Рішення від 03.06.2025 по справі 380/22920/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2025 року м. Львівсправа № 380/22920/24

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬ- СЕРВІС» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» (Позивач/ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Відповідач/ЗМУ ДПС по роботі з великими платниками податків), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03 вересня 2024 року № 789/33-00-07-05 за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму штрафних санкцій 177595,84 грн в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму штрафних санкцій 91692,93 грн;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» судові витрати по справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі Акта від 30.07.2024 №497/33-00-07-05/25550470 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.09.2023 по 28.05.2024 по контракту від 31.12.2021 № 2 ЕХ/2022 (дата експорту товару 08.09.2023), відповідно до отриманої інформації ДПС України від 15.05.2024 № 14210/7/99-00-07-05-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.04.2024, наданої уповноваженим банком АТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365)», було винесено податкове повідомлення - рішення від 03 вересня 2024 року № 789/33-00-07-05 за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму штрафних санкцій 177 595,84 грн.

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму штрафних санкцій 91692,93 грн протиправним, з огляду на наступне.

Так, щодо встановленого порушення за дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій розрахунків грошових коштів чи товарів по Експортному Контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022, компанія «SC «BAL INTERMOBIL» SRL (Румунія), ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» не заперечує факт прострочення платежів, однак вважає, що суму нарахованої пені розраховано - не вірно.

Позивач вказує, що відповідачем не враховано п. 2, п. 3, п. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п. 22 р. ІІ Постанови № 5 НБУ «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 02.01.2019 року.

Позивач наголошує на тому, що застосування відповідачем курсу НБУ станом на 181 день від дня виникнення заборгованості при розрахунках пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, являються помилковими та не відповідають нормам законодавства України, адже 181 день - є днем виникнення порушення, тобто першим днем після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів (підпункт 4 пункту 3 розділу І Інструкції НБУ), але аж ніяк не днем виникнення заборгованості.

Щодо застосування граничних строків нарахування пені ЗЕД, позивач зазначив, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» пороговими фінансовими операціями вважаються фінансові операції, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Отже, на думку позивача, ключовою умовою застосування пені за порушення строків розрахунків є встановлення розміру суми, яка не була повернута на дату закінчення встановленого НБУ строку розрахунків.

Відповідно до п.п. 1 п. 9 розділу ІІІ Інструкції НБУ №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

На переконання позивача, зняття з валютного контролю означає, що санкції до платника податків не застосовуються і такий суб`єкт не є порушником норм чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, позивач наводить свій розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, з урахуванням курсу валюти для розрахунку пені станом на день виникнення заборгованості (дата ВМД або авансового платежу) та, відповідно, виключенням з розрахунків пені сум заборгованості, які є меншими за «незначну суму» - 400 000,00 грн по курсу НБУ станом на день виникнення заборгованості, який становить 85 902,91 грн.

У відповіді на відзив від 09.12.2024 року позивач підтримав мотиви, наведені у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 03 вересня 2024 року № 789/33-00-07-05 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму штрафних санкцій 91692,93 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, в якому зазначив, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» складено Акт від 30.07.2024 № 497/33-00-07-05/25550470, яким встановлено порушення п.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», а саме: по експорту товару 08.09.2023 компанії «SC «BAL INTERMOBIL» SRL (Румунія) на суму 21610,50 євро граничний термін надходження валютної виручки - 05.03.2024, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 06.03.2024. Валютна виручка на суму 11611,50 євро за експортований товар по контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022 надійшла на рахунок ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» 07.05.2024 з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 63 дні). Валютна виручка на суму 10000,00 євро за експортований товар по контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022 надійшла на рахунок ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» 13.05.2024 з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 69 днів).

На підставі акта від 30.07.2024 №497/33-00-07-05/25550470 винесено податкове повідомлення - рішення від 03.09.2024 року №789/33-00-07-05, яким за порушення п. 2 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та згідно з п.5 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» застосовано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 177595,84 грн.

Відповідач стверджує, що пеня, як форма фінансової відповідальності платника податків (резидента) за порушення валютного законодавства нараховується у розмірі, що передбачений Законом України «Про валюту і валютні операції», а застосовується в порядку, що визначений Податковим кодексом України.

Відповідач зазначає, що у даних правовідносинах застосовними є Закон України «Про валюту і валютні операції», Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, постанова Правління НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Таким чином, податковим органом пеня нараховувалася згідно Додатку №1 до акта перевірки, виходячи з курсу НБУ на момент виникнення заборгованості, як і передбачено підпунктом 4 пункту 3 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 7.

Відтак, Західним МУ ДПС по роботі з ВПП правильно визначено офіційний курс гривні щодо іноземної валюти на день виникнення заборгованості за операцією з експорту товару на суму 21 610,50 євро (дата операції - 08.09.2023; граничний термін розрахунку - 05.03.2024), а саме: станом на 06.03.2024курс грн до євро - 41,6463 грн за 1 євро.

Також, сума незавершеного розрахунку за зазначеною операцією з експорту товару, з урахуванням вищевказаного курсу грн щодо іноземної валюти, станом на дату останньої події є більшою, ніж незначна сума (400 000,00 грн), що відображено у Додатку 1, а тому на неї поширюється граничний строк розрахунку, встановлений НБУ.

Отже, на думку відповідача, винесене податкове повідомлення-рішення від 03.09.2024 року №789/33-00-07-05 є повністю правомірним та таким, яке винесено з дотриманням усіх норм чинного законодавства, саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечила, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 18 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні задоволено та призначено судове засідання на 09 січня 2025 року.

В судовому засіданні ухвалою суду, що занесена в протокол судового засідання від 28.01.2025, суд заслухав пояснення представників сторін та постановив перейти до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 18.06.2024 року №125 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 25550470) з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.09.2023 по 28.05.2024 при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з компанією-нерезидентом «SC «Bal intermobil» SRL (Румунія) по контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022 (дата експорту товару 08.09.2023), відповідно до отриманої інформації ДПС України від 15.05.2024 №14210/7/99-00-07-05-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.04.2024, наданої уповноваженим банком АТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365).

За результатами перевірки складено акт від 30.07.2024 № 497/33-00-07-05/25550470 (далі акт перевірки від 30.07.2024 року), у якому встановлено порушення позивачем п.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», а саме: по експорту товару 08.09.2023 компанії «SC «Bal intermobil» SRL (Румунія) на суму 21610,50 євро, граничний термін надходження валютної виручки - 05.03.2024, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 06.03.2024. Валютна виручка на суму 11 611,50 євро за експортований товар по контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022 надійшла на рахунок ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» 07.05.2024 з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 63 дні). Валютна виручка на суму 10000,00 євро за експортований товар по контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022 надійшла на рахунок ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» 13.05.2024 з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 69 днів).

В подальшому, на підставі акта від 30.07.2024 №497/33-00-07-05/25550470 винесено податкове повідомлення-рішення від 03.09.2024 року №789/33-00-07-05, яким за порушення п.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та згідно з п.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» застосовано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 177595,84 грн.

Розрахунок пені наведено в додатку № 1 до акта перевірки від 30.07.2024 року.

Рішенням ДПС України від 28.10.2024 №32315/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» від 18.09.2024 №910 на податкове повідомлення-рішення Західного МУ ДПС по роботі з ВПП від 03.09.2024 №789/33-00- 07-05 - скаргу ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Західного МУ ДПС по роботі з ВПП від 03.09.2024 №789/33-00- 07-05 - без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 91692,93 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом. Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.09.2024 року №789/33-00-07-05 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 91692,93 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства встановлює Закон України «Про валюту і валютні операції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (частина восьма статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

Як слідує зі змісту акту перевірки від 30.07.2024, ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» (Продавець) та Компанія «SC «Bal intermobil» SRL (Румунія) (Покупець) укладено Контракт від 31.12.2021 №2 EX/2022, відповідно до якого Продавець поставляє Покупцю, а Покупець приймає і сплачує на умовах даного контракту меблеві вироби та комплектуючі до меблів (надалі - товар) в асортименті, кількості і за ціною відповідно до рахунків-фактур, які є невід`ємною частиною даного контракту.

ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» по Контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022 здійснено 08.09.2023 експорт товару компанії «SC «Bal intermobil» SRL (Румунія) на суму 21 610,50 євро згідно з митною декларацією: ЕК10АА №23UA20916010189U1 від 08.09.2023 на суму 21 610,50 євро, товар - меблі дерев`яні типу спальні в незібраному стані (код товару 9403), умови поставки EXW UA м. Радехів

Граничний термін надходження валютної виручки - 05.03.2024, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 06.03.2024.

Відповідно до свіфт-повідомлення №FASS412804835300 від 07.05.2024 компанія «SC «Bal intermobil» SRL (Румунія) здійснила оплату за товар, отриманий по Контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022 та по рахунку №26 від 07.09.2023 на суму 11 611,50 євро.

Відповідно до виписки АТ «КРЕДОБАНК» по рахунку № НОМЕР_1 за 07.05.2024 валютна виручка на суму 11 611,50 євро надійшла на рахунок ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» 07.05.2024 з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 63 дні).

Відповідно до свіфт-повідомлення №FASS413105018900 від 13.05.2024 компанія «SC «Bal intermobil» SRL (Румунія) здійснила оплату за товар, отриманий по Контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022 та по рахунку №26 від 07.09.2023 на суму 10 000,00 євро.

Відповідно до виписки АТ «КРЕДОБАНК» по рахунку № НОМЕР_1 за 13.05.2024 валютна виручка на суму 10 000,00 євро надійшла на рахунок ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» 13.05.2024 з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 69 днів).

В межах спірних правовідносин ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» не заперечує факт прострочення платежів, однак вважає, що суму нарахованої пені розраховано не вірно. Спірною у даній справі є саме сума нарахованої пені, яка з позиції позивача розрахована відповідачем не вірно із застосуванням курсу НБУ станом на 181 день від дня виникнення заборгованості, а не станом на день виникнення заборгованості (день оформлення ВМД).

Щодо таких доводів позивача, суд враховує наступне.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

При цьому положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон України «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Відтак, підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції») - відсутні.

Пунктом 14-2 Постанови Правління Національного Банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова № 18) на час спірних правовідносин було установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 7, яка набрала чинності 7 лютого 2019 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин, далі Інструкція № 7), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у межах валютного регулювання законодавець прямо встановив конкретні строки та порядок виконання обов`язків, зокрема, - строк погашення заборгованості за операціями з експорту, який обчислюється відповідно до чіткої норми саме з моменту митного оформлення товару. Норми Закону про валюту у цих правовідносинах мають імперативний характер і не допускають довільного тлумачення чи розширення.

Отже, у суду немає підстав аби не погодитися з доводами позивача про те, що положення частини другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» однозначно визначають, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Адже юридичний зміст зазначеної норми свідчить про те, що саме з моменту митного оформлення товару саме для цілей забезпечення валютного законодавства у резидента (експортера) виникає правова вимога до нерезидента (покупця) щодо виконання зобов`язання з оплати поставленої продукції. Відповідно, з цього моменту виникає валютна заборгованість, яка вважається такою, що підлягає контролю з боку уповноважених органів до моменту її фактичного погашення. Закон не передбачає можливості обчислення строку з будь-якої іншої дати.

Відтак, при розрахунку пені відповідач мав враховувати курс НБУ на дату виникнення заборгованості (дата митного оформлення продукції, що експортується).

Судом встановлено, що ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» по Контракту від 31.12.2021 №2 EX/2022 здійснено 08.09.2023 експорт товару компанії «SC «Bal intermobil» SRL (Румунія) на суму 21 610,50 євро згідно з митною декларацією ЕК10АА №23UA20916010189U1 від 08.09.2023.

Як слідує зі змісту Додатка № 1 до Акта від 30.07.2024 (а.с. 12) податковий орган здійснив наступний розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС»:

-Період порушення граничних строків розрахунків з 06.03.2024 по 07.05.2024; Кількість днів 63; Сума простроченої заборгованості у валюті 11610,50 Євро; Код валюти 978; Курс валюти на день виникнення заборгованості (грн) 41,6463; Сума простроченої заборгованості у грн 483 534,37; Ставка пені 0,3%; Нарахована пеня (грн) 91 388,00;

-Період порушення граничних строків розрахунків з 06.03.2024 по 13.05.2024; Кількість днів 69; Сума простроченої заборгованості у валюті 10 000,00 Євро; Код валюти 978; Курс валюти на день виникнення заборгованості 41,6463; Сума простроченої заборгованості (грн) 416 463,00; Ставка пені 0,3%; Нарахована пеня (грн) 86 207,84.

Усього розмір нарахованої пені: 177 595,84 грн.

При цьому, контролюючий орган застосував офіційний курс гривні щодо іноземної валюти 41,6463 грн за 1 Євро, встановлений НБУ станом на станом на 06.03.2024, тобто перший день прострочення граничного строку розрахунків.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що курс НБУ, що підлягав застосуванню при розрахунку пені, повинен братися після закінчення граничного строку розрахунків, тобто на перший день прострочення граничного строку розрахунків.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, і повторно наголошує, що валютна заборгованість виникає та обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується і у випадку порушення строків розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Тобто, при експорті має враховуватися курс валют на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, а при імпорті - на дату оплати резидентом товару.

Втім відповідач помилково ототожнює поняття «день виникнення валютної заборгованості», що передбачений ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та «день виникнення порушення», який визначений п.п. 4 п. 3 розд. І Інструкції №7.

З огляду на наведене, у спірному випадку при розрахунку пені відповідач мав враховувати курс НБУ на дату виникнення заборгованості 08.09.2023 (дата митного оформлення продукції, що експортується), а не курс НБУ на 181 день від дня виникнення заборгованості - 06.03.2024 (перший день прострочення граничного строку розрахунків).

Стосовно обрахунку та визначення суми штрафних санкцій за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, суд зазначає наступне.

Насамперед, суд враховує, що офіційний курс гривні щодо іноземних валют встановлений НБУ станом на 08.09.2023 становив 39,1467 грн за 1 Євро. Тобто, курс був значно нижчим і застосування відповідачем при розрахунку пені курсу станом на 06.03.2024, який є вищим, очевидно призвело до збільшення її розміру та відповідно покладення на позивача надмірних грошових зобов`язань.

Відтак, за період порушення граничних строків розрахунків за період з 06.03.2024 по 07.05.2024, із урахуванням курсу валют на день виникнення заборгованості - 39,1467 грн, сума простроченої заборгованості становить 454 512,76 грн, отже сума нарахованої пені із урахуванням ставки 0,3%, становить 85902,91 грн.

Щодо періоду порушення граничних строків розрахунків за період з 06.03.2024 по 13.05.2024 із урахуванням курсу валют на день виникнення заборгованості - 39,1467 грн, сума простроченої заборгованості становить 391 467,00 грн.

З даного приводу слід врахувати, що п. 14-3 Постанови №18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14-2 Постанови №18 не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір передбачений ст. 20 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі Закон №361-ІХ, також далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №361-ІХ фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, 55 тис. гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, 55 тис. гривень).

Підзаконним нормативно-правовим актом НБУ, а саме Інструкцією № 7, встановлено, що якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягає валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, пеня на суму заборгованості не нараховується (п. 9 розділу ІІІ).

Таким чином, після досягнення сумою незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів, яка підлягала валютному нагляду, рівня незначної суми, за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, застосування відповідальності до платника податків не є обґрунтованим, позаяк відсутнє податкове правопорушення.

Як зазначено судом вище, за період з 06.03.2024 по 13.05.2024 із урахуванням курсу валют на день виникнення заборгованості - 39,1467 грн, сума простроченої заборгованості становить 391 467,00 грн, яка є «незначною», тобто меншою ніж 400 тисяч гривень, відтак пеня за порушення встановлених граничних строків розрахунків не нараховується на цю суму заборгованості.

З огляду на встановлені судом обставини, суд констатує, що вірний розмір пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС», яка визначена у податковому повідомленні-рішенні Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03 вересня 2024 року № 789/33-00-07-05 має становити 85902,91 грн. Як наслідок, в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму штрафних санкцій 91692,93 грн спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03 вересня 2024 року № 789/33-00-07-05 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму штрафних санкцій 91692,93 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 3028,00 грн сплаченого судового збору.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬ-СЕРВІС» (вул. Витківська, 44, м. Радехів, Львівська область, 80200) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03 вересня 2024 року № 789/33-00-07-05 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму штрафних санкцій 91692,93 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, ЄДРПОУ 44045187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬ- СЕРВІС» (вул. Витківська, 44, м. Радехів, Львівська область, 80200, ЄДРПОУ 25550470) 3028,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 03 червня 2025 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна