників спірної нерухомості є надуманими. Також відповідач-1 зазначив, що вказані особи набули майно на підставі дійсних правочинів (в тому числі й правочинів внесення майна у статутний фонд), державна реєстрація права власності на спірне майно за усіма попередніми власниками не була протиправною чи формальною, оскільки права цих осіб виникли в результаті їх правомірної господарської діяльності із створення нових об`єктів нерухомості; захищене (відновлене) рішенням Господарського суду м.Києва у справі №32/77т від 04 квітня 2016 року право Міністерства оборони України не може бути реалізоване через фактичну відсутність нерухомого майна, яке було предметом спору у цій справі, однак така обставина не дозволяє «автоматично замінювати» відсутній предмет спору іншим нерухомим майном, схожим лише за ознакою тотожності адреси його місцезнаходження. Відтак відсутнім є й предмет спору у справі №914/895/24.

Автогаражний кооператив №15 Галицького району м.Львова заперечив проти позову, зазначивши про сплив позовної давності, оскільки вважає, що позивач свідомо замовчує про наявність підстав для нібито захисту інтересів держави в особі Міністерства оборони України йому відомо вже понад сім років.

Крім того, Автогаражний кооператив №15 Галицького району м.Львова зазначив, що відповідачі та треті особи на стороні відповідача законно володіли/володіють своїм майном, право власності зареєстровано у встановлений законом порядок без будь яких обмежень, заборон, арештів у праві користування, розпорядження тощо.

Також відповідач-2 звернув увагу, що позов містить пункт «Щодо перейменування спірних будівель і споруд, зміни їх площі та призначення. За міркуваннями відповідача-2 мова йде про нове (новостворене майно), яке з`явилося завдяки важкій праці людей, протягом десятиліть, з вкладанням в цю «справу всього життя» величезних коштів на руїнах розбитої, занедбаної, закинутої території. Відтак, відповідач-2 вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню й через їх безпідставність.

За твердженням відповідача-2 неможливість виконання рішення Господарського суду м.Києва у справі №32/77т від 04 квітня 2016 року шляхом витребування майна на користь Міністерства оборони України (передачі на баланс ДП «Львівське будівельно- монтажне управління») була зумовлена тією обставиною, що такого майна вже не існувало фізично. Відповідачі набули майно на підставі дійсних правочинів, державна реєстрація права власності на спірне майно за усіма попередніми власниками не була протиправною чи формальною, оскільки права цих осіб виникли в результаті їх правомірної господарської діяльності по створенню нових об`єктів нерухомості.

Відповідач-2 зазначив про необхідність повернення сторін до положення яке існувало, тобто реституція - позивачу повертається майно, а власнику повертаються гроші в розмірі 6 500 024,58грн. Також відповідач-2 просив застосувати позовну давність в цьому спорі.

Під час розгляду справи по суті відповідач-2 подав до суду копію висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, який провів судову будівельно-технічну експертизу № 30-13-Е від 20.12.2024 щодо порівняння будівель і споруд, які входять до складу об`єкта нерухомості по вул. Авіаційній, 7 у м. Львові, проведеної під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024142410000107. За змістом вказаного висновку експерт зазначив, що об`єкт нерухомості, який розташований по вул. Авіаційній, 7 у м. Львові та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як об`єкт нерухомості за реєстраційним номером 869775146101 та до складу якого входять будівлі і споруди згідно наведеного переліку не є тим же самим об`єктом нерухомого майна, що зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно як об`єкт нерухомості за реєстраційним номером 15788570. Також відповідач-2 звернув увагу, що експертом зазначено, що станом на 17.07.2020 об`єкта нерухомості за реєстраційним номером 15788570 не існувало так, як згідно дозволу № 455/08 від 04.07.2008 проведено реконструкцію з добудовами, перебудовами і надбудовами будівель, які входили до його складу.

Державне підприємство Львівське будівельно-монтажне управління підтримало позов, зазначивши таке.

На підставі прийнятого рішення у справі № 33/77т, яке набрало законної сили 06.07.2022, Залізничним відділом державної виконавчої служби у м. Львові було відкрито виконавчі провадження: ВП № 71306773, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж»; ВП № 71306889, боржник Товариство з обмеженою відповідальністю В «Будівельник»; ВП № 71307002, боржник - Приватне акціонерне товариство «Ірокс»; ВП № 71307063, боржник - Закрите акціонерне товариство «Персенківка».

Як зазначила третя особа-1 в межах виконавчого провадження боржники ухиляються від виконання рішення суду у справі № 33/77т та в період 2023 року перешкоджали у здійсненні обстеження спірного майна здійснили перереєстрацію нерухомого майна на відповідачів.

Листом від 02.02.2024 № 2 ДП «ЛБМУ» звернулось до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо виготовлення технічних паспортів на об`єкти, які на підставі рішення у справі № 33/77т, підлягають поверненню до державного підприємства. ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» виготовлено 13.02.2024 та передано до ДП «ЛБМУ» технічні паспорти на групу приміщень, що знаходяться за адресою вул.Авіаційна, 7 у м. Львів, згідно з інвентаризаційною справою № 42876 та які були внесені до електронного реєстру.

Відповідно до отриманої документації, 15.03.2024 головою комісії з реорганізації ДП «ЛБМУ» було подано заяви до державного реєстратора на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради з метою проведення державної реєстрації нерухомого майна, яке на підставі рішення у справі № 33/77т, підлягають поверненню до державного підприємства.

Натомість ДП «ЛБМУ» отримало рішення про відмову від державним реєстратором на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради в проведенні реєстраційних дій з причин наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване будівельне управління-14» просило відмовити в задоволенні позову, зважаючи на те, що прокурору стало відомо про наявність підстав для захисту інтересів держави в особі Міністерства оборони України ще у жовтні 2016 року. Тобто, протягом семи років ним не вчинялись жодні дії, спрямовані на захист нібито порушеного права держави, а тому звернення прокурора до господарського суду з віндикаційним позовом у 2024 році явно відбулося з пропущенням строків позовної давності.

Товариство з обмеженою відповідальністю В «Будівельник» заперечило проти позову, оскільки вважає, що доводи позивача ґрунтуються лише на його припущеннях, а також зазначило, що абсолютно законно відчужило відповідачам належне їй нове нерухоме майно за адресою м. Львів, вул. Авіаційна, 7, що було створене на місці знесеного спірного майна шляхом реконструкції з добудовами, перебудовами, надбудовами згідно з дозволу на виконання будівельних робіт №455/08 від 04.07.2008.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж» вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки прокурором не доведено жодним доказом тотожність об`єктів нерухомого майна, а саме, того нерухомого майна, що витребуване на користь держави на підставі рішення Господарського суду м.Києва у справі № 32/77т від 04.04.2016, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020.

За твердженням третьої особи-4 спірні об`єкти не тотожні ні за загальною площею (5750, кв.м. та 6846, 25 кв.м), ні за цільовим призначенням будівель, що вбачається із найменувань, ні за ринковою вартістю таких об`єктів.

На думку третьої особи-4 не може слугувати доказом тотожності цих об`єктів й лист ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 20.11.2023 № 4095, оскільки такий містить інформацію про те, що: «об`єктів нерухомого майна, що розташовувались по вул. Авіаційній, 7 у м. Львові з технічними характеристиками, які були на момент реєстрації права власності за ЗАТ «Ірокс» на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 10.08.2006 не існує; 2) на даних об`єктах проведено реконструкцію з добудовами, перебудовами, надбудовами згідно з дозволом на виконання будівельних робіт №455/08 від 04.07.2008 та присвоєно інші літери відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої Наказом №127 Держбуду України від 24.05.2001. Водночас, відповідно до п. 4 розділу 2 «Складання схеми розташування будівель та споруд» Глави 5 «Складання схеми розташування будівель та споруд» вказаної Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», яка затверджена Наказом №127 Держбуду України від 24.05.2001 - Якщо будинок, господарські будівлі, що мали присвоєні літери, знесено, у подальшому така літера більше не присвоюється.

Таким чином, за твердженням третьої особи-1, присвоїти інші літери при технічній інвентаризації можливо було лише новому нерухомому майну, що було споруджено на місці знесеного попереднього нерухомого майна, що й мало місце у цьому випадку. При цьому встановити тотожність зазначених прокурором об`єктів нерухомого майна можливо виключно на підставі судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того, третя особа-4 зазначила, що відповідачі в цій справі не були учасниками ані судової справи № 32/586-45/428т-50/205т, ані справи № 32/77т. Саме тому жодні обставини, які були встановлені судами у вищевказаних справах не можуть бути преюдиційними для відповідачів у цій справі. Вказане спростовує довід прокурора про те, що встановленими є обставини щодо відсутності законних підстав набуття АГК № 15 Галицького району м. Львова та ОК «ЖБК «Західна Вежа».

Разом з тим, третя особа-4 звернула увагу, що спірне майно є знищеним та не існує на час виконання рішення. Відтак, на думку третьої особи-4 єдиним вірним способом захисту тих прав, які позивач вважає порушеним, є звернення до суду із заявою про зміну порядку та способу виконання судового рішення та стягнення грошової компенсації із відповідачів у справі № 32/77т, а не звернення до суду із цим позовом.

Під час розгляду справи по суті ТОВ «Галичбудмонтаж`долучило до матеріалів справи копії висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 539/23 від 24.01.2023 та копії висновку експерта № 4947 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі № 32/77т від 07.06.2018.

Приватне акціонерне товариство «Ірокс» просило відмовити в задоволенні позову, зважаючи на те, що Позивачу, як стороні у справі №32/77т було відомо про існування справи №914/1295/16, ухвалення рішення та здійснення на його підставі реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за сторонами спору у справі №914/1295/16 ще у 2016 році. При цьому неможливість виконання рішення Господарського суду м.Києва у справі №32/77т від 04 квітня 2016 року шляхом витребування майна на користь Міністерства оборони України (передачі на баланс ДП «Львівське будівельно-монтажне управління») була зумовлена тією обставиною, що такого майна вже не існувало фізично. Відповідачі набули майно на підставі дійсних правочинів, державна реєстрація права власності на спірне майно за усіма попередніми власниками не була протиправною чи формальною, оскільки права цих осіб виникли в результаті їх правомірної господарської діяльності по створенню нових об`єктів нерухомості.

Також третя особа-5 заявила про сплив позовної давності.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо представництва інтересів держави. Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких відповідний орган не здійснює захисту своїх інтересів (правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 16.08.2018 у справі №910/21265/17).

Згідно з матеріалами цієї справи, предметом позовних вимог у цій справі є витребування на користь держави в особі Міністерства оборони України у відповідачів будівель і споруд, які знаходяться по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101).

Прокурор зазначає, що позивачами не виконувались належним чином покладені на функції, не вживалися заходи щодо поновлення інтересів держави та повернення спірного майна.

На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою скеровано листи позивачу, якого проінформовано про виявлені порушення. Позивач підтвердив виявлені порушення, міністерство повідомляло про наявні перешкоди у фактичному володінні, розпорядженні та користуванні нерухомістю, а також оборонне відомоство не заперечило щодо вжиття заходів прокуратурою.

На виконання положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Офісом Генерального прокурора повідомлено позивача про прийняття прокуратурою рішення звернутися до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.

Отже, у позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідними приписами ГПК України.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно із заявленими позовними вимогами прокуратура просить

1.Витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району м. Львова (код ЄРПОУ 20787448) 3/100 частин від "усіх будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101) по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме: 1/10 частину приміщення для зберігання металобрухту літ. 2Х-1 площею 245, 8 кв. м, 1/10 частину автомайстерні літ. 2М-1 площею 502, 1 кв. м, 1/10 частину столярного цеху літ. 20-1 площею 345, 0 кв. м, 1/10 частину промислового складу літ. 23-1 площею 270, 8 кв. м, 1/10 частину автошроту літ. 2Ц-1 площею 328, 3 кв. м, 1/10 частину виробничого приміщення літ. 21-1 площею 291, 7 кв. м, 1/10 частину кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344, 1 кв. м, 1/10 частину майстерні побутової техніки літ. 24-1 площею 328,3 кв. м, 1/10 частину токарного цеху літ. 2У площею 345, 0 кв. м.

2.Витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» (код ЄДРПОУ 39557708) 96/1000 частин від усіх будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101) по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме: 1/10 частину виробничого приміщення літ. 2А-2 площею 471,8 кв. м, 9/10 частин санітарного приміщення літ. 2Е-1 площею 42,6 кв. м, 1/10 частину промислового складу літ. 23-1 площею 270,8 кв. м, навіс літ. 2И-1 площею 95,6кв. м, 1/10 частину виробниче приміщення літ. 21-1 площею 291,7 кв. м, 1/10 частину автомайстерні літ. 2М-1 площею 502,1 кв. м, підсобне приміщення літ. 2Є-1 площею 28,9 кв. м, навіс літ. 2К-1 площею 173,4 кв. м, побутове приміщення літ. 2Л-1 площею 34,1 кв. м, офісне приміщення літ. 2Н-1 площею 79.2кв. м, 1/10 частину столярного цеху літ. 20-1 площею 255,1 кв. м, 1/10 частини автомайстерні літ. 2П-1 площею 397, 9 кв. м, 1/10 частину кондитерського цеху літ. 2Р-1 площею 394,4 кв. м, 1/10 частину будівлі СТО літ. 2С-1 площею 343,5 кв. м, 1/10 частину токарного цеху літ. 2У-1 площею 345,0 кв. м, 1/10 частину кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344,1кв. м, 9/10 частин приміщення для зберігання металобрухту літ. 2Х-1 площею 245, 8 кв. м, 1/10 частину автошроту літ. 2Ц-1 площею 328,3 кв. м, 1/10 частину майстерні побутової техніки літ. 24-1 площею 328,.> кв. м, приміщення для зберігання тари літ. 2АМ площею 17,4 кв. м, навіс літ. -Б -1 площею 34,2 кв. м, приміщення для зберігання будматеріалів літ. 2В - І площею 15.2кв. м, 1/10 частину приміщення кузні літ. 2Я-2 площею 426,2 кв. м.

3.Витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» (код ЄДРПОУ 39557708) 5/100 частин від усіх будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101) по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме: 5/100 частин виробничого приміщення 2А-2 площею 471,8 кв. м* 5/100 частин санітарного приміщення 2Е-1 площею 42,6 кв. м, 5/100 частин будівлі СТО 2С-1 площею 343,5 кв. м, 5/100 частин складу Т-1» площею 34,56 кв. м, асфальт площею 617,53 кв. м.

4.Витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння Обслуговуючого кооператив) «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» (код ЄДРПОУ 39557708) 816/1000 частин від усіх будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101) по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме: 8/10 частин виробничого приміщення літ. 2А-2 площею 471,8 кв. м, 8/10 частин складу ПММ літ. 2Ж-1 площею 16,3 кв. м, 8/10 частин промислового складу літ. 23-1 площею 270, 8 кв. м, навіс літ. 2И-1 площею 95,6 кв. м, 9/10 частин складу літ. 21-1 площею 9,9 кв. м, 8/10 частин виробничого приміщення літ. 21-1 площею 291,7 кв. м, пожежний пост літ. 2Й-1 площею 4,9 кв. м, 9/10 частин автомайстерні літ. 2М-1 площею 502, 1 кв. м, підсобне приміщення літ. 2Є-1 площею 28, 9 кв. м, навіс літ. 2К-1 площею 173, 4 кв. м, побутове приміщення літ. 2Л-1 площею 34,1 кв. м, офісне приміщення літ. 2Н-1 площею 79,2 кв. м, 8/10 частин столярного цеху літ. 20-1 площею 255,1 кв. м, 9/10 частин автомайстерні літ. 2П-1 площею 397,9 кв. м, 9/10 частин кондитерського цеху літ. 2Р-1 площею 394,4 кв. м, 8/10 частин будівлі СТО літ. 2С-1 площею 343, 5 кв. м, 8/10 частин токарного цеху літ. 2У-1 площею 345,0 кв. м, 8/10 частин кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344, Ікв. м, 8/10 частин автошроту літ. 2Ц-1 площею 328,3 кв. м, 8/10 частин майстерні побутової техніки літ. 24-1 площею 328, 3 кв.м, 9/10 частин колиби літ.2 Ш-1 площею 20,7 кв. м, 8/10 частин приміщення для зберігання тари літ. 2 АЧ площею 17,4 кв. м, навіс літ.2 Б'-І площею 34,2 кв. м, приміщення для зберігання будматеріалів літ.2В'-1 площею 15,2 кв. м. 224,7 кв. м, огорожа №1, огорожа № 2, 9/10 частин замощення, 9/10 частин приміщення кузні літ. 2Я-2 площею 426,2 кв. м.

У обґрунтуванні заявлених вимог прокуратура покликається на обставини щодо відсутності законних підстав набуття ПрАТ «Ірокс», ЗАТ «Персенківка». ТОВ В «Будівельник», ТОВ «Галичбудмонтаж», Автогаражним кооперативом № 15 Галицького району м. Львова, ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» у власність спірних об`єктів нерухомості, встановлені судовими рішеннями у справі № 32/586-45/428т-50/205т, у справі № 32/77т та у справі № 914/1295/16, які набрали законної сили, відтак не потребують повторного доведення під час розгляду спору за цим позовом

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Покликання відповідачів на відсутність преюдиційності судових рішень у справах №32/586-45/428т-50/205т, №32/77т та № 914/1295/16 для цієї справи Господарський суд Львівської області відхиляє з огляду на таке.

Преюдиційність (лат. praejudicialis або praejudicium те, що стосується попереднього судового рішення) це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі.

У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 ГПК України).

Тобто, за змістом частини четвертої статті 75 ГПК учасники справи звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Згідно з ч.7 ст. 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти). Разом з тим, інша сторона повинна мати можливість заперечувати такі преюдиційні обставини (юридичні факти) з посиланням на належні та допустимі докази, а суд зобов`язаний навести мотиви відхилення або визнання цих заперечень.

Суд, відхиляючи ці заперечення, повинен мотивувати, що існують встановлені іншим судом обставини (юридичні факти) преюдиційного характеру і вони, дійсно, не є «правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту)».

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17.

Для спростування преюдиційних обставин учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 ГПК України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Зважаючи на наведене, як встановлено судом рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2010 у справі № 32/586-45/428т-50/205т задоволено позов Міністерства оборони України до Закритого акціонерного товариства «Ірокс» (перетворено на Приватне акціонерне товариство «Ірокс», далі -ПрАТ «Ірокс») та державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління» (далі - ДП «ЛБМУ»), за участю третіх осіб - Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України, товарної біржі «Українська інвестиція» в особі філії «Львівська торгова палата», Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж» (далі - ТОВ «Галичбудмонтаж», Закритого акціонерного товариства «Персенківка» (перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Персенківка», далі - ТОВ «Персенківка»), Закритого акціонерного товариства «Будівельник» (перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю В «Будівельник», далі - ТОВ В «Будівельник»), Закритого акціонерного товариства «Воютицький цегляний завод» (далі - ЗАТ «Воютицький цегляний завод»), за участю Генеральної прокуратури України, визнано недійсною з моменту укладення біржову угоду від 24.09.2003 № 171-03/4 договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості (будівлі і споруди військового містечка по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові), укладену між військовою частиною НОМЕР_1 (правонаступником є ДП «ЛБМУ») та ЗАТ «Ірокс»

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі №32/77т, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020, позов задоволено. Визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на будівлі і споруди військового містечка у місті Львові по вул. Авіаційній, 7, а саме на: адміністративний будинок (А-2), будівлю побутового призначення (Е-1), будівлю ГСМ (Ж-1), склад (з-І), навіс (И-1), насосну (1-1), склад (1-1), пожежний пост (И-1), гараж (М-1) склад (Е-1), навіс (К- 1), акумуляторну (Л-1), адміністративний будинок (Н-1), котельну (0-1), гаражі та їдальню (П-1), склади (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлю побутового призначення (Щ-2), колибу (Ш-1), навіси (Б-1, Ю-1), цех ізоляції (Я- 1), огорожу та асфальтобетонне покриття загальною площею 5750 кв. м. Витребувано майно - будівлі і споруди військового містечка у місті Львові по вул. Авіаційній, 7, а саме: адміністративний будинок (А-2), будівлю побутового призначення (Е-1), будівлю ГСМ (Ж-1), склад (з-І), навіс (И-1), насосну (1-1), склад (1-1), пожежний пост (И-1), гараж (М-1) склад (Е-1), навіс (К-1), акумуляторну (Л-1), адміністративний будинок (Н-1), котельну (0-1). гаражі та їдальню (П-1), склади (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлю побутового призначення (Щ-2), колибу (Ш-1), навіси (Б-1, Ю-1). цех ізоляції (Я- 1), огорожу та асфальтобетонне покриття загальною площею 5750 кв. м. у Закритого акціонерного товариства «Персенівка», Товариства з обмеженою відповідальністю В «Будівельник», Приватного акціонерного товариства «Ірокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж» та зобов`язати їх передати вищевказані будівлі і споруди на баланс Державного підприємства «Львівське будівельно - монтажне управління». Рішення мотивовано тим, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2010 у справі № 32/586-45/428т-50/250т біржова угода № 171-03/4 договір купівлі - продажу об`єкту нерухомості від 24.09.2003 визнана недійсною з моменту укладення, у суду також відсутні підстави для повторного доказування наведених обставин (скасування підстави вибуття спірного майна із власності позивача; визнання недійсним правочину за яким відповідачем було набуте таке майно), адже існування даних обставин підтверджують судові рішення, які також не можуть бути поставлені під сумнів.

Також слід зазначити, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2011 у справі №32/77т було вжито заходи до забезпечення позову за заявою Міністерства оборони України та заборонено Закритому акціонерному товариству «Персенківка», Закритому акціонерному товариству «Будівельник» та іншим особам (в тому числі власникам майна на момент забезпечення позову) розпоряджатися у будь-який спосіб (в тому числі, передавати в оренду, передавати у вигляді внеску до статутного капіталу, тощо, як в цілому так і окремі частини) об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Авіаційна, 7.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2013 у справі №32/77т було вжито заходи до забезпечення позову за заявою Генеральної прокуратури України та накладено арешт на нерухоме майно будівлі і споруди військового містечка у м.Львові по вул. Авіаційна, 7, літери А-2, Е-1, Ж-1, З-1, И-1, І-1, Ї-1, Й-1, М-1, Е-1, К- 1, Л-1, Н-1, О-1, П-1, С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А/-1, Б/-1, В/-1, Ш-1, Щ/-2), Ю-1, Я-1.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 частково задоволено заяву Міністерства оборони України про забезпечення позову, а саме заборонено вчиняти будь-які дії, що стосуються відчуження спірних будівель.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 914/1295/16 задоволено апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у вказаній справі в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване будівельне управління-14» до Товариства з обмеженою відповідальністю В «Будівельник» про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7, та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. За змістом вказаної постанови підтверджено факт незаконного набуття ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» у приватну власність зазначених будівель і споруд, оскільки їх власником згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т є держава в особі Міністерства оборони України.

Щодо заперечень відповідачів та третіх осіб на стороні відповідача про відсутність преюдиційності зазначених судових рішень, оскільки відповідачі не були учасниками справ № 32/586-45/428т-50/205т й № 32/77т слід зазначити, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб одним із засновників і керівником ПрАТ (ЗАТ) «Ірокс» є ОСОБА_2 , який одночасно є особою, що входить до складу засновників: ТОВ «Галичбудмонтаж» (керівником якого є ОСОБА_3 , підписантом - ОСОБА_2 »), ТОВ В «Будівельник» (керівник і підписант Микичак Ігор Пилипович), а також є керівником та підписантом Автогаражного кооперативу № 15. Керівником ПрАТ «Персенківка» є Тильчик Віктор Павлович, яким одночасно є одним із засновків ТОВ В «Будівельник», ЗАТ «Будівельник», ПрАТ «Ірокс», TOB «Галичбудмонтаж». До складу засновків / учасників ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», зокрема, входять ТОВ «Галичбудмонтаж», ПрАТ «Ірокс», ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Засновниками OK «ЖБК «Західна Вежа» є ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (яка водночас є однією із засновників ПрАТ «Ірокс»). Також одним із засновників і керівником вказаного кооперативу є ОСОБА_7 .

З огляду на доктрину "підняття корпоративної завіси", яка застосовується у випадках пов`язаності (афілійованості) юридичної особи чи групи юридичних осіб із певним суб`єктом, який використовує приватноправовий інструментарій всупереч призначенню, зокрема, при кваліфікації правочину як вчиненого на шкоду кредитору, для унеможливлення створення видимості добросовісного набуття права власності, для унеможливлення застосування віндикаційного позову, для кваліфікації недобросовісності іпотекодержателя. Тобто в разі зловживання правами чи використання конструкції юридичної особи всупереч її призначенню суди можуть застосовувати цю доктрину для захисту прав інших осіб.

До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, належать, зокрема, суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини, контрагент, з яким боржник вчиняє договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб).

Отже, зважаючи на пов`язаність відповідачів-1,2 та третіх осіб-2,3,4,5 (наявність в колі учасників одних й тих самих осіб та/або їх родичів) Господарський суд Львівської області констатує, що для цієї справи встановлені вищезазначеними судами обставини (юридичні факти) відображені у мотивувальних частинах судових рішень, мають преюдиційний характер і вони, дійсно, не є «правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту)».

Стосовно вимоги про витребування спірного майна.

Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ГПК України).

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа чи суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки від порушення його прав.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Звідси застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19). Тобто у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Регулювання, наведене у Главі 29 ЦК України, передбачає, зокрема, такий спосіб захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2010 у справі № 32/586-45/428т-50/250т біржова угода № 171-03/4 договір купівлі - продажу об`єкту нерухомості від 24.09.2003 визнана недійсною моменту укладення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі №32/77т, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020, позов задоволено. Визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на будівлі і споруди військового містечка у місті Львові по вул. Авіаційній, 7, а саме на: адміністративний будинок (А-2), будівлю побутового призначення (Е-1), будівлю ГСМ (Ж-1), склад (з-І), навіс (И-1), насосну (1-1), склад (1-1), пожежний пост (И-1), гараж (М-1) склад (Е-1), навіс (К- 1), акумуляторну (Л-1), адміністративний будинок (Н-1), котельну (0-1), гаражі та їдальню (П-1), склади (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлю побутового призначення (Щ-2), колибу (Ш-1), навіси (Б-1, Ю-1), цех ізоляції (Я- 1), огорожу та асфальтобетонне покриття загальною площею 5750 кв. м. Витребувано майно - будівлі і споруди військового містечка у місті Львові по вул. Авіаційній, 7, а саме: адміністративний будинок (А-2), будівлю побутового призначення (Е-1), будівлю ГСМ (Ж-1), склад (з-І), навіс (И-1), насосну (1-1), склад (1-1), пожежний пост (И-1), гараж (М-1) склад (Е-1), навіс (К-1), акумуляторну (Л-1), адміністративний будинок (Н-1), котельну (0-1). гаражі та їдальню (П-1), склади (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлю побутового призначення (Щ-2), колибу (Ш-1), навіси (Б-1, Ю-1). цех ізоляції (Я- 1), огорожу та асфальтобетонне покриття загальною площею 5750 кв. м. у Закритого акціонерного товариства «Персенівка», Товариства з обмеженою відповідальністю В «Будівельник», Приватного акціонерного товариства «Ірокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж» та зобов`язати їх передати вищевказані будівлі і споруди на баланс Державного підприємства «Львівське будівельно - монтажне управління».

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 914/1295/16 задоволено апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у вказаній справі в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване будівельне управління-14» до Товариства з обмеженою відповідальністю В «Будівельник» про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7, та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. За змістом вказаної постанови підтверджено факт незаконного набуття ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» у приватну власність зазначених будівель і споруд, оскільки їх власником згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі № 32/77т є держава в особі Міністерства оборони України.

Зважаючи на вказані судові рішення, які набрали законної сили, в Господарського суду в цій справі відсутні підстави для повторного доказування наведених обставин (скасування підстави вибуття спірного майна із власності позивача; визнання недійсним правочину, за яким відповідачем - 2 було набуте таке майно), адже існування даних обставин підтверджують судові рішення, які також не можуть бути поставлені під сумнів.

Таким чином, враховуючи факт скасування в судовому порядку правочинів купівлі-продажу спірного майна та з огляду на положення ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України підстави вважати, що відповідач 2 та треті особи-2-5, законно, на відповідній правовій підставі заволоділи спірним майном - відсутні.

Отже, спірне нерухоме майно ТОВ Спеціалізоване будівельне управління - 14, ТОВ В Будівельник, ТОВ Галичбудмонтаж, ПАТ «Ірокс» відчужено в різні способи неодноразово.

Стаття 388 УК України встановлює, що власник має право витребувати своє майно в добросовісного набувача, якщо його було набуто за відплатною угодою у випадку, коли майно:

1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому, із змісту ст. 388 Цивільного кодексу України вирішальна значення для визначення питання витребування майна у добросовісне: набувача є встановлення наявності волевиявлення (волі) власника на вибуття такого майна з володіння.

У разі вибуття майна з володіння власника за вищезазначених обставин законодавець надає переваги у захисті власнику, а не добросовісному набувачеві.

Якщо відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача, з підстав передбачених ч.1 ст. 388 ЦК України.

Укладення таких угод не припиняє право власності дійсного власника, а тому в момент їх укладення й до теперішнього часу саме він залишається власником цього майна.

На наявність права власника на майно не впливає та обставина, що спірне майно було предметом судового розгляду щодо виконання угод з відчуження цього майна укладених іншими особами, оскільки дійсний власник, право власності якого не припинено, не був ані стороною цих угод, ані учасником судового розгляду щодо виконання цих угод.

Як встановлено судами у справі №32/77т та у справі №914/1295/16 ЗАТ «Персенківка», ТОВ В «Будівельник», ПАТ «Ірокс», ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14» набули право власності на підставі недійсних правочинів майно та без достатньої правової підстави використовували нерухоме майно, яке є державною власністю, у зв`язку з чим порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

Щодо передачі спірного майна у статутний капітал до ОК «ЖБК «Західна Вежа» за актами приймання-передачі слід зазначити таке.

Документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як його змісту, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок із цього приводу в разі його необхідності для вирішення справи повинен робити суд у межах кожної окремої справи.

Таким чином, суд досліджує акт у кожному конкретному випадку та надає йому оцінку залежно від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи створює він юридичні наслідки.

У спірних правовідносинах акти приймання-передачі нерухомого майна до складу статутного капіталу ОК «ЖБК «Західна Вежа» підписано на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», ТОВ В «Будівельник». Акт приймання-передачі нерухомого майна підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт переходу права власності на нерухоме майно.

Двосторонні акти у цих правовідносинах свідчать про погоджену дію шляхом волевиявлення сторін правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків.

Прийняття рішень та укладення актів приймання-передачі нерухомого майна від 18.10.2023 є комплексом дій, вчинених з метою передачі майна до складу статутного капіталу ОК «ЖБК «Західна Вежа».

У рішеннях вищого органу управління товариства виражається внутрішня воля товариства, такі рішення є передумовою для передачі майна до статутного капіталу. Акти приймання-передачі нерухомого майна від 18.10.2023 складено та підписано на виконання конкретного обов`язку особи, що встановлений відповідним рішенням товариства.

Рішення загальних зборів учасників товариств та акт приймання-передачі, оформлений між ними, утворюють завершений юридичний склад, наявність якого є необхідною і достатньою для виникнення права власності на спірне нерухоме майно у товариства, якому це майно передається як внесок до статутного капіталу.

Зважаючи на обставини цієї справи, результатом вчинення комплексу дій з передачі майна до складу статутного капіталу ОК «ЖБК «Західна Вежа» є правочини, оформлені в цьому випадку актами приймання-передачі від 18.10.2023.

Отже, у спірних правовідносинах сторони вчинили правочин, внаслідок якого право власності на нерухоме майно перейшло від одного товариства до іншого. Рішенням загальних зборів ОК «ЖБК «Західна Вежа» виражено волю товариств, яку в подальшому реалізовано підписанням уповноваженими особами товариств актів приймання-передачі. Рішення загальних (установчих) зборів учасників товариства є актом ненормативного характеру органу управління юридичної особи.

У пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначено: «В юридичній науці та судовій практиці договори, дії, бездіяльність та рішення органів, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору і така мета досягнута, називають фраудаторними».

Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку (пункти 110, 111 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2022 у справі № 902/858/15 (пункт 78), від 19.01.2023 у справі № 925/1248/21 (925/111/22) (пункт 89), від 16.02.2023 у справі № 903/877/20 (903/150/22) (пункт 34), від 19.04.2023 у справі № 912/2007/18).

Отже, правочин, що вчиняється з метою завдати шкоди кредитору і який досягає цієї мети, є фраудаторним.

Правочин не має вчинятись з метою заподіяти зло (тобто здійснити зловживання правом) і втілювати цей намір. Інакше такий правочин має кваліфікуватись судами як фраудаторний та, за наявності відповідної позовної вимоги, має бути визнаний недійсним.

Передача ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», ТОВ В «Будівельник» майна до статутного ОК «ЖБК «Західна Вежа» була здійснена після прийняття судових рішень у справі №32/77т та у справі №914/1295/16, що достовірно було відомо вказаним юридичним особам, та не зважаючи на наявність вжитих господарськими судами заходів для забезпечення позову у справі №32/77т. Зазначені дії свідчать про їх намір позбутись спірних майнових активів з метою невиконання судових рішень.

У діях ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», ТОВ В «Будівельник» відсутній критерій економічної обґрунтованості при вчиненні правочину та суду не подано доказів на спростування зазначеного.

На момент відчуження нерухомого майна ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», ТОВ В «Будівельник» були пов`язаними особами.

З огляду на сукупність вчинених третіми особами-2,3,4 дій, які відображені у прийнятті 18.10.2023 рішення зборів товариства та складенні 18.10.2023 акту приймання-передачі нерухомого майна, Господарський суд Львівської області доходить висновку, що ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», ТОВ В «Будівельник» було вчинено фраудаторні правочини на шкоду інтересам держави в особі Міністерства оборони України. Відтак, відчуження майна, яке є предметом спору у цій справі, відбулося на підставі нікчемних правочинів.

Стосовно покликань відповідачів та третіх осіб-2,3,4,5, що спірне майно є знищеним та не існує на час виконання рішення, натомість наявне новостворене майно, яке не є тотожним тому, яке було зареєстровано у 2016 році за ТОВ «Галичбудмонтаж», ТОВ «Спеціалізоване будівельне управління-14», ТОВ В «Будівельник» та Автогаражним кооперативом № 15 слід зазначити таке.

04 липня 2008 року ТОВ «Галичбудмонтаж» отримало Дозвіл на виконання будівельних робіт №455/08 на реконструкцію будівель та споруд під виробничо-складські приміщення з добудовою на надбудовою побутово-відпочинкових приміщень з харчоблоком на вул. Авіаційній, 7 у м.Львові. Термін дії дозволу - до завершення будівництва.

До матеріалів справи долучено довідки ОКП ЛОР БТІ та ЕО, які видані в липні-жовтні 2016 року. За змістом вказаних довідок відбулося перейменування будівель, а також площа споруд змінилась за рахунок переобмірів та уточнення площ, зокрема в будівлі побутового призначення (Е-1), будівлі ГСМ (Ж-1), складі (3-І), навісі (И-1); насосній (1-1), складі (1-1), пожежному пості (Й-1), гаражі (М-1) складі (Е-1), навісі (К- 1), акумуляторній (Л-1), адміністративному будинку (Н-1), котельній (0-1), гаражі та їдальні (П-1), складі (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлі побутового призначення (Щ-2), колибі (Ш-1), навісі (Б-1, Ю-1), цеху ізоляції (Я- 1)).

Лише щодо адміністративного будинку (А-2) площею 312,6м.кв ОКП ЛОР БТІ та ЕО видало довідку юр612 від 26.07.2016, в якій зазначено про перейменування на «Виробниче приміщення» літ «А-2» площею 471,8кв.м, а також те, що площа змінилась при реконструкції за рахунок надбудови мансарди та за рахунок переобмірів та уточнення площ.

Також до матеріалів справи долучено довідку про знищення/знесення майна №4138 від 18.10.2023 таких будівель: Р-1, Й-1, Ю-1, Я-2, Ч-1, Ї-1, Ф-1, Н-1, А-1, Б-1, В-1, Щ-2, Ж-1, І-1, Ш-1, У-1, Х-1, И-1, Т-1, С-1, О-1, Ц-1, П-1, Е-1, Є-1, М-1, К-1, Л-1, А-2.

Крім того, в матеріалах справи наявні протоколи огляду місця події, складені в червні 2024 року на підставі ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 05.06.2024 у справі №462/4528/24. До вказаних протоколів додані фотографії загального вигляду будівель та споруд, які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Авіаційна,7.

Покликаючись на висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №3013-Е від 20.12.2024, який складений в межах кримінального провадження №42024142410000107 від 22.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, відповідачі зазначають, що об`єкт нерухомості за реєстраційним номером 869775146101 не є тим самим об`єктом нерухомого майна, що зареєстрований в Реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 15788570.

Ознайомившись із вказаним висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №3013-Е від 20.12.2024, господарський суд відзначає, що такий містить суперечливі твердження. Так, в абзаці 2 на стор.8 зазначено, що при співвставленні відомостей щодо найменування, переліку та кількості будівель та споруд про які йде мова в Біржовій угоді №171-03/4 від 24.09.2003 з відомостями щодо об`єкта нерухомості, який зареєстрований в Реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 15788570, встановлено, що склад, кількість, найменування об`єктів співпадають між собою.

В абзаці 2 на стор.9 висновку експерта зазначено, що станом на 17.07.2020 об`єкта нерухомості за реєстраційним номером 15788570 не існувало так, як згідно Дозволу №455/08 від 04.07.2008 було проведено реконструкцію з добудовами, перебудовами і надбудовами будівель, які входили до його складу, що в свою чергу підтверджується даними фактично проведеного огляду (будівлі та споруди, що входили до складу об`єкта нерухомості за реєстраційним номером 15788570 на дослідження представлені не були), наданими на дослідження матеріалами інвентаризаційних справ, висновку №4947 від 07.06.2018 та висновку №593/23 від 24.01.2023, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Для відповіді на поставлене питання судовим експертом було проведено візуальний огляд представлених на дослідження будівель та споруд на місці їх розташування, а також контрольні проміри та встановлено, що їх конфігурація, склад приміщень і конструктивні елементи відповідають тим будівлям і спорудам, які входять до складу об`єкта нерухомості за реєстраційним номером 869775146101, що в свою чергу також підтверджується наданими на дослідження матеріалами інвентаризаційної справи.

Під час розгляду цієї справи учасники справи не подавали клопотань про призначення будівельно-технічної експертизи.

Надаючи оцінку обставинам проведення робіт з реконструкції спірного майна у 2008-2023 роках та обставинам державної реєстрації поділу спірного майна у 2016 року, судом враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права (статей 331, 388 Цивільного кодексу України), викладені у постановах від 10.05.2018 у справі № 29/5005/6381/2011, від 05.02.2020 у справі № Б-50/232-09, від 27.02.2020 у справі № 5013/458/11. У вказаних справах Верховний Суд зазначав, що об`єкти нерухомого майна, створені внаслідок формального поділу іншого(-их) об`єкту/об`єктів, не можуть вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України. Також не є новоствореним об`єктом об`єкт нерухомого майна, створений з прив`язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 2 статті 331 ЦК України визначено особливості набуття права власності на нерухоме майно, а зокрема, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше присвоюється реєстраційний номер, який є індивідуальним, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта.

У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

Крім того, частиною 1 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі: 1) знищення об`єкта нерухомого майна; 2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна; 3) державної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об`єкт незавершеного будівництва.

Тобто, реєстраційний номер нерухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування, в той час як новоствореному об`єкту нерухомого майна присвоюється свій власний індивідуальний номер.

Відповідно до інформації, наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 30.11.2023 зареєстровано припинення (реєстрація переходу права власності повне відчуження) комплексу будівель з реєстраційним номером 869775146101, розташований за адресою: м.Львів, вул. Авіаційна, 7.

Однією з передбачених статтями 346, 349 Цивільного кодексу України підстав припинення права власності на нерухоме майно є знищення майна. У висновках Верховного Суду щодо застосування статті 349 Цивільного кодексу України, викладених в постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 922/2598/18 та від 17.01.2019 у справі № 708/254/18, зазначено, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статті 349 Цивільного кодексу України, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Разом з тим, в результаті дослідження матеріалів справи Господарським судом Львівської області не виявлено будь-яких доказів, які б підтверджували, що спірні приміщення є фактично знищеними. Жодна зі змін у характеристиках спірного майна та жоден з технічних паспортів, на які посилаються відповідачі та треті особи-2-5, не є доказом знищення майна Міністерства оборони України, тобто припинення його фактичного існування в натурі. Також у матеріалах справи відсутні докази звернення власників спірних приміщень щодо припинення права власності через знищення майна, що є однією із обов`язкових підстав для суду вважати, що спірні приміщення знищені.

Тому обставини, які були встановлені судовими рішеннями у справі № 32/77т та у справі №914/1295/16, не виключають можливість задоволення заяви Міністерства оборони України про витребування майна у цій справі № 914/895/24 та не свідчать про те, що спірне майно перестало існувати в натурі та було знищено.

Водночас відповідачі та треті особи-2-5 не надали доказів понесення будь-яких витрат на здійснення реконструкції та покращень будівель та споруд за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна,7, в тому числі для створення нових приміщень.

Зважаючи на зазначене, Господарський суд Львівської області доходить висновку про те, що об`єкти нерухомого майна, створені внаслідок формального поділу іншого(-их) об`єкту/об`єктів, не можуть вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України. Також не є новоствореним об`єктом об`єкт нерухомого майна, створений з прив`язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За приписами статті 330 Цивільного кодексу України набуття права власності на майно обумовлюється двома обставинами: добросовісність набувача; набрання законної сили рішенням суду про відмову в задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Однак, у межах цієї справи відсутні вказані вище обов`язкові умови, та ПАТ «Ірокс» ніколи не набувало право власності на спірне майно.

При розгляді віндикаційного позову до добросовісного набувача суд має обов`язково дослідити та встановити всі обставини для застосування ст. 388 ЦК України, в тому числі щодо наявності волі власника або титульного володільця на вибуття з їх володіння витребовуваного майна. Тобто, для ухвалення рішення про відмову в задоволенні віндикаційного позову до добросовісного набувача суд має на підставі повно і всебічно досліджених обставин справи зробити висновок про відсутність підстав для витребування майна в добросовісного набувача в порядку статті 388 Цивільного кодексу України.

Отже, господарський суд констатує, що відповідача не є добросовісними набувачами.

Щодо заявленої позовної давності суд зазначає таке.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто, можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття "позовна" вказує на форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії "право на позов у матеріальному сенсі" (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне.

Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Оскільки, метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто, тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто, після виникнення права на захист (охоронного).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.02.2017 у справі №6-17цс17.

Покликання відповідачів про те, що позивачу відомо про право власності держави на нерухоме майно, яке захищене (відновлене) рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 32/77т від 04 квітня 2016 року, а відтак саме з цього періоду слід відраховувати позовну давність господарський суд відхиляє.

Розглянувши вказані доводи та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено, що Міністерство оборони України отримало інформацію про підтвердження права власності держави на спірне майно лише 15 липня 2020 року (дата прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №32/77т, якою рішення Господарського суду м. Києва у справі № 32/77т від 04 квітня 2016 року залишено без змін).

Позовна заява в цій справі до суду подана 05 квітня 2024 року.

Отже, позивачу відомо про обставини, які покладені в основу підстав позову щонайменше з липня 2020 року.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

У відзиві відповідач просив застосувати позовну давність для вирішення цієї справи.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Також слід зазначити, що 24.02.2022 підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідно до п. 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Зважаючи на заявлену позовну давність та заявлені вимоги позивача про витребування спірного договору, суд доходить висновку, що позов пред`явлений в період дії воєнного стану, відтак в суду відсутні правові підставі для застосування позовної давності в цьому спорі.

Судовий збір слід покласти на відповідачів порівну.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району м. Львова (код ЄРПОУ 20787448) 3/100 частин від "усіх будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101) по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме: 1/10 частину приміщення для зберігання металобрухту літ. 2Х-1 площею 245, 8 кв. м, 1/10 частину автомайстерні літ. 2М-1 площею 502, 1 кв. м, 1/10 частину столярного цеху літ. 2О-1 площею 345, 0 кв. м, 1/10 частину промислового складу літ. 2З-1 площею 270, 8 кв. м, 1/10 частину автошроту літ. 2Ц-1 площею 328, 3 кв. м, 1/10 частину виробничого приміщення літ. 2І-1 площею 291, 7 кв. м, 1/10 частину кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344, 1 кв. м, 1/10 частину майстерні побутової техніки літ. 2Ч-1 площею 328,3 кв. м, 1/10 частину токарного цеху літ. 2У площею 345, 0 кв. м.

3.Витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» (код ЄДРПОУ 39557708) 96/1000 частин від усіх будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101) по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме: 1/10 частину виробничого приміщення літ. 2А-2 площею 471,8 кв. м, 9/10 частин санітарного приміщення літ. 2Е-1 площею 42,6 кв. м, 1/10 частину промислового складу літ. 2З-1 площею 270,8 кв. м, навіс літ. 2И-1 площею 95,6кв. м, 1/10 частину виробниче приміщення літ. 2Ї-1 площею 291,7 кв. м, 1/10 частину автомайстерні літ. 2М-1 площею 502,1 кв. м, підсобне приміщення літ. 2Є-1 площею 28,9 кв. м, навіс літ. 2К-1 площею 173,4 кв. м, побутове приміщення літ. 2Л-1 площею 34,1 кв. м, офісне приміщення літ. 2Н-1 площею 79.2кв. м, 1/10 частину столярного цеху літ. 20-1 площею 255,1 кв. м, 1/10 частини автомайстерні літ. 2П-1 площею 397, 9 кв. м, 1/10 частину кондитерського цеху літ. 2Р-1 площею 394,4 кв. м, 1/10 частину будівлі СТО літ. 2С-1 площею 343,5 кв. м, 1/10 частину токарного цеху літ. 2У-1 площею 345,0 кв. м, 1/10 частину кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344,1кв. м, 9/10 частин приміщення для зберігання металобрухту літ. 2Х-1 площею 245, 8 кв. м, 1/10 частину автошроту літ. 2Ц-1 площею 328,3 кв. м, 1/10 частину майстерні побутової техніки літ. 2Ч-1 площею 328,3 кв. м, приміщення для зберігання тари літ. 2А площею 17,4 кв. м, навіс літ. 2Б-1 площею 34,2 кв. м, приміщення для зберігання будматеріалів літ. 2В - 1 площею 15,2кв. м, 1/10 частину приміщення кузні літ. 2Я-2 площею 426,2 кв. м.

4.Витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» (код ЄДРПОУ 39557708) 5/100 частин від усіх будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101) по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме: 5/100 частин виробничого приміщення 2А-2 площею 471,8 кв. м 5/100 частин санітарного приміщення 2Е-1 площею 42,6 кв. м, 5/100 частин будівлі СТО 2С-1 площею 343,5 кв. м, 5/100 частин складу Т-1 площею 34,56 кв. м, асфальт площею 617,53 кв. м.

5.Витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння Обслуговуючого кооператив) «Житлово-будівельний кооператив «Західна Вежа» (код ЄДРПОУ 39557708) 816/1000 частин від усіх будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 869775146101) по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме: 8/10 частин виробничого приміщення літ. 2А-2 площею 471,8 кв. м, 8/10 частин складу ПММ літ. 2Ж-1 площею 16,3 кв. м, 8/10 частин промислового складу літ. 2З-1 площею 270, 8 кв. м, навіс літ. 2И-1 площею 95,6 кв. м, 9/10 частин складу літ. 2І-1 площею 9,9 кв. м, 8/10 частин виробничого приміщення літ. 2Ї-1 площею 291,7 кв. м, пожежний пост літ. 2Й-1 площею 4,9 кв. м, 9/10 частин автомайстерні літ. 2М-1 площею 502, 1 кв. м, підсобне приміщення літ. 2Є-1 площею 28, 9 кв. м, навіс літ. 2К-1 площею 173, 4 кв. м, побутове приміщення літ. 2Л-1 площею 34,1 кв. м, офісне приміщення літ. 2Н-1 площею 79,2 кв. м, 8/10 частин столярного цеху літ. 20-1 площею 255,1 кв. м, 9/10 частин автомайстерні літ. 2П-1 площею 397,9 кв. м, 9/10 частин кондитерського цеху літ. 2Р-1 площею 394,4 кв. м, 8/10 частин будівлі СТО літ. 2С-1 площею 343, 5 кв. м, 8/10 частин токарного цеху літ. 2У-1 площею 345,0 кв. м, 8/10 частин кондитерського складу літ. 2Ф-1 площею 344,1кв. м, 8/10 частин автошроту літ. 2Ц-1 площею 328,3 кв. м, 8/10 частин майстерні побутової техніки літ. 2Ч-1 площею 328, 3 кв.м, 9/10 частин колиби літ.2 Ш-1 площею 20,7 кв. м, 8/10 частин приміщення для зберігання тари літ. 2 А-І площею 17,4 кв. м, навіс літ.2 Б'-І площею 34,2 кв. м, приміщення для зберігання будматеріалів літ.2В'-1 площею 15,2 кв. м. 224,7 кв. м, огорожа №1, огорожа № 2, 9/10 частин замощення, 9/10 частин приміщення кузні літ. 2Я-2 площею 426,2 кв. м.

6.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельнии кооператив «Західна Вежа» (вул. Величковського, буд. 61, місто Львів, Львівська область, ідентифікаційний код 39557708) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, Київська область, місто Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051) 529900,00 гривень судового збору.

7. Стягнути з Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району м. Львова, вул. Антоновича, буд. 8, м. Львів, Львівська область, ідентифікаційний код 20787448) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, Київська область, місто Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051) 529900,00 гривень судового збору.

8.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 04.06.2025

Суддя Уляна ДІЛАЙ