Ухвала від 04.06.2025 по справі 212/6366/25

Справа № 212/6366/25

2/212/3629/25

У Х В А Л А

04 червня 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Колочко О.В., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит Інвест Партнер» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», третя особа Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2025 року позивач ТОВ «ФК «Кредит Інвест Партнер» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , АТ «Укрексімбанк», у якому просить зняти арешт з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі та приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М.

В обґрунтування позову посилається на те, що вказане нерухоме майно було предметом Іпотеки, відповідно до Договору іпотеки № 20/002-І від 02.10.2023, укладеного між Позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , яким забезпечуються вимоги позивача, що випливають з Кредитного договору 20/002 від 02.10.2023, укладеного між Приватним підприємством «Плазіс-Єм та ТОВ «ФК «Кредит Інвест Партнер». Рішення про державну реєстрацію іпотеки була прийнято приватним нотаріусом Стюрко О.О. 02.10.2023, окрім цього в цей же день прийнято рішення про державну реєстрацію обтяження у виді заборони на нерухоме майно. У подальшому постановами державного виконавця Покровського ВДВС від 28.05.2024 у ВП № 75106840 та приватного виконавця Сивокозова О.М. від 03.09.2024 у ВП № 75956256 накладений арешт на предмет обтяження житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Стягувачем у вказаних виконавчих провадженнях є АТ «Укрексімбанк», боржником ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то цим порушується право іпотеко держателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, яка належним чином зареєстрована раніше за накладення арешту.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі суддя виходить з такого.

У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди.Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У статті 19ЦПКУкраїнивизначено, щосуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справпрямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Під час вирішення питання щодо можливості розгляду справи в порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданням цивільного судочинства, передбаченим у статті 2 ЦПК України, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності провадження, а отже і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Отже, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

У постанові від 13.10.2020 у справі № 640/22013/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, для розгляду спорів щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, а також щодо майна, яке є предметом такого забезпечення, якщо сторонами основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За таких обставин, з огляду на те, позов поданий щодо майна, яке є предметом забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, а саме ТОВ «ФК «Кредит Інвест Партнер» та ПП «Плазіс-ЄМ», такий позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючисьстаттею 186 ЦПК, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит Інвест Партнер» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», третя особа Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна.

Роз`яснити позивачу його право звернутися з позовом у порядку господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана 04 червня 2025 року.

Суддя О. В. Колочко