Рішення від 04.06.2025 по справі 211/34/25

Справа № 211/34/25

Провадження № 2/211/769/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 червня 2025 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.

за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,

представника позивача Попкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2025 року представник позивача - адвокат Попков О.О. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

11 жовтня 2024 року о 12:18 год. водій КП "МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС" Богомаз М.В., керуючи тролейбусом р/н НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Дніпровське шосе, 42 в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, допустив обрив контактної лінії струмоприймача тролейбуса, яка впала на автомобіль марки Мазда, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала позивач ОСОБА_1 . Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.11.2024 у справі №211/6636/24 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності було закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Унаслідок вказаних дій, позивачу була завдана матеріальна шкода в розмірі 57292,90 грн., яка підтверджується висновком транспортно-товарознавчого дослідження №Д13/10/24 від 23.10.2024. Оскільки Комунальне підприємствое «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» є володільцем рухомого тролейбусного складу, то відшкодувати позивачу завдану джерелом підвищеної небезпеки матеріальну шкоду повинен саме відповідач Комунальне підприємство «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС». У зв`язку із чим просить стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкод суму в розмірі 57292,90 грн. Крім того, заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат: за проведення експертного дослідження - 5000,00 грн., витрат на правничу допомогу - 9000,00 грн, суму судового збору -2 968,96 грн.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 07 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

06 лютого 2025 року до суду надійшов відзив від Комунального підприємства «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС», представник якого проти задоволення позову заперечує та зазначає, що він не підлягає задоволенню, оскільки компенсації підлягають витрати після проведення ремонтних робіт, які визначаються не на підставі висновку експертного дослідження, а на підставі документів про реально виконані роботи. Зазначає, що водій підприємства не був визнаний винним у ДТП, тому відсутні підстави для відшкодуванння Комунальним підприємством «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» шкоди позивачу.

Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року підготовче судове засідання було закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав заявлений позов, просив його задовольнити. В останнє судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у їх з позивачем відсутності, зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, в судові засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд з`ясувавши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобілю МАZDA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

11.10.2024 о 12 годині 18 хвилин ОСОБА_2 керував тролейбусом №015 в м. Кривому Розі по вул. Дніпровське шосе, 42, під час руху тролейбуса відбулося відокремлення струмоприймача від контактної лінії, яка впала на автомобіль МАZDA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого зазначений автомобіль отримав механічні ушкодження.

Згідно з постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.11.2024 у справі №211/6636/24 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , водія тролейбуса, за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У ч. 1 ст.1166ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1172ЦК України передбачено, що відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про міський електричний транспорт», міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів. Об`єкти міського електричного транспорту - рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг. За приписами ст. 15 вказаного Закону, до складу міського електричного транспорту входять підприємства, що надають транспортні послуги, об`єкти міського електричного транспорту, системи електропостачання та зв`язку, будівлі та службові приміщення.

Таким чином можна зробити висновок, що підприємства, які здійснюють діяльність з надання послуг із перевезення електротранспортом та утримують відповідні об`єкти міського електротранспорту є володільцями джерела підвищеної небезпеки, внаслідок дії яких (джерел підвищеної небезпеки) може бути завдана шкода майну фізичної або юридичної особи.

Зокрема, як було зазначено вище, джерелом підвищеної небезпеки є і контактні мережі.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про міський електричний транспорт» технічний і санітарний стан рухомого складу, який працює на маршрутах (лініях), та інших об`єктів міського електричного транспорту повинен відповідати вимогам Правил дорожнього руху, Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, Правил технічної експлуатації метрополітену, а також нормам у цій сфері.

Як перевізник Комунальне підприємство «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» зобов`язане відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про міський електричний транспорт» утримувати рухомий склад та інші об`єкти міського електричного транспорту у належному стані, створювати умови для проведення їх державного технічного огляду.

Отже, суд вважає, що причини (підстави) відокремлення струмоприймача від контактної лінії залежали від відповідача, який зобов`язаний утримувати мережу в належному стані, та недотримання цих умов призвело до потрапляння контактної мережі на автомобіль позивача та нанесення йому механічних пошкоджень.

Відповідачем не доведено належними доказами, що відокремлення струмоприймача від контактної лінії відбулося не з вини відповідача. Також відповідачем не спростовано, що пошкоджена контактна тролейбусна електромережа, як об`єкт міського електричного транспорту, який знаходиться на балансі відповідача, та є джерелом підвищеної небезпеки, не знаходилася в несправному технічному стані, та шкода завдана не з вини відповідача.

Отже, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є саме Комунальне підприємство «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС», який на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право; договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, обладнанням та іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Експерт на адресу відповідача направив повідомлення про необхідність участі представника Комунального підприємства «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» на 23.10.2024 о 10:00 на огляді автомобіля MAZDA, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку транспортно-товарознавчого дослідження №Д13/10/24 від 23.10.2024 визначено вартості відновлювального ремонту автомобіля «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_4 , який станом на 23.10.2024 склав 57292,90 грн.

Згідно з ч. 2 ст.1192ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.10.2019 у справі №753/19288/14-ц, зазначено, що системний аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

Таким чином, законодавством України не забороняється визначати розмір збитків, спричинених ДТП, на майбутнє, до проведення реальних відновлювальних робіт. Вид документу, яким може бути визначено розмір збитків, також не встановлено. А, отже, висновок транспортно-товарознавчого дослідження №Д13/10/24 від 23.10.2024, який виконано відповідно до діючих нормативно-правових актів, є належним та допустимим доказом, що визначає розмір матеріальної шкоди.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з Комунального підприємства «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 57292,90 грн., яку було завдано в результаті ДТП, що відбулося за участю джерела підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, вартості дослідження та судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях №13-рп/2000 від 16.11.2000 року, №23-рп/2009 від 30.09.2009 року. Так, урішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зіст.30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Аналіз доказів, наданих позивачем на підтвердження факту сплати нею послуг за надання правничої допомоги, зокрема, договору про надання професійної правничої допомоги від 14.11.2024, квитанцій №47874361 від 06.12.2024 на суму 4000,00 грн та від 06.02.2025 на суму 5000,00 грн, акту здачі-прийманя робіт (надання послуг) від 30.05.2025 №ОУ-000013, та відсутність обгрунтованих заперечень з боку відповідача, дає можливість зробити висновок про те, що такі судові витрати підлягають стягненню у розмірі 9000,00 грн.

Згідно ч. 3-6ст.139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, як вбачається з рахунка-фактури №89 від 17.10.2024, квитанції №9357-8547-5526-2613 від 18.10.2024, позивачем сплачено ФОП ОСОБА_3 за послуги з проведення транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «MAZDA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 5000 грн, тому, стягненню підлягають витрати в цій сумі.

Окрім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, у разі задоволення позовуна відповідача.

Тому, оскільки позовні вимоги до Комунального підприємства «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» задовольняються повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь з відповідача у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст.22,23,1166,1172,1187,1192 ЦК України, ст.ст.12,13,76,77,81,133,137,141,258,259,263-265,268,277-279,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» (код ЄДРПОУ 34811465, місцезнаходження 50086, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, вул. Дніпровське шосе, буд. 22) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 57292 (п`ятдесят сім тисяч двісті дев`яносто дві) гривні 90 копійок.

Стягнути зКомунального підприємства«МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС»(кодЄДРПОУ 34811465,місцезнаходження 50086,м.Кривий Ріг,Дніпропетровська область,вул.Дніпровське шосе,буд.22)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_5 ,зареєстроване місцепроживання заадресою АДРЕСА_1 )судові витрати:за проведеннятранпортно-товарознавчогодослідження врозмірі 5000(п`ятьтисяч)гривень 00копійок,витрати направничу допомогув розмірі9000(дев`ять тисяч) гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.06.2025.

Суддя Костенко Є. К