Рішення від 04.06.2025 по справі 460/4306/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2025 року м. Рівне№460/4306/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВудВізардс Ю.А" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВудВізардс Ю.А.» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 06.02.2024 №1226/17000704.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки №135/Ж5/17-00-07-04/44053491 від 08.01.2024 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1226/17000704 від 06.02.2024, яким до ТОВ «ВудВізардс Ю.А.» застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 630077,40 грн. Зазначає, що штрафну санкцію нараховано податковим органом без врахування норм законодавства і фактичних обставин. Вказує, що перевірці підлягали розрахунки за митними деклараціями №23UA2040200060447U0 від 13.02.2023, №23UA204020008408U7 від 01.03.2023, та №23UA204020010679U5 від 16.03.2023. Зазначає, що по кожній з вказаних митних декларацій податковим органом невірно розраховано граничні строки розрахунків за експортними операціями. Також, щодо митної декларації від 13.02.2023 наголошує, що 30.03.2023 контрагентом позивача сплачено з призначенням платежу «по інвойсу №57 від 13.02.2023 за контрактом №1 від 26.02.2021» 16250 євро, а не 2585,80 євро як зазначено в додатку 15 до акту перевірки. Відтак вважає, що сума боргу по даному інвойсу становить не 22180,30 євро, а 8516,10 євро, що за курсом НБУ складає 332976,34 грн. Оскільки вказана сума не перевищує незначної суми валютної операції, банк зобов`язаний завершити здійснення валютного нагляду за операцією з експорту за контрактом №1 від 26.02.2021 по інвойсу №57 від 13.02.2023 починаючи з 30.03.2023. При цьому, податковий орган не мав права нараховувати пеню ані на неіснуючу суму заборгованості, ані в зв`язку з неможливістю застосування до резидента строків у зв`язку із незначною сумою заборгованості. Також заперечує проти підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки через недотримання відповідачем строків її призначення. Так, запит про надання інформації №7358/Ж12/17-00-07-04-13 від 20.11.2023 підприємство отримало 19.12.2023, відтак наголошує, що податковий орган мав право приступити до проведення перевірки не раніше ніж через 15 робочих днів з моменту отримання платником податків такого запиту з 10.01.2024. Всупереч наведеному, відповідачем прийнято наказ №2070-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ВудВізардс Ю.А.» 26.12.2023, при чому підставою призначення перевірки вказано пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ, та перевірку проведено з 26.12.2023 по 01.01.2024. Просило позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 25.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Гудими Н.С., вказану справу передано для розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного повторного 26.02.2025 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Нор У.М.

Ухвалою суду від 27.02.2025 адміністративну справу №460/4306/24 прийнято до провадження судді Нор У.М.

14.05.2024 від ГУ ДПС у Рівненській області надійшов відзивна позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що контролюючим органом позивачу направлялись запити про надання інформації по зовнішньоекономічному контракту №1 від 26.02.2021 за період 26.02.2021 по 30.11.2023: №6576/Ж12/17-00-07-04-13 від 11.10.2023, який повернувся 14.11.2023 у зв`язку із закінченням терміну зберігання, та №7358/Ж12/17-00-07-04-13 від 20.11.2023, який отримано платником податків 19.12.2023. Враховуючи наведене, відповідачем призначено та проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №1 від 26.02.2021 за період 26.02.2021 по 30.11.2023.Зазначає, що при проведенні перевірки були враховані день митного оформлення як перший день перебігу строків розрахунків і надходження валютної виручки. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

20.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив ГУ ДПС у Рівненській області, в якому ТОВ «ВудВізардс Ю.А.» заперечує проти доводів податкового органу з аналогічних підстав, викладених в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлення відповідальності за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України "Про валюту і валютні операції" N 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон N 2473-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону N 2473-VIII).

Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону N 2473-VIII постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 січня 2019 року №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Згідно із пунктом 21 розділу II вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Також, відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі - Постанова №18).

Постановою Правління НБУ №68 від 04 квітня 2022 року Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: " 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року"; " 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні".

В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ N 113, №142 відповідно).

Таким чином, за загальним правилом експорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою N 18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

Судом встановлено, що на підставі наказу №2070-п від 26.12.2023 «Про проведення документальної позапланової перевірки «ТОВ «ВУДВІЗАРДС Ю.А.» ГУ ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків щодо питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №1 від 26.02.2021, укладеному з фірмою-нерезидентом Dry Step B.V, Нідерланди, за результатами якої складено акт №135/Ж5/17-00-07-04/44053491 від 08.01.2024.

Перевіркою встановлено порушення частин 1, 2 статті13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою правління НБУ від 02.01.2019 №5 та пункту 14-2 Постанови правління НБУ від 24.02.2022 №18, а саме: ненадходження валютної виручки в законодавчо встановлені строки у сумі 54784,75 євро/2 189100 грн. при виконанні зовнішньоекономічного контракту №1 від 26.02.2021, укладеного з фірмою-нерезидентом Dry Step B.V, Нідерланди за період з 26.02.2021 по 30.11.2023.

До акту перевірки долучено додаток 15 «Зведені дані щодо експортних операцій у розрізі контрагентів-нерезидентів, укладених контрактів та стан розрахунків ТОВ «ВУДВІЗАРДС ЮА» за період з 26.02.2021 по 30.11.2023.ю та додаток 17 «Розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях», з якого вбачається нарахування відповідачем пені:

-за період 12.08.2023 по 30.11.2023, кількість днів 111, сума простроченої заборгованості 22180,30 євро, курс валюти 40,2840, сума простроченої заборгованості 893511,21 грн., ставка пені за кожен день прострочення 0,3%, сума пені 297539,23 грн.;

-за період 28.08.2023 по 30.11.2023, кількість днів 95, сума простроченої заборгованості 21910,45 євро, курс валюти 39,5051, сума простроченої заборгованості 865 574,52 грн., ставка пені за кожен день прострочення 0,3%, сума пені 246688,74 грн.;

-за період 12.09.2023 по 30.11.2023, кількість днів 80, сума простроченої заборгованості 10694,00 євро, курс валюти 39,1979, сума простроченої заборгованості 419182,34 грн., ставка пені за кожен день прострочення 0,3%, сума пені 100603,76 грн.

Всього відповідачем визначено загальну суму пені за актом перевірки 644831,73 грн.

Не погодившись з висновка акта перевірки, позивач подав заперечення на акт №135/Ж5/17-00-07-04/44053491 від 08.01.2024.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 08.01.2024, відповідач надіслав відповідь на заперечення №611/Ж12/17-00-07-04-14 від 05.02.2024, до якої долучено, зокрема, додаток 17 до акта перевірки «Розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях», з якого вбачається нарахування відповідачем пені:

-за період 12.08.2023 по 30.11.2023, кількість днів 111, сума простроченої заборгованості 22 180,30 євро, курс валюти 39,0644, сума простроченої заборгованості 866 460,11 грн., ставка пені за кожен день прострочення 0,3%, сума пені 288 531,22 грн.;

-за період 28.08.2023 по 30.11.2023, кількість днів 95, сума простроченої заборгованості 21 910,45 євро, курс валюти 38,8231, сума простроченої заборгованості 850 631,59 грн., ставка пені за кожен день прострочення 0,3%, сума пені 242430,00 грн.;

-за період 12.09.2023 по 30.11.2023, кількість днів 80, сума простроченої заборгованості 10 694,00 євро, курс валюти 38,6183, сума простроченої заборгованості 412984,10 грн., ставка пені за кожен день прострочення 0,3%, сума пені 99116,18 грн.

Всього відповідачем визначено загальну суму пені за актом перевірки 630 077,40 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1226/17000704 від 06.02.2024 про застосування до п в сумі 288183,68 грн.

Судом встановлено, перевірка проводилась з питань дотримання строків розрахунків по укладеному позивачем зовнішньоекономічному контракту №1 від 26.02.2021 з фірмою-нерезидентом Dry Step B.V, Нідерланди.

Як вбачається з акту перевірки, відповідно до інформації, доведеної згідно листа Національного банку України, яка надана банками до Національного банку України, згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 ЗУ «Про валюту і валютні цінності» повідомлено про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків коштів/вартості товару по ТОВ «ВУДВІЗАРДС Ю.А.» при виконанні зовнішньоекономічного контракту №1 від 26.02.2021, дати здійснення операцій 13.02.2023, 01.03.2023, 16.03.2023.

Так, ТОВ «ВудВізардс Ю.А.» (продавець) та «Драй Степ Б.В.» , Нідерланди, (Покупець) уклали контракт №1 від 26.02.2021, згідно п.2.1 якого продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вироби зі вживаного дуба (товар), такі як стільниці, підлога, меблі тощо. Найменування, кількість та ціна товару буде додатково вказуватись у рахунках-фактурах (інвойсах) продавця на кожну окрему партію товару.

Відповідно до розд.3 контракту, загальна вартість даного контракту становить вартість поставок усіх партій товару за період дії контракту, визначених у інвойсах. Ціна на товар встановлюється у євро та вказується у рахунках-фактурах (інвойсах) продавця, які узгоджуються сторонами та є невід`ємною частиною даного контракту.

П. 4.1, 4.2 контракту встановлено, що покупець здійснює 100% передплату вартості товару у сумі, яка відповідає сумі окремого інвойсу. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом банківського переказу на основі інвойсу (рахунку-фактури).

Умови поставки товару передбачені розд.6 контракту, зокрема, п.6.1 установлено, що товари будуть поставлені на умовах EXW Рівне відповідно до правил «Інкотермс 2010».

Згідно п.11.1. 11.2 контракту, даний контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 26.02.2022 або до повного виконання його сторонами своїх зобов`язань У випадку, якщо жодна іх сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, договір вважається пролонгованим на один рік.

На виконання контракту №1 від 26.02.2021 позивач оформив рахунок-фактуру №57 від 13.02.2023 на загальну суму поставки товару 24766,10 євро. 13.02.2023 продавцем експортовано товар згідно митної декларації №23UA204020006047U0 на загальну суму 24766,10 євро. Граничний строк надходження валютної виручки за відвантажений товар згідно даної митної декларації 11.08.2023.

01.03.2023 позивач оформив рахунок-фактуру №2 від 01.03.2023 на загальну суму поставки товару 21910,45 євро. 01.03.2023 продавцем експортовано товар згідно митної декларації №23UA204020008408U7 на загальну суму 21910,45 євро. Граничний строк надходження валютної виручки за відвантажений товар згідно даної митної декларації 27.08.2023.

16.03.2023 позивач оформив рахунок-фактуру №3 від 16.03.2023 на загальну суму поставки товару 21 910,45 євро. 16.03.2023 продавцем експортовано товар згідно митної декларації №23UA204020010679U5 на загальну суму 10694,00 євро. Граничний строк надходження валютної виручки за відвантажений товар згідно даної митної декларації 11.09.2023.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що валютна виручка за експортований товар загальною вартістю 54784,75 євро/2 130075,80 грн. від контрагента позивача у період із 13.02.2023 по 16.03.2023 не надійшла.

Судом враховано зауваження платника податків щодо неврахування відповідачем повної суми оплати фірмою-нерезидентом, що здійснена 30.03.2023 в сумі 16250 євро.

Дійсно, згідно банківської виписки за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 по рахунку № НОМЕР_1 , 30.03.2023 надійшли грошові кошти в сумі 16250 євро від Dry Step BV по інвойсу №57 від 13.02.2023.

Проте, позивач не взяв до уваги, що згідно додатку №15 до акту перевірки, за експортною митною декларацією №23UA204020000876U0 від 10.01.2023, граничний термін розрахунків за якою 08.07.2023, станом на 30.03.2023 обліковувалось дебетове сальдо в сумі 13664,20 євро. Відповідно, в рахунок погашення заборгованості за даною поставкою враховується оплата що надійшла від «Драй Степ Б.В.» , Нідерланди 30.03.2023 .

Так, кошти в сумі 13664,20 євро (із загальної суми платежу 16250,00 євро від 30.03.2023) враховано в рахунок оплати за митною декларацією №23UA204020000876U0 від 10.01.2023, а залишок в сумі 2585,80 євро в рахунок оплати за митною декларацією №23UA204020006047U0 від 13.02.2023.

Тому суд підтверджує, що загальна сума валютних коштів, за митною декларацією №23UA204020006047U0 від 13.02.2023, що залишилась не оплаченою фірмою-нерезидентом по граничному терміну сплати 11.08.2023, за період 12.08.2023 0 30.11.2023 становить 22180,30 євро/866 460,11 грн.

Відтак, доводи позивача що не було перевищено розмір незначної валютної операції, а, отже, не було порушено вимог частини 3 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 N 5, спростовуються вищевикладеним.

Доказів які б спростували висновки податкового органу щодо ненадходження валютної виручки по митним деклараціям №23UA204020008408U7 від 01.03.2023 та №23UA204020010679U5 від 16.03.2023 станом на 30.11.2023 матеріали справи не містять.

Стосовно твердження позивача про невірне визначення ГУ ДПС у Рівненській області періоду (кількості днів) за який нараховано пеню, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, п.4.1 контракту №1 від 26.02.2021 встановлено, що покупець здійснює 100% передплату вартості товару у сумі, яка відповідає сумі окремого інвойсу.

13.02.2023 позивач оформив рахунок-фактуру №57 на загальну суму поставки товару 24 766,10 євро. Поставка товару за вказаним інвойсом відбулась 13.02.2023.

01.03.2023 позивач оформив рахунок-фактуру №2 на загальну суму поставки товару 21 910,45 євро. Поставка товару за вказаним інвойсом відбулась 01.03.2023.

16.03.2023 позивач оформив рахунок-фактуру №3 на загальну суму поставки товару 21 910,45 євро. Поставка товару за вказаним інвойсом відбулась 16.03.2023.

З врахуванням вимог п.4.1 контракту, першим днем перебігу строків розрахунків і надходження валютної виручки слід рахувати 13.02.2023, 01.03.2023 та 16.03.2023 відповідно.

Відтак, податковим органом вірно розраховано граничні строки розрахунків за операціями експорту товарів, які становлять 180 календарних днів 11.08.2023, 27.08.2023, та 11.09.2023 відповідно.

Надаючи оцінку доводам позивача про порушення податковим органом процедури проведення позапланової виїзної документальної перевірки, суд враховує наступне.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач також звертає увагу на допущені контролюючим органом процедурні порушення.

Так, платник податків вказує,що ГУ ДПС у Рівненській області направило позивачу лист від 20.11.2023 №7358/Ж12/17-00-07-04-13 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з приводу розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №1 від 26.02.2021.

Як вказує позивач, та не спростовується відповідачем, вказаний лист ТОВ «ВудВізардс Ю.А.» отримало 19.12.2023. Тому строк для надання відповіді почав спливати з 20.12.2023, п`ятнадцять робочих днів для надання відповіді завершилися 09.01.2024.

Відтак позивач наголошує, що право на проведення документальної позапланової перевірки з підстав ненадання відповіді платником податків на запит контролюючого органу у встановлений законом строк, виникло у відповідача після 09.01.2024.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. Порядок адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначається виключно податковим законодавством, законодавством про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на певних принципах, зокрема: рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; презумпції правомірності рішень платника податку тощо.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України до функцій контролюючих органів відносяться, серед інших: адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення перевірок та звірок платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєстрація та ведення обліку платників податків, платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проведення диференціації платників податків; організація збору податкової інформації та внесення її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; організація інформаційно-аналітичного забезпечення та організація автоматизації процесів адміністрування контролюючими органами та здійснення інших функцій, визначених законом.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно з пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацами 1-4 підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі N 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22.09.2020 у справі N 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Для правильного вирішення справи насамперед необхідно встановити чи належить проведення позапланової виїзної документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України до тих процедурних порушень, які об`єктивно можуть вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки і, відповідно, чи слугують такі порушення самостійною підставою для скасування податкового повідомлення рішення, прийнятого згідно із такими висновками.

Згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як встановлено судом, та не спростовано позивачем, 11.10.2023 ГУ ДПС у Рівненській області направлено поштовим відправленням для ТОВ ВудВізардс Ю.А.» запит про надання інформації та її документальне підтвердження по зовнішньоекономічному контракту №1 від 26.02.2021 року за період 26.02.2021 по 30.11.2023 за №6576/Ж12/17-00-07-04-13.

Вказаний лист повернувся на адресу податкового органу 14.11.2023 у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Зазначені обставини не заперечуються позивачем, жодних пояснень та/або первинних документів на спростування вказаного порушення позивачем до суду не надано.

20.11.2023 податковий орган повторно надіслав позивачу лист №7358/Ж12/17-00-07-04-13 про надання інформації по вказаному вище контракту, який вручено позивачу 19.12.2023.

26.12.2023 на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 податкового кодексу України відповідачем прийнято наказ №2071-п про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВудВізардс Ю.А.».

У зв`язку із цим суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 42.2. пункту 42 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із пунктом 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У постанові від 9 жовтня 2018 року у справі N 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово звертав увагу на можливість належної реалізації сторонами своїх диспозитивних процесуальних прав, і що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Отже, позивач зобов`язаний добросовісно ставитися до своїх обов`язків платника податку в частині забезпечення отримання ним вхідної кореспонденції, в тому числі і від контролюючих органів.

З огляду на викладене, суд констатує, що надіслання податковим органом листа запиту від 11.10.2023 №6576/Ж12/17-00-07-04-13, що повернуто 14.11.2023 у зв`язку із закінченням терміну зберігання, є належним відповідно до вимог Податкового кодексу України, та такий запит вважається врученим позивачу 14.11.2023.

За таких обставин, ГУ ДПС у Рівненській області мало підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВудВізардс Ю.А.» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному експортному контракту №1 від 26.02.2021 за період 26.02.2021 30.11.2023 з підстав неотримання відповіді від платника податків на вищевказаний запит протягом 15 робочих днів з моменту вручення (14.11.2023).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форми "С") N 1226/170000704 від 06.02.2024 року.

Враховуючи викладене, суд стверджує, що доводи позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є безпідставними, а тому позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудвізардс Ю.А.» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2024 №1226/17000704 залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 04 червня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВудВізардс Ю.А" (вул. Романа Шухевича, буд. 18, кв. 480,м. Рівне,Рівненська обл.,33016, ЄДРПОУ/РНОКПП 44053491)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя У.М. Нор