Постанова від 04.06.2025 по справі 400/9415/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9415/24Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 січня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив визнати протиправним та скасувати повністю наказ від 26.09.2024р. №470 «про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він не допускав порушення дисципліни, не порушував строки проходження ВЛК. Велика кількість людей та режим роботи лікарні призвело до того, що тільки 18.09.2024р. позивач записався на прийом до лікаря на 7.10.2024р., а 19.09.2024 повернувся до місця служби.

Відтак, позивач вважає спірний про притягнення його до дисциплінарної відповідальності протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 січня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п.2,3 наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.09.2024р. №470 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_3 просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не порушував п.2.8.6 Положення та відповідач не надав доказів на підтвердження бездіяльності позивача та умисного не проходження ВЛК, тому відсутня об`єктивна сторона правопорушення та складу дисциплінарного правопорушення.

Стосовно невиконання позивачем наказу ОСОБА_2 та неприбуття до місця служби 17.09.2024р., то суд вказав, що формально існує склад правопорушення щодо невиконання підлеглим наказу командира, але цей склад правопорушення ретельно не описаний в матеріалах службового розслідування та не був підставою для службового розслідування.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Баштанському РТЦКСП на посаді стрільця-санітара 2 відділення охорони взводу охорони.

31.08.2024р. позивач подав рапорт про направлення його для проходження ВЛК, у зв`язку із закінчення строку відпустки за станом здоров`я.

2.09.2024р. начальником Баштанського РТЦКСП позивачу видано направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .

Згідно із наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2.09.2024р. №237 позивач вибув на медичний огляд ВЛК .

У подальшому, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.09.2024р. №266 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та обставин самовільного залишення місця служби та не виконання наказу (по стройовій частині) начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2.09.2024р. №237 про проходження військово-лікарської комісії стрільцем-санітаром 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_3 .

За результатами службового розслідування відповідачем начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято наказ №470 від 26.09.2024р. за порушення вимог статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; статей 4, 6, 11, 16, 49, 199, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. 2.8.6. Положення про військово-лікарською експертизу в Збройних Силах України стрільця-санітара 2 відділення охорони взводу охорони Баштанського РТЦКСП солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення - «сувора догана».

Не погодившись із вказаним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. за №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 4 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України» від 24.03.1999р. за №551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до ст.ст.1,2,3,4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом:

виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України;

формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;

зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;

чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Частиною 3 ст.5 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Відповідно до ст.48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Статтею 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до ст.85 Дисциплінарного статуту ЗСУ службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Згідно зі ст.86 Дисциплінарного статуту ЗСУ якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п.12 розділу IІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017р. (далі - Порядок №608) до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.

Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Пунктом 1 розділу IV Порядку №608 визначено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Згідно з пунктами 2, 3 розділу IV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, мають право: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування); отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування; за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді; ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування; отримувати інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України; проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду з обов`язковим зазначенням: предмета огляду та його стислого опису; часу, дати, місця (населеного пункту) огляду; посади, військового звання, прізвища та імені особи, яка складає документ; військового звання, прізвища та імені посадової (службової) особи, яка бере участь у службовому розслідуванні (за необхідності); прізвища, імені, по батькові та фактичної адреси проживання двох присутніх осіб; фактичного місцезнаходження військової частини, установи, підприємства тощо; місця складання документа (номер службового кабінету або іншого приміщення); у разі використання технічних (відео-, фото- або аудіо-) засобів - цифрового пристрою, його назви, моделі; підписів присутніх осіб на кожному аркуші та їх прізвищ, ініціалів, підписів на останньому аркуші; підпису особи, яка склала акт огляду, на останньому аркуші.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Пунктом 3 розділу V Порядку №608 визначено, що описовій частині акта службового розслідування зазначаються:

посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;

неправомірні дії військовослужбовця;

зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є);

вина військовослужбовця;

причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась;

вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено;

причини та умови, що сприяли правопорушенню;

заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

Згідно із витягом із наказу начальника Баштанського РТЦКСП №237 від 2.09.2024р. «Про завершення службового розслідування» ОСОБА_1 вибув на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до проходження військової служби з 3.09.2024р..

Із матеріалів службового розслідування вбачається, що ТВО командира взводу охорони Баштанського РТЦКСП головний сержант ОСОБА_2 16.09.2024р. зателефонував ОСОБА_1 з метою дізнатися про стан проходження ВЛК та отримав відповідь, що проходження ВЛК він не завершив та не вважав за необхідне повідомляти про це відповідальному за медичне забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшому солдату ОСОБА_4 ..

16.09.2024р. ОСОБА_4 зателефонував майору медичної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , яка підтвердила, що станом на 16.09.2024р. ОСОБА_1 не був зареєстрований у ВЧ НОМЕР_1 для проходження ВЛК.

ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про необхідність прибуття 17.09.2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого проходження військової служби.

17.09.2024р. ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого проходження військової служби. На наступний телефонний дзвінок ОСОБА_1 не відповів.

У бланку пояснення від 17.09.2024р. відповідальний за медичне забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 старший солдат ОСОБА_4 вказав, що 16.09.2024р. він телефонував солдату ОСОБА_1 з метою дізнатися про стан проходження ВЛК, але зв`язок із даним військовослужбовцем був відсутній. Потім, у цей же день, 16.09.2024р. ОСОБА_6 зателефонував майору медичної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , яка вказала, що станом на 16.09.2024р. ОСОБА_1 не був зареєстрований у ВЧ НОМЕР_1 для проходження ВЛК.

Згідно із рапортом від 19.09.2024р. ТВО командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого сержанта ОСОБА_8 о 07:50 19.09.2024р. стрілець-санітар 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_1 прибув у розташування Баштанського РТЦКСП для подальшого проходження військової служби.

19.09.2024р. солдат ОСОБА_1 у присутності 2 свідків відмовився від надання пояснення у бланку отримання пояснень стосовно не проходження ним протягом 03-16 вересня 2024 року ВЛК у ВЧ НОМЕР_1 , а також відсутності на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом 17-18 вересня 2024 року, та відмовився підписувати бланк отримання пояснень.

19.09.2024р. о 12:32 год. солдат ОСОБА_1 повідомив в усній формі майора ОСОБА_9 , що він записаний у ВЧ НОМЕР_1 на проходження ВЛК з 7.10.2024р.у. Документи, що б це засвідчили були відсутні.

З метою встановлення, чи солдат ОСОБА_1 дійсно перебував у ВЧ НОМЕР_1 , засобами СЕДО було направлено до цієї військової частини відповідний запит (вих. від 17.09.2024р. №11/10905). У відповіді на зазначений запит від ВЧ НОМЕР_1 від 25.09.2024р. №3809 вказано, що солдат ОСОБА_1 17.09.2024р. зареєструвався у поліклініці ВЧ НОМЕР_1 для проходження ВЛК на 7.10.2024р..

Стрілець-санітар 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_1 протягом 03-16 вересня 2024 року не реєструвався для проходження ВЛК у ВЧ НОМЕР_1 та не пройшов ВЛК.

Також був відсутній на військовій службі без поважних причин протягом 17-18 вересня 2024 року. Про те, що з ним сталося, не повідомив безпосереднє керівництво.

На підставі встановлених обставин ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «сувора догана» за те, що позивач не з`явився з 3.09.2024р. по 18.09.2024р. на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , провівши час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №266 від 17.09.2024р. «Про призначення службового розслідування», що службове розслідування призначено з матою уточнення причин та обставин самовільного залишення місця служби та не виконання наказу (по стройовій частині) начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2.09.2024р. №237 про проходження ВЛК.

Досліджуючи матеріали службового розслідування та встановлені в ньому обставини і факти, судова колегія дійшла висновку про відсутність факту самовільного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_1 , оскільки останній 3.09.2024р. вибув з метою проходження ВЛК.

Судова колегія звертає увагу, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2.09.2024р. №237 не визначено конкретного строку проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії.

При цьому, посилання відповідача у наказі про завершення службового розслідування №470 від 26.09.2024р. на порушення позивачем ст.2.8.6 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ є безпідставним, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, ці строку стосуються виключно повноважень ВЛК ТЦК, а не осіб які проходять медичний огляд.

Що стосується доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 у період з 3.09.2020р. по 16.09.2024р. не проходив ВЛК у ВЧ НОМЕР_1 , то судова колегія зазначає наступне.

Згідно відповіді ВЧ НОМЕР_1 від 25.09.2024р. №3809 на запит ІНФОРМАЦІЯ_2 №11/10705 від 17.09.2024р., ОСОБА_1 17.09.2024р. зареєструвався поліклініці ВЧ НОМЕР_1 для проходження ВЛК на 7.10.2024р..

Разом з тим, із доводів ОСОБА_1 у позовній заяві вбачається, що він з 3.09.2024р. постійно приїздив у лікарню-госпіталь до м.Миколаєва до ВЧ НОМЕР_1 з АДРЕСА_2 , та у зв`язку з наявністю великої кількості осіб, які проходять ВЛК не міг дійти черги на реєстрацію, зазначивши що реєстратура лікарні приймає до 13:00год..

Судова колегія зазначає, що вказаний лист ВЧ НОМЕР_1 свідчить лише про факт реєстрації ОСОБА_1 в черзі на проходження ВЛК, однак не може бути доказом, який би свідчив про проведення позивачем періоду часу з 3.09.2024р. по 16.09.2024р. на власний розсуд. Будь які докази з цього приводу матеріали або з приводу перебування ОСОБА_1 в іншому місці матеріали службового розслідування та матеріали справи не містять.

Крім того, апеляційний суд наголошує, що у наказі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №470 від 26.09.2024р. відповідач посилається на порушення ОСОБА_1 загальних норм дисциплінарного законодавства ЗСУ які регулюють правила поведінки військовослужбовця, при цьому не зазначаючи конкретних правових норм, порушених позивачем з огляду на фактичні обставини події.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 січня 2025р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді А.І. Бітов

О.В. Єщенко