Ухвала

від 04.05.2025 по справі 360/237/25

ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 травня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/237/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового заяву про виправлення описок в ухвалі суду від 16 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала вказана адміністративна справа.

ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано заяву про виправлення описок в ухвалі суду від 16.05.2025, в якій зазначено, що при підготовці тексту ухвали у резулятивній частині суддею Кисельовою Є.О. було допущено численні описки, а саме у наступних абзацах:

«13.03.2025 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про залишення позову без розгляду узв`язку з пропуском строку зверення до суду, в обгрунтування якої зазначено таке».

«Верховним Судом неоднарозово висловлювалася правова позиція, відповідно до якої зазначалося, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».

«Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 в травні 2019 року перед звільненням подано рапорт відповідачу про надання направлення на військово-лікарську комісію. Дослідженням цього рапорту встановлено, що вимоги статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо отримання одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 роз`яснені, також позивачу відомо, що після проходження ним військово-лікарської комісії, стаття звільнення не буде. Претензій до співробітниців кадрового апарату не має. Рапорт написано та підписано особисто позивачем». «Те, що на запити позивача не надавались відповіді, вказує на активну протидію з боку Національної поліції України щодо встановлення істини та відновлення справедливості. Позивач вважає, що ініційована ним перевірка підстав його звільнення Національною поліцією України, стала причиною підробки рапорту позивачана звільнення вдруге, коли невідомі особи через півтора року після звільнення дописали резолюцію начальника ГУНП в Луганській області, що сталося саме через активні дії позивача».

«13.06.2019 ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» Медичною (військоволікарською) комісією складено свідотво про хворобу ОСОБА_1 № 26/2019, в якому зазначено, що позивач непридатний до служби в поліції». «Вподальшому, 15.10.2020 до Національної поліції України позивачем направлено запит, в якому просив надати копії всіх зібраних матеріалів щодо розгляду заяви від 10.09.2020 за фактом протиправного звільнення його з лав Національної поліції України, на основі яких Департаментом кадрового забезпечення НПУ не встановлено підстав для призначення службового розслідування».

«04.04.2023 слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська винесено ухвалу у справі № 202/4448/23, провадження № 1-кс/202/2121/2023, згідно якої відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 15.03.2022 за № 8/0/9-22 скаргу повернуто позивачу та роз`яснно право подання відповідної скарги до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області».

«Вказані обставини щодо зверенення позивача з запитами до відповідача та Національної поліції України з метою збору доказів в підтвердження порушення відповідачем прав позивача ані позивачем, ані представником відповідача не заперечувались. Також сторонами не заперечувались факти надання відповідачем та Національною поліцією України відповідей на запити позивача за вказаний вище період. Тобто ці факти та обставини не є спірними під час розгляду клопотання про поновлення строків звернення до суду та клопотання про залишення позову без розгляду».

«31.05.2019 позивачем відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції» подано декларацію перед звільненням з займаної посади за період з 01.01.2019 по 31.05.2019. На підставі вказаного вище рапорта відповідчем прийнято наказ від 22.05.2019 № 410 о/с, яким майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу організації діяльності ІТТ ГУНП в Луганській області відповідно до п.4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) звільнено зі служби в поліції з 31.05.2019, та наказ від 12.07.2019 № 582 о/с про внесення змін до наказу від 22.05.2019 № 410 о/с в частині зміни розміру вислуги років позивача. Зі змістом вказаного наказу від 22.05.2019 № 410 о/с позивач був ознайомлений 31.05.2019».

«Отже, позивач більше ніж рік погоджувся зі звільненням зі служби саме у зв`язку зі скороченням штатів».

«Проте, позивачем стверджується, що він мав бути звільнений зі служби за станом здоровья, що підтверджується рапортами про надання направлення на військоволікарську комісію до звільнення у травні 2019 року, а рапорт про звільнення у зв`язку із скороченням штатів написано ним з підстав здійнення тиску з боку відповідача та відмови відділу кадрів надання направлення на проходження військово-лікарської комісії».

«Як вже зазначалось судом раніше, ОСОБА_1 у травні 2019 року перед звільненням подано два рапорта про надання направлення на військово-лікарську комісію та 13.06.2019 ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» Медичною (військово-лікарською) комісією складено свідотво про хворобу ОСОБА_1 № 26/2019, в якому зазначено, що позивач непридатний до служби в поліції».

«Таким чином, позивач звернувся до відповідача з вказаним вище рапортом про надання направлення на військово-лікарську комісію виключно з підстав отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим ОСОБА_1 пройдено військоволікарську комісію. Також позивачем самостійно зазначено, що вимоги статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо отримання одноразової грошової допомоги роз`яснені, також позивачу відомо, що після проходження ним військоволікарської комісії стаття звільнення не буде, претензій до співробітниців кадрового апарату не має».

«Тобто, подаючи рапорт перед звільненням зі служби, позивач погоджувася та не висловлював жодних заперечень з підстав звільнення зі служби саме у зв`язку зі скороченням штатів. Отже, подаючи рапорт про проходження військово-лікарської комісії з метою отримання одноразової грошової допомоги, усвідомлював, що після проходження ним військово-лікарської комісії стаття звільнення не буде».

«Крім того, у вказаних вище рапортах не зазначено, що позивач бажає звільнитись зі служби за станом здоровья».

«Дослідженням цих рапортів судом встановлено, що вимоги статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо отримання одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 роз`яснені, також позивачу відомо, що після проходження ним військово-лікарської комісії, стаття звільнення не буде. Претензій до співробітниців кадрового апарату не має. Рапорти написано та підписано особисто позивачем».

«Оцінюючи вказані доводи позивача, суд заначає таке».

«Як вже зазначалося судом, позивачем самостійно подано рапорт про звільнення саме у зв`язку із скороченням штатів, висновком експерта підтверджено, що текст рапорта складено ОСОБА_1 , та підписано останнім. Позивачем на час ознайомлення з оскаржуваним наказом та до 10.09.2020 не висловлювалося жодних заперечень щодо підстав звільнення зі служби, тобто ОСОБА_1 протягом вказаного періоду погоджувася зі звільненням зі служби саме у зв`язку із скороченням штатів. Відтак позивач достеменно був обізнаний про підстави звільнення зі служби відповідно до самостійно поданого ним рапорта».

«Також доводи позивача про поважність причин пропуску строку зверення до суду з цим позовом є докази зверення до ГУНП в Луганскій області та Національної поліції України з запитами про надання документів, інформації та звернення до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, про визнання позивача потерпілим внаслідок скоєння злочину відносно нього, внесення відомостей до ЄРДР за ст. 365 Кримінального кодексу України, судом визнаються незмістовними, оскільки здійснення позивачем вказаних заходів є вчиненням дій по збиранню матеріалів та доказів в підтвердження факту внесення запису у рапорт ОСОБА_1 іншою особою. Такі дії та заходи не можуть вважатись поважною причиною неможливості звернення до адміністративного суду у строк встановлений стттею 122 КАС України. У зв`язку чим такі доводи позивача не визнаються судом поважними».

«Крім того, доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку зверення до суду з позовом є звернення до відповідача з заявою про ініціювання проведення службового розслідування відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та вжиття усіх можливих методів щодо врегулювання спору в досудовому порядку з метою скасування керівником оскаржуваного наказу, а також те, що до спірних правовідносин не застосовуються строки, оскільки у керівника наявний обов`язок скасувати наказ прийнятий в порушення вимог Закону, судом також визнаються незмістовними з огладу на таке».

«Доводи позивача про те, що строк зверення до суду не пропущено, оскільки відповідачем відносно нього вчинено триваюче порушення та до спірних правовідносин має бути застосована правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 по справі № 990/29/22, є незмістовним, з наступних підстав».

«Предметом оскарження по справі № 990/29/22 є триваюча бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а саме тривале непризначення судді на посаду. Суд не надає оцінки решті доводам сторін, оскільки вони не стосуються причин пропуску строку зверення до суду з цим позовом».

Таким чином суддею Кисельовою Є.О. під час ухвалення судового рішення здійснено 45 описок та вживання слів, яких не існує, таких як: узв`язку, позивачана, зверення, обгрунтування, неоднарозово, співробітниців, свідотво, роз`яснно, вподальшому, зверенення, рапорта, відповідчем, погоджувся, здоровья, здійнення, погоджувася, заначає, Луганскій, стттею, огладу, непризначення, тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, просить виправити описки в Ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 360/237/25 та привести зазначену ухвалу у відповідність до граматичних, лексичних, стилістичних та орфографічних норм державної мови.

Перевіривши матеріали справи та подану заяву ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Верховний Суд у постанові від 27.10.2022 у справі №524/7611/16-а зазначив, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків тощо.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо. Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Тобто під опискою треба вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Для виправлення описки в судовому рішенні вагомою причиною для її виправлення є саме наявність описки.

Як вбачається зі змісту заяви про виправлення описок, ОСОБА_1 фактично просить суд привести зазначену вище ухвалу суду від 16.05.2025 у відповідність до граматичних, лексичних, стилістичних та орфографічних норм державної мови, оскільки при підготовці тексту ухвали у резулятивній частині суддею Кисельовою Є.О. було допущено численні описки.

Аналізуючи зміст ухвали суду від 16.05.2025 у справі №360/237/25, суд робить висновок, що вказана ухвала містить помилки технічного характеру в описовій та мотивувальній частинах, допущені при виготовленні тексту ухвали за допомогою комп`ютерної техніки. У резолютивній частині ухвали суду описок не допущено.

Отже, допущені описки судом у вказаній вище ухвалі є помилками технічного характеру, не мають вплив на зміст ухвали суду, не спотворюють текст ухвали та не призводять до його неправильного сприймання.

Таким чином, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до таких належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Такі описки судом при виготовленні тексту ухвали від 16.05.2025 не допущені та зазначені заявником описки не мають вплив на зміст ухвали суду, не спотворюють текст ухвали та не призводять до його неправильного сприймання, що свідчить про відсутність підстав для виправлення описок.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі суду від 16 травня 2025 року.

Керуючись статями 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі суду від 16 травня 2025 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.О. Кисельова