Рішення від 29.05.2025 по справі 922/571/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/571/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, с. Високий до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс", м. Київ про розірвання договору та стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - Гнатченко П.М. (на оголошення скороченого рішення на відеоконференцзв`язок не вийшов)

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс", відповідач, в якому (з урахуванням заяви від 12.03.2025) просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" на користь Височанської селищної ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, з кадастровим номером 6325155300:02:002:0009, за договором оренди землі від 31 травня 2006 року, за період з 01 листопада 2016 року по 31 грудня 2024 року, у розмірі 75 424,96 гривень;

- розірвати Договір оренди землі від 31 травня 2006 року, укладений між Харківською районною державною адміністрацією, правонаступником якої є Височанська селищна рада та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шанс", предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6325155300:02:002:0009, площею 0,5623 га, який зареєстрований у Харківському районному відділі Харківській районній філії державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 червня 2006 року за №040670300002.

Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 844,80 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Даною ухвалою суд, на виконання вимог ч. 7 ст. 42 ГПК України, роз`яснив відповідачу його обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документами.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 29.05.2025 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписівГосподарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого кабінету, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Судом враховано, що направлення ухвал суду на дійсну адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання поштової кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 3 названого Закону,для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/571/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

31.05.2006 між Харківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шанс" (далі - ТОВ "Шанс", відповідач, орендар) був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Харківському районному відділі Харківській районній філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.06.2006 за №040670300002.

Згідно умов даного договору ТОВ "Шанс" надано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 6325155300:02:002:0009, площею 0,5623 га, КВЦПЗ: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за межами населеного пункту, для будівництва та обслуговування торгового комплексу.

У зв`язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", з 27.05.2021 було змінено суб`єкта владних повноважень - розпорядника земельними ділянками за межами населеного пункту, та правовий статус земель з державної власності на землі комунальної власності.

10.02.2022 Височанська селищна рада Харківського району Харківської області (позивач, орендодавець) зареєструвала за собою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325155300:02:002:0009.

Положеннями статті 148-1 Земельного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про оренду землі" також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Розпорядженням Кабінету міністрів України № 725-р від 12.06.2020 Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Харківської області утворено Височанську селищну раду Харківського району Харківської області, як публічну особу публічного права, з визначеним адміністративним центром в смт Високий шляхом приєднання до Височанської селищної ради населеного пункту Покотилівської селищної ради у складі смт Покотилівка, населених пунктів Бабаївської селищної ради у складі смт Бабаї та селище Затишне, населеного пункту Яковлівської сільської ради у складі села Ржавець.

Отже, повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка була передана в оренду відповідачу, перейшли до Височанської селищної територіальної громади, в особі Височанської селищної ради Харківського району Харківської області.

Відповідно до п.5. договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 41 902,60 грн.

Згідно п. 8 договору оренди землі, договір укладено строком на п`ятдесят років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Бабаївської селищної ради, в розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, в загальній сумі 4 190,26 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції (п. 10 договору оренди землі).

У п.11. договору оренди землі сторони погодили, що орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно п. 12 договору, розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, утому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

За актом приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором №040670300002 від 09.06.2006 земельна ділянка за договором оренди була передана відповідачу.

Рішенням ХLІІ сесії VIIІ скликання Височанської селищної ради від 02.07.2024 Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, яка почала діяти з 1 січня 2025 року.

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № НВ-9917159562025 від 28.01.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6325155300:02:002:0009 у 2025 році становить 1 022 761,43 грн.

Позивач вказує на те, що відповідач, порушуючи взяті на себе зобов`язання не сплачував своєчасно орендну плату за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за спірним договором оренди землі за період з 01.11.2016 по 31.12.2024 у розмірі 75 424,96 грн.

12.01.2024 позивачем на адресу відповідача був направлений лист (вих.номер 02-22/122) з вимогою в найкоротший термін погасити існуючу заборгованість.

Проте, відповідач існуючу заборгованість не сплатив.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Через систематичну несплату відповідачем орендних платежів за спірним договором оренди землі позивач також просить суд розірвати вказаний договір.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно достатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання спірного договору оренди землі суду не надано та матеріали справи не містять.

Приписами статей525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 792 ЦК Українивстановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістомстатті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України(далі -ПК України) визначено, що орендна плата для цілейрозділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно достатті 288 ПК Українипідставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Статтею 287.3ПК Українипередбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно зі вимогами статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Отже, за приписами вищевказаних норм передбачено здійснення обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції як істотну умову договору оренди землі, в разі, якщо інше не встановлено договором. У розумінні положення пункту 3статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата підлягає збільшенню на індекс інфляції, якщо інше не визначено умовами договору.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, беручи до уваги вищенаведені положення законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сплати ТОВ "Шанс" орендної плати у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору за період з 01.11.2016 по 31.12.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що відповідач систематично не сплачує орендну плату, позивач просить суд розірвати договір оренди землі від 31.05.2006 (кадастровий номер земельної ділянки 6325155300:02:002:0009, площею 0,5623 га) на підставі пункту 35 договору оренди землі та пункту д частини першої статті 141 Земельного кодексу України.

Височанською селищною радою Харківського району Харківської області до суду надана довідка №15 від 10.03.2025, з якої вбачається повна несплата відповідачем орендних платежів за період 2019-2024 роки.

Відповідно до п. 35 договору оренди землі, договір припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У правових висновках, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок вказано, що правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом д частини першоїстатті 141 ЗК України(систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом д частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту д частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору тавнаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту д частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем у період 2019-2024 роки орендна плата за земельну ділянку взагалі не вносилась. Відповідачем викладене не спростовано.

Таким чином, позовна вимога про розірвання договору оренди землі на підставі п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістомст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене та враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог як обґрунтованих та не спростованих відповідачем.

Відповідно до положеньст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 31 травня 2006 року, укладений між Харківською районною державною адміністрацією, правонаступником якої є Височанська селищна рада Харківського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шанс", предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6325155300:02:002:0009, площею 0,5623 га, який зареєстрований у Харківському районному відділі Харківській районній філії державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 червня 2006 року за №040670300002.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 14098178) на користь Височанської селищної ради Харківського району Харківської області (62460, Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул. Бульварна, 12, код ЄДРПОУ 04396503) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6325155300:02:002:0009, за договором оренди землі від 31 травня 2006 року, за період з 01 листопада 2016 року по 31 грудня 2024 року у розмірі 75 424,96 грн та 4 844,80 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Височанська селищна рада Харківського району Харківської області (62460, Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул. Бульварна, 12, код ЄДРПОУ 04396503).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шанс" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 14098178).

Повне рішення підписано 04 червня 2025 року.

СуддяО.В. Погорелова