Ухвала від 03.06.2025 по справі 463/265/23

Справа № 463/265/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/353/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.02.2025 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Корчин Сколівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

встановила:

цим вироком затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 13 січня 2023 року між прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за ч. 2 ст.240 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022142040000077 від 09.08.2022 року, щодо ОСОБА_7

ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча гривень 00 коп.) грн.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу ОСОБА_7 визначено не обирати.

Вироком суду обвинувачений визнаний винними у тому, що він, обіймаючи посаду інженера з охорони навколишнього середовища ТзОВ «Барком», ЄДРПОУ 25556075, що здійснює свою діяльність на вул.Виробничій, 6, в селі Підбірці Львівської міської об`єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області, на якого згідно з наказом директора ТзОВ «Барком» № 14 від 10.01.2019 покладено обов`язки з контролю за додержанням екологічних стандартів і нормативів та дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємством, забезпечення оформлення дозвільних документів на використання природніх ресурсів, та згідно з п.2.5 посадової інструкції Інженера з охорони навколишнього природного середовища від 02.01.2019 покладено обов`язки з забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємством та забезпечення оформлення дозвільних документів на використання води та інших природніх ресурсів, всупереч вимогам ст.ст. 14, 16, 19, 21 Кодексу України «Про надра», не забезпечив оформлення ТзОВ «Барком» спеціальних дозволів на користування надрами, внаслідок чого ТзОВ «Барком» здійснено незаконне видобування підземних вод шляхом викачування води, які, згідно з переліком корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року, є корисною копалиною загальнодержавного значення, зокрема, із свердловини №0108 в смт. Дубляни Самбірського району в період з 13.12.2019 по 16.03.2020 об`ємом 1200 м3, вартістю 5 063,4 грн., свердловини № 0208 в смт. Дубляни Самбірського району в період з 13.12.2019 по 14.10.2020 об`ємом 2700 м3, вартістю 11392,65 грн., свердловини №1 в с. Новошичі (Брониця) Дрогобицького району в період з 13.12.2019 по 02.06.2021 об`ємом 7499 м3, вартістю 31224,30 грн., свердловини № 2 в с. Новошичі (Брониця) Дрогобицького району в період з 13.12.2019 по 30.12.2020 об`ємом 7000 м3, вартістю 29 536 грн., свердловин №№ 1, 2 в с. Мала Білина Самбірського району в період з 13.12.2019 по 14.02.2021 об`ємом 13100 м3, вартістю 55 275,45 грн., свердловин №0607 та №02 с. Підбірці Львівської міської об`єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області з 02.04.2019 року по 29.10.2020 об`ємом 14 800 м3, вартістю 62 448,6 грн., свердловини №С-3 Б в с. Ямпіль Мурованської сільської об`єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області з 02.04.2019 до 28.01.2021 об`ємом 6.9 м3, вартістю 291 14,55 грн. та свердловини № С-2 Б в с. Ямпіль Мурованської сільської об`єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області з 02.04.2019 року по 24.05.2021 об`ємом 7.9 м3, вартістю 33334,05 грн. Загалом протиправними діями ОСОБА_7 заподіяно шкоду державі у вигляді незаконного видобування підземних вод шляхом викачування води у розмірі 257 388,95 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України.

Прокурор у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

В мотивах апеляційної скарги, не оспорюючи фактичні обставини справи, покликається на те, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, безпідставно затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим, яка суперечить вимогам закону. Зазначає, що суд, при затвердженні угоди, не врахував, що її умови в частині призначення покарання суперечать вимогам ч.2 ст.53 КК України, згідно з якими за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення розмір штрафу не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті. Враховуючи наведене, на думку апелянта, обвинуваченому слід було призначити штраф у розмірі, не меншому за 257 388, 95 грн., тобто за розмір заподіяної державі шкоди у вигляді незаконного видобування підземних вод.

Захисник ОСОБА_9 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких покликається на те, що прокурор оскаржив вирок суду поза межами своїх процесуальних прав, всупереч п.2 ч.4 ст.394 КПК України. Враховуючи наведене, просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок без змін.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та доводи його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, серед іншого, є застосування закону, який не підлягає застосуванню, та незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Водночас, вимогами ч. 7 ст. 474 КПК України передбачено, що суд у ході розгляду перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Законодавець установлює вичерпні підстави, за наявності яких суд може відмовити у затвердженні угоди, зокрема, суд відмовляє у затвердженні угоди, коли умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону (п. 1 ч. 7 ст.474 КПК України) та коли умови угоди не відповідають інтересам суспільства (п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при затвердженні угоди суд першої інстанції не врахував, що її умови в частині призначення покарання не відповідають вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Вказана норма Кримінального кодексу України є імперативною та підлягає неухильному застосуванню, незважаючи на обставини, що пом`якшують покарання, зокрема, повне або часткове відшкодування шкоди.

Разом з тим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу.

Як вбачається, санкцією ч. 2 ст. 240 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Таким чином, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 53 КК України, ОСОБА_7 слід було призначити штраф у розмірі, не меншому за 257 388, 95 грн, тобто за розмір заподіяної державі шкоди у вигляді незаконного видобування підземних вод, шляхом викачування води.

При вирішенні питання про затвердження угоди про визнання винуватості у даному провадженні суд вказаних вище вимог закону України про кримінальну відповідальність не врахував, затвердив угоду та призначив покарання ОСОБА_7 , яке суперечить вимогам закону.

Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, чим допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, та не застосував закон, який підлягає застосуванню.

Таким чином, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило йому ухвалити законний та обґрунтований вирок та унеможливлює, відповідно до вимог ст.404 КПК України, перевірку цих обставин судом апеляційної інстанції, а тому колегія суддів вважає, що вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати ухвалу суду апеляційної інстанції, перевірити в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі, та ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 412, 413, 415, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.02.2025 року відносно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4