Личаківський районний суд м.львова
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 463/1792/25
Провадження № 2/463/1094/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Головатого Р.Я.
з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача
ПАТ «НА СК «ОРАНТА» Ходоновича П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_3 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 44228 грн. 18 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 243886 грн. 24 коп. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.08.2024 у м.Львові на вул.Пасічна, 98, сталась ДТП за участю транспортного засобу Chevrolet Captiva з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 (надалі Відповідач-2) та транспортного засобу Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 (надалі Позивач), внаслідок якої власнику транспортного засобу Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_2 ОСОБА_2 завдано матеріальних збитків.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова по справі №463/7508/24 від 15.08.2024 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні вказаної ДТП.
У зв?язку з тим, що на момент ДТП водій транспортного засобу Chevrolet Captiva з номерним знаком НОМЕР_3 , був забезпечений в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (надалі Відповідач-1) за Договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №221493512, згідно зі ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Позивач повідомив ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та надав всі необхідні документи для початку розгляду справи.
30.09.2024 Позивачем отримано 39591,23 грн. та 19.12.2024 - 49568,82 грн. в якості суми страхового відшкодування, а загальна сума отриманого страхового відшкодування здійсненого без узгодження складає 89160,05 грн.
Згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №1063/10-24 від 04 жовтня 2024 року: ???Вартість відновлювального ремонту КТ3 марки Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_4 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить: 377274,47 грн. ???Ринкова вартість КТ3 марки Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_2 , без урахування аварійних пошкоджень на дату події 04 серпня 2024 р., становить: 1347651,12 грн. ???Розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_2 з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на дату настання події 04 серпня 2024 р., становить: 133388,23 грн.
Враховуючи наведене, з Відповідача-1 на користь Позивача підлягає стягненню невиплачена частина страхового відшкодування у розмірі 44228 грн. 18 коп. (133388,23 грн. 89160,05 грн.), а з Відповідача-2 стягненню підлягає матеріальна шкода у розмірі 243886 грн. 24 коп. (377274,47 грн.- 133388,23 грн.).
Крім цього, оскільки позивачу моральна шкода, завдана не лише у зв`язку з пошкодженням майна Позивача, яке було єдиним сімейним засобом пересування та спричинило сильні душевні хвилювання через порушення звичайного порядку життя та обмеження у переміщенні, але й через протиправні дії Відповідача-2, а саме - порушення правил дорожнього руху, внаслідок яких було пошкоджено транспортний засіб Позивача, за внутрішнім переконанням сторони Позивача, з урахуванням принципів розумності і справедливості йому Відповідачем-1 має бути відшкодована також і моральна шкода у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою від 28.02.2025 постановлено позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначити судове засідання для розгляду справи по суті 27.03.2025, яке за клопотанням представника позивача та відповідача ОСОБА_3 було відкладено на 01.05.2025.
24.04.2025 від представника відповідача Бойка З.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, позивач посилається на складений звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №1063/10-24 від 04.10.2024, однак з цим звітом погодитися не можна та вважати його належним доказом, оскільки відповідач не викликався на технічний огляд транспортного засобу, також є ймовірність завищення вартості запчастин, що підлягають встановленню на вказаний автомобіль; також є ймовірність завищення тривалості виконання фарбувальних робіт; є ймовірність недостовірності джерела отримання інформації про оцінюванні транспортного засобу. Крім цього, твердження позивача про те, що йому було завдано моральну шкоду в розмірі 10000 грн. не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, а базуються лише на голослівних та шаблонних твердженнях, а тому така вимога задоволенню не підлягає. Зокрема, під час ДТП не було завдано жодної шкоди здоров`ю позивача. Крім того, пошкодження автомобілю позивача були завдані незначні, а тому причин переживати сильні душевні страждання у нього не було.
29.04.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній просить позовні вимоги до ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №1063/10-24 від 04.10.2024 складений у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, суб`єктом оціночної діяльності, який має відповідні ліцензії та кваліфікацію, а отже такий є належним та допустимим доказом, що визначає розмір заподіяної шкоди позивачу. Крім цього, дані Звіту щодо визначеного розміру шкоди, завданого Позивачем пошкодженням належного йому автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини Відповідача-2 не спростовано, не заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи з метою визначення суми матеріального збитку, тобто не вчинено жодних дій необхідних для визначення розміру матеріального збитку. При цьому, доводи Відповідача-2 з приводу його неповідомлення про огляд транспортного засобу вважає безпідставними, оскільки як вбачається із реального змісту цитованого пункту Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів повідомлення заінтересованих осіб про дату, місце та часу проведення огляду КТЗ є опціональним, тобто не є обов`язковим, а проводиться лише за потреби повідомлення таких осіб про огляд. Ба більше, коло «заінтересованих осіб» чітко не окреслене законодавчо, не завжди може бути точно відоме при проведенні огляду, а відсутність таких заінтересованих осіб на огляді не є перешкодою для його проведення чи підставою визнання недійсними результатів огляду (таким, що не відповідає положенням Методики) та складеного на підставі акту (протоколу) про результати такого огляду звіту про оцінку матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу. Наведене підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2019 по справі № 522/538/17 та постанові від 23.11.2020 року по справі № 643/10751/16-ц.
Щодо доводів Відповідача-2 про голослівність та шаблонність твердження позивача про завдання йому моральної шкоди зазначає, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, а саме Постанови по справі №761/14285/16-ц від 22 квітня 2019 року, чітко визначено: "участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, а тому посилання заявника у касаційній скарзі на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди є безпідставними". Таким чином вважає, що сам факт пошкодження майна Позивача внаслідок ДТП є достатньою підставою для висновку про заподіяння йому моральної шкоди, оскільки пошкодження власного майна є обставиною, що безумовно свідчить про наявність негативного впливу на моральний стан постраждалої особи та спричинення душевних страждань, а відсутності шкоди здоров`ю не є підставою для відмови у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї або членів її сім`ї, а також у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
В судовому засіданні 01.05.2025 постановлено прийняти і долучити до матеріалів справи вищевказані відзив і відповідь на відзив та за клопотання представника відповідача ОСОБА_3 з метою подання заперечення в судовому засіданні оголошено перерву до 26.05.2025.
В судовому засіданні з урахуванням думки представників сторін відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Бойка З.В. про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача ПАТ «НАСК«ОРАНТА»проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки розмір завданих позивачу збитків визначено на підставі проведеного аварійним інспектором огляду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Сторонами визнано та підтверджується матеріалами справи, зокрема постановою Личаківського районного суду м. Львова по справі №463/7508/24 від 15.08.2024, що 04.08.2024 у м.Львові на вул.Пасічна, 98, з вини відповідача ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом «Chevrolet Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 , було пошкоджено транспортний засіб «Porsche Panamera», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Разом з тим, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Chevrolet Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно із полісом №221493512 діючим на 04.08.2024.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
На час дорожньо-транспортної пригоди відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулювалися Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Пунктом 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Вказана норма кореспондується зі частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
У спорах, пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, норми Закону № 1961-IV є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).
Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №1063/10-24 від 04 жовтня 2024 року: Вартість відновлювального ремонту КТ3 марки Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_4 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить: 377274,47 грн. Ринкова вартість КТ3 марки Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_2 , без урахування аварійних пошкоджень на дату події 04 серпня 2024 р., становить: 1347651,12 грн. Розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_2 з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на дату настання події 04 серпня 2024 р., становить: 133388,23 грн.
У відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №1063/10-24 від 04 жовтня 2024 року розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_2 з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на дату настання події 04 серпня 2024 р., становить 133388,23 грн., що є межею відповідальності відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
Разом з тим, як вбачається з долученої до позовної заяви виписки про рух коштів 30.09.2024 Позивачем отримано від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 39591,23 грн. та 19.12.2024 - 49568,82 грн. в якості суми страхового відшкодування, а загальна сума отриманого страхового відшкодування складає 89160,05 грн.
Враховуючи вищенаведене, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, і що вищевказана сума страхового відшкодування була узгоджена сторонами, а представник відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в судовому засіданні пояснив, що такий розмір шкоди визначено на підставі проведеного страховим інспектором огляду транспортного засобу, експертне дослідження відповідачем не проводилось, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь позивача 243886 грн. 24 коп. недоплаченого страхового відшкодування (377274,47 грн.- 133388,23 грн.) є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищенаведене, оскільки як зазначалося вище межею відповідальності відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №1063/10-24 від 04 жовтня 2024 року, є 133388,23 грн., в той час як фактичний розмір шкоди, а саме: вартість відновлювального ремонту КТ3 марки Porsche Panamera з номерним знаком НОМЕР_4 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить 377274,47 грн., різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 243886 грн. 24 коп. (377274,47 грн. 133388,23 грн.), тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 вказаної суми на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди також є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_3 про те, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №1063/10-24 від 04.10.2024, не є належним доказом, оскільки відповідач не викликався на технічний огляд транспортного засобу, також є ймовірність завищення вартості запчастин, що підлягають встановленню на вказаний автомобіль; також є ймовірність завищення тривалості виконання фарбувальних робіт; є ймовірність недостовірності джерела отримання інформації про оцінюванні транспортного засобу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як слушно вказує представник позивача вказаний звіт складений у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, суб`єктом оціночної діяльності, який має відповідні ліцензії та кваліфікацію, а отже такий є належним та допустимим доказом, що визначає розмір заподіяної шкоди позивачу. Крім цього, дані Звіту щодо визначеного розміру шкоди, завданого Позивачем пошкодженням належного йому автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини Відповідача-2 не спростовано, не заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи з метою визначення суми матеріального збитку, тобто не вчинено жодних дій необхідних для визначення розміру матеріального збитку.
Крім цього, згідно з пунктом 5.2 зазначеної Методики у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).
Отже, присутність заінтересованих осіб не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі наявності відповідної потреби.
Враховуючи наведене доводи ОСОБА_3 про те, що його не було викликано для проведення огляду колісного транспортного засобу не є обґрунтованими, оскільки останній не навів об`єктивного підтвердження того, що його відсутність під час огляду пошкодженого під час ДТП автомобіля призвела до неправомірності наведених у звіті розрахунків, а наведені посилання носять характер припущень, що не можуть бути оцінені та враховані судом.
Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі №643/10751/16-ц.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.3, 9 Постанови №4 від 31 березня 1995 року N4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди.
Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі №701/453/21.
Судом встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_3 було пошкоджено транспортний засіб позивача, внаслідок чого останній був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, який був єдиним сімейним засобом пересування, що спричинило душевні хвилювання через порушення звичайного порядку життя та обмеження у переміщенні.
При визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди, з урахуванням засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибини душевних страждань та переживань позивача, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню 5000 грн., що є достатнім та співмірним із завданою позивачу моральною шкодою, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
При цьому, з урахуванням встановлених обставин та розподілу тягаря доказування відсутні підстави стверджувати, що відповідачем доведено відсутність протиправності та вини в завданні позивачу моральної шкоди, а тому вважає необґрунтованими викладені у відзиві доводи представника відповідача з цього приводу.
Крім цього, згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Разом з тим, відповідно до ч.1, 2 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з п.5 ч.7 ст.265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.
Враховуючи наведене, оскільки представник позивача у справі заявив про неможливість подання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, а тому питання про судові витрати слід вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог у судовому засіданні, визначивши позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
Керуючись ст.12, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 44228 грн. 18 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 243886 грн. 24 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 10 червня 2025 року о 14 год. 30 хв. в приміщенні Личаківського районного суду м. Львова (79007, м.Львів, вул. Б. Лепкого, 16, другий поверх, зал судового засідання №6).
Визначити ОСОБА_2 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА», місцезнаходження: м.Київ, вул.Здолбунівська, 7-Д, ЄДРПОУ 00034186;
ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; місце проживання, вказане відповідачем: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повне судове рішення складено 02.06.2025.
Суддя: Р.Я. Головатий
Суд | Личаківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2025 |
Оприлюднено | 06.06.2025 |
Номер документу | 127868059 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Личаківський районний суд м.Львова
Головатий Р. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні