Ухвала від 04.06.2025 по справі 140/5973/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи за підсудністю

04 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5973/25

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №MVA2515587 від 27.05.2025р., винесену інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Пліско Діаною Ігорівною, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КУпАП.

Дану адміністративну справу належить передати за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (стаття 19 КАС України).

Згідно з частиною п`ятою статті 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Правила розмежування предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлено статтею 20 КАС України. Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (частина друга статті 20 КАС України).

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що змістом спірних правовідносин у даній справі є незгода позивача з підставами та порядком притягнення його до адміністративної відповідальності в справі про адміністративне правопорушення передбачене приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано нормами статті 286 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави вважати, що законодавець у загальних положеннях КАС України (глава 2 параграф 1) визначив загальні правила поведінки суду щодо розмежування предметної юрисдикції. Разом з тим, у розділі ІІ позовного провадження КАС України (параграф 2), визначено спеціальні норми щодо розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, які предметно, територіально та інстанційно підлягають розгляду тим чи іншим судом, саме за такими правилами, які визначає цей параграф.

На переконання суду, розгляд справ пов`язаних з притягненням особи до адміністративної відповідальності із врахуванням наведених вище норм має розглядатись з урахуванням спеціальних норм, що врегульовують такі процесуальні питання.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги суб`єктний склад та територіальну належність спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що вирішення даного спору за предметною та територіальною підсудністю належить до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного суду, а саме Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Кодексом адміністративного судочинства України прямо не передбачена можливість передачі справи за підсудністю на розгляд іншого суду у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції.

Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 частини першої, частини п`ятої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи приписи частини шостої статті 7, пункту 2 частини першої, частин п`ятої, шостої статті 29 КАС України, суд дійшов висновку про передачу даної адміністративної справи на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Керуючись частиною шостою статті 7, пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, передати на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Копію ухвали для відома направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяЮ.Ю. Сорока