Ухвала від 20.05.2025 по справі 208/3675/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/855/25 Справа № 208/3675/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю

секретаря судового засідання: ОСОБА_5

підозрюваного: ОСОБА_6 (в режимі відео конференції)

захисника: ОСОБА_7 (в режимі відео конференції)

прокурора: ОСОБА_8 (в режимі відео конференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду у м.Кривий Ріг апеляційні скарги прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся з клопотанням слідчий про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12025050000000180 від 05.03.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково.

У задоволенні заяв ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відмовлено.

Застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду. Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки не відлучатися із м. Краматорськ Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суду про зміну місця проживання; утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом та покладення обов`язків встановлено по 07.06.2025 року включно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду прокурором та захисником подані апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із застосуванням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування вимог вказує, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню як незаконна, необґрунтована та невмотивована у зв`язку з невідповідністю висновків суду, визначених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст.409 КПК України судове рішення підлягає скасуванню. Вказує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України. Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, та за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, що свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що наявні та доведені ризики передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вважає, що висновки суду першої інстанції щодо не доведення прокурором ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України викладені в ухвалі, не відповідають, фактичним обставинам кримінального правопорушення, суд неповно врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України та необґрунтовано обрав більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 що не може слугувати меті застосування запобіжних заходів - забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити ухвалу про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки або особистого зобов`язання.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що слідчим суддею не надано оцінку доводам сторони захисту щодо ненадання слідчим доказів на підтвердження обґрунтованості висунутої ОСОБА_6 підозри, а також не доведення слідчим наявності жодного з ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України. Вважає, що додані до клопотання копії письмових доказів не доводять обґрунтованість підозри. Вважає, що судом не враховано, що ОСОБА_6 має постійне місце роботи, а його діяльність, насамперед, пов`язана з наданням невідкладної медичної допомоги на території міста Краматорська та прилеглих населених пунктів, що включені до переліку територій, де ведуться або можливі бойові дії, ОСОБА_6 є лікарем травматологом - спеціалістом критичного профілю, який безпосередньо задіяний у наданні невідкладної медичної допомоги як цивільним мешканцям, так і військовослужбовцям, які отримали поранення внаслідок бойових дій. Вказує, що надання ОСОБА_6 невідкладної медичної допомоги військовослужбовцям не обмежується лише комунальним медичним закладом, а й безпосередньо у військових підрозділах, що крім іншого, підтверджується і оцінене їх командуванням. Вважає, що рішення про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є таким, що не відповідає принципу пропорційності та необхідності. Вважає, що судом не прийнято до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків. ОСОБА_6 мешкає з матір`ю, яка тривалий час хворіє на онкологічне захворювання та потребує стороннього догляду. ОСОБА_6 єдиним членом родини, які здійснює цей догляд, внаслідок чого застосування обмеження вільного пересування у межах міста чинить істотні перешкоди у забезпеченні такого догляду. Вказує, що слідчий суддя поклав на ОСОБА_6 обов`язок утриматися від спілкування з невизначеним колом свідків, що порушує принцип правової визначеності та штучно створює для ОСОБА_6 , якому невідомі данні про всіх свідків у кримінальному провадженні, передумови ненавмисного порушення обов`язків. Вважає, що слідчим суддею необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Стороною захисту та прокурором подані заперечення на апеляційні скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Слідчим управлінням ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025050000000180 від 05.03.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК України.

08.04.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, за фактом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

09.04.2025 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 15 червня 2025 року, заборонивши останньому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом прийняття у ОСОБА_13 заяви про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами оперативних підрозділів; протоколами допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протоколом огляду грошових коштів сумі 22 тисячі гривень, виданих ОСОБА_14 ; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України від 07.04.2025; речовими доказами у вигляді грошових коштів в сумі 22 000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність існування ризиків:

- ризик переховування від органу досудового розслідування та / або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років, і на даній стадії кримінального провадження, незважаючи на відносно міцні соціальні зв`язки підозрюваного, який має місце постійного проживання, близьких родичів, постійне місце роботи, все ж існує ймовірність ухилення його від кримінальної відповідальності, зважаючи на суворість можливого покарання;

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки наразі органом досудового розслідування здійснюється збір доказів, не встановлено всіх місць зберігання речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, чорнових / електронних записів дій учасників, пов`язаних із здійсненням впливу на осіб, уповноважених на здійснення функцій держави, у зв`язку з чим, підозрюваний, може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний може здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на свідків, їх підкуп чи шантаж з метою зміни наданих ними раніше показань чи надання неправдивих показань , що може посприяти ухиленню підозрюваного від відповідальності.

Разом з цим, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді недоведеним прокурором ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором не зазначено, яку саме інформацію може спотворити ОСОБА_6 , що має значення для досудового розслідування, будучи обізнаним про форми і методи проведення досудового розслідування. Також можливі домовленості підозрюваного зі свідками про спільну позицію та процесуальну поведінку охоплюється ризиком незаконного впливу на свідків, який вже був встановлений слідчим суддею. Обставини ж та характер вчиненого кримінального правопорушення, не може свідчити про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Краматорськ; є громадянином України; раніше не судимий; має вищу медичну освіту; неодружений і не має на утриманні неповнолітніх дітей; працює лікарем ортопедом-травматологом КНП «Міська лікарня № 2» Краматорської міської ради; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; позитивно характеризувався за місцем навчання в Донецькому національному медичному університеті; позитивно характеризується за місцем роботи; має подяки начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 , генерального директора КНП «Міська лікарня№3» Краматорської міської ради, командира військової частини НОМЕР_1 ; перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 і придатний до військової служби, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 20 лютого 2026 року.

Твердження сторони захисту, що ОСОБА_6 мешкає з матір`ю, яка тривалий час хворіє на онкологічне захворювання та потребує стороннього догляду, ОСОБА_6 єдиним членом родини, які здійснює цей догляд, внаслідок чого застосування обмеження вільного пересування у межах міста чинить істотні перешкоди у забезпеченні такого догляду не є визначальним аргументом і не спростовує встановлених слідчим суддею обставин та висновків щодо наявності доведеності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, цілодобовий домашній арешт належним чином забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного та усуне відповідні ризики.

Тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що твердження сторони обвинувачення та сторони захисту про наявність обставин, які свідчать про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш суворого або, навпаки, м`якшого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, є недоведеними та необґрунтованими. При цьому, колегія суддів вважає, що саме застосування цілодобового домашнього арешту є належним, співмірним та обґрунтованим заходом, який у достатній мірі здатен запобігти ризикам, викладеним у клопотанні слідчого, та водночас не є надмірно суворим у конкретних обставинах справи.

У зв`язку з цим, як переконана колегія суддів, слідчий суддя обґрунтовано застосував щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобовий домашній арешт, із покладенням на останнього обов`язків, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду. Обов`язки не відлучатися із м. Краматорськ Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суду про зміну місця проживання; утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Так як цей запобіжний захід, всупереч ствердженням як сторони захисту так і обвинувачення, здатен буде забезпечити належну процесуальну поведінку

Отже, доводи прокурора та сторони захисту стосовно незаконності оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно і об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді про про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 .

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 задоволенню не підлягають, ухвалу слідчого судді суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді