Постанова

від 03.06.2025 по справі 160/31011/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31011/24Суддя І інстанції Луніна О.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Чернівецької митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Торговий дім «Альфатех» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000546/2 від 04.11.2024 р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020054873U0.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв`язку із чим просить суд скасувати вказане рішення про коригування митної вартості товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Чернівецька митниця посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що у спірних правовідносинах у відповідача виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За фактичними обставинами справи відповідач мав обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару. Митниця правомірно прийняла рішення про коригування митої вартості з дотриманням вимог чинного законодавства.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Альфатех» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03.07.2023 року між ТОВ «Торговий дім «Альфатех» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай), укладено контракт на поставку продукції №TR-0307 відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах FOB Qingdao (ІНКОТЕРМС 2010) шини вантажні Товар, у асортименті та кількості, зазначених у відповідних специфікаціях Специфікації, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

У відповідності до пункту 2 контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року кількість товару погоджується сторонами та вказується у відповідних специфікаціях до цього контракту.

Пунктом 3 контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року визначено, що ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, погоджується сторонами на кожну партію, що вказується у відповідних специфікації до цього контракту. Орієнтовна сума контракту складає 15000000 доларів США. Сума контракту може бути змінена додатковими угодами до цього контракту.

Згідно з пунктом 4 контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року умови поставки погоджуються специфікаціями на кожну партію окремо, відповідно до Інкотермс 2010. Міжнародні правила тлумачення торгових термінів - Інкотермс 2010 мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту.

Пунктом 8 контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року встановлено, що на відвантажений товар, продавець надає покупцеві в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний лист; коносамент.

Згідно з копією специфікації № 10 від 09.04.2024 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року, сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB QINGDAO; відправник TRIANGLE TYRE CO. LTD; торгова марка TRIANGLE; 100% попередня оплата, постачання протягом 120 днів після оплати; вартість товару 441551,50 дол. США.

Згідно з копією специфікації № 11 від 05.06.2024 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року, сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB QINGDAO; відправник TRIANGLE TYRE CO. LTD; торгова марка TRIANGLE; 100% попередня оплата, постачання протягом 120 днів після оплати; вартість товару 257209,58 дол. США.

Згідно з копією специфікації № 12 від 30.07.2024 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року, сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB QINGDAO; відправник TRIANGLE TYRE CO. LTD; торгова марка TRIANGLE; 100% попередня оплата, постачання протягом 120 днів після оплати; вартість товару 566379,60 дол. США.

Додатковою угодою №0508/1 від 05.08.2024 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року, сторонами було погоджено внести зміни до специфікації № 10 від 09.04.2024 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року.

Додатковою угодою №0508/2 від 05.08.2024 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року, сторонами було погоджено внести зміни до специфікації № 11 від 05.06.2024 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року.

Додатковою угодою №1508/1 від 15.08.2024 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року, сторонами було погоджено внести зміни до специфікації № 12 від 30.07.2024 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вказаних товарів представником позивача до Чернівецької митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): 24UA408020054873U0 від 04.11.2024, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) У п.5 контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

2) Інвойс від 05.08.2024 №12242001861-4/2962-2/3857-1 виставлений на загальну суму 197010,14 дол. США. Специфікація №3/5 від 05.08.2024 до цього інвойсу виставлена на суму 39294,36 дол.США, на яку і здійснюється митне офомлення даної декларації. За умовами зовнішньоекономічного контракту відповідно до гр. 44 МД товар постачається в рамках Специфікації №10 від 09.04.2024 в редакції додаткової угоди №0508/1 від 05.08.2024 (на суму 447711,50 дол. США), специфікації №11 від 05.06.2024 в редакції додаткової угоди №0508/2 05.08.2024 (на суму 257137,58 дол. США) та Специфікації №12 від 30.07.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566379,60 дол. США). Ні інвойс від 05.08.2024 №12242001861-4/2962-2/3857-1, ні специфікація №3/5 від 05.08.2024 не містять посилання на ці специфікації або додаткові угоди до них. Враховуючи те, що на одну специфікацію може бути укладено декілька додаткових угод (так, наприклад, до Специфікації №11 від 05.06.2024 укладено додаткові угоди №1107 від 11.07.2024 та №0508/2 05.08.2024), невідомо, відповідно до яких специфікацій постачається товар, що оформлюється. Специфікації №10 від 09.04.2024 ( в редакції додаткової угоди №0508/1 від 05.08.2024), №11 від 05.06.2024 ( в редакції додаткової угоди №0508/2 від 05.08.2024) та №12 від 30.07.2024 ( в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024) до контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 виставлені на загальну суму 1271228,68 дол. США та передбачають 100% передоплати. В Платіжних інструкціях №164 від 17.04.2024, №166 від 21.05.2024, №177 від 13.08.2024, №183 від 11.09.2024, №186 від 25.09.2024 в гр.70 «Призначення платежу» платіжних інструкцій зазначено, що оплата здійснена за специфікаціями №8 від 25.01.2024, №10 від 09.04.2024, №11 від 05.06.2024 та №12 від 30.07.2024. Платіж здійснено на загальну суму 711037,40 дол. США. При чому, специфікація №8 від 25.01.2024 до оформлення не надана. Так, не виконано умови здійснення 100% оплати та не можливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється;

3) в СМR від 28.10.2024 №9034162 перевізником зазначено « 3WAY LTD. Рахунок від 25.10.2024 №2410086 та довідка про транспортні витрати від 25.10.2024 №OS-25/10/02 виставлені ТОВ «Формаг Груп». Документів від перевізника до експедитора не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг, їх вартість та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості.

4) рахунок від 25.10.2024 №2410086 містить відомості щодо експедиторського обслуговування на території України. Разом з тим, відомості щодо експедиторського обслуговування за межами України в рахунку відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даних послуг і винагороди на до/після кордону України, не надано.

5) копія митної декларації країни відправлення від 05.08.2024 №420420240000228941 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як в інших документах ціна виставляється за 1 штуку;

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).

Листом №04/11-2024-1 від 04.11.2024 позивачем повідомлено митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованного товару надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA408000/2024/000546/2 від 04.11.2024 р.

Так, відповідно до вищевказаного рішення митного органу, в митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість: товару за МД №UA209170/2024/083898 від 07.10.2024 «Шини для вантажних автомобілів пневматичні нові: шина колісна 315/70R22,5 ведуча вісь, тягач індекс навантаження 154/150, індекс швидкості L, посадковий діаметр 22,5, всесезонні артикул 886858 всього 238 шт. Виробник - Triangle Tyre Co.. Ltd. Країна походження Китай CN. Вага нетто 15563 кг.» рівень митної вартості 3,0552 дол.США/кг (91,053 дол.США/шт).

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На момент прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Спростовуючи доводи митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що у п.5 Контракту йдеться про наявність пакування та маркування, відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товарів, не надано, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до підпункту в) пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто, такі витрати як вартість пакування та робіт, пов`язаних із пакуванням, включаються до ціни товару при визначені митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена покупцем.

З матеріалів справи вбачається, що поставка оцінюваного товару здійснена на підставі зовнішньоекономічного контракту №TRI-0307 від 03.07.2023, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує шини вантажні, в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п.1). Ціна на товар узгоджується сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту (п.3). Маркування товару на кожне пакувальне місце має наноситись відповідно до вимог виробника. Товар повинен бути відповідним чином зафіксований усередині ящика, щоб уникнути пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення (п.5).

Отже, Контрактом передбачено, що товар продається в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, при цьому маркування товару наноситись відповідно до вимог виробника, товар повинен бути зафіксованим усередині ящика, задля уникнення пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення.

При цьому, Контрактом не передбачено виокремлення вартості маркування та пакування від загальної вартості предмету контракту.

З приводу не підтвердження декларантом факту здійснення 100% оплати за товар суд вірно зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що рахунок-фактура (інвойс) від 05.08.2024 №12242001861-4/2962-2/3857-1 містить посилання на контракт від 03.07.2023 № TRI-0307, в рамках виконання якого здійснювалась поставка товару.

У своїй сукупності із наданими документами, рахунок-фактура (інвойс) від 05.08.2024 №12242001861-4/2962-2/3857-1 дає можливість встановити до поставки якої саме партії товару він відноситься. Надані документи, такі як рахунок-фактура та пакувальний лист мають однаковий реєстраційний номер та дату їх складання, а саме 05.08.2024 №12242001861-4/2962-2/3857-1, що вказує на оформлення вказаних документів в рамках поставки однієї партії товару.

Спростовуючи доводи митного органу про те, що платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою суд першої інстанції вірно виходив з того, що в специфікаціях №10 від 09.04.2024, №11 від 05.06.2024 та №12 від 30.07.2024 до контракту від 03.07.2023 № TRI-0307 зазначено, що доставка здійснюється впродовж 120 днів після 100% передплати.

Передоплата за товар здійснена платіжними дорученнями №164 від 17.04.2024, №166 від 21.05.2024, №177 від 13.08.2024, №183 від 11.09.2024, №186 від 25.09.2024, які і надано позивачем до митного оформлення та в гр.70 якого вказано документ, на підставі якого проводилось перерахування коштів, а саме, специфікації №10 від 09.04.2024, №11 від 05.06.2024 та №12 від 30.07.2024 до контракту від 03.07.2023 № TRI-0307.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.

Оскільки, як вже зазначено раніше, форма оплати за контрактом від 03.07.2023 №TRI-0307 100% передплата, то оплата товару, що декларувався, відбулась. Таким чином, позивач повинен був надати документ, що підтверджує оплату товару на суму, що зазначена в митній декларації.

В митній декларації 24UA408020054873U0 від 04.11.2024 зазначена загальна вартість товару, що декларувався 39294,36 доларів США. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату 39294,36 доларів США, а відповідно до наданих до митного органу платіжних документів №164 від 17.04.2024 120000,00 дол. США, №166 від 21.05.2024 200000,00 дол. США,, №177 від 13.08.2024 52000,00 дол. США,, №183 від 11.09.2024 - 40000,00 дол. США,, №186 від 25.09.2024 141429,29 дол. США

Також суд вірно відхилив зауваження митного органу про те, що у митній декларації країни відправлення від 05.08.2024 №420420240000228941 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як згідно з умовами п.3 контракту від 03.07.2023 №ТRІ-0307 ціна виставляється за 1 штуку, оскільки такі жодним чином не свідчать про розбіжності у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.

Так, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З приводу зауважень митного органу до транспортної складової, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до умов Контракту товар поставляється на умовах FOB Qingdao згідно з Інкотермс-2010. Умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію (п.4).

В специфікаціях сторонами погоджено умови поставки FOB Qingdao (Інкотермс 2010), місце призначення - Україна.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

17.07.2023 позивачем з ТОВ «ФОРМАГ ГРУП» (виконавець) було укладено договір № 1707/23-01 транспортного експедирування.

Так п.2.1.1.-2.1.3 вищезазначеного договору передбачені права експедитора укладати договори та угоди з перевізниками, портами, аеропортами, вантажними і мультимодальними терміналами, складами, залізничними станціями, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами та неризедентами України, для виконання своїх обов`язків за Договором. Представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, терміналами, портами, аеропортами і іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та особи.

Таким чином умовами Договору № 1707/23-01 від 17.07.2023 року передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиторських послуг Замовнику.

З наведеного вбачається, що « 3WAY» LTD, зазначене в СМR від 28.10.2024 №9034162, оскільки, дане товариство було залучене Експедитором ТОВ «ФОРМАГ ГРУП» для перевезення товарів автомобільним транспортом.

Отже відповідачем не спростовано відсутність договірних відносин щодо перевезення вантажу безпосередньо у позивача з « 3WAY» LTD, а, отже, у розпорядженні позивача не можуть перебувати документи, що підтверджують вартість перевезення безпосередньо від означеного товариства.

Крім того, відповідно до довідки №OS-25.10.02 від 25.10.2024 ТОВ «ФОРМАГ ГРУП» повідомив, що вартість послуг з доставки морем з порту Циндао, Китай до порту Констанца, Румунія та експедирування вантажу, який прибув у контейнері № МSMU9034162 за коносаментом №242763605, CMR №9034162 (від 25.10.2024) становить 413991,68 грн., з яких:

- вартість НРР, портового експедирування вантажу в п. Констанца, Румунія складає 28058,84 грн. без ПДВ;

- вартість морського фрахту з п. Циндао, Китай до порту Констанца, Румунія складає 265032,25 грн. у т. ч. ПДВ 0;

- автоперевезення за маршрутом з порту Констанца, Румунія п/п Порубне, Україна 47452,45 грн. у т. ч. ПДВ 0;

- автоперевезення за маршрутом п/п Порубне, Україна м. Підгородне, Україна 71384,99 грн. у т. ч. ПДВ 0;

- транспортно-експедиторське обслуговування на території України складає 2063,148 грн. в т.ч. ПДВ 343,858 грн.

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.

Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно-експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Також митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за договором щодо подібних (аналогічних) товарів.

Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернівецької митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 03 червня 2025 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун