Постанова від 03.06.2025 по справі 460/19228/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/19228/23 пров. № А/857/23047/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року (головуючий суддя Дорошенко Н.О., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дій протиправним та зобовґязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Рівненській області, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, враховуючи раніше виплачені суми;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, враховуючи раніше виплачені суми.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Рівненській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, з врахування індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позову - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління Служби безпеки України в Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду в частині задавлених позовних вимог скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, у період проходження ОСОБА_1 військової служби, було врегульовано Інструкцією «Про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцями Служби безпеки України» затвердженою наказом ЦУ СБ України від 23.01.2088 №35/ДСК, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України та якому присвоєно гриф доступу «Для службового користування» оскільки, він містять відомості, що становлять службову інформацію у системі Служби безпеки України, про що суду першої інстанції було достовірно відомо оскільки про це вказано у відзиві та рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи, що вказаний нормативно правовий акти містять відомості, що становлять службову інформацію у системі Служби безпеки України то надання їх для ознайомлення всім учасникам справи є неможливим, однак означені накази СБУ були б надані Відповідачем до суду на виконання ухвали суду щодо виявлення та витребування доказів у зв`язку з необхідністю з`ясування всіх обставин у справ. Судом першої інстанції в порушення вимог КАС України ухвала про витребування доказів у справі не виносилась.

Разом з тим, судом першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства, не досліджувались нормативно-правові акти Служби безпеки України, якими регулюється питання, що є предметом дослідження у справі.

Одночасно у рішенні суд здійснює посилання на наказ ЦУ СБ України від 26.07.2017 №435/ДСК - положення якого Відповідачем не застосовувалось при формування відзиву а лише згадувався Позивачем у позовній заяві. Тим більше наказ з вказаними судом реквізитами не є наказом яким затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям СБУ .

Окрім цього судом, при прийнятті рішення безпідставно здійснено посилання на постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 03.04.2019 у справі №638/9697/17 та інші зазначені у рішенні, оскілки Верховним Судом у вказаних справах досліджувалось питання врахування індексації грошового забезпечення при обрахунку пенсії військовослужбовців встановленої за вислугу років, і в жодному разі предметом доказування та виснування правої позиції не було питання врахування виплаченої індексації грошового забезпечення при здійсненні розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, що є предметом дослідження у справі №460/19228/23.

Крім того апелянт зазначає, що Законом України «Про соціальний і правий захист військовослужбовців та членів їх сімей», від 20.12.1991 №2011-ХІІ визначено, що цей закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 2 ст. 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

В частині 3 статті 9 Закону №2011-XII закріплено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою КМУ від 07.11.2007 №1294 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 15 Закону №2011-XII врегульовано питання пенсійного забезпечення і допомоги. Так в частині 2 вказано, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом і частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України регулюється Інструкцією «Про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцями Служби безпеки України» затвердженою наказом ЦУ СБ України від 23.01.2008 №35/ДСК, (далі Інструкція- 35/ДСК)який зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Даному наказу присвоєно гриф доступу «Для службового користування».

В Інструкції-35/ДСК, як і в Законі №2011-ХІІ та Постанові КМУ №1294 зазначено, що грошове забезпечення військовослужбовців СБ України складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищень посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розділом І Інструкції-35/ДСК визначено, що індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Розділом II Інструкції-35/ДСК визначено склад грошового забезпечення, а Розділом III Інструкції-35/ДСК щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Серед складових грошового забезпечення та щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, які визначені у даних розділах Інструкції такий вид грошового забезпечення як індексація грошового забезпечення - відсутній.

Розділом V Інструкції-35/ДСК врегульовано питання виплат компенсаційного характеру. Так, частиною 1 даного розділу врегульовано питання виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Пунктом 1 частини 1 Розділу V визначено, що військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 4 частини 1 Розділу V визначено, що одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби нараховується, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що отримує військовослужбовець на день звільнення. Ця допомога виплачується на підставі наказу по особовому складу.

Враховуючи викладене та вимоги Закону №2011-XII, Постанови КМ України №1294, Інструкції затвердженої наказом ЦУ СБ України №35/дск, при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в СБУ ОСОБА_1 були враховані посадовий окладу, оклад за військовим званням та щомісячні додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що отримував ОСОБА_1 на день звільнення та виплачені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Індексація грошового забезпечення не носить постійного характеру та нараховується оскільки може нараховуватись та виплачуватись у разі настання підстав в порядку встановленому Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.

Оскільки індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, то дії Управління СБ України в Рівненській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення є правомірними.

Разом з тим, судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення здійснено посилання на одні й ті ж самі Закони, Постанову КМУ та наказ ЦУ СБ України.

Однак судом першої інстанції задоволено позов в цій частині, у зв`язку із застосуванням правових висновків Верховного суду викладених у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19 та від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, у яких як вже зазначалось вище, досліджувалось питання врахування індексації грошового забезпечення при обрахунку пенсії військовослужбовців встановленої за вислугу років, і в жодному разі предметом доказування та виснування правої позиції не було питання врахування виплаченої індексації грошового забезпечення при здійсненні розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, що є предметом дослідження у справі №460/19228/23.

Враховуючи вищевикладене, оспорюване рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.08.2024, в частині задоволених позовних вимог, прийняте з порушенням норм матеріального права у зв`язку із неправильним тлумачення Закону та порушено норми процесуального права.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 12.11.1998 по 28.12.2017 проходив військову службу в Управлінні СБУ в Рівненській області.

Наказом Управління СБУ в Рівненській області від 28.12.2017 №266-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України з 31.12.2017.

Згідно з листом Управління СБУ в Рівненській області від 10.03.2023 №29/Г-5/12 загальний трудовий стаж на пенсію ОСОБА_1 станом на 31.12.2017 складає 29 років 02 місяці 05 днів, з них військова служба у календарному обчисленні складає 21 рік 00 місяців 18 днів.

За змістом довідки від 31.03.2023 №17/122, виданої Управлінням СБУ в Рівненській області, одноразова грошова допомога при звільненні була нарахована та виплачена ОСОБА_1 з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 760,00 грн; оклад за військовим званням - 65,00 грн; надбавка за вислугу років 35% (від пос.оклад та окл.за військ. зван.) - 288,75 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 100% (від пос.окладу, окладу за війсь зван. та надб. за висл. років) - 1113,75 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% (від пос.окладу) 76,00 грн; надбавка військовослужбовцям, які провадять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення 50% (від пос.окладу) - 380,00 грн; премія 615% (від пос.окладу, окладу за війсь зван. та надб. за висл.років ) - 6849,56 грн. Загальна суму становить: 9533,06 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі №460/11772/21, яка набрала законної сили 28.06.2022, зобов`язано Управління СБУ в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2014 по 28.12.2017, виходячи з базового місяця січень 2008 року та положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

В березні 2023 року позивач звернувся до Управління СБУ в Рівненській області з клопотанням, в якому просив, зокрема, здійснити перерахунок та виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, яку позивач отримував під час проходження військової служби та здійснити виплату суми перерахунку.

Листом від 31.03.2023 №17/Г-3 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям СБУ, затвердженої наказом ЦУ СБ України від 26.07.2017 №435/дск (зі змінами), ОСОБА_1 було здійснено нарахування та проведена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби нараховувалась в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, виходячи з посадового окладу, окладу видів грошового військовим званням та щомісячних додаткових забезпечення, які мають постійний характер, що позивач отримував на день звільнення. Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» індексація грошових доходів не входить до складу грошового забезпечення. Враховуючи викладене, підстави для проведення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з врахуванням індексації відсутні. Зауважив, що щомісячна додаткова винагорода військовослужбовцям СБУ не виплачувалась та не передбачена жодними нормативними документами.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч. 1-3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 вказаного Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною шостою статті 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із ст. 3 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз.3 ст.1 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до ст. 4, 6 Закону № 1282-ХІІ (в редакції, яка діє з 01.01.2015, а щодо відсоткового значення порогу індексації з 01.12.2014) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.12.2014 - 103 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.12.2014 - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

З 01.12.2015 редакція п. 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі №460/11772/21, яка набрала законної сили 28.06.2022, підтверджено право позивача на обрахунок індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2014 по 28.12.2017, виходячи з базового місяця січень 2008 року, та відновлено таке право шляхом зобов`язання Управління СБУ в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації.

Крім того суд вірно зауважив, що Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України Про оплату праці такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

У постанові від 30.11.2023 у справі № 380/21619/21 Верховний Суд дійшов висновку, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Також правильним є твердження суду, що при вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється обрахунок, зокрема, одноразової грошової допомоги при звільненні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 21.12.2021 у справі №820/3423/18.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції вірно відхилив покликання відповідача на положення Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України від 26.07.2017 №435/дск, як на підставу правомірності спірної поведінки, оскільки застосовуючи положення зазначено Інструкції, як спеціального нормативно-правового акту, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті зазначених виплат, відповідач не врахував пріоритетності законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-XII, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам вказаного Закону.

З довідки від 31.03.2023 №17/122, сформованої Управлінням СБУ в Рівненській області вбачається, що обрахунок одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону №2011-XII, здійснювався без урахування індексації грошового забезпечення позивача.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що одноразова грошова допомога, передбачена ч. 2 ст. 15 Закону №2011-XII, має бути перерахована та виплачена позивачу з урахуванням індексації грошового забезпечення та виплачених сум. Отже позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону №2011-XII, то суд першої інстанції вірно вказав, що враховуючи згадані вище положення ст. 9 Закону №2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018) до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відхиляючи покликання позивача на положення Постанови №889, про те, що оскільки останні 24 місяці перед звільненням на підставі такої постанови Уряду додаткова грошова винагорода йому нараховувалася і виплачувалася щомісяця і входила до складу грошового забезпечення, то, відповідно, вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги позивача при звільненні, суд вірно зауважив, що Постанова №889 поширює свою дію на військовослужбовців визначеного кола військових формувань, серед переліку яких відсутні підрозділи Служби безпеки України та її територіальні управління.

Крім того, для військовослужбовців СБ України нормативно-правовими актами не було встановлено жодної щомісячної додаткової грошової винагороди, а тому позивач не отримував щомісячної додаткової грошової винагороди, в тому числі й встановленої Постановою №889.

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, що обрахунок та виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, є правомірним. Відтак, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області -залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року справі №460/19228/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула