Рішення від 03.06.2025 по справі 396/2341/24

Справа № 396/2341/24

Провадження № 2/396/114/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді РусіноїА.А.,

за участю секретаря судового засідання Філюкової О.О.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/2341/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтуванняпозовних вимогвказано,що сторониперебували уфактичних відносинахвід якиху нихнародилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .В подальшомусторони припинилисімейні відносини.Позивач маєіншу родину,донька більше10років проживаєз ними,вони здружиною забезпечуютьвсі потребидитини,займаються їївихованням.Відповідач ухиляєтьсявід виконаннясвоїх батьківськихобов`язківпо вихованнюдоньки,не цікавитьсяїї життям,матеріально незабезпечує.Крім того,на засіданнікомісії зпитань захисту правдитини 22.11.2024відповідач повідомила,що незаперечує щодопозбавлення їїматеринських правта написалавідмову відвиконання батьківськихобов`язків.У зв`язку із наведеним позивачка вважає наявними підстави для задоволення позову.

Ухвалою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.03.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява від 02.04.2025 в якій останній просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про щосвідчить поштовийконверт,який повернувсяна адресусуду ізвідміткою "адресатвідсутній завказаною адресою", що відповідно до п.4 ч.8 ст.128ЦПКУкраїни,а також через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, заяви про розгляд справи в її відсутність не надходило. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява від 02.04.2025 про розгляд справи без участі представника служби, позовні вимоги підтримують.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Рівнянською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області від 10.09.2008 року, актовий запис № 38 (а.с.12).

Судовим наказом Новоукраїнським районнимсудом Кіровоградськоїобласті від 27.06.2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

Як вбачається з довідки державного виконавця № 276 від 27.11.2024 ОСОБА_1 за період з 27.06.2018 по 01.11.2024 згідно судовим наказом № 396/898/18 від 23.07.2018 не отримував аліменти від ОСОБА_2 на утримання їх спільних дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.14).

Згідно довідки про склад сім`ї № 1576 від 26.11.2024 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований та проживає ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 (дружина), ОСОБА_3 (донька), ОСОБА_4 (донька), ОСОБА_8 , (донька дружини), ОСОБА_9 (донька дружини), ОСОБА_10 (донька) (а.с.17).

Як вбачається з акта обстеження умов проживання № 111 від 19.11.2024 ОСОБА_1 разом з родиною проживає по АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні. В будинку чисто, затишно, санітарно-гігієнічні умови дотримано. В дітей є окремі спальні місця, кімнати облаштовані необхідними меблями. Стосунки в сімї доброзичливі, дружні, турботливі (а.с.18).

Відповідно до довідки №206 від 26.11.2024 року Рівнянського ліцею № 2 Рівнянської сільської ради, ОСОБА_3 учениця 10 класу. Вихованням та навчанням дитини займається батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 протягом останніх чотирьох років контакту з вчителями стосовно навчальної діяльності та поведінки її доньки не підтримувала, не цікавилась шкільним життям дитини, батьківські збори та виховні заходи, за участю батьків не відвідувала (а.с.19).

22.11.2024 ОСОБА_2 своєю заявою надала згоду на позбавлення її батьківських прав, відмовилася від виконання батьківських обов`язків відносно дитини ОСОБА_3 , яка проживає біля батька (а.с.16).

Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Рівнянської сільської ради, комісія вважає не доцільним позбавляти батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).

Крім того, за змістом вказаного висновку встановлено, що мати повідомила, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських, так як вона не має можливості забезпечувати дитину одягом та повноцінним харчуванням.

У відповідності до ст.ст.12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях.

Як унормовано ст.ст. 8,12 Закону України «Про охорону дитинства»передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають правоі зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст.ст.150,155 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опікитапіклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1ст.164 СК України, зокрема у п.2 визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд у постановах від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 26 грудня 2024 року у справі № 561/474/24 зробив висновок, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови Верховного Суду від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 303/4697/22; від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23.

За викладеними у позові обставинами відповідач повністю ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків, усі питання щодо виховання та навчання, матеріального забезпечення дитини вирішуються позивачем, відповідач фактично не спілкується з дитиною, не бере участі у її вихованні, турботі про фізичний та духовний розвиток, стан здоров`я та забезпечення необхідних умов для життя.

Як регламентовано ч.ч.2, 3ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Подання заяви від 22.11.2024 року, в якій відповідач відмовляється від батьківських прав відносно своєї дитини, не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає та порушує інтереси дитини.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22.

В постанові ВС № 753/2025/19 від 06.05.2020 року,вказав, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дитини не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язківсвідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та вплив, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про таке попередження відповідача.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини, а в матеріалах справи відсутні такі докази.

Чинне законодавствозазначає,що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Беручи до уваги викладене у своїй сукупності, чи, що у матеріалах справи немає беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували винну та свідому поведінку відповідача щодо ухилення від участі у вихованні дитини, умисне і свідоме нехтування обов`язками матері, що зумовлює висновок про невстановлення правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити за необгрунтованістю позовних вимог, та вважає, що відповідача слід попередити, що у разі в подальшому неналежного виконання нею батьківських обов`язків відносно неповнолітньої доньки, вона буде позбавлена батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Українипонесені судові витрати у вигляді сплати судового збору, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 155, 164-165 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 355ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав - відмовити за необгрунтованістю.

Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про неприпустимість в подальшому порушення нею батьківських обов`язків, щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та про можливі наслідкиу разі їх неналежного виконання, у вигляді позбавлення батьківських прав.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.06.2025 року.

Суддя: А. А. Русіна