Рішення

від 04.06.2025 по справі 640/14358/22

ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/14358/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» (далі також - позивач, ТОВ «МІ «Актіо-Експерт») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 707237/22972459 від 15.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 03.12.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.12.2021 № 3, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт», датою її фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «МІ «Актіо-Експерт» надав достатню кількість документів первинного та бухгалтерського обліку, що стосуються і у повному обсязі підтверджують господарські операції, а також пояснення щодо фактичних обставин, натомість в оскаржуваному рішенні, прийнятому Комісією ГУ ДПС у м. Києві необґрунтовано (враховуючи надані пояснення та копії первинних документів) відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою вказаного рішення зазначено ненадання платником податку копій первинних документів.

Таке обґрунтування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивач вважає незаконним, адже контролюючим органом не висувались вимоги щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки в переліку, згідно форми документи, які необхідно надати не були підкреслені.

Також вказано, що в рішенні Комісії центрального рівня процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин, не зазначено, які саме документи з наданих позивачем, складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім цього, Комісія ДПС України не навела мотиви неврахування чи відхилення пояснень та документів, які надав позивач та взагалі не зазначила, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

З письмових пояснень та копій документів, що надані ТОВ «МІ «Актіо-Експерт» за орієнтовним переліком, визначеним у пункті 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, вбачається, що первинні документи, оформлені ТОВ «МІ «Актіо-Експерт» у рамках господарських відносин із контрагентом ТОВ «КИЇВТРАНСБУД», в достатньому обсязі підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, та не містять жодних ознак їх складення чи оформлення із порушенням законодавства, а тому відсутні будь-які підстави для відмови у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.12.2021.

На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 1 заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 14.11.2025 та 19.03.2025 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у їх задоволенні та вказав, що Комісією ГУ ДПС у м. Києві, в ході аналізу документів, надісланих повідомленнями встановлено, що ТОВ «МІ «Актіо-Експерт» виписано податкові накладні.

Однак, TOB «МІ «Актіо-Експерт» не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «МІ «Актіо-Експерт» згідно яких виписано податкові накладні.

Комісія ГУ ДПС у м. Києві в своїй роботі на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної керувалася вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Посилаючись на дискреційні повноваження податкового органу у спірному питанні, відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 також заперечував проти задоволення позовних вимог, 14.11.2022 та 19.03.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, вказавши, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

У квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкових накладних, проте позивачем ні до податкового органу, ні до суду першої інстанції не було надано доказів, котрі б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.

Вважає, що спірні рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірним та відповідають вимогам чинного законодавства України, також просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якому останній вказує на неправомірність дій відповідачів та на достатність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 707237/22972459 від 15.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 03.12.2021 та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну датою її фактичного подання на реєстрацію.

На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/14358/22 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.

26.02.2025 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вказано, зокрема, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі № 320/905/24 адміністративний позов позивача задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.10.2023 № 211026 про відповідність ТОВ «МІ «Актіо-Експерт» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «МІ «Актіо-Експерт» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Окрім цього, у подібних правовідносинах рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2023, яке набрало законної сили (справа № 320/13205/23) адміністративний позов було задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві № 8362081/22972459 від 02.03.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 30.12.2021; зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 30.12.2021 № 2, складену ТОВ «МІ «Актіо-Експерт», датою її фактичного подання на реєстрацію.

Також представник відповідача повідомляє про намір звернутися до суду з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 15000 грн.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» зареєстроване як юридична особа за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16-Б, ідентифікаційний код 22972459.

Видами діяльності позивача згідно з КВЕД-2010 є: 72.20 Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук (основний); 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютери.

Між ТОВ «Актіо-Експерт» (Виконавець) та ТОВ «КИЇВТРАНСБУД», код ЄДРПОУ 34475152, (Замовник), був укладений Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг в галузі права (Договір) № 08/12 від 08.12.2020.

Відповідно до пункту 1.1 Договору на умовах і в порядку, визначених Договором, протягом строку дії договору, Виконавець зобов`язується:

- надавати інформаційно-консультаційні послуги з підвищення правової обізнаності та професійної компетентності працівників Замовника шляхом організації та проведення спеціальних тематичних курсів, семінарів, тренінгів, практикумів;

- надавати юридичні послуги щодо правового супроводження господарської діяльності Замовника у сфері будівництва, зокрема, але не виключно, з питань земельного, адміністративного, підприємницького, господарського, цивільного права, тощо, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги.

Договір № 08/12 набирає чинність з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021 (пункт 6.1 Договору).

Також, між ТОВ «MI «АКТІО-ЕКСПЕРТ» (Виконавець) та ТОВ «КИЇВТРАНСБУД» (Замовник), був укладений Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг в галузі права № 24-11 від 24.11.2021.

Відповідно пункту 1.1 Договору № 24-11 протягом строку дії Договору Виконавець зобов`язується надати, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги відповідно до умов цього Договору, а саме:

інформаційно-консультаційні послуги з підвищення правової обізнаності та професійної компетентності працівників Замовника шляхом організації та проведення спеціальних тематичних курсів, семінарів, тренінгів, практикумів;

юридичні послуги щодо правового супроводження господарської діяльності Замовника у сфері будівництва, зокрема, але не виключно, з питань земельного, адміністративного, підприємницького, господарського, цивільного права, тощо;

послуги щодо підготовки і складання висновків науково-правової експертизи, правових/юридичних висновків, письмових консультацій з правових/економічних/інших питань.

Договір № 24-11 набирає чинність з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2023.

Відповідно до пункту 1.5 Договору № 24-11 надання Виконавцем послуг Замовнику за цим Договором здійснюється на підставі як самого Договору, так і додаткових угод до цього Договору.

Пункт 2.2 Договору № 24-11 передбачає, що розрахунки за цим Договором проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця на умовах попередньої оплати.

Відповідно до п. 2.3 та п. 2.4 Договору № 24-11 надані послуги за цим Договором приймаються на підставі акту приймання-передавання наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін. Підписання акту приймання-передавання наданих послуг Замовником здійснюється впродовж трьох робочих днів з дати отримання складеного Виконавцем такого акту і є підтвердженням відсутності претензій до Виконавця зі сторони Замовника.

03 грудня 2021 року ТОВ «КИЇВТРАНСБУД» платіжним дорученням № 607 сплачено кошти в сумі 1428000,00 грн, за науково-правову експертизу згідно додаткової угоди № 1 від 12.08.2021 до договору № 08-12 по акту за листопад 2021 року, ПДВ 238000 грн.

Листом від 04.12.2021 № 56 TOB «КИЇВТРАНСБУД» повідомлено про зміну призначення платежу в платіжному дорученні від 03.12.2021 № 607 та про зарахування коштів у сумі 395366,00 грн, аванс за науково-правову експертизу згідно додаткової угоди № 1 до договору № 24-11 від 24.11.2021, в т.ч. ПДВ 20% - 65894,33 грн.

03.12.2021 ТОВ «MI «АКТІО-ЕКСПЕРТ» склало податкову накладну № 3, 14.01.2022 направило її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але відповідно до квитанції № 9419015813 від 19.01.2022 її реєстрація була зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної у квитанції зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 03.12.2021 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

08.07.2022 ТОВ «МІ «АКТІО-ЕКСПЕРТ» направило засобами електронного зв`язку повідомлення від 07.07.2022 № 1 про надання пояснень та копій документів, щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (квитанція № 2, реєстраційний № 9115894147).

Позивач вказує, що з метою підтвердження виконання вказаної вище господарської операції, до Комісії регіонального рівня було надано первинні документи, які підтверджують фактичне виконання послуг, а саме: договір про надання інформаційно-консультаційних послуг в галузі права № 08/12 від 08.12.2020; договір про надання інформаційно-консультаційних послуг в галузі права № 24-11 від 24.11.2021; акт надання послуг № 1 від 31.01.2022; висновок науково-правової експертизи, щодо відповідності/невідповідності державного підприємства «Замовник» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»; висновок науково-правової експертизи, щодо окремих питань застосування законодавства про розміщення малих архітектурних форм; платіжне дорученням № 607 від 03.12.2021 на суму 1428000,00 грн; лист ТОВ «КТБ» № 56 від 04.12.2021 щодо зміни призначення платежу; диплом кандидата юридичних наук Максимова Владислава Володимировича (серія ДК № 000295), рішення комісії від 26.03.1998; диплом кандидата юридичних наук Тісногуз Вікторії Василівні (серія ДК № 050474), рішення комісії від 28.04.2009; диплом кандидата юридичних наук ОСОБА_1 (серія НОМЕР_1 ), рішення комісії від 28.04.2009.

Відповідачем 1 не заперечується, що вказані документи були надані до Комісії регіонального рівня.

31.01.2022 на підставі Договору № 08-12 та за фактом виконання послуги в сфері науково-правової експертизи щодо об`єктів будівництва та/або ремонтних об`єктів за адресою: Хмельницька обл., м. Городок, вул. Шевченка, 39/15 та м. Київ, вул. Кільцева дорога, буд. 1 складено та підписано акт надання послуг № 1 від 31.01.2022, в якому зазначено: ціна послуги 329471,67 грн, сума ПДВ 65894,33 грн.

Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 707237/22972459 від 15.07.2022 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної у рішенні комісії регіонального рівня зазначено: «ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача 1, позивач 26.07.2022, користуючись правом на адміністративне оскарження рішення, подав до Державної податкової служби України (Відповідач 2) скаргу, про що свідчить квитанція № 2, реєстраційний № 9139364025.

За результатами розгляду скарги відповідачем 2 прийнято рішення про результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2022 № 29455/22972459/2, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня - без змін. Підстава: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Позивач, не погоджуючись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної та вважаючи його протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Наведені нормативно-правові акти застосовуються в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 5 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку № 1246).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку № 1246).

Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів / послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, визначеним у цьому пункті.

Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 1165).

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5 Порядку № 1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (абзац перший пункту 6 Порядку № 1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (пункт 2 Порядку № 520).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 9 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховним Судом у постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Реєстрацію податкової накладної від 03.12.2021 № 3 зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Вказано, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1165) - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, за змістом п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1165), під таким критерієм розуміють таке: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.».

У квитанції від 19.01.2022 позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому суд зауважує, що відповідачем не було визначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Як уже мовилось, позивачем до Головного Управління ДПС в м. Києві, що не заперечується останнім, подано такі документи для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної: договір про надання інформаційно-консультаційних послуг в галузі права № 08/12 від 08.12.2020; договір про надання інформаційно-консультаційних послуг в галузі права № 24-11 від 24.11.2021; акт надання послуг № 1 від 31.01.2022; висновок науково-правової експертизи, щодо відповідності/невідповідності державного підприємства «Замовник» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»; висновок науково-правової експертизи, щодо окремих питань застосування законодавства про розміщення малих архітектурних форм; платіжне дорученням № 607 від 03.12.2021 на суму 1428000,00 грн; лист ТОВ «КТБ» № 56 від 04.12.2021 щодо зміни призначення платежу; диплом кандидата юридичних наук Максимова Владислава Володимировича (серія ДК № 000295), рішення комісії від 26.03.1998; диплом кандидата юридичних наук ОСОБА_2 (серія ДК № 050474), рішення комісії від 28.04.2009; диплом кандидата юридичних наук ОСОБА_1 (серія НОМЕР_1 ), рішення комісії від 28.04.2009.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 зробив правовий висновок, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.

Верховним Судом у постанові від 11.07.2024 у справі № 460/20198/24 зроблено висновок, що формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку № 1165. Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій. … Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як уже зазначалось, 03 грудня 2021 року ТОВ «КИЇВТРАНСБУД» платіжним дорученням № 607 сплачено за науково-правову експертизу згідно додаткової угоди № 1 від 12.08.2021 до договору № 08-12 по акту за листопад 2021 року, ПДВ 238000 грн.

В той же час, листом від 04.12.2021 № 56 TOB «КИЇВТРАНСБУД» повідомив про зміну призначення платежу в платіжному дорученні від 03.12.2021 № 607 та про зарахування коштів у сумі 395366,00 грн, аванс за науково-правову експертизу згідно додаткової угоди № 1 до договору № 24-11 від 24.11.2021, в т.ч. ПДВ 20% - 65894,33 грн.

Обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів як попередньої оплати (аванс), що позивачем виконано шляхом подання податкової накладної від 03.12.2021 № 3 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у відповідача 1 були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 03.12.2021 № 3, а тому рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, прийнято відповідачем 1 без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.12.2021 № 3, складену ТОВ «МІ «Актіо-Експерт», суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»№ 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 19 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно із положеннями Порядку № 520 для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної обов`язковим є підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, тобто подані позивачем документів для реєстрації спірних податкових накладних мають підтверджувати зазначені у них дані та мають бути достатніми для прийняття рішень про їх реєстрацію в ЄРПН.

Верховним Судом у постанові від 21.02.2023 у справі № 2240/3271/18, від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23 сформовано висновок, відповідно до якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Судом установлено, що податкову накладну від 03.12.2021 № 3 направлено позивачем на реєстрацію за правилом першої події отриманням авансу за науково-правову експертизу.

При цьому, надіслані позивачем відповідачу 1 копії первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом (TOB «КИЇВТРАНСБУД») та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Щодо інших доводів, викладених відповідачами у відзиві, суд зауважує, що у постановах від 23.05.2023 у справі № 500/770/21, від 30.05.2023 у справі № 500/889/21, від 20.06.2023 у справі № 200/6012/20-а, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22 Верховний Суд зробив висновок, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

З огляду на наведене, зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 03.12.2021 № 3 датою її подання на реєстрацію, є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, застосування якого призведе до відновлення такого права.

Суд також вважає помилковим посилання представника відповідачів на те, що зобов`язання зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку саме обраний судом спосіб захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2023 у справі № 640/24227/19, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20, від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23, від 06.03.2024 у справі № 440/3706/23.

Так, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у загальному розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 180 від 30.08.2022.

З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер і позов підлягає задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору порівну в сумі по 1240,50 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, про що заявляє представник позивача, як вказувалось вище, суд зазначає, що згідно із частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тому суд вважає за необхідне встановити позивачу строк у п`ять днів, з дня ухвалення рішення суду, для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» (м. Київ, вул. Лаврська, 16-Б, код ЄДРПОУ 22972459) до Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 707237/22972459 від 15.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 03.12.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» № 3 від 03.12.2021 датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут «Актіо-Експерт» п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення суду для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Качанок